Рішення № 92590248, 30.10.2020, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2075/19

Провадження № 2/163/62/20

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2020 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.

з участю секретаря Семенюк К.М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головненської селищної ради Любомльського району Волинської області про визнання права власності на нерухоме спадкове майно,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві ОСОБА_1 просить ухвалити рішення про визнання її власником 3/4 розташованих по АДРЕСА_2 житлового будинку, господарських будівель і споруд в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_3 .

Вимоги обґрунтувала тим, що за життя мати склала заповіт, яким 3/4 частки свого майна заповіла їй, а 1/4 - ОСОБА_2 . Спадкоємці, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині згідно ст.1241 ЦК України, відсутні. До складу спадщини увійшов вищевказаний житловий будинок з господарськими спорудами, який на праві власності за матір`ю зареєстрований 16 липня 2007 року. Спадщину прийняла в порядку ст.1269 ЦК України шляхом подання державному нотаріусу відповідної заяви в межах встановленого ст.1270 ЦК України строку. Проте нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину через ненадання нею правовстановлюючих документів на спадкове нерухома майно. Надати ці документи нотаріусу не має можливості, оскільки вони знаходяться у відповідача ОСОБА_2 , яка не бажає їх надавати. У зв`язку із цим за захистом своїх прав звернулась до суду.

В судове засідання сторони не з`явились.

Позивач у позовній заяві просила розглянути справу за її відсутності.

У зв`язку з проживанням відповідача ОСОБА_2 на території іноземної держави (Російської Федерації) ухвалою від 16.12.2019 року судом надано доручення в порядку міжнародної правової допомоги про вручення їй позовної заяви з додатками та судових процесуальних документів, а також її допит на предмет заявлених вимог.

Згідно із отриманими на виконання судового доручення підтвердженням про вручення документів та протоколом судового засідання Печенгського районного суду Мурманської області Російської Федерації відповідач ОСОБА_2 усі надіслані судом документи отримала; позов ОСОБА_1 не визнала з огляду на нерівність часток у спадщині; висловила згоду на розгляд справи за її відсутності; просила надсилати усю судову кореспонденцію на її адресу місця проживання.

Головненський селищний голова засобами електронного зв`язку надіслав заяву про визнання позову і розгляд справи за відсутності представника Ради.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

Згідно із копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки Головненської селищної ради від 11 січня 2012 року № 80 ОСОБА_3 на день смерті була зареєстрована одна по АДРЕСА_2 ; до складу її спадкового майна увійшов житловий будинок по місцю реєстрації та грошові заощадження; передбачених ст.1241 ЦК України спадкоємців немає.

Належність житлового будинку з господарськими спорудами і будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_2 , на праві власності ОСОБА_3 , яке у встановленому порядку зареєстроване 16 липня 2007 року, підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 03 вересня 2019 року.

Відповідно до виписки з рішення Головненської селищної ради від 23 грудня 2015 року № 2/6 вулиця Калініна в селищі Головне перейменована на вулицю Нову.

За життя, 16 серпня 2011 року, ОСОБА_3 склала заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Шацького районного нотаріального округу Волинської області Капляр М.В. і зареєстрований в реєстрі за № 165. Цим заповітом ОСОБА_3 заповіла 3/4 частки усього свого майна ОСОБА_1 , 1/4 - ОСОБА_2 .

Чинність цього заповіту стверджена наявною у спадковій справі № 2/2012 щодо майна померлої ОСОБА_3 інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) від 16 січня 2012 року.

З матеріалів спадкової справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дочками спадкодавця. ОСОБА_2 в Любомльську державну нотаріальну контору подала заяву про прийняття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 - 24 січня 2012 року.

На заяву ОСОБА_1 державний нотаріус постановою від 07 серпня 2019 року відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 3/4 частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_2 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Згідно із ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За змістом статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно із ч.ч.2, 4 ст.1236 ЦК України заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

У частині 1 статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 статті 1270 ЦК України встановлено шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.

У справі встановлено, що за життя спадкодавець ОСОБА_3 на випадок своєї смерті розпорядилась усім належним їй майном шляхом складання заповіту, яким 3/4 майна заповіла позивачу ОСОБА_1 та 1/4 - відповідачу ОСОБА_2 .

Визначення у заповіті часток у спадщині між двома спадкоємцями в силу ст.ст.1233, 1236 ЦК України є особистим волевиявленням спадкодавця ОСОБА_3 , тому доводи відповідача ОСОБА_2 про рівність часток спадкоємців не ґрунтуються ні на вимогах закону, ні на встановлених фактичних обставинах справи.

Складений ОСОБА_3 заповіт відповідачем ОСОБА_2 не оспорювався і є чинним.

Отже, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , як спадкоємці за заповітом, спадкують майно після смерті матері, у тому числі житловий будинок з надвірними та господарськими спорудами по АДРЕСА_2 відповідно до визначених у заповіті часток, 3/4 та 1/4 відповідно.

У пунктах 4.14 та 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, визначено, що при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: … склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом слугувала неможливість оформлення належної їй частки у спадковому будинку виключно через знаходження правовстановлюючих документів на це майно у відповідача ОСОБА_2 , яка не бажає їх надати.

Заперечень проти такого обґрунтування позову ОСОБА_2 під час її допиту компетентним судом Російської Федерації не висловила.

Відтак, неможливість реалізації позивачем свого права на спадщину пов`язана виключно з діями відповідача ОСОБА_2 .

Згідно із ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Таким чином, заявлені до відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги по своїй суті є обґрунтованими і доведеними, тому підлягають задоволенню.

Головненська селищна рада, на території якої знаходиться нерухоме спадкове майно, незважаючи на її позицію щодо заявлених вимог і визнання позову, не є належним відповідачем у справі, оскільки жодних прав на спадкове майно селищна рада не має та з огляду на наявність спадкоємців, які прийняли спадщину, потенційно таких прав набути не може.

Крім цього, спір про право в даному випадку виник виключно між спадкоємцями, а селищна рада зі своєї сторони жодним чином не впливала і не створювала перешкод у реалізації цього права кожним із спадкоємців.

Отже, оскільки Головненська селищна рада у спірних правовідносинах є неналежним відповідачем, у задоволенні позову до неї слід відмовити.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судові витрати по справі у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 768,40 гривень слід покласти на відповідача ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме спадкове майно задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом власником 3/4 нерухомого майна, що розташоване по АДРЕСА_2 і складається з житлового будинку, літньої кухні, прибудови, сараю, вбиральні, погріба, огорожі, колодязя.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головненської селищної ради Любомльського району Волинської області про визнання права власності на нерухоме спадкове майно відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Ім`я позивача - ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП - НОМЕР_2 .

Інформація про відповідачів:

- ОСОБА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ;

- Головненська селищна рада Любомльського району Волинської області; місце знаходження: вулиця Лесі Українки 2, селище Головне Любомльського району Волинської області; код ЄДРПОУ - 04333187.

Головуючий : суддя С.С.Чишій