Рішення № 9278570, 21.04.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" квітня 2010 р. Справа № 19/35

за позовом ТзОВ "Алкон"

до відповідача ТОВ "Осма ЛТД"

про стягнення в сумі 8 296 грн. 00 коп.

Суддя

Представники:

Від позивача : Канівський В.К.

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8296,00 грн., 94,57 грн. збитків від інфляції та 231,29 грн. - три проценти річних. В обгрунтування вимог зазначає, що за домовленістю між сторонами, позивачем для відповідача були виконані роботи по доставці, монтажу та налагодженню двох автоматичних приводів Tormax на загальну суму 43296,00 грн., які відповідачем оплачені частково в сумі 35000,00 грн. Залишок боргу в розмірі 8296,00 грн. відповідач в добровільному порядку не сплатив. Відтак, просить стягнути з відповідача борг із врахуванням збитків від інфляції та трьох процентів річних. В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судові засідання не з'явився, однак надіслав до суду відзив у якому просить в позові відмовити. Зокрема зазначає, що між сторонами не було укладено договору підряду, а отже відсутні підстави виникнення зобов'язання, встановлені ст. 11 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно усної домовленості ТзОВ "Алкон" зобов'язалось виконати та передати ТзОВ "Осма ЛТД" роботи по доставці, монтажу та налагодженню двох автоматичних приводів Tormax на суму 43296,00 грн., для оплати яких відповідачу було виставлено рахунок-фактуру № АЛ-0000129 від 29.09.2008 року. Даний рахунок відповідачем оплачено частково в сумі 35000,00 грн., що стверджується випискою з банківського рахунку позивача за 29.09.2008 року.

Виконання робіт стверджено наступними актами приймання-здачі робіт (надання послуг):

- Акт № ОУ-0660-08 від 30.10.2008 року на суму 22125,00 грн.;

- Акт № ОУ-0662-08 від 03.11.2008 року на суму 21171,00 грн.

Зазначені акти підписано сторонами без заперечень та скріплено відбитками печаток.

Враховуючи здійснену відповідачем часткову оплату, залишок заборгованості склав 8296,00 грн. (43296,00 - 35000,00 = 8296,00).

Оскільки термін оплати виконаних робіт (наданих послуг) між сторонами обумовлено не було, позивач направив на адресу відповідача претензію № 16 від 06.02.2009 року з вимогою оплатити заборгованість в семиденний термін. У відповідь на претензію відповідач вказав, що позивачем не враховано проплату грошових коштів 29.09.2008 року згідно платіжного доручення № 1505 в сумі 35000,00 грн. При цьому залишок боргу в розмірі 8296,00 грн. відповідач не оплатив.

За умовами ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Аналогічні вимоги викладені в ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що позивач, надавши відповідачу для оплати рахунок-фактуру № АЛ-0000129 від 29.09.2008 року прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по доставці, монтажу та налагодженню двох автоматичних приводів Tormax на суму 43296,00 грн. При цьому відповідач, здійснивши часткову оплату зазначеного рахунку в сумі 35000,00 грн. прийняв зобов'язання по оплаті даних робіт. Таким чином своїми діями сторони ствердили виникнення між ними господарських відносин.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Аналогічні вимоги викладено в ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виконання робіт в повному обсязі з боку позивача стверджено актами здачі-приймання робіт. Претензій по об'єму, якості та вартості робіт відповідачем не заявлено, про що свідчить підписання останнім актів без заперечень. Таким чином позивачем виконані власні зобов'язання в повному обсязі. В свою чергу відповідач не здійснив остаточної оплати робіт після направленої на його адресу вимоги, чим порушив прийняті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт.

Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

Відтак, вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 8296,00 грн. стверджуються матеріалами справи, грунтуються на законі, а тому підлягають задоволенню. Викладені відповідачем заперечення суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються вищевказаним.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити сум боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись нормами чинного законодавства позивач нарахував збитки від інфляції в сумі 94,57 грн. за період прострочення з січня 2009 року по січень 2010 року та три проценти річних в сумі 231,29 грн. за період з 17.02.2009 року по 01.02.2010 року.

Враховуючи, що прострочення виконання грошового зобов'язання з боку відповідача має місце, суми нарахованих санкцій підлягають задоволенню. Поряд з цим судом встановлено, що при розрахунку збитків від інфляції позивачем допущено помилку з огляду на таке.

Вимога про сплату боргу отримана відповідачем 09.02.2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції адресату. Приймаючи до уваги пільговий семиденний строк для добровільного виконання вимоги, відповідач зобов'язаний був провести оплату до 16.02.2009 року. Тобто, порушення позивачем зобов'язання з оплати наступило з 17.02.2009 року.

Відповідно до рекомендацій Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист № 62-97р від 03.04.1997 р.), у випадку виникнення боргу з 16 по 31 число відповідного місяця (наприклад травня), розрахунок індексації починається із слідуючого місця (червня).

Таким чином нарахування збитків від інфляції повинно застосовуватись починаючи з березня 2009 року. Натомість позивачем здійснено розрахунок починаючи з січня 2009 року, тобто безпідставно включено до розрахунку січень-лютий 2009 року. Відповідно до проведеного судом перерахунку, розмір збитків від інфляції становить 90,43 грн. із розрахунку: 8296,00 х 1,09% = 90,43 грн. (8296,00 - сума боргу, 1,09 % - сумарний індекс інфляції з березня 2009 р. по січень 2010 року). Разом з цим суд відзначає, що розрахунок трьох процентів річних здійснено правильно.

Зважаючи на викладене, нараховані позивачем збитки від інфляції та 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 321,72 грн. (90,43 + 231,29 = 321,72).

Враховуючи вищенаведене позов підлягає задоволенню частково в сумі 8617,72 грн., з яких 8296,00 грн. - основний борг, 90,43 грн. - збитки від інфляції, 231,29 грн. - 3% річних. Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати по справі в повному обсязі внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Осма ЛТД" (35304, Рівненська область, Рівненський район, с. Корнин, вул. 1 Травня, 1, код ЄДРПОУ 30526891), р/р 26004003608 в РФ ВАТ "Кредобанк", МФО 333670 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкон" (43006, Волинська область, м. Луцьк, вул. Авіаторів, 1, код ЄДРПОУ 25092189), р/р 26005011341600 в АКІБ "Укрсиббанк", м. Харків, МФО 351005 - 8296 грн. 00 коп. основного боргу, 90 грн. 43 коп. збитків від інфляції, 231 грн. 29 коп. процентів річних, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Суддя

підписано "26" квітня 2010 р.