Рішення № 9260558, 27.10.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "27" жовтня 2009 р.                                                                                 Справа № 08/2385

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., за участю представників сторін:

від позивача –Думанецька В.Р. –представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивачасільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Свант»

до відповідачатовариства з обмеженою відповідальністю «Перше Травня Комбікормовий Завод»

простягнення 85074,98 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Свант»звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Перше Травня Комбікормовий Завод»згідно договору поставки 85074,98 грн. заборгованості, в тому числі 68116,40 грн. основного боргу, 3693,58 грн. пені, 13265,00 грн. збитків та з метою забезпечення позову накласти арешт на майно боржника.

У судовому засіданні, що відбулося 20.10.2009 представник позивача подала клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать ТОВ «Перше Травня Комбікормовий Завод», оскільки вважає, що невжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та відшкодувати понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою суду від 20.10.2009 року задоволено клопотання позивача та накладено арешт на грошові кошти відповідача –ТОВ «Перше травня Комбікормовий завод»у розмірі 85074,98 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, хоча був тричі належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез’явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

19.06.2009 між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Свант»(Постачальником –Позивач по справі) в особі директора Войтко В.М., що діє на підставі Статуту та товариством з обмеженою відповідальністю «Перше Травня Комбікормовий Завод»(Покупцем –Відповідач по справі) в особі директора Гармаш О.М., що діє на підставі Статуту було укладено договір поставки № 19/06/09-02 (Далі –Договір) за умовами якого Постачальник зобов’язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити на умовах даного Договору пшеницю (надалі –товар) із кількісними та якісними показниками, що визначаються умовами цього Договору.

Кількість товару вимірюється в тонах, загальна кількість товару за даним Договором складає 73 тони +, - 10%.

Поставка здійснюється автомобільним транспортом на умовах СРТ (згідно з Incoterms 2000) згідно графіку двома партіями –протягом червня 2009 року у кількості 73 тони.

Передача товару від Постачальника Покупцю здійснюється за видатково-прибутковою накладною, яка виписується на дату оформлення товаро-транспортної накладної. У видатково-прибутковій накладній сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, загальну вартість з ПДВ товару, що постачається. Дата, вказана Покупцем у видатково-прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару Постачальником. Видатково-прибуткова накладна є недійсною, якщо в ній не вказано номер довіреності, що видана до неї. Ціна однієї тони товару становить 1080,00 грн. з ПДВ.

Згідно п. 7.1 Договору оплата здійснюється Покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця грошових коштів, що становлять 100 (сто) % від вартості поставленого товару, на протязі 7 банківських днів з дати виставлення рахунку-фактури.

У відповідності до товарних накладних № 169 від 17.06.2009, № 170 від 18.06.2009 та довіреності № ККЗ 135 від 17.06.2009 Постачальник поставив, а Покупець прийняв пшеницю в кількості 72330 кг на загальну суму 78116,40 грн. Рахунок-фактура № 17 був вручений Відповідачеві 18.06.2009.

В порушення умов Договору Відповідач протягом 7 банківських днів товар не оплатив.

Невиконання Покупцем взятих на себе зобов’язань за договором стало правовою підставою для звернення до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Договір укладений сторонами, на який посилається позивач, як на правову підставу виникнення у нього права на стягнення заявленої суми, за правовою природою є договором поставки.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі –ГК України). Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що оплата здійснюється Покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця грошових коштів протягом 7 банківських днів з дати виставлення рахунку-фактури, рахунок-фактура був виставлений 18.06.2009, тобто строк оплати товару закінчився 25.07.2009 року. Проте, Відповідач свої зобов’язання в частині оплати товару належним чином не виконав, оплативши тільки 09.09.2009 року 10000 грн. вартості поставленого Товару.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені главою 22 ГК України. Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З огляду на викладені норми законодавства та докази, наявні у справі, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача 68116,40 грн. вартості поставленого товару.

Згідно з частиною 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до п. 8.1 Договору в разі прострочення здійснення оплати вартості товару згідно п.7.1. Договору більше ніж на 3 банківські дні, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення зобов’язання, від вартості частини товару, що був поставлений згідно графіку поставки.

Відповідачем не надано відповідних доказів та не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У зв’язку з цим, суд вважає доведеним право позивача на стягнення пені, яка нарахована Позивачем відповідно до п.8.1 Договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»за період з 30.06 по 08.09.2009 року у сумі 3693,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення збитків Позивач посилається на п.8.2 Договору в силу якого, сторона, що порушила господарське зобов’язання, визначене цим Договором, повинна компенсувати завдані стороні збитки, чиї права порушено, тому просить стягнути з Відповідача 13265,00 грн. збитків. В обґрунтування своїх вимог Позивачем зазначається, що за кошти отримані за продаж Товару, він планував закупити дизельне пальне, вартість 1 л. якого з кінця червня 2009 року до часу подання позову зросла з 5,30 грн. до 6,20 грн.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управною стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управна сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 33 названого Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог.

Позивач не довів і доказами не підтвердив, відповідно до ст. 33 ГПК України, нанесення йому збитків у сумі 13265,00 грн., тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині до задоволенню не підлягають.

Оскільки позов підлягає до часткового задоволення, стягненню з Відповідача також підлягають, пропорційно до задоволеного позову, витрати по сплаті державного мита у сумі 718,12 грн. та витрати на інформаційне забезпечення судового процесу у сумі 199,21 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Перше Травня Комбікормовий Завод», (Черкаська область, Черкаський район, с. Хутори, вул. Центральна, буд. 2, кімната 18, ідентифікаційний код 36330229) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Свант»(Черкаська область, Черкаський район, с. Білозір’я, вул. Леніна, 112, ідентифікаційний код 31126895) 71809,98 грн. заборгованості (в тому числі 68116,40 грн. основного боргу, 3693,58 грн. пені), 718,12 грн. витрат по сплаті державного мита та 199,21 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                О.І. Кучеренко