Постанова № 9262328, 16.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-6053/09/0617 Головуючий у 1-й інстанції: Кондратюк В.І. Суддя-доповідач: Василенко Я.М

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" квітня 2010 р.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В, ОСОБА_2,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 22.04.2009 у справі за позовом ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій по неправильному нарахуванню коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неправомірними та стягнення невиплачених коштів, -

В С Т А Н О В И В:

30.03.2009 ОСОБА_3 звернулась до Овруцького районного суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача доплати непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення в розмірі 8556 грн., грошової допомоги в звязку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва у розмірі 1711,20 грн., передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.05.2008 по 31.12.2008 та про визнання дій відповідача у неправильному нарахуванні їй коштів ЧАЕС неправомірними.

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 22.04.2009 адміністративний позов задоволено: визнано дії УПСЗН Овруцької РДА по застосуванню постанови КМ України від 26.07.1996 року №836 в частині визначення ОСОБА_3 розміру виплат за ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.05.2008 по 31.12.2008 протиправними та стягнуто з УПСЗН Овруцької РДА на користь ОСОБА_3 допомогу у звязку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.05.2008 по 31.12.2008 в сумі 1711,2 грн. та доплату до пенсії за ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.05.2008 по 31.12.2008 в сумі 8556 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є громадянкою, яка постійно працювала чи працює, або проживає чи проживала у зонах гарантованого добровільного відселення у 1989-93рр. і відноситься до 3 категорії, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 02.03.1993 (а. с. 6).

Крім того, судом першої інстанції встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач є непрацюючою пенсіонеркою (а. с. 2), зареєстрованою і постійно проживаючою в м. Овруч Житомирської області (зворот а. с. 5), яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Української РСР «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.07.1991 № 106 віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, підвищуються на дві мінімальні заробітні плати.

Згідно до абз. 3 ч. 1 ст. 37 Закону № 796 позивач, як громадянин, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення має право на щомісячну грошову допомогу у розмірі 40 % від мінімальної заробітної плати, в звязку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.

Частини 1, 2 статті 39 Закону № 796 згідно із підпунктом 9 пункту 28 розділу II Законом України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», замінено однією частиною, у зв'язку з цим частину 3 вважати частиною 2 та має наступний зміст: «Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Стаття 37 цього ж Закону відповідно до Закону Українивід 28.12.2007 № 107-VI була викладена у наступній редакції: «Громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України. Ця допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. Виплата за два і більше місяців забороняється.»

Зазначені зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-VI визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що у 2008 році позивач мав право на отримання доплати та грошової допомоги відповідно до ст.ст. 37, 39 Закону № 796 з 22.05.2008 по 31.12.2008, а не з 01.05.2008, як помилково встановлено судом першої інстанції.

Крім того, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, враховуючи наступне.

Як позивачем, так і судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до ст. 62 Закону № 796, роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Згідно до абз. 1 п. 24 Постанови КМ України «Про затвердження Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення» від 20.06.2000 № 987 (втратила чинність згідно з постановою КМ України від 16.09.2005 № 931) видатки, пов'язані з наданням пільг щодо пенсійного забезпечення згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (пенсій на пільгових умовах за віком і стажем роботи, пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, додаткові пенсії, щомісячні компенсації за втрату годувальника, підвищені пенсії і допомога), провадяться органами, які виплачують пенсію.

Згідно Додатку «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2008 рік» № 3 до Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» передбачено, що Пенсійному фонду України виділено дотацію у певній сумі на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.

Постановою КМ України від 30.01.2008 № 30 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2008 рік» встановлена дотація на пенсійне забезпечення військовослужбовців, виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними программами у розмірі 40256618,5 тис. грн.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» та зазначеними постановами КМ України передбачено здійснення відповідних перерахувань бюджетних коштів на рахунок Пенсійного Фонду України для виплати громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, а тому саме він має бути відповідачем щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за статею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отже, позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача підвищення до пенсії, передбачене ст. 39 вищезазначеного Закону не підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки на користь ОСОБА_3 вони неправомірно стягнуті з УПСЗН Овруцької РДА.

Крім того, постановляючи рішення, суд першої інстанції припустився помилки, стягнувши певну суму з відповідача на користь позивача, оскільки відповідно до ст. 21 КАС України в порядку адміністративного судочинства розглядаються вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю субєкта владних повноважень. При цьому, суд першої інстанції помилково вважав, що грошова допомога, передбачена статтею 37 Закону № 796, є шкодою, заподіяною позивачу. Такі висновки суду першої інстанції є помилковими, виходячи з наступного.

Із змісту статті 22 ЦК України вбачається, що майнова шкода виражається у формі збитків. В свою чергу збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Виходячи із аналізу статті 22 ЦК України, колегія суддів приходить до висновку про те, що грошова допомога, яка виплачується в звязку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства на підставі ст. 37 Закону № 796, не є шкодою.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 122, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 22.04.2009 задовольнити частково.

Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 22.04.2009 скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Зобовязати управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської перерахувати та виплатити на користь ОСОБА_3 неправомірно невиплачену щомісячну грошову допомогу у розмірі 40 % від мінімальної заробітної плати, в звязку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену абз. 3 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22.05.2008 по 31.12.2008, з урахуванням раніше здійснених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку та строки, встановлені Цивільно-процесуальним кодексом України.

Головуючий:

Судді: