Ухвала суду № 92593127, 15.09.2020, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 561/722/16-к

Провадження № 1-кп/565/5/20

У Х В А Л А

15 вересня 2020 року м.Вараш

Колегія суддів Кузнецовського міського суду Рівненської області в складі:

головуючого судді Малкова В.В., суддів – Горегляд О.І., Демчини Т.Ю.

з участю: секретаря судового засідання Панчук Г.І.,

прокурора Осійчука М.М.

захисників – Павлюк І.А., Воронюк К.Ю., Тарасюка Ю.М., Губар Н.В., Бідюк Т.В. (дистанційно)

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (дистанійно)

перекладачів – Климця С.С.,

Бошкова В.М. (дистанційно)

провівши у залі судових засідань Кузнецовського міського суду відкрите судове засідання по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016180120000122 від 26.05.2016 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Солтанівка Любашівського району Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Кухотська Воля Зарічненського району Рівненської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт.Сарата Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ;

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м.Тараклія Республіка Молдова, громадянина України, проживаючого: Одеська обл., Миколаївський район, село Веселе;

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Надрічне Тарутинського району Одеської області, громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_5 ;

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, -

в с т а н о в и в:

З врахуванням одночасної явки в судове засідання захисників обвинувачених Веліксара В.Х., Новицького В.С. таперекладача гагаузької мови для обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відповідно до ч.3 ст.331 КПК України визнав за необхідне до спливу продовженого строку розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою вказаних обвинувачених.

11.09.2020 року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката Меркулова С.А. про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. В обґрунтування клопотання захисник зазначає, що досудове розслідування завершено, докази по кримінальному провадженню зібрані, перебувають під контролем сторони обвинувачення і зберігаються в суді, а отже ризик спотворення доказів повністю нівельований. Інших ризиків не має. Захисник вважає, що домашній арешт в нічну пору доби буде ефективним та зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов"язків у зв`язку із наступними обставинами. Обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, раніше не судимий, має постійне місце проживання в с.Олександрівка Одеської області, на обліку в психоневрологічному та наркотичному диспансерах не перебуває, по місцю проживання та ув`язнення характеризується здебільшого позитивно, після звільнення з-під варти обвинувачений буде забезпечений роботою. Обвинувачений ОСОБА_4 має сина ОСОБА_7 , який перебуває на його утриманні та потребує удосконалення дрібної і загальної моторики, індивідуального навчання із вчителем-дефектологом, логопедом, практичним психологом. Обвинувачений має дружину, яка має постійне місце роботи та сталий дохід, тому може забезпечити потреби родини. Зміна запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 не перешкодить судовому провадженню, оскільки обвинувачений та перекладач зможуть брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з Болградського районного суду Одеської області.

Прокурор Осійчук М.М. просив продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на 60 днів з метою забезпечення виконання покладених на них процесуальних обов`язків. Згідно з доводами прокурора, застосування більш м"яких запобіжних заходів є неможливим, оскільки ризики переховування обвинувачуваних від суду, незаконного впливу на потерпілих і свідків, вчинення злочинів не зменшились та не припинили існувати. На думку прокурора, підстави для зміни чи скасування обвинуваченим запобіжного заходу відсутні. Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката Меркулова С.А. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт прокурор вважає необґрунтованим.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив задоволити клопотання захисника про зміну йому запобіжного заходу на домашній арешт. Вказав, що в слідчому ізоляторі він утримується вже три роки, додому його не відпускають. Також зазначив, що після звільнення його з-під варти його двоюрідний дядько ОСОБА_8 влаштує на роботу, проживатиме він у будинку дядька дружини – ОСОБА_9 . Зазначив, що до затримання він разом із дружиною проживали не за зареєстрованим місцем проживання, адреси якого не назвав.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав, подане захисником Веліксара В.Х. клопотання про зміну запобіжного заходу. Проти продовження строку тримання під вартою заперечував.

Обвинувачений ОСОБА_1 відмовився висловити свою думку.

Обвинувачений ОСОБА_2 вважав неможливим розгляд питання продовження строку тримання під вартою, так як в судовому засіданні присутні не всі захисники обвинувачених.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію обвинуваченого ОСОБА_2 , вказавши, що його захисник відсутній в даному судовому засіданні. Із адвокатом, яка призначена йому центром надання безоплатної правової допомоги у нього не було конфіденційної зустрічі.

Обвинувачений ОСОБА_6 клопотання захисника Меркулова С.А. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 підтримав. Проти продовження строків тримання обвинувачених під вартою заперечує, вважає, що прокурором необґрунтувана необхідність продовження таких строків. Також вказав, що в судовому засіданні присутні не всі учасники кримінального провадження.

Захисник Воронюк К.Ю. заперечувала проти продовження строку тримання під вартою, вказавши, що немає такого процесуального документу як усна думка прокурора, відповідного письмового клопотання про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою прокурор до суду не подав. Клопотання захисника Меркулова С.А. про зміну запобіжного заходу підтримала.

Захисник Бідюк Т.В. просила звільнити ОСОБА_5 з-під варти, оскільки прокурор не подав суду письмового клопотання про продовження строків під вартою. Клопотання захисника Меркулова С.А. вважала доцільним задовольнити.

Захисник Тарасюк Ю.М. підтримав позицію інших захисників щодо необхідності відмовити в продовженні строків тримання під вартою обвинувачених у зв`язку із відсутністю поданого прокурором відповідного письмового клопотання. Також зазначив, що прокурор обґрунтовує свою позицію доведеністю ризиків при обранні обвинуваченим запобіжного заходу, проте не доводить, що такі ризики на даний час продовжують існувати. Клопотання захисника ОСОБА_10 Тарасюк Ю.М. вважає підставним, обґрунтованим та підтвердженим належними доказами. Вважає, що за наявних обставин суд проігнорував позицію захисту відносно інших обвинувачених.

Захисник Губар Н.В. вказала, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою вони не отримували, тому не вбачає підстав для продовження тримання обвинувачених під вартою. Клопотання захисника Меркулова С.А. вважає обґрунтованим та доведеним письмовими доказами, що подав до суду обвинувачений. Із поданих суду документів слідує, що дитина обвинуваченого ОСОБА_4 потребує уваги та допомоги батька, обвинувачений позитивно характеризується, дядько дружини обвинуваченого гарантує йому житло. Будь-які підстави вважати, що обвинувачений порушуватиме процесуальні обов`язки відсутні. В судових засіданнях обвинувачений може брати участь в режимі відеоконференції.

Захисник Павлюк І.А. заперечувала проти продовження тримання обвинувачених під вартою. Вказувала на незмінність своєї позиції, а саме безпідставності розгляду питання тримання під вартою без відповідного письмового клопотання прокурора, вважає це порушенням норм КПК. Клопотання ОСОБА_10 вважає обгрунтовним та таким, що підлягає задоволенню.

Заслухавши думки учасників провадження щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинувачених, зміни запобіжного заходу, суд прийшов до наступного висновку.

Як передбачено ч.1 і 3 ст.201 КПК, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. До клопотання мають бути додані: копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

В свою чергу, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 – адвоката Меркулова С.А. про зміну запобіжного заходу не містить будь-яких обгрунтовань того, що передбачені ч. 1 ст.177 КПК України ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою, відпали, зменшилися і є неактуальними. За таких обставин, у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 – адвоката Меркулова С.А. про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт слід відмовити через необґрунтованість.

Строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 закінчується 17 вересня 2020 року. Отже, згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу цього строку суд зобов"язаний вирішити питання доцільності продовження тримання вказаних обвинувачених під вартою, зміни обраного ним запобіжного заходу або скасування.

Завершення судового розгляду до закінчення строку тримання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 під вартою є неможливим через такі обставини: складність узгодження дат судових засідань з учасниками провадження через значну кількість учасників кримінального провадження; складність залучення перекладача з гагаузької мови на українську мову; неодноразову заміну суддів у складі суду, що зумовлювала проведення судового розгляду спочатку через клопотання обвинувачених і їх захисників; неодноразову заміну захисників Центром з надання безоплатної правової допомоги обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 за ініціативою сторони захисту; систематичне заявлення безпідставних і необґрунтованих відводів колегії суддів і головуючому судді обвинуваченими та їх захисниками, розгляд яких займає тривалий час; неявки та/або несвоєчасні явки захисників в судові засідання без поважних причин; несвоєчасне доставлення обвинувачених до зали судового засідання та приміщення для проведення відеоконференції.

Згідно із п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

На думку прокурора, дані, що характеризують осіб обвинувачених, вказують на наявність ризиків того, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, можуть вчинити нові злочини, незаконно впливати на потерпілих і свідків, ухилитись від суду.

З`ясувавши фактичні обставини, керуючись положеннями ст.ст.177, 178 КПК України, суд прийшов до висновку, що на теперішній час продовжують існувати ризики, у зв`язку з наявністю яких обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обрано запобіжний захід саме у виді тримання під вартою, зокрема: переховування обвинувачених від суду та незаконний вплив на потерпілих і свідків обвинувачення, і більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для їх запобігання та забезпечення належної поведінки обвинувачених.

Серйозність висунутого обвинувачення та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, та відсутність міцних соціальних зв`язків обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в місці їх постійного проживання дає суду достатні підстави вважати, що вказані обвинувачені можуть ухилитися від суду і виконання процесуальних рішень та перешкоджати встановленню істини у справі. Інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків та їх належної поведінки.

Окрім обґрунтованості підозри у вчиненні обвинуваченими особливо тяжкого злочину, суд при прийнятті такого рішення також врахував: спосіб життя обвинувачених, відсутність у обвинувачених на момент їх затримання постійного місця роботи або навчання, легальних джерел доходів, розмір майнової шкоди потерпілим, у завданні якої обвинувачуються ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , а також віддаленість місць постійного їх проживання від місцезнаходження суду, яким розглядається дане кримінальне провадження. На день вирішення питання про доцільність тримання обвинувачених під вартою потерпілі та свідки судом не допитані. Отже, продовжують існувати ризики незаконного впливу на потерпілих і свідків з боку обвинувачених. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування перебував у розшуку, що збільшує ступінь ризику його переховування від суду.

Також у суду відсутні достовірні дані про наявність у обвинувачених на даний час постійного місця проживання, а оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до їх затримання у 2016 році мали зареєстроване місце проживання в Одеській області, ці обставини підтверджують існування ризику переховування обвинувачених від суду на території іноземних держав, з якими межує Одеська область України, та перешкоджання кримінальному провадженню шляхом неявки на виклики суду.

Зазначені обставини є виправданими та необхідними елементами, які визначають потребу у подальшому триманні обвинувачених під вартою.

Суд відхиляє наведені у судовому засіданні захисниками доводи про неправомірність розгляду судом вказаного питання без наявності клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, оскільки норма ч.3 ст.331 КПК України передбачає обов`язок суду розглянути питання доцільності перебування обвинувачених під вартою до спливу такого продовженого строку також у випадку відсутності відповідних клопотань.

У відповідності із ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів.

В свою чергу, поведінка обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо невиходу (несвоєчасного виходу) із камери утримання для етапування в суд або участі у судовому розгляді в режимі відеоконференції в приміщення слідчого ізолятора, в результаті чого судові засідання не починались вчасно або відкладались, вказує на створення обвинуваченими перепон для суду у забезпеченні основних завдань кримінального провадження під час розгляду цієї справи – швидкого, повного і неупередженого судового розгляду.

Обставин, які б свідчили про зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, наявність яких та обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину стали підставою для обрання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неодноразового продовження строку тримання під вартою, не наведено. Обвинувачені та їх захисники внаслідок своєї неналежної процесуальної поведінки є відповідальними за затримання у провадженні.

Отже, слід продовжити обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 372, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Продовжити дію обраного обвинуваченим: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.

Строк дії ухвали суду до 13 листопада 2020 року включно.

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Меркулова Сергія Анатолійовича про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт.

Ухвала суду в частині продовження строку тримання обвинувачених під вартою може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Рівненського апеляційного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області, а особами, які тримаються під вартою – в той самий строк, з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали суду буде оголошено 18 вересня 2020 року о 09 годині.

Головуючий Малков В.В.

Судді Горегляд О.І.

Демчина Т.Ю.