Ухвала суду № 92590469, 02.11.2020, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/31/20

Провадження по справі 2-а/276/13/20

У Х В А Л А

02 листопада 2020 року смт. Хорошів

Суддя Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області Збаражський А.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського взводу №2 роти №3 батальйону УПП в Житомирській області сержанта поліції Невмержицького Антона Михайловича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову винесену відповідачем серії ДП18 №665432 від 31.12.2019 як таку, що винесена з порушенням вимог КУпАП.

Ухвалою суду від 07.10.2020 року позовну заяву, у звязку з тим, що не сплачено судовий збір, а також позивачем надано копію постанови, яка є нечитабельною, залишено без руху.

На виконання вимог ухвали від 07.10.2020 року ОСОБА_1 28.10.2020 року подав до суду заяву про усунення недоліків в якій вказує, що із зазначеним позовом він звернувся до суду 09 січня 2020 року. На час звернення до суду з позовом (09.01.2020), відповідно до ч.4 ст. 288 КУпАП, його, як позивача, звільнено від сплати судового збору. Така позиція узгоджується з прийнятим рішенням ВСУ від 13.12.2016 року, справа 306/17/16-а та рішенням КАС/ВС від 25.06.2019р, №194/1112/16-а). Постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17, на яку йде посилання в ухвалі суду, про необхідність сплати судового збору при подачі адмінпозову, прийнято після подачі до суду вищевказаного позову. Застосування положень цієї Постанови в даному випадку є неприйнятним, оскільки порушує його права, зокрема право на доступ до правосуддя та погіршує правове становище особи, що є неприпустимим з огляду на положення, ст. 58 Конституції України, якою закріплено один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Виходячи з вищевикладеного ОСОБА_1 просить прийняти до розгляду його позов, відкрити провадження у справі та призначити до розгляду по суті, повідомити у визначеному законом порядку про день та час розгляду справи.

Дослідивши заяву про усунення недоліків суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 288 КУпАП постанову уповноваженого органу державної влади чи його посадової особи (як і постанову адміністративної комісії чи рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради (пункти 1, 2 цієї частини статті)) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Наведеним вище нормам статті 288 КУпАП кореспондують положення підпункту 2 частини першої статті 20 КАС України щодо предметної підсудності адміністративних справ, а також статті 286 КАС України, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

З цих положень убачається, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.

За Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» (у редакцій, чинній до набрання чинності Законом № 3674-VI) державне мито справлялося, зокрема, з позовних заяв, заяв (скарг) у справах окремого провадження, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили. Цей нормативний акт не містив положень про сплату державного мита як особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, так і органом (посадовою) особою, яка прийняла таку постанову.

Частиною четвертою статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Аналіз установленого статтею 288 КУпАП права на оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення показує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження визначені і діють у редакції Закону України від 24 вересня 2008 року № 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

З 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього перегляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом № 3674-VI .

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви, поданої позивачем, не долучено документ, який підтверджує сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На думку суду, визначення позивачу розміру судового збору не є перешкодою йому в доступі до правосуддя, оскільки останній в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом. Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами чинного законодавства, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду. Окрім того, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.

З огляду на вищевикладене, а також у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не сплатив судовий збір, суддя приходить до висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, оскільки виявлені недоліки перешкоджають відкриттю провадженню у справі, суддя дійшов висновку про необхідність повернути позовну заяву позивачу.

Керуючись ст. 169 КАС України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського взводу №2 роти №3 батальйону УПП в Житомирській області сержанта поліції Невмержицького Антона Михайловича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – визнати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторно звернутися до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Збаражський