Ухвала суду № 9259879, 28.04.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" квітня 2010 р. Справа № 3/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Рівнеліки”

до відповідача Антонівської сільської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний підприємець ОСОБА_3

про визнання недійсним конкурсу на право оренди приміщення

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники сторін:

від позивача - представник Пономаренко В.А. (довіреність №1 від 02.02.2010 року);

від відповідача - представник Сафонік Є.М. (довіреність б/н від 27.04.2010 року);

від третьої особи - ОСОБА_3

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнеліки»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Антонівської сільської ради про визнання недійсним конкурсу на право оренди частини приміщення Антонівської дільничної лікарні, оформленого протоколом засідання конкурсної комісії від 24.02.2009 року. Позовні вимоги мотивовані наступним: впродовж 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнеліки»здійснювало діяльність із забезпечення медикаментами та виробами медичного призначення мешканців с.Антонівка та Володимирецького району Рівненської області. Для цієї мети товариство відкрило в приміщенні Антонівської дільничної поліклініки аптечний пункт, що знаходиться в с.Антонівка по вул. Залізнична,5. Вказане приміщення було надано та використовувалося ТОВ «Рівнеліки»на підставі договору оренди № 65 від 02.09.2008 року, який був укладений з відповідачем, як власником комунального майна. Відповідно до п.7.1 термін дії даного договору становив з 02.09.2008 р. по 23.02.2009 р. включно. Протягом всього терміну оренди ТОВ «Рівнеліки»належним чином виконувало взяті на себе договірні зобов'язання. Після закінчення дії договору оренди товариство мало намір його продовжити.

Відповідно до ч.1 ст.73 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»у 2009 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Відповідно до п.3 рішення Антонівської сільської ради № 407 від 27.01.2009року відповідач по справі вирішив 23.02.2009 року провести конкурс по здачі частини приміщення Антонівської дільничної лікарні по вул. Залізнична,5 в с. Антонівка загальною площею 18,0 кв.м. для використання під аптечний пункт. Тобто, відповідачем наперед було визначено мету оренди, яка має спеціальний характер (під аптечний пункт). Вказана мета є істотною умовою участі у конкурсі та договору оренди. Враховуючи спеціальну мету оренди, учасниками конкурсу могли бути суб'єкти господарювання, які відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»мають ліцензію на право роздрібної торгівлі лікарськими засобами. 24.02.2009 року Антонівською сільською радою Володимирецького району Рівненської області було проведено вищезазначений конкурс на право оренди приміщення Антонівської дільничної лікарні. Учасниками конкурсу були: Комунальне підприємство Аптека «Полісся», ТОВ «Рівнеліки», Приватний підприємець ОСОБА_3.

Згідно протоколу засідання конкурсної комісії від 24.02.2009 року переможцем вищезазначеного конкурсу було визнано підприємця ОСОБА_3.

Результати вказаного конкурсу оформлені протоколом від 24.02.2009 року, позивач вважає конкурс вцілому незаконним та необґрунтованим, виходячи з наступних підстав: відповідачем не було розроблено та затверджено сам процесуальний порядок, умови проведення конкурсу та участі у ньому, відсутня належним чином методика визначення переможця. Тобто, проведення конкурсу не було врегульовано нормативно-правовими документами з цих питань, а отже відповідач діяв у порядку та спосіб, що не передбачений законодавством. Відповідач не ознайомив ТОВ «Рівнеліки»з правилами та процесуальним порядком проведення конкурсу, що унеможливило використання належних належних позивачеві прав як учасника конкурсу, що призвело до їх порушення.

На думку позивача відповідач допустив до участі у конкурсі на право оренди приміщення під аптечний пункт підприємця ОСОБА_3, яка об'єктивно не відповідала істотній умові конкурсу та договору оренди, оскільки на момент проведення конкурсу в неї була відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі лікарськими засобами, що суперечить п.3 рішення Антонівської сільської ради № 407 від 27.01.2009 року.

Відповідно до ч.5, ч.6 ст.73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (в редакції чинній на день проведення конкурсу) орендодавець при визначенні переможця конкурсу, за інших рівних умов, надає перевагу пропозиціям орендаря, який належним чином виконував свої обов'язки, шляхом застосування преференційної поправки. Розмір преференційної поправки встановлюється Кабінетом Міністрів України і не може бути меншим 0,8. Однак, всупереч наведеній нормі закону, відповідач при оцінці пропозицій учасників конкурсу не застосував до ТОВ «Рівнеліки», як орендаря, який належним чином виконував свої обов'язки по договору оренди №65 від 02.09.2008 року, преференційної поправки передбаченої законом. Вказані неправомірні дії відповідача призвели до спотворення результатів конкурсу та неправильного визначення переможця.

02.02.2010 року у судовому засіданні представником позивача подано заяву про зміну позовних вимог від 29.01.2010 року, в якій позивач просить суд визнати поновленим договір оренди №65 нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області від 02.09.2008 pоку, укладений між Антонівською сільською радою Володимирецького району та ТОВ «Рівнеліки».

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Заявою про зміну позовних вимог від 29.01.2010 року позивач просить суд змінити підставу та предмет позову, що порушує вимоги ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України та суперечить принципам господарського судочинства. Ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.02.2010 року заяву про зміну позовних вимог повернено позивачу без розгляду.

02.03.20010 року представником позивача в судовому засіданні подано заяву про доповнення позовних вимог, у якій ТОВ «Рівнеліки»просить суд визнати поновленим Договір оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області від 02.09.2008 року, укладений між Антонівською сільською радою та ТОВ «Рівнеліки».

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 02.03.2010 року заяву про доповнення позовних вимог повернено позивачу без розгляду.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 09.03.2010 року Приватного підприємця ОСОБА_3 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

У запереченні на позовну заяву відповідач зазначив, що справа непідсудна судам господарської юрисдикції, оскільки Антонівська сільська рада є органом місцевого самоврядування, відтак на думку позивача дана справа є справою адміністративної юрисдикції відповідно ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає розгляду адміністративним судом. Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що рішення конкурсної комісії про право оренди частини приміщення Антонівської дільничої лікарні від 24.02.2009 року прийняте у відповідності до норм чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог.

За клопотанням позивача, погодженим з відповідачем вирішення спору продовжено на більш тривалий строк на підставі ч.4 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню .

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

02.09.2008 року між Антонівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнеліки»укладений Договір оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області (далі Договір), згідно з умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне володіння і користування частину приміщення площею 18,0 кв.м., розміщеного за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі Антонівської сільської ради.

Відповідно до п.1.2. Договору майно здавалось орендодавцем в оренду під аптечний пункт для реалізації лікарських засобів.

Відповідно до п.п.г) п.5.1. Договору за рівних умов поряд з іншими потенційними орендарями на переважне право на продовження дії (переукладення) цього Договору на новий термін у разі відсутності заборгованості з орендної плати та належного виконання інших обовязків, взятих на себе цим договором.

Відповідно до п.7.1. Договору строк дії договору оренди складав з 02.09.2008 року по 23.02.2009 року включно.

Пунктом 7.3. Договору сторони погодили, що у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну Договору протягом одного місяця після закінчення строку дії Договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Після закінчення терміну дії Договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обовязки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди.

Актом приймання-передачі від 02.09.2008 року на виконання умов Договору приміщення було передане в оренду позивачу.

Рішенням Антонівської сільської ради від 27.01.2009 року №407 вирішено доручити Антонівській сільській раді 23.02.2009 року провести конкурс по здачі частини приміщення Антонівської дільничої лікарні по АДРЕСА_1 загальною площею 18 м.кв. для використання під аптечний пункт.

23.01.2009 року у газеті «Володимирецький вісник»опубліковане оголошення Антонівської сільської ради про оголошення конкурсу здачі в оренду частини нежитлового приміщення загальною площею 18 кв.м. для здійснення підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.23 Порядку проведення конкурсу на право укладення договору оренди майна спільної власності територіальної громади сіл Антонівка та Чаква, затвердженого Рішенням Антонівської сільської ради від 15.12.2008 року №389, оголошення про конкурс публікується в місцевій пресі не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати проведення конкурсу і повинно містити такі відомості: інформація про об'єкт (назва, місцезнаходження, у разі оренди цілісного майнового комплексу; умови конкурсу; дата, час і місце проведення конкурсу; кінцевий термін прийняття пропозицій учасників конкурсу (заяв про оренду і пропозицій до договору оренди, що відповідають вимогам конкурсу); початковий розмір орендної плати з розрахунку на один календарний місяць; адресу, номер телефону, години роботи організатора конкурсу; розрахунковий рахунок орендодавця; іншу інформацію.

Оголошення Антонівської сільської ради про конкурс здачі в оренду частини нежитлового приміщення загальною площею 18 кв.м. для здійснення підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 не містило умови інформації про дату, час і місце проведення конкурсу; кінцевий термін прийняття пропозицій учасників конкурсу (заяв про оренду і пропозицій до договору оренди, що відповідають вимогам конкурсу), початковий розмір орендної плати з розрахунку на один календарний місяць, адресу, номер телефону, години роботи організатора конкурсу, розрахунковий рахунок орендодавця.

16.02.2009 року ТОВ «Рівнеліки» направило Антонівській сільській раді Заяву на участь у конкурсі на право оренди приміщення у якій зазначило, що було орендарем приміщення, яке є предметом конкурсу, належним чином виконувало договірні зобовязання, а саме: своєчасно на в повному обсязі оплачувало орендну плату, утримувало приміщення в належному технічному, санітарному та протипожежному стані; здійснило покращення приміщення та провело поточний ремонт на суму 6200 грн., та облаштувало сучасними меблями на суму 4600 грн. (а.с.72-73)

В матеріалах справи наявні також заяви на участь у конкурсі та відомості про Приватного підприємця ОСОБА_3 (а.с.74,75) та Комунального підприємства «Аптека Полісся» (а.с.76-77).

Рішенням конкурсної комісії на право оренди частини приміщення Антонівської дільничої лікарні (протокол від 24.02.2009 року) переможцем конкурсу визнано ОСОБА_3.

Листом №95/03 від 03.03.2009 року Антонівська сільська рада повідомила позивача, що переможцем конкурсу на право оренди приміщення Антонівської дільничої лікарні по АДРЕСА_1 загальною площею 18 м.кв. визнано ОСОБА_3.

Згідно з частиною 7 статті 9 Закону України «Про оренду державного і комунального майна»за наявності заяв про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу (за умови відсутності заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу) або заяв про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб орендар визначається орендодавцем на конкурсних засадах.

Відповідно до статті 6 цього Закону орендарями можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.

Статтею 7 названого Закону передбачено, що ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 6 цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців, зазначених у статті 5 цього Закону. Орендодавець може оголосити конкурс на право оренди майна у порядку, встановленому частиною сьомою статті 9 цього Закону.

Порядок проведення конкурсу для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, визначається органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п.8 Порядку проведення конкурсу на право укладення договору оренди майна спільної власності територіальної громади сіл Антонівка та Чаква, затвердженого Рішенням Антонівської сільської ради від 15.12.2008 року №389 (далі Порядок проведення конкурсу) конкурс на право укладення договору оренди майна спільної власності територіальної громади сіл Антонівка та Чаква полягає у визначенні орендаря, який запропонував найвищу орендну плату та взяв на себе зобовязання виконати всі фіксовані умови конкурсу.

Відповідно до п.10 Порядку проведення конкурсу основним критерієм визначення переможця є максимальний розмір орендної плати при обовязковому забезпеченні виконання інших умов конкурсу.

Слід зазначити, що наявні в матеріалах справи заяви учасників конкурсу не містили пропозицій щодо розміру орендної плати.

Відповідно до п.23 Порядку проведення конкурсу після засідання конкурсної комісії складається протокол, у якому зазначаються відомості про учасників, пропозиції і зобовязання учасників, обґрунтування рішення про визначення переможця.

З матеріалів справи вбачається, що Протокол засідання конкурсної комісії на право оренди частини приміщення Антонівської дільничої лікарні від 24.02.2009 року не містить пропозицій і зобовязань учасників, крім того, в протоколі відсутні обґрунтування рішення комісії про визначення переможця.

Відповідачем не дотримано вимоги Порядку проведення конкурсу на право укладення договору оренди майна спільної власності територіальної громади сіл Антонівка та Чаква, затвердженого Рішенням Антонівської сільської ради від 15.12.2008 року №389.

Статтями 142-145 Конституції України, п.3 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визначено, що до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших обєктів, належить нерухоме майно, що є у власності територіальних громад, управління яким здійснюють відповідні територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, визначене відповідно до закону як обєкти права комунальної власності, належить територіальним громадам сіл, селищ, міст та районів у містах.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження обєктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати обєкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, визначати в угодах та договорах умови використання обєктів, що передаються у користування і оренду та ін.

Правові засади організаційних відносин, повязаних з передачею в оренду майна, яке, зокрема, перебуває у комунальній власності та майнових відносин між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває у комунальній власності встановлені Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Позивач зазначає, що відповідачем при проведенні конкурсу на право укладення договору оренди не враховано, що статтею 73 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»встановлено, що у 2009 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Після закінчення строку дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного та комунального майна. Орендодавець при визначенні переможця конкурсу, за інших рівних умов, надає перевагу пропозиціям орендаря, який належним чином виконував свої обов'язки, шляхом застосування преференційної поправки. Розмір преференційної поправки встановлюється Кабінетом Міністрів України і не може бути меншим 0,8.

Частиною 3 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який є спеціальним законодавчим актом, що регулює порядок укладення, внесення змін та припинення дії договорів оренди державного майна, передбачено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обовязки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Частиною 1 ст. 777 ЦК України передбачено, що наймач, який належно виконує свої обовязки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобовязаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Посилання позивача на приписи ст.73 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік», якою було передбачено передачу державного та комунального майна виключно на конкурсних засадах, суд не може вважати обґрунтованими, оскільки Законом про бюджет не можуть змінюватися норми законодавства, які регулюють питання оренди державного майна.

Таку позицію неодноразово висловлював Конституційний суд України, зокрема, в рішенні від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), Конституційний суд України дійшов висновку, що «зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України»(абзац перший пункту 5 мотивувальної частини). При прийнятті оспорюваного Закону всупереч зазначеним правовим позиціям законодавець вийшов за межі правового регулювання бюджетних відносин: зупинив дію окремих положень законів і вніс до ряду законодавчих актів зміни і доповнення та визнав деякі з них нечинними (п.5.3. мотивувальної частини рішення).

Конституція України у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони (п. 5.4. мотивувальної частини рішення).

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що приватний підприємець ОСОБА_3, як переможець конкурсу звернулась з адміністративним позовом до Володимирецького районного суду з позовною вимогою про визнання незаконним Рішення Антонівської сільської ради від 17.03.2009 року №422 про визнання недійсним конкурсу на право оренди частини приміщення Антонівської дільничої лікарні.

Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 29.04.2009 року по справі №2-а-1809/09 задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до Антонівської сільської ради визнано незаконним Рішення Антонівської сільської ради Володимирецького району №422 від17.03.2009 року, визнано дійсним конкурс від 24.02.2009 року, зобовязано Антонівську сільську раду укласти договір оренди з ОСОБА_3 частини приміщення Антонівської дільничої лікарні по АДРЕСА_1

Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.ст.33,34 кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до положень ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Вказана відповідачем Постанова Володимирецького районного суду Рівненської області від 29.04.2009 року по справі №2-а-1809/09 є рішенням у справі адміністративної юрисдикції, а ст.35 ГПК України не визначає як такі, що не підлягають доказуванню, обставини, викладені в судових актах у справах адміністративної юрисдикції. Крім того, сторонами у вказаній адміністративній справі є Антонівська сільська рада та ОСОБА_3, відтак факти встановлені у Постанові Володимирецького районного суду Рівненської області від 29.04.2009 року по справі №2-а-1809/09 не є преюдиціальними та підлягають доказуванню у порядку встановленому господарським процесуальним кодексом України.

В силу ст.35 Господарського процесуального кодексу України рішення судів адміністративної юрисдикції не звільняють сторону від доказування встановлених в них фактів.

Антонівською сільською радою при проведенні конкурсу та визначенні переможця на право оренди частини приміщення Антонівської дільничої лікарні від 24.02.2009 року, всупереч вимогам Порядку проведення конкурсу на право укладення договору оренди майна спільної власності територіальної громади сіл Антонівка та Чаква, затвердженого Рішенням Антонівської сільської ради від 15.12.2008 року №389, не застосовано основний критерій визначення переможця конкурсу, тобто максимальний розмір орендної плати. Протокол засідання конкурсної комісії на право оренди частини приміщення Антонівської дільничої лікарні від 24.02.2009 року не містить пропозицій і зобовязань учасників, крім того в протоколі відсутні обґрунтування рішення комісії про визначення переможця.

З огляду на вищевказане позовні вимоги підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача витрат на оплату державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати недійсним конкурс на право оренди частини приміщення Антонівської дільничої лікарні від 24.02.2009 року.

3. Стягнути з Антонівської сільської ради Володимирецького району (34380, Володимирецький район, с.Антонівка, вул.Б.Хмельницького, 14, код ЄДРПОУ 04388136) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнеліки»(35600, м.Дубно, вул. Кирила і Мефодія, 12, код ЄДРПОУ 24175483) 85 (вісімдесят пять) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Мамченко Ю. А

Повний текст рішення суддею підписано "28" квітня 2010 року.