Рішення № 92631903, 15.10.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14972/18

провадження № 2/753/2495/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Сирбул О.Ф.

за участю секретаря Лаптєвої Ю.М.

представника позивача Заграничного Д.А.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

встановив:

У серпні 2018 року представник позивача звернувся з позовними вимогами про зобов`язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0370 га по АДРЕСА_1 та повернути Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан, стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за результатами перевірки встановлено, що земельна ділянка площею 0,0623 га на АДРЕСА_1 рішенням Київської міської ради від 23.03.2000 року №52-8/773 передана в оренду ОСОБА_1 на 25 років для ведення садівництва (договір оренди земельної ділянки від 03.12.2004 року №63-6-00185). На вказаній земельній ділянці розміщені будівлі та споруди, земельна ділянка огорожена.

Разом з тим, при здійсненні перевірки позивачем встановлено, що загальна площа земельної ділянки, яка використовується ОСОБА_1 , становить орієнтовно 0,10 га.

Таким чином, на думку позивача, у діях відповідача вбачаються ознаки самовільного заняття земельної ділянки орієнтовною площею 0,04 га, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутись до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 30.07.2019 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.12.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Відповідач та його представник проти позову заперечували з підстав викладених у відзиві на позов.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,0623 га на АДРЕСА_1 рішенням Київської міської ради від 23.03.2000 року №52-8/773 передана в оренду ОСОБА_1 на 25 років для ведення садівництва, що підтверджується договором оренди земельної ділянки від 03.12.2004 року №63-6-00185.

Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 17.10.2017 року складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер ділянки 8000000000:90:898:0101. В ході перевірки встановлено, що вказана земельна ділянка огороджена, на ділянці розміщені будівлі та споруди. При цьому встановлено, що загальна площа земельної ділянки, яка огороджена та використовується ОСОБА_1 , становить орієнтовно 0,1 га. Огороджена земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги, затвердженої рішенням Київської міської ради від 26.02.2010 року №33/3471.

Підпунктом 3.2. пункту 3 Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 №16/890 посадові особи Департаменту земельних ресурсів мають право: давати у межах своєї компетенції обов`язкові для виконання юридичними чи фізичними особами, в тому числі власниками землі і землекористувачами, вказівки (попередження) з питань використання і охорони земель (дотримання вимог та усунення порушень земельного законодавства).

Керуючись вказаним Порядком, Департаментом земельних ресурсів було видано вказівку від 17.10.2017 № 17-0062-02 відповідачу з вимогою усунути порушення земельного законодавства у десятиденний термін.

Вимог вказівки ОСОБА_1 не виконано.

В подальшому на підставі договору з Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.09.2017 № 462 та листа Київської місцевої прокуратури №2 від 08.09.2017 від 16.04.2018 №52/1733вих17 Комунальним підприємством «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» проведено топографо-геодезичні та вишукувальні роботи з визначення зовнішніх меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 , що фактично використовується відповідачем.

В результаті проведених робіт встановлено, що точна площа самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки комунальної власності складає 0,0370 га та складено абрис земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому, ст. 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Документи, що посвідчують право власності чи користування зазначеною земельною ділянкою площею 0,0370 га в Департаменті не зареєстровані. Київська міська рада, як єдиний розпорядник земель комунальної власності міста, рішень щодо передачі зазначеної земельної ділянки у власність чи користування за зверненням відповідача не приймала.

Речові права на вказану земельну ділянку у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» не зареєстровані.

Згідно ч. 1 ст. 60 Земельного кодексу України, прибережними захисними смугами є земельні ділянки уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон.

Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60 - 62 Земельного кодексу України та статтями 88 - 90 Водного кодексу України, а саме, забороняється у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво, будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснено самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,0370 га в межах прибережної смуги, чим вчинено порушення передбачені статтями 60, 61, 62, 211 Земельного кодексу України та статтями 88 - 90 Водного кодексу України.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту держаної реєстрації цих прав. Документи, що посвідчують право власності чи право користування зазначеною земельною ділянкою в Департаменті земельних ресурсів не зареєстровані.

Разом з тим, судом встановлено, що право власності або право користування земельною ділянкою площею 0,0370 га на АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту порушеного права відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю і відшкодування завданих збитків.

Таким чином, особа, що використовувала земельну ділянку з порушенням прав іншої (власника земельної ділянки), повинна привести земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд за власний кошт.

Пунктом 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Також, судом взято до уваги, що відповідач 16.11.2001 року, 11.09.2017 року, 04.09.2018 року, 23.10.2018 року, 14.02.2019 року та 08.05.2019 року звертався до Київської міської ради із клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 8000000000:90:898:0101, орієнтовний розмір 0,0359 га., яка є суміжною із земельною ділянкою кадастровий номер: 8000000000:90:898:0101, площею 0,0623 га.

Разом з тим, відповідач на свої звернення отримував відмови, оскільки зазначена ним земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро та відповідно до п. 4 ст. 59 Земельного кодексу України відведення земельної ділянки для вказаного відповідачем цільового призначення не передбачено.

Частинами 1, 2, 3 та 4 ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 3524,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 76, 77, 81, 259, 265, 273, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Київської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки - задовольнити.

Зобов`язати громадянина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0370 га по АДРЕСА_1 та повернути її Київській міській раді (код ЄДПРОУ 22883141), привівши її у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель і споруд.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Київської міської ради (код ЄДПРОУ 22883141) витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: