Рішення № 9259089, 29.03.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" березня 2010 р.Справа № 18/205 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №18/205

за позовом: Приватного підприємства "Транспортна компанія "Експорт-Імпорт Груп", м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб", м. Кіровоград

про стягнення 40 000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - Тарасова Т.І., довіреність № 10/01 від 03.03.10;

від відповідача - Тарасенко Н.І., довіреність № 12/01 від 16.03.10.

Приватне підприємство "Транспортна компанія "Експорт-Імпорт Груп" звернулось до господарського суду з позовною заявою від 02.12.2009 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб" коштів в сумі 25 967,18 грн., з яких: основна заборгованість 23 000 грн., 399,00 грн. інфляційні втрати, 321,94 грн. 3 % річних та 2 246,24 грн. пені

Ухвалою господарського суду від 23.12.2009 поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 18/205

Заявою від 05.02.2010 р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб" грошові кошти у сумі 40 000,00 грн., з яких: основна заборгованість у сумі 35304,00 грн., 1478,00 грн. сума інфляційних втрат, 697,64 грн. 3% річних та 2520,36 грн. пені (а.с. 51-54).

З огляду на права позивача, які визначені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу з урахуванням збільшення розміру позовних вимог.

Відповідачем позов визнано частково на суму 7304,00 грн.; в іншій частині позовні вимоги заперечено, про що надано письмовий відзив (а.с. 115-116). В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що під час здійснення перевезень вантаж був пошкоджений, в зв'язку з чим ним не було підписано акти виконаних робіт та завдано товариству шкоди.

Розгляд справи відкладався на підставах, викладених в ухвалах господарського суду від 04.02.2010 року та від 19.02.2010 року.

В судовому засіданні 26.03.2010 року оголошувалась перерва до 29.03.2010 року.

Після оголошеної перерви представник позивача в судове засідання 29.03.2010 року не з'явився та надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача (а.с. 130).

Представники відповідача в судовому засіданні 29.03.2010 року позовні вимоги визнали частково в сумі 7304,00 грн., в іншій частині позовні вимоги заперечили на підставах, викладених у відзиві на позов.

В судовому засіданні 29.03.2010 р. за згодою присутніх представників відповідача оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази в обґрунтування позовних вимог і заперечень проти позову, врахувавши пояснення представників сторін, наведенні в судових засіданнях по даній справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.01.2009 р. між сторонами укладено письмовий договір транспортного експедирування №335-ЗЭ, за яким позивач - приватне підприємство "Транспортна компанія "Експорт-Імпорт Груп" виступив Експедитором, а відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Донснаб" - Клієнтом (а.с. 19-21).

Предметом укладеного договору є взаємовідносини сторін при здійсненні Експедитором від свого імені та за рахунок Клієнта комплексу робіт по організації перевезень автомобілями у міських, міжміських і міжнародних сполученнях, з фрахтуванням для цього автотранспортних засобів третьої сторони - Перевізника (п. 1 Договору).

Згідно пункту 2.1. Договору Експедитор зобов'язався виконувати доручення Клієнта у відповідності до його транспортних заявок.

Клієнт зобов'язався, зокрема, своєчасно, протягом п'яти робочих днів з моменту підписання акта виконаних робіт, оплачувати наданні Експедитором послуги, якщо інший строк не обумовлений в транспортній заявці (п. 3.13. Договору).

Строк дії договору транспортного експедирування №335-ЗЭ від 20.01.2009 р. встановлено сторонами на один рік та передбачено його пролонгацію у разі відсутності письмового звернення однієї із сторін за 30 днів до закінчення строку (п. 9 Договору).

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору транспортного експедирування №335-ЗЭ відповідачем було надано транспортні заявки від 01.01., 30.04., 10.05.2009 р., які підписано також позивачем, на міжнародні перевезення (Україна-Росія) вантажу - кукурудза морожена (а.с. 22, 23, 70).

У вказаних заявках між сторонами узгоджено строк доставки вантажу, місце його розмитнення, розвантаження, строк доставки, ціна та умови оплати, яка передбачає попередню стовідсоткову оплату до вивантаження.

Як повідомляє позивач, ним свої договірні зобов'язання по організації перевезення за транспортними заявками від 01.01., 30.04., 10.05.2009 р. виконано належним чином та в повному обсязі.

Так, підтвердженням виконання заявок від 01.01.2009 р. і від 10.05.2009 р. на суму 16000,00 грн. кожна є міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) №101886 та №105079, в яких містяться, зокрема, відмітки митниці про прибуття вантажу та відмітки вантажоодержувача про його отримання (а.с. 24, 25).

Виконання позивачем послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу згідно заявок від 01.01.2009 р. і від 10.05.2009 р. на загальну суму 32000 грн. підтверджується в актах здачі-приймання робіт № 399/09 від 11.06.2009 р. та № 700/09 від 16.06.2009 р., підписаними обома сторонами (а.с. 26, 27), і не заперечується відповідачем.

За результатами виконання заявки від 30.04.2009 р. на суму 24 000 грн. між сторонами без зауважень підписано акт № 381/09 від 12.05.2009 р. здачі-приймання робіт лише на суму 12 000 грн. (а.с. 74). Акт № 382 на залишок суми в розмірі 12 000 грн., який надсилався позивачем для підписання відповідачу (а.с.143) останнім не підписано та у відзиві на позов заперечено з підстав неналежного виконання послуг у даній частині у зв'язку із псуванням вантажу (а.с. 115-116).

Поміж тим, наведенні відповідачем у відзиві доводи не підтверджуються матеріалами справи, що слідує з наступного.

З метою виконання взятих на себе договірних зобов'язань за договором транспортного експедирування №335-ЗЭ позивач уклав договір з ТОВ "Олтан", який виступив перевізником вантажу (а.с. 108-109).

Виконання заявки від 30.04.2009 р. підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) № 0348229 та № 0348230 (а.с. 72, 75), в яких містяться: печатки відправника - ТОВ "Донснаб" і перевізника - ТОВ "Олтан"; номера автомобілів, якими здійснювались перевезення і які відповідають даним автомобілів, відміченим у заявці; відмітки митниці про розмитнення; відмітки про отримання вантажу одержувачем - ЗАТ "Хладокомбінат Западний".

Крім того, виконання замовлення за заявкою від 30.04.2009 р. підтверджується оформленими між позивачем та перевізником - ТОВ "Олтан" документами (заявки, акти, рахунки) (а.с. 135-142).

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували повідомлені відповідачем обставини про псування вантажу, перевезення якого здійснено за заявкою від 30.04.2009 р.

Крім того, умовами договору транспортного експедирування №335-ЗЭ, укладеним між сторонами, не передбачено відповідальність позивача за псування вантажу. При виконанні заявки від 30.04.2009 р. позивач, як Експедитор, фактично не здійснював обов'язки Перевізника.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

З матеріалів справи слідує, що позивач виставив відповідачу для оплати заявок від 01.01., 30.04., 10.05.2009 р. рахунки на загальну суму 56 000,00 грн., а саме:

№700/09 від 16.06.2009 р. на суму 16 000,00 грн. (а.с. 28);

№399/09 від 11.06.2009 р. на суму 16 000,00 грн. (а.с. 29);

№382/09 від 12.05.2009 р. на суму 12 000,00 грн. (а.с. 71);

№381/09 від 12.05.2009 р. на суму 12 000,00 грн. (а.с. 73).

Вказані рахунки оплачені відповідачем частково на загальну суму 21000 грн., що підтверджується виписками по банківським рахункам (а.с. 64-69), зокрема:

рахунок № 381/09 від 12.05.2009 р. на суму 12 000,00 грн. оплачено відповідачем повністю 19.05.2009 р. (а.с. 67);

рахунок №399/09 від 11.06.2009 р. на суму 1 6000,00 грн. оплачено відповідачем частково в сумі 9 000,00 грн. - 10.07.2009 р. сплачено 4 000,00 грн. і 15.07.2009 р. сплачено 5 000,00 грн. (а.с. 69).

Крім того, відповідачем не оплачено в повному обсязі вартість транспортно-експедиторських послуг за договором, що прийняті ним за актом здачі приймання робіт №374/09 від 23.04.2009 р. і на який виставлено рахунок № 374/09 від 23.04.2009 р. на суму 12000 грн. в розмірі 304 грн. (а.с. 69, 76-78).

За викладених обставин, господарський суд вважає обґрунтованими та доведеними вимоги позивача про стягнення з позивача основної заборгованості за договором транспортного експедирування №335-ЗЭ від 20.01.2009 р. в розмірі 35 304,00 грн.

Заперечення відповідача з приводу безпідставної сплати ним коштів за актом № 369/09 від 14.04.2009 р. є немотивованим та не доведеним, оскільки за вказаним актом кошти до стягнення позивачем по справі не заявлялись, а як слідує з виписки по банківському рахунку всі сплачені кошти зараховувались позивачем у відповідності до зазначеного відповідачем призначення платежу (а.с. 67).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

У відповідності до приписів статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони в п. 4.6. Договору передбачили право Експедитора на стягнення з Клієнта у разі несвоєчасної оплати подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення з моменту підписання акта виконаних робіт.

У відповідності до зазначених правових норм та умов Договору позивачем нараховано пеню в розмірі 3 875,92 грн.(а.с. 133), а саме:

на суму заборгованості 7 000,00 грн. за період прострочення оплати з 15.06. по 14.12.2009 р. пеня в розмірі 729,68 грн.;

на суму заборгованості 12 000,00 грн. за період прострочення оплати з 14.05. по 12.11.2009 р. пеня в розмірі 1 488,00 грн.;

на суму заборгованості 16 000,00 грн. за період прострочення оплати з 16.06. по 15.12.2009 р. пеня в розмірі 1 658,24 грн.

До стягнення позивач заявляє пеню у розмірі 2 520,36 грн.

Наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині є правомірними і підлягають задоволенню у заявленій сумі.

Підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 1 478,00 грн. та 3% річних у розмірі 697,64 грн., згідно наведеного ним розрахунку (а.с. 57, 60), оскільки за приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 40 000,00 грн., з якої: 35 304,00 грн. сума основного боргу, 1478,00 грн. інфляційні втрати, 697,64 грн. 3% річних та 2 520,36 грн. пені.

З урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб" (25006, м. Кіровоград, просп. Винниченка, 1, ідентифікаційний код 31975533, п/р 26006010707201 філіал ЗАТ "Альфа-Банк" у м. Києві, МФО 300346) на користь приватного підприємства "Транспортна компанія "Експорт-Імпорт Груп" (49108, м. Дніпропетровськ, вул. Янтарна, 81, корп. 5, кв. 45, ідентифікаційний код 35862898, п/р 2600900016365 в ВАТ "Укрексімбанк", МФО 305675) грошові кошти у сумі 40 000,00 грн., з яких: 35 304,00 грн. сума основного боргу, 1 478,00 грн. інфляційні втрати, 697,64 грн. 3% річних та 2 520,36 грн. пені, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 400 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В.Тимошевська

Дата підписання рішення 06.04.2010 року.