Ухвала суду № 9263460, 13.08.2009, Апеляційний суд Херсонської області

Справа № 22ц-23802009 р.

Категорія:

Головуючий в І інстанції Матвєєва Н.В.

Доповідач: Воронцова Л.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року серпня місяця «13» дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Воронцової Л.П.

Суддів - Прокопчук Л.П., Вадзінського П.О.

при секретарі - Дибі Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 09 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл сумісного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розподіл сумісного майна подружжя, посилаючись на те, що перебуваючи з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, у 2002 році вони придбали однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 у ОСОБА_3, яку добровільно ОСОБА_1 не бажає розділити після припинення шлюбних відносин. Просив визнати за ним право власності на 1/2 частину спірної квартири.

ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю, просила визнати вищезазначену спірну квартиру її особистою приватною власністю, придбаною за особисті кошти, посилаючись на те, що кошти на придбання квартири вона позичила у своєї знайомої у 2002 році і частково повернула позику у 2008 році, коли з ОСОБА_2 вони припинили шлюбні стосунки та залишок суми їй ще необхідно повернути.

Рішенням Новокаховського міського суду від 09 червня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального права та не відповідність висновків суду обставинам справи,

постановити нове, яким її позов задовольнити, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що зявилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає її не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 15.03.2001 року (а.с. 11).

Наприкінці 2007 року сторони припинили шлюбні стосунки.

01.04.2002 року ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 в ОСОБА_3 за 5000 грн. (а.с. 12).

12.03.2002 року ОСОБА_1 взяла в борг у ОСОБА_5 2000 доларів США, зобовязавшись повернути їх до 12.03.2006 року (а.с. 17).

06.01.2008 року та 18.12.2008 року ОСОБА_1 повернула ОСОБА_5 1500 доларів США (а.с. 15-16).

Суд першої інстанції задовольняючи первісний позов обґрунтовано прийшов до висновку, правильно застосувавши до спірних правовідносин ст. 60 СК України, визнавши квартиру обєктом права спільної сумісної власності подружжя та право позивача, відповідно до ст. 70 СК, на 1/2 частину спірної квартири.

Посилання апелянта на п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України як на правову підставу задоволення її зустрічних позовних вимог є необгрунтованою і до уваги колегією суддів не приймається, оскільки дана норма регулює правовідносини по придбанню майна одним з подружжя у період шлюбу за кошти, які належали йому особисто, тоді як гроші, отриманні ОСОБА_1 3а договором позики (по розписці від 12.03.2002 року), відповідно до ч. 3 ст. 61 СК України, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, а не особистими коштами ОСОБА_1

Окрім того, слід зазначити, що надані ОСОБА_1 копії розписок є не допустимими доказами, оскільки не надано оригінали цих розписок. Розписка від 12.03.2002 року про позику ОСОБА_1 2000 доларів США не містить зазначення у ній мети, з якою отримуються ці кошти.

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 01.04.2002 року вона придбала за 5000 грн., тоді як отримана за розпискою ОСОБА_1 сума (2000 доларів США) удвічі перевищує вартість сплаченої за квартиру вартості.

З паспорту ОСОБА_2, вбачається, що у період з 05.06.2001 року по 06.03.2002 року він залишав Україну, і як підтвердив свідок ОСОБА_6 (батько відповідачки) зять з донькою приїздили до них в район Крайньої Півночі, де зять працював.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_4 - власники попередні спірної квартири, підтвердили, що квартиру у них купували подружжя ОСОБА_2, переговори з приводу продажу квартири вів з ними ОСОБА_2 і він же передав їм гроші за квартиру, пояснивши, що їх заробив на Крайній Півночі.

Дані покази свідків узгоджуються з поясненнями свідка ОСОБА_6, обставинами справи, тоді як пояснення ОСОБА_1 свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8 не узгоджуються з поясненнями інших свідків у справі та

обставинами справи, тому суд першої інстанції обгрунтовано не взяв їх до уваги.

Доводи апеляційної скарги не містять нових засобів доказування, не грунтуються на законі та не стверджені доказами, тому підлягають відхиленню, а рішення суду першої інстанції - законне і обгрунтоване; залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303,307,308,314 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 09 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.