Ухвала суду № 9262118, 21.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-19381/08 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко Л.В.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" квітня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Костюк Л.О., Малиніна В.В.,

при секретарі: Приходько Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Барановському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28.05.2009 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Першотравенський завод електротехнічного фарфору»до Державної податкової інспекції у Барановському районі Житомирської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ВАТ «Першотравенський завод електротехнічного фарфору»звернулися до Житомирського окружного адміністративного суду з адмінпозовом до ДПІ у Барановському районі Житомирської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000492301/0 від 28.09.2007 року, яким підприємству донараховано податок на додану вартість в сумі 129002 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 64501 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.05.2009 року позов задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000492301/0 від 28.09.2007 року в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 110949 грн. та нарахування фінансових санкцій в сумі 55474,50 грн.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Барановському районі Житомирської області подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення Житомирським окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Житомирський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

          Як вбачається з матеріалів справи, в період з 01.09.2007 року по 21.09.2007 року ДПІ в Баранівському районі проведено виїзну позапланову перевірку ВАТ «Першотравенський завод електротехнічного фарфору" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 30.06.2007 року, за результатами якої складено акт №30/231/05756926 від 27.09.2007 року.

Зі змісту акту слідує, що підприємством допущено порушення вимог п.п.7.4.5 п.7.4,

.7.2.3., п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: віднесено до податкового кредиту у відповідні податкові періоди податку на додану вартість загальну суму 110949 грн. за податковими накладними №4236 від 25.04.2006 року, №5256 від 25.05.2006 року. №6034 від 25.06.2006 року, що видані ТОВ "КТ ХИЗИС" та за податковою накладною №625 від 22.08.2006 року, виданою ТОВ "Моя оселя", установчі документи та свідоцтва платників ПДВ яких визнані недійсними в судовому порядку. Крім того на порушення вимог п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР підприємство при списанні сухариків, термін придатності яких скінчився, не скоригувало податковий кредит на суму ПДВ 18053 грн., списані сухарики не призначались для використання у господарській діяльності.

На підставі акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення 0000492301/0 від 28.09.2007 року, яким підприємству донараховано податок на додану вартість в сумі 129002 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 64501 грн.

Згідно з п. 7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Апеляційна інстанція повністю погоджується з висновком суду про правомірність заявлених вимог ВАТ «Першотравенський завод електротехнічного фарфору" на податковий кредит, виходячи з наступного.

Як вбачається з акту, підприємством допущено порушення вимог п.п.7.4.5 п.7.4, .7.2.3., п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: внесено до податкового кредиту у відповідні податкові періоди податку на додану вартість на загальну суму 110949 грн. за податковими накладними №4236 від 25.04.2006 року, №5256 від 25.05.2006 року. №6034 від 25.06.2006 року, що видані ТОВ "КТ ХИЗИС" та за податковою накладною №625 від 22.08.2006 року, виданою ТОВ "Моя оселя", установчі документи та свідоцтва платників ПДВ яких визнані недійсними в судовому порядку.

ВАТ "Першотравенський завод електротехнічного фарфору" уклали з ТОВ "КТ ХИЗИС" договір про надання маркетингових послуг М/03-2006 від 12.03.2006 року, на виконання якого отримало маркетингові та консалтингові послуги відповідно до актів здачі-приймання робіт. Загальна вартість отриманих за договором послуг складає 476694 грн. На поставку вказаних послуг ОВ "КТ ХИЗИС" виписало податкові накладні за №4236 від 25.04.2006 року, №5256 від 25.05.2006 року, №6034 від 25.06.2006 року. А також підприємство уклали договір підряду №16/06 віді6.05.2006 року з ТОВ "Моя оселя" на ремонт горна в дільниці шалювання. За актом виконаних робіт №1 за серпень 2006 року підприємство прийняло виконані роботи на суму 189000грн. На поставку послуг ТОВ "Моя оселя" виписало податкову накладну №625 від 22.08.2006 року на вказану суму. На підставі зазначених податкових накладних позивач у відповідні податкові періоди до податкового кредиту ПДВ включив 79449 грн. та 31500 грн.

В силу п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.           Згідно з пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. При цьому згідно п. 9.3 ст. 9 зазначеного Закону визначено, що особи, які підпадають під визначення п. 2.3 ст. 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

ВАТ "Першотравенський завод електротехнічного фарфору" правомірно розраховували на податковий кредит, оскільки мали в наявності податкові накладні виписані особою, яка у встановленому порядку зареєстрована як платник податку.

Реєстрацію платника ПДВ ТОВ "КТ ХИЗИС" анульовано актом №1 від12.01.2007 року за рішенням суду від 22.12.2006 року, ТОВ "Моя оселя" як платника ПДВ знято з реєстрації 10.01.2007 року на підставі рішення суду від 19.12.2006 року, тобто податкові накладні ТОВ "КТ ХИЗИС та ТОВ "Моя оселя" видали ВАТ "Першотравенський завод електротехнічного фарфору", будучи платниками ПДВ, на момент вчинення господарської операції були зареєстровані як суб’єкти господарської діяльності.

В Постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2006 року у справі №21-358во06. зазначено, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

За таких обставин ВАТ "Першотравенський завод електротехнічного фарфору" не може нести відповідальність за порушення норм законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Слід зазначити, що суд цілком правомірно погодився з висновками податкового органу щодо порушення позивачем п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки встановлено, що ВАТ "Першотравенький завод електротехнічного фарфору" при списанні сухариків, що є хлібобулочними виробами, як товару, за яким минув термін придатності в кількості 376106 штук на загальну суму 90265,44 грн. (акт списання №ПЗ-0000871 від 9.01.2007 року) не скоригував податковий кредит на суму податку на додану вартість -8053 грн. Вказану суму товариство сплатило. Посилання позивача на те, що списані сухарики призначались для використання в господарській діяльності, не знайшло свого підтвердження. Придбання пакувального автомату, копірника для пакувального апарату, дражировочної машини, хліборізки, фасувального напівавтомату, компресора, печі КНВ-2, мукопросіювача та іншого обладнання не є переконливим доказом того, що саме для фасування вказаних хлібобулочних виробів (сухариків) придбавалось вказане технічне обладнання. За таких обставин дії податкового органу щодо донарахування ВАТ "Першотравенький завод електротехнічного фарфору" ПДВ в сумі 18053 грн. є правомірними.

Таким чином, суд правильно прийшов до висновку щодо часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Барановському районі Житомирської області - відмовити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28.05.2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:                    

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 26 квітня 2010 року.