Рішення № 92710839, 03.11.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/11869/20

Категорія 81

2/295/2720/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Зосименко О.М.,

за участю секретаря Ковальчук О.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк» про визнання кредитного договору частково недійсним,-

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Альфа Банк» та просила суд з врахуванням уточнень до позовних вимог, поданих представником позивача від 03.11.2020р., визнати частково недійсними кредитні договори: № 501025850 від 11.05.2018 року, № 501083816 від 09.11.2018 року, № 501126394 від 27.03.2019 року, в частині обов`язку сплачувати щомісячно комісію за розрахунково-касове обслуговування кредиту.

Умови вищевказаних договорів про встановлення комісії за розрахунково-касового обслуговування кредиту є несправедливими і підлягають визнанню недійсними.

Сторони в судове засідання не з`явились. Представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність, просить залишити без розгляду позовну вимогу про визнання недійсними кредитні договори укладені між позивачем та відповідачем 15.06.2017 року, 12.05.2020 року за № 500830220, 12.05.2020 року за № 491024778, інші позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Представник відповідача надав заяву про розгляд справи у його відсутність, також направлено відзив на позовну заяву в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що 11.05.2018 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено оферту на укладання угоди про надання кредиту № 501025850, відповідно до якого позивачу надано кредит для власних потреб у сумі 16330 гривень із датою повернення 11.05.2019 року. Розмір процентної ставки 17,99 % річних.

Згідно п.1 оферти та додатку №1 до угоди про надання кредиту № 501025850 передбачено комісійну винагороду за розрахунково-касове обслуговування в розмірі 2,40 % від суми кредиту щомісячно.

09.11.2018 року між відповідачем та позивачем укладено оферту на укладання угоди про надання кредиту № 501083816, відповідно до якого позивачу надано кредит для власних потреб у сумі 22160 гривень строком на 18 місяців. Розмір процентної ставки 21,99 % річних.

Згідно п.1 оферти та додатку №1 до угоди про надання кредиту № 501083816 передбачено комісійну винагороду за розрахунково-касове обслуговування в розмірі 2,40 % від суми кредиту щомісячно.

27.03.2019 року між відповідачем та позивачем укладено оферту на укладання угоди про надання кредиту № 501126394 від, відповідно до якого позивачу надано кредит у сумі 36 000 гривень строком на 36 місяців та передбачено комісійну винагороду за розрахунково-касове обслуговування в розмірі 2,40 % від суми кредиту щомісячно.

Так, відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами першою, третьою статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (частина перша стаття 229 ЦК України).

Згідно із частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

За змістом статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції на час укладення оспореного договору, договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов`язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем. Платежі за додаткові та супутні послуги третіх осіб, пов`язані з договором про споживчий кредит, не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом. Якщо укладення договору про надання додаткових чи супутніх послуг третіми особами є обов`язковим для отримання кредиту або для отримання кредиту на умовах, що пропонуються кредитодавцем, споживач має бути прямо проінформований про це у письмовій формі (частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на час укладання кредитного договору).

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору.

Статтями 2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», передбачена така форма витрат, як плата за обслуговування кредиту, яка визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Постановою Національного банку України від 08 червня 2017 року № 49 затвердженні Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила), які розроблено відповідно до Законів України «Про банки і банківську діяльність» «Про національний банк України», «Про споживче кредитування», встановлюють порядок та методику розрахунку загальної вартості кредиту для споживача.

Згідно з пунктом 8 Правил банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки. Банк зазначає реальну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту за рядком «Усього» у колонках 9 і 10 (відповідно) форми, наведеної в додатку 2 до цих Правил.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які с несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким із моменту укладення договору.

Обравши спосіб захисту своїх прав шляхом визнання кредитного договору недійсним з підстав, передбачених статтями 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач зобов`язаний довести правову та фактичну підстави своїх позовних вимог.

Проте, ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження доведення факту ненадання відповідачем інформації про умови кредитування та на підтвердження того, що оспорені нею умови є несправедливими.

Як свідчать матеріали справи, позичальник ознайомився з паспортами споживчих кредитів, офертами на укладенні угоди про надання кредиту, Додатками №1 до Кредитних договорів (графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг), якими передбачена щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування, що підтверджується її підписами. Отже, позивач була ознайомлена про умови кредитування та реальну ціну фінансової послуги, які вона мала би розуміти, підписуючи кредитний договір.

Комісія за обслуговування кредиту, включена до сукупної вартості кредиту, зміна якої не передбачена умовами договору та додатками до нього, що не суперечить вимогам законодавства.

В той час, як дисбалансом та несправедливими умовами за положеннями Закону України «Про захист прав споживачів» вважається можливість зміни плати за обслуговування кредиту.

Крім того, позивач погодилась із усіма умовами, а отже, було досягнуто згоди на укладення кредитного договору та всіх його істотних умов.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 467/555/19.

Таким чином, встановивши що позивач погодилась із усіма істотними умовами, в тому числі на оплату комісії за розрахунково-касове обслуговування, плата за яку є незмінною і щомісячною, і була відображена як в оферті, та і у додатках до оспорюваних кредитних договорів, так і у паспортах споживчого кредиту, які також підписані позивачем, суд приходить до висновку про відмову в позові.

Беручи до уваги заяву, що представник позивача, уточнюючи вимоги, просив залишити без розгляду позовні вимоги в частині про визнання недійсними кредитного договору № 500830220 від 12.05.2020 року та кредитного договору № 491024778 від 12.05.2020 року, суд залишає дані вимоки без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.11,18 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. (зі змінами та доповненнями),-

ухвалив:

в задоволенні позову - відмовити.

Вимоги в частині визнання недійсними кредитного договору № 500830220 від 12.05.2020 року та кредитного договору № 491024778 від 12.05.2020 року - залишити без розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде виготовлено 06.11.2020 року.

Суддя О.М. Зосименко