Рішення № 9259225, 30.03.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" березня 2010 р.Справа № 12/8

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 12/8

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКС-Індастрі", м. Знам'янка

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальність "Автомир-Кіровоград", м. Кіровоград

про стягнення 13 995,00 грн.

Представники сторін:

від позивача - Гребенюк А.В., довіреність № 12 від 29.03.2010р.

від відповідача - участі не брали ;

Відповідач повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання за юридичною адресою, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 925141.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛКС-Індастрі" подано позов до товариства з обмеженою відповідальність "Автомир-Кіровоград" про стягнення суми основного боргу - 9700,00 грн., втрат від інфляції в сумі 1362,00 грн., пені в сумі 2587,00 грн., три відсотка річних в сумі 346,00 грн. та судових витрат: державного мита в розмірі 140,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, вимоги позивача ні по суті, ні по розрахунку не заперечив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в справі документами.

У судовому засіданні представник позивача вимоги про стягнення 13 995,00 грн. підтримав повністю.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач мотивує свої вимоги тим, що за договором купівлі-продажу вантажопасажирського автомобіля Fiat Doblo від 22.09.2008 року вартістю 112000,00 грн. укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ЛКС-Індастрі" та товариством з обмеженою відповідальність "Автомир-Кіровоград", позивачем було сплачено на користь відповідача попередню оплату в розмірі 10% від вартості автомобіля в сумі 11200,00 грн. Факт попередньої оплати за вантажопасажирський автомобіль Doblo підтверджується рахунком № СФ-653 від 22.09.2008 року та платіжним дорученням № 282 від 24.09.2008 року, копії яких додані позивачем до матеріалів справи.

Товариство з обмеженою відповідальність "Автомир-Кіровоград" в свою чергу зобов'язалося надати автомобіль на протязі двох тижнів з моменту отримання коштів на свій розрахунковий рахунок. Однак, відповідач свої зобов'язання не виконав, вантажопасажирський автомобіль Doblo позивачу не передав.

У зв'язку з не виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач звернувся до Генерального директора ТОВ "Автомир-Кіровоград" Демчука О.М. з проханням повернути кошти в сумі 11200,00 грн., які було сплачено 24.09.2008 року, як попередня оплата за автомобіль, що підтверджується заявою № 47 від 17.12.2008 року. Відповідач гарантував повернення коштів до кінця 2009 року.

01.08.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ЛКС-Індастрі" (Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальність "Автомир-Кіровоград" (Боржник) укладено угоду про погашення боргу, за умовами якої Боржник визнає і підтверджує свій борг на користь Кредитора станом на день укладення цієї угоди в сумі 11200,00 грн.

Розділом 2 Угоди сторони узгодили порядок виконання зобов'язань. Боржник з моменту підписання даної Угоди розпочинає перерахування коштів на розрахунковий рахунок Кредитора згідно графіку погашення заборгованості. Боржник передає Кредитору документи про підтвердження оплати. (п.п. 2.1, 2.2 Угоди).

Відповідно до п. 3.1 Угоди Боржник зобов'язався дотримуватися встановленого графіку погашення заборгованості і провести остаточний розрахунок з Кредитором до 31.12.2009 року.

Як зазначає позивач у позовній заяві відповідач взяті на себе зобов'язання за Угодою виконав частково, перерахував на рахунок позивача кошти на суму 1500,00 грн., що підтверджується поданим до матеріалів справи копією платіжного доручення № 607 від 16.09.2009 року.

Не виконання умов Угоди відповідачем призвело до необхідності позивача звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Як зазначив позивач, борг відповідача станом на 12.01.2010 року складає 9700,00 грн.

Відповідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим Господарським кодексом України.

В п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України вказано, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) відповідно до норм ст. 530 Цивільного кодексу України

Згідно умов Угоди (п.3.1.) відповідач зобов'язався провести остаточний розрахунок з позивачем до 31.12.2009 року.

Доказів остаточного розрахування перед позивачем, відповідач суду не подав.

Отже позовні вимоги про стягнення 9700,00 грн. основного боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчинюється в письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язань, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним, відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України.

Позивач, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 2587,00 грн. за період з 17.12.2008 року до12.01.2010 року.

Угодою про погашення боргу від 01.08.2009 року сторони не передбачили забезпечення виконання зобов’язання шляхом стягнення пені. Іншого правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиненого у письмовій формі позивач до суду не подав.

Враховуючи вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України, господарський суд відмовляє у задоволені позову в частині стягнення пені на суму 2587,00 грн., як необґрунтовано заявленої.

Також, позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції в сумі 1362,00 грн. за період з січня 2008 року по грудень 2009 року та 3 % річних в сумі 346,00 грн. за вказаний період.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглядаючи вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 1362,00 грн. втрат від індексу інфляції, господарський суд враховує рекомендації Верховного суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що відображенні в листі №62-97р від 03.04.1997 року, відповідно до яких індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому вважається, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням відповідного місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Угодою про погашення боргу від 17.12.2009 року та графіком погашення заборгованості від 30.08.2009 року передбачено, що відповідач зобов'язався перерахувати коштів на розрахунковий рахунок позивача до 31.08.2009 року, до 30.09.2009 року, до 31.10.2009 року, до 30.11.2009 року, до 31.12.2009 року. Тобто, розрахунок втрат від інфляції та трьох відсотків річних починається з наступного дня, місяця після дня в який мало бути виконано зобов'язання.

За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення збитків від інфляції та трьох відсотків річних частково на суму 388,00 грн. - інфляційних втрат за період з вересня 2009 року по грудень 2009 року та 97,26 грн. - трьох відсотків річних за період з 31.08.2009 року по 31.12.2009 року.

В задоволенні решти позовних вимог господарський суд відмовляє.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир-Кіровоград", 25013, м.Кіровоград, вул.Тореза, 27/Б, р/р № 26003006801001 в філ."Полт.дир. АТ "Інд-Банк", м.Полтава, МФО 331661, код ЄДРПОУ 34362002 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКС-Індастрі", 27400, м.Знамянка, Кіровоградської області, вул.Петровського,1, р/р № 26005431909731 в ООФ АКБ "Укрсоцбанк" МФО 328016, ЄДРПОУ 33987630 заборгованість в сумі 9700 грн, втрати від інфляції в сумі 388 грн, 00 коп., 3% річних в сумі 97,26 грн., державне мито в сумі 101,85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 169,92 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Т.В. Макаренко

дата підписання

рішення 01.04.2010 року.