Ухвала суду № 9262159, 20.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 6/32 (2-а-10797/08) Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Зайцев М. П.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" квітня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Зайцева М.П.

суддів Собківа Я.М., Усенка В.Г.

при секретарі Святненко Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 січня 2009 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач закрите акціонерне товариство «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» ( далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва (далі -відповідач) про скасування та зупинення дії податкового повідомлення-рішення №0001162306/0 від 14.04.2008р .

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 січня 2009 року позовні вимоги позивача задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Державна податкова інспекція у Деснянському районі м.Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати і прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з’ясування судом 1-ої інстанції обставин, що мають значення для справи, та на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання з’явився представник позивача ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» за дорученням Острочуб Б.В., відповідач по справі та його представник у судове засідання не з’явилися, хоча вчасно, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем була здійснена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.09.2007 року.

Перевірка проведена з урахуванням вимог ч. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», на підставі направлень на перевірку від 11.02.2008р. та від 11.03.2008р. виданих ДШ у Деснянському районі м. Києва.

В ході перевірки виявлено, що позивачем порушено вимоги частини 1 ст. 7, ст.. 14 Закону України «Про плату за землю», в результаті чого занижено земельний податок за 6 місяців 2006 року на суму 11397,40 грн. за 9 місяців 2007 року на суму 56340,90 грн.

За наслідками перевірки було складено Акт перевірки №1985/23-2-20050164 від 07.04.2008р. про результати планової перевірки ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

На підставі даного Акту перевірки ДПІ у Деснянському районі м. Києва винесено податкове повідомлення - рішення №0001192306/0 від 14.04.2008р. про визначення суми податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 101607,45 грн., з яких 33869,15 грн. - основний платіж, 67738,30 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування прийнятого рішення відповідач зазначив, що відповідно до ст. 2 Закону №2535 «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним.

Згідно частини першої статті 7 Закону України «Про плату за землю» ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від грошової оцінки, за винятком земельних ділянок. Зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Статтею 14 Закону України «Про плату за землю» визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Статтею 17 Закону №2535 визначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі заземлю державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації за поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Згідно із ст. 23 Закону України «Про плату за землю» №2535 грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня поточного року уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України. Відповідно до порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. №793 «Про проведення індексації грошової оцінки земель» грошова оцінка земель індексується станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт, який залежить від середньорічного індексу інфляції за попередній рік.

При переході права власності на будівлю чи споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, (ст. 120 Земельного кодексу України).

Відповідно до п. 2.5 рішення Київради від 27.04.2000р. №104/825 «Про затвердження грошової оцінки земель м. Києва» (із змінами та доповненнями) при переході права власності чи права користування будівлею або спорудою (їх частинами) плата за землю справляється з дня виникнення цього права.

ЗАТ «ХК «Бліц-Інформ» подає розрахунки по земельному податку до ДПІ у Деснянському районі м. Києва за земельні ділянки розміщення у м. Києві по вул. Мурманська, 7 та своєчасно сплачує до бюджету земельний податок. Але обчислення суми земельного податку проводить згідно частини другої статті 7 Закону України «Про плату за землю» вважаючи, що грошова оцінка землі у м. Києві за адресою вул. Мурманська, 7 не встановлена. Площі, зазначені у податкових розрахунках по земельному податку на 2006 -2007 рр. відповідають даним автоматизованої системи ПК «Кадастр» Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради.

Листом Головного управління земельних ресурсів від 27.03.2008р. за № 07-387/11138 повідомлено, що в автоматизованій системі ПК "Кадастр" Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради за закритим акціонерним товариством «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» у Деснянському районі зареєстровані земельні ділянки на вул. Мурманській, 7 згідно з технічними звітами по встановленню зовнішніх меж землекористувань:

кадастровий номер земельної ділянки - 62:068:127, площа ділянки 124068,67 кв.м ;

кадастровий номер земельної ділянки - 62:068:130, площа ділянки 40796,12 кв.м ;

кадастровий номер земельної ділянки - 62:068:132, площа ділянки 3718,06 кв.м ;

кадастровий номер земельної ділянки - 62:068:133, площа ділянки 10591,71 кв.м .

Згідно з рішенням Київської міської ради від 27.04.2000р. № 104/825 «Про затвердження грошової оцінки земель м. Києва» земельна ділянка з кадастровим № 62:068:127 відносилась до економіко-планувальної зони 148, де базова вартість 1 кв.м землі складала 178,04 грн. Коефіцієнти індексації грошової оцінки 1,13, 1,182, 1,02, 1,035. Узагальнюючий локальний коефіцієнт складав - 0,83.

- земельна ділянка з кадастровим № 62:068:130 відносилась до економіко-планувальної зони 148, де базова вартість 1 кв.м землі складала 178,04 грн. Коефіцієнти індексації грошової оцінки 1,13, 1,182, 1,02, 1,035. Узагальнюючий локальний коефіцієнт складав - 0,82;

- земельна ділянка з кадастровим № 62:068:132 відносилась до економіко-планувальної зони 148, де базова вартість 1 кв.м землі складала 178,04 грн. Коефіцієнти індексації грошової оцінки 1,13, 1,182, 1,02, 1,035. Узагальнюючий локальний коефіцієнт складав - 0,78;

- земельна ділянка з кадастровим № 62:068:133 відносилась до економіко-планувальної зони 148, де базова вартість 1 кв.м землі складала 178,04 грн. з Коефіцієнти індексації грошової оцінки 1,13, 1,182, 1,02, 1,035. Узагальнюючий локальний коефіцієнт складав - 0,92.

Згідно з рішенням Київської міської ради від 26.07.2007р. № 43/1877 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення» земельна ділянка (кадастровий № 62:068:127) відноситься до економіко-планувальної зони 508, де базова вартість 1 кв.м землі складає 497,68 грн. Узагальнюючий локальний коефіцієнт складає - 0,95;

земельна ділянка (кадастровий № 62:068:130) відноситься до економіко-планувальної зони 508, де базова вартість 1 кв.м землі складає 497,68 грн. Узагальнюючий локальний коефіцієнт у разі використання, як землі промисловості складає -1,00;

земельна ділянка (кадастровий № 62:068:132) відноситься до економіко-планувальної зони 508, де базова вартість 1 кв.м землі складає 497,68 грн. Узагальнюючий локальний коефіцієнт - 1,00;

земельна ділянка (кадастровий № 62:068:133) відноситься до економіко-планувальної зони 508, де базова вартість 1 кв.м землі складає 497,68 грн. Узагальнюючий локальний коефіцієнт - 0,95.

Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2768 - III (зі змінами і доповненнями) визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ст.92). Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Крім того, ст.120 Земельного кодексу України № 2768-ПІ встановлено, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди. При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Слід зауважити, що підпунктом 2.5 рішення Київської міської ради від 27 квітня 2000 року № 104/825, яке діяло до 01.09.2007 року встановлено, що при переході права власності чи права користування будівлею або спорудою (їх частинами), плата за землю справляється з дня виникнення цього права.

Враховуючи, що використання землі в Україні є платним (ст.2 Закону № 2535X11), а також з огляду на те, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, відсутність у товариства документів, які посвідчують право власності або користування земельною ділянкою, не може бути підставою для несплати земельного податку.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про плату за землю» ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

По місту Києву грошову оцінку земель було затверджено Рішенням Київської міської ради від 27.04.00 №104/825 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва», яке діяло до 01.09.2007 р. З вересня 2007 року нормативно грошову оцінку земель змінено відповідно до Рішення Київської міської ради від 26.07.2007 р. №43/1877 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення».

Таким чином, на думку відповідача, оскільки по м. Києву грошову оцінку земель встановлено, то при обчисленні земельного податку застосовуються ставки, визначені ч. 1 ст. 7 Закону № 2535, а отже податкове повідомлення-рішення №0001192306/0 від 14.04.2008р. прийняте ДПІ у Деснянському районі м. Києва правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про неправомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення та застосування до позивача вищевказаних норм законодавства в т.ч. правомірності накладення штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на наступне.

Твердження Відповідача, щодо неправильності обчислення суми земельного податку Позивачем, за частиною 2 статті 7 Закону України «Про плату за землю» та відповідні розрахунки ґрунтуються на листі Головного управління земельних ресурсів № 07-387/11138 від 27.03.2008 p., який в свою чергу не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, не породжує певних правових наслідків, а його висновки не мають обов'язкового характеру.

Постановою Господарського суду м. Києва від 29.03.2006 р. у справі № 40/103-А за позовом ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» до Головного управління земельних ресурсів КМДА про визнання безпідставними дій та визнання недійсними актів :

- визнано недійсними довідки №№Ю-19718/2003; Ю-19724/2003; Ю-19732/2003, Ю-19733/2003 про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Мурманська, 7.

- визнано протиправними дії Головного управління земельних ресурсів КМДА щодо проведення грошової оцінки земельних ділянок та видачі довідок №№Ю-19718/2003, Ю-19724/2003, Ю-19732/2003, Ю-19733/2003 про нормативну грошову оцінку земельних ділянок за адресою: м. Київ, вул. Мурманська, 7,

- визнано протиправними дії Головного управління земельних ресурсів КМДА щодо застосування коефіцієнтів функціонального використання 1,2 при складанні довідок №№Ю-19718/2003, Ю-19724/2003, Ю-19732/2003, Ю-19733/2003 про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Мурманська, 7 (кадастрові №№ відповідно 62:068:130; 62:068:127; 62:068:132; 62:068:133)

- визнано протиправними дії Головного управління земельних ресурсів КМДА щодо застосування коефіцієнту функціонального використання 1,13 при складанні довідок №№Ю-19718/2003, Ю-19724/2003, Ю-19732/2003, Ю-19733/2003 про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих за адресою: м. Київ, вул.. Мурманська, 7 (кадастрові №№ відповідно 62:068:130; 62:068:127; 62:068:132; 62:068:133).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2006р. по справі №40/103-А постанову Господарського суду міста Києва від 29.03.2006р. по справі № 40/103-А залишено без змін. Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 129 Конституції України встановлено обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ст.ст. 2, 5, 13 Закону України «Про плату за землю» (із змінами та доповненнями) використання землі в Україні є платним; плата з землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель; власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок; об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі орендар.

У відповідності зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Таким чином, судом першої інстанції вірно заначено, що визначити функціональне використання землі можливо тільки при наявності оформленого належним чином права користування, тобто при наявності документу (акту) про передачу землі в користування, а не до того, як землекористувач приступив до користування землею. Тобто, коефіцієнт функціонального використання в цьому випадку не може бути визначений, отже, грошова оцінка земельної ділянки не може бути здійснена за формулою, в якій вказаний коефіцієнт є обов'язковим елементом. Таким чином, грошова оцінка землі до оформлення права користування не може бути проведена.

Позивач, придбаваючи майновий комплекс ВАТ «Радикал», який був визнаний банкрутом, згідно з умовами договору купівлі-продажу прийняв на себе визначені судом зобов'язання по проведенню санітарної очистки території та відновленню земель. У відповідності з нормами чинного законодавства Позивач не може отримати документ на право користування земельною ділянкою, поки не закінчить відновлювані роботи.

Тому, на цей час земельні ділянки по вул. Мурманський, 7 Позивач не може функціонально використовувати, а самі ділянки йому в користування юридично не передані. В той же час, ці земельні ділянки знаходяться у господарському віданні Позивача на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.07.2001 р., на підставі якого майновий комплекс зареєстровано за Позивачем згідно з Реєстраційним посвідченням Київського БТІ від 17.07.2001 р. у книзі № 10з0253 за реєстровим № 735-3, а також двох ухвал Господарського суду та норм діючого законодавства, якими передбачається виникнення певних прав та обов'язків відносно території виробничого комплексу, що був придбаний Позивачем.

Відповідно до п. 1.3 рішення Київської міської ради від 03.04.2001р. №242/1219 «Про Порядок визначення грошової оцінки земельних ділянок у м. Києві» підставами для визначення грошової оцінки земельних ділянок є Рішення Київської міської ради про передачі "їх у власність або надання у користування, офіційні повідомлення юридичних і фізичних осіб про зміни частин в будівлі чи споруді або їх функціонального використання.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про правомірність проведення Позивачем у період з 01.07.2006 р. по 30.09.2007 р. обчислення суми земельного податку за земельні ділянки, які розташовані по вул. Мурманська, 7 на підставі частини другої ст. 7 Закону України «Про плату за землю», як за земельні ділянки, де грошова оцінка не встановлена.

За таких обставин, висновки відповідача про те, що позивачем порушені вимоги ч. 1 ст. 7. ст. 14 Закону України "Про плату за землю", (а саме: заниження сум земельного податку) є помилковими, а тому до позивача не може бути застосована відповідальність за порушення положень даної статті.

Позивач, в п. 2 адміністративного позову просить у порядку забезпечення адміністративного позову зупинити дію податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва №0001192306/0 від 14.04.2008р.

Відповідно до п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява до Окружного адміністративного суду м. Києва позивачем ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» була подана в строки, що не перевищують строків передбачених статтею 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 20.12.2000 р. № 2181-III. Таким чином, сума є неузгодженою в силу Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Відповідач не може здійснювати заходи по стягненню податкового зобов'язання визначеного податковим повідомленням - рішенням від 14.04.08 р. №0001192306/0, оскільки, зазначене податкове повідомлення - рішення оскаржене до суду.

Крім того, з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, не додано доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також очевидних ознак протиправності дій суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи вище викладене, судом вірно зроблено висновок, що податкове повідомлення-рішення за № 0001192306/0 від 14.04.2008 р. підлягає скасуванню з підстав невідповідності вимогам норм чинного законодавства, а позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 січня 2009 року ґрунтується на всебічному, повному та об‘єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв‘язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 січня 2009 року у справі № 2-а-14238/08 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:          

Повний текст ухвали виготовлений 23 квітня 2010 року.