Ухвала суду № 9262106, 21.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-6514/08 Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" квітня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Костюк Л.О., Малиніна В.В.,

при секретарі: Приходько Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали апеляційних скарг Державної податкової інспекції у м. Житомирі та заступника прокурора Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2009 року у справі за позовом приватного багатопрофільного підприємства "Леонора" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ПБП "Леонора" звернулися до Житомирського окружного адміністративного суду з адмінпозовом до ДПІ у м. Житомирі про визнання недійсними повідомлень-рішень від 31.03.2008 року за №0002082303 на суму 3189.34 грн., № 0002072303 на суму 47700 грн., №0002062303 на суму 1024,00 грн. та №0000982301/0 на суму 2045,00 грн., №000219170210 на суму 750184,86 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2009 року позов задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення від 31.03.2008 року №0002082303, № 0002072303, №0002062303. Податкове повідомлення-рішення №000219170210 від 31.03.2008 року визнано недійсним та скасовано в сумі 749655,58 грн.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у м. Житомирі подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові.

Заступник прокурора Житомирської області в порядку представництва держави в судах також подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїх апеляційних скаргах апелянти посилаються на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення Житомирським окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають задоволенню.

Житомирський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

          Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень №267від 18.02.2008 року, №318 від 26.02.2008 року та№333 від 28.02.2008 року відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання на 1-ий квартал 2008 року, проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання приватним багатопрофільним підприємством "Леонора" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року, про що складено акт перевірки від 13.03.2008 року № 1347/23-1/22048421/0110.

На підставі акту перевірки податковим органом видано податкові повідомлення-рішення:

- № 0002191702/0 від 31.03.3008 року, яким за порушення п.1.2., п.1.3., п.1.15 ст.1, п.4.2.9 "є" п.4.2. ст.4, п.п. 6.3.3."є" та п.п.6.3.5. п.6.3. ст.6, ст.12, ст.13, ст.14, ст.16, п.17.2 ' ст.17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" нараховане податкове зобов’язання в сумі 750184,86 грн., в тому числі за основним платежем 250061,62 грн., штрафних санкцій - 500123,24 грн.;

- № 0002082303 від 31 березня 2008 року, яким за порушення ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3189.34 грн.

- № 0002072303 від 31 березня 2008 року, яким за порушення п.п. 1,2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 47700 грн.

- №0002062303 від 31 березня 2008 року, яким за порушення п.п. 2.8, 2.9, 3.5 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" застосовано штрафні (фінансові) санкцій в сумі 1024,00 грн.;

-№0000982301/0 від 31 березня 2008 року, яким за порушення ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" № 746/99 від 28.06.1999 року нараховане податкове зобов’язання в сумі 2045,00 грн., в тому числі за основним платежем 1859,00 грн. та штрафних санкцій -36,00 грн.

Відповідно до пункту 2.8. статті 2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси, готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

За п.11 ст. 4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва", суб’єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.

Згідно наказу ПБП «Леонора»"Про встановлення ліміту залишку готівки в касі підприємства" від 02.01.2007 року, встановлено загальний ліміт залишку готівкових коштів в касі підприємства в розмірі 1500 грн.

Судом встановлено, що 6 квітня 2007 року залишок грошових коштів в касі підприємства складав 50,68 грн.

Таким чином, не можна погодитись з висновком податкового органу, що в порушення п.2.8, 2.9 "Положення про ведення фінансових операцій у національній валюті в Україні" підприємством 06.04.2007 року допущено перевищення ліміту залишку готівки в касі на суму 512,00 грн., про що видано податкове повідомлення-рішення від 31.03.2008 року №0002062303/0, яким нараховані штрафні санкції в сумі 1024 грн.

Відповідно до ст. 4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" , п.п. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України " Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед; бюджетами та державними цільовими фондами", за результатами звітного періоду (кварталу) позивачем подавалась до податкового органу податкова звітність (Звіт за відповідний квартал), в якому зазначалась сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному кварталі та обсяг виручки від надання послуг за звітний квартал наростаючим підсумком з початку року.

Згідно п. 11 ст. 4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва", суб’єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.

Як вбачається з книги обліку доходів та витрат ПБП "Леонора", сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у 4 кварталі 2007 році склала 23837,00 грн. (3970,00 грн. + 3674,00 грн.+16193,00 грн.). Аналогічні суми зазначені в звітах про обсяги реалізованих послуг за відповідні періоди та на підставі цього розраховувалась сума єдиного податку ПБП "Леонора" за 4 квартал 2007 року.

Отже, хибним є висновок, викладений в акті, що в порушення ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" № 746/99 від 28.06.І 999 року ПБП "Леонора" невірно визначено виручку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а саме: відповідно до даних банківських виписок та приходних касових ордерів дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 4 квартал 2007 року становить 42429 грн., сума єдиного податку -4243 грн., підприємством задекларовано у Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємства-юридичної особи виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - 23837 грн., єдиного податку 2384 грн., в результаті чого занижено єдиний податок за 4 квартал 2007 року на 1859 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 31.03.2008 року № 0002191702/0, то в акті перевірки зазначено, що ПБП "Леонора" у період 2005-2007 років, укладали договори комісійного переоформлення транспортних засобів та являлось податковим агентом по відношенню до фізичних осіб, які отримували доходи при купівлі-продажу транспортних засобів. При цьому позивач мав би здійснювати виплати коштів (доходу) комітенту готівкою, від імені та за рахунок платника податку нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету. ПБП "Леонора" укладали договори комісійного переоформлення транспортних засобів, при цьому не нараховували та не утримували податок з доходів фізичних осіб від проведення операцій по виплаті доходів фізособам від продажу зданих на комісію АТЗ в загальній сумі 11640,20 грн. по 367 громадянам. В результаті співставлення вартості АТЗ згідно довідок-рахунків та матеріалів, отриманих від ДАІ УМВС України в Житомирській області - актів дослідження фахівця-автознавця, перевіркою визначена різниця в сумі 1829939,50 грн. Здійснюючи продаж транспортних засобів без проведення оцінки, за цінами значно нижчими ринкової вартості комісіонер ПБП "Леонора" відповідно до ч."б" і "є" п.п. 4.2.9. п. 4.2. ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в сумі різниці між оціночною вартістю та вартістю, зазначеною в угодах комісійного переоформлення, надавали покупцеві додаткові блага, що відповідно до цієї статті Закону являються оподатковуваним доходом такого покупця.

ПБП "Леонора" впродовж 2005-2007 років укладало з фізичними особами договори комісійного переоформлення транспортних засобів, передбачено статутом позивача та внутрішнім наказом підприємства № 29 від 29.12.2003 року.

Відповідно до умов таких угод, замовник доручав ПБП "Леонора" виконувати роботи по переоформленню транспортних засобів в державних установах. За виконану роботу позивач отримував обумовлену в угоді винагороду. До кожної угоди надавався акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) із зазначенням вартості наданих послуг за виконання угоди. Угоди та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) оглядались в судовому засіданні. Відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" на підприємстві велась книга обліку доходів та витрат, в якій зазначалась сума отриманої винагороди по договорам. На виконання угоди по комісійному переоформленню транспортних засобів підприємством видавались довідки-рахунки, які є підставою для реєстрації транспортних засобів в органах ДАІ.

Ст. 1011 ЦК України визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

В ст. 1012 та 1013 ЦК України встановлено, що комітентом у договорі мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити комісіонеру, за які комітент повинен виплатити комісіонеру плату в розмірі та порядку, встановленому умовами договору.

ПБП "Леонора" не здійснювали комісійної торгівлі транспортними засобами у розумінні ст. 1011 ЦК України, так як автомобілі не надавались позивачу для їх подальшої реалізації, позивач не здійснював заходів, направлених на пошук покупців та продавців транспортних засобів, покупці та продавці самостійно домовлялись про ціну автомобілів та здійснювали розрахунки за них без залучення ПБП "Леонора", на рахунки позивача не надходили кошти за продані транспортні засоби. Фактично позивач здійснював продаж саме довідок-рахунків, які є підставою для реєстрації транспортних засобів в органах ДАІ.

Оскільки податковим органом не доведено факту здійснення комісійної торгівлі транспортними засобами чи будь-якої іншої торгівлі ПБП "Леонора", суд правильно прийшов до висновку щодо безпідставності застосування штрафних санкцій відповідно до податкового повідомлення-рішення від 31.03.2008 року № 0002082303, згідно якого до ПБП "Леонора" застосовано штрафні санкції за порушення ст. З Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" за здійснення діяльності по комісійній торгівлі транспортними засобами без отримання торгового патенту на право здійснення роздрібної торгівлі за період 2005-2006 років та податкового повідомлення-рішення від 31.03.2008 року №0002072303, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення п.1,2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за здійснення діяльності по комісійній торгівлі транспортними засобами без застосування реєстратора розрахункових операцій на загальну суму 89540,00.

Крім того, актом перевірки встановлені порушення п.п.3.1.3 п.3.1. ст. 3, п.п.6.3.3 "є", п.п.6.3.5 п.6.3. ;т.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті недоутримання податку з доходів фізичних осіб в сумі 529,28 грн., так як податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він зареєстрований у встановленому порядку як суб’єкт підприємницької діяльності і є пов’язаною особою.

Відповідно до п.п. 6.3.1. п.6.3. ст.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).

Підпунктом 6.3.3. п.6.3. ст.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як:

а) плата за виконання громадських робіт, яка повністю або частково фінансується за рахунок бюджету або відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального врахування;

б) стипендія, грошове чи майнове (речове) забезпечення, одержувані учнями, студентами, аспірантами, ординаторами, ад'юнктами, військовослужбовцями строкової служби, що виплачуються з бюджету;

в) заробітна плата під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі;

г) заробітна плата, нарахована (виплачена) за здійснення роботи за наймом у складі екіпажу (команди) транспортного засобу, який перебуває за межами території України, її територіальних вод (виключної економічної зони), у тому числі на якірних стоянках, та належить резиденту на правах власності або перебуває у його тимчасовому (строковому) користуванні та/або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновій низі України;

д) заробітна плата осіб, які відповідно до закону є державними службовцями;

є) доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до доходів, визначених у підпунктах "а"-"д" цього підпункту при їх нарахуванні (виплаті), та закінчує застосовуватися при завершенні нарахування таких доходів, без подання відповідних заяв, визначених підпунктом 6.3.2 цього пункту.

Податкова соціальна пільга не застосовується до доходів, визначених підпунктом "є" цього підпункту.

За п.п. 6.3.5. п.6.3. ст.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" працедавець, який на підставі належним чином отриманої заяви платника податку про застосування пільги застосовує таку пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким платником податку вимог підпункту 6.3.1 цього пункту, за винятком, коли такий працедавець і такий платник податку є пов'язаними особами або коли суд встановлює факт змови між таким працедавцем і таким платником податку, спрямованої на ухилення від оподаткування цим податком.

Таким чином суд правильно прийшов до висновку, що соціальна пільга застосовувалась неправомірно.

Апеляційна інстанція не може взяти до уваги доводи апеляційних скарг, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційних скарг Державної податкової інспекції у м. Житомирі та заступника прокурора Житомирської області - відмовити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:                    

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 26 квітня 2010 року.