Рішення № 9263427, 27.07.2009, Апеляційний суд Херсонської області

Справа № 22ц-21812009 р.

Категорія: 27

Головуючий в І інстанції Ігнатенко П.Я.

Доповідач: Полікарпова О.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року липня місяця «27» дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Капітан І.А.

Суддів - Полікарпової О.М., Цуканової І.В,

при секретарі - Мірзе Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 23 квітня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, шо 04 грудня 2007 року між ним та відповідачем укладений договір позики, за яким останній отримав 277750 грн., що еквівалентно 55000 доларів США. Відповідач зобов’язався повернути борг до 15.01.2008 року. Оскільки договором передбачено, що в разі девальвації протягом нього договору національної валюти позичальник зобов’язаний повернути борг у сумі, еквівалентній 55000 доларів США за офіційним курсом НБУ на день платежу, позивач просив стягнути борг з нарахуванням індексації та 3% річних з простроченої суми, що складає разом 556357,20 грн., та судові витрати.

Рішенням суду від 23 квітня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 556357,0 грн., та судові витрати, спільною сумою 558087,20 грн.

В апеляційній скарзі на рішення суду апелянт просить його скасувати та передати справу на новий розгляд. При цьому посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

До висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за договором позики суд прийшов з урахуванням того, що умови договору позичальником не виконано, гроші не повернуто, тому стягнув суму боргу, еквіваленту 55000 доларів США по курсу на день винесення рішення, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за період прострочення.

Проте повністю з таким висновком погодитись не можна, так як судом неповно враховані обставини по справі, неправильно застосовано норму матеріального права.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується і сторонами не заперечується, що 04 грудня 2007 року між сторонами по справі був укладений договір позики, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу 277750 грн., що еквівалентно 55000 доларів США, а відповідач зобов’язався повернути борг до 15.01.2008 року, згідно п. 3 Договору в разі девальвації протягом строку дії цього договору національної грошової одиниці України позичальник зобов’язався повернути суму грошей у гривнях, еквівалентну 55000 доларів США за офіційним курсом НБУ на день платежу (а.с. 5). На день звернення ОСОБА_2 з позовом до суду, курс долара США за даними НБУ становить 7,7 грн. за 1 долар (а.с.10).

Сторони визнають, що до лютого 2008 року відповідачем повернуто позивачу 22050 грн., що не враховано судом першої інстанції при визначенні суми заборгованості.

Ст. 533 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом.

Оскільки договором між сторонами по справі передбачено, що у разі прострочення виконання зобов’язання борг повертається у еквіваленті до іноземної валюти за курсом цієї валюти на день платежу, висновок суду щодо визначення основної суми боргу є правильним.

Відповідає закону і нарахування на суму заборгованості 3% річних, оскільки така відповідальність за порушення грошового зобов’язання передбачена ст. 625 ЦК України.

Разом з тим, колегія суддів вважає необгрунтованим стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції, так як індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні.

Стаття 625 ЦК України в частині сплати боргу з урахуванням індексу інфляції не може бути поширена на випадки прострочення виконання грошового зобов’язання, яке визначене договором у еквіваленті до іноземної валюти.

Отже, підстав для стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції у суда не було.

Тому рішення суду підлягає зміні шляхом зменшення стягнутої суми на суму повернутого боргу, а також виключення суми, нарахованої внаслідок застосування індексу інфляції та зменшення 3% річних, як наслідок зменшення суми, на яку вони нараховувались.

277750 грн. - 22050 грн. (повернута сума) = 255700 грн. (сума, яка прострочена боржником). У еквіваленті ця сума дорівнювала 50634 доларів США (255700:5,05 грн. (курс долара по відношенню до гривні на момент повернення частини боргу).

На день стягнення боргу сума, еквівалентна 50634 доларам США становить 389881,80 грн. (50634 доларів США х 7,7 (курс долара на момент стягнення).

3% річних за прострочення повернення боргу становлять 12753,95 грн. (389881,80 грн. х 3% х 398/365 днів).

Таким чином, загальна сума, яка піддягає стягненню становить 412635,60 грн.

У решті рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 303, п.2 ч. 1 ст. 307, п.1,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 23 квітня 2009 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики в сумі 556357,2- грн. та спільної суми 558087,20 грн. змінити, зменшивши вказані суми до 412635,60 грн. та 414365,60 грн. відповідно.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.