ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"25" березня 2010 р.Справа № 16/8 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 16/8
за позовом: приватного підприємства "Ф-ПІК", м. Кіровоград
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Рассвет", с. Федоро-Шулічино Долинського району Кіровоградської області
про стягнення 4034,47 грн.,
представники сторін:
від позивача - участі не брав;
від відповідача - Чарторійський А.В. , довіреність № б/н від 01.02.10 р.
Приватне підприємство "Ф-ПІК" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 3221,56 грн. інфляційних втрат та 812,91 грн. 3% річних.
В наданих до суду позивачем письмових пояснень, приватне підприємство "Ф-ПІК" позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути спір без участі повноважного представника позивача (а.с. 43-44, 65-66).
Відповідно до поданого до суду відзиву на позовну заяву відповідач позовні вимоги визнає частково в сумі 3075,97 грн. Решту пред'явленої до стягнення суми відповідач не визнає, вважаючи, що 3% річних та інфляційні втрати повинні нараховуватись позивачем за період з 16.11.08 р. по 03.06.09 р., а не за період з 16.11.08 р. по 23.01.10 р. (а.с. 57-59).
Розглянувши наявні матеріали справи, подані докази та заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив наступне.
01.05.08 р. між приватним підприємством "Ф-ПІК" (далі - Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Рассвет" (далі - Замовник) укладено договір на надання послуг з охорони № 01/05/08 (а.с. 9-14).
Відповідно до умов Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню послуг із охорони посівів пшениці, розташованих на земельних ділянках на території с. Федорово-Шулічино Ново-Олександрівської сільської ради Долинського району загальною площею 215 га (п. 1 розділу 1 Договору).
Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє на протязі 2 місяців. Якщо за два тижні до закінчення строку Договору жодна з сторін не вимагатиме його припинення, Договір вважається подовженим на тих же на умовах ще на той термін (п. 1 розділу 10 Договору).
Договір підписаний повноважними особами Виконавцями та Замовника, скріплений круглими печатками сторін.
Шляхом підписання Додатків № 2 та № 4 до Договору сторонами узгоджено дислокацію об'єкта та договірну ціну за надання послуг із забезпечення правопорядку працівниками позивача (а.с. 15-16).
За своєю правовою природою даний договір є спеціальним видом договору зберігання - договором охорони.
Згідно статті 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
На виконання умов даного договору позивачем в період з 03.07.2008 р. по 16.07.2008 р. було здійснено охорону вказаного в договорі об'єкту, що підтверджується актом приймання - передачі виконаних робіт, підписаним Замовником без заперечень (а.с.17).
Сторонами узгоджено порядок, форму і термін проведення розрахунків.
Так, відповідно до п.п. 1, 2 розділу 2 Договору та Додатку № 4 до нього, сума оплати за цим Договором визначається на підставі узгодженої протоколом сторін договірної ціни охорони та становить 17 грн. за одну годину послуг одним працівником приватного підприємства "Ф-ПІК"; оплата за послуги виконавця проводиться у вигляді передплати за місяць; наступна оплата проводиться у вигляді передплати за місяць і здійснюється до 25 числа оплаченого місяця.
Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, за надані послуги охорони не розрахувався.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.04.09 р. у справі № 17/36 за позовом приватного підприємства "Ф-ПІК" до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Рассвет" про стягнення 24705,52 грн. боргу, який виник із договору № 01/05/08 від 01.05.08 р., позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 22848,00 грн. основного боргу та 1857,52 грн. пені.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.08.09 р. рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.04.09 р. у справі № 17/36 було скасовано.
Однак, постановою Вищого господарського суду України від 24.12.09 р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.08.09 р. у справі № 17/36 скасовано, рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.04.09 р. залишено без змін (а.с. 19-21).
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони за винятком обставин, встановлених рішенням третейського суду.
Враховуючи ідентичний суб'єктний склад сторін у справі 17/36 та у даній справі, факт несвоєчасного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за Договором, в силу ст. 35 ГПК України є доведеним та не потребує доказування.
Таким чином, з набранням рішенням у справі 17/36 законної сили воно набуло властивостей преюдиціальності - неприпустимості оспорювання в іншому процесі фактів і правовідносин, установлених рішенням суду.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений договором або законом строк.
Порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків.
Згідно правил ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На день звернення позивача до суду з даним позовом за відповідачем рахується заборгованість за Договором в сумі 24 705,52 грн.
Як вбачається з письмових пояснень позивача, станом на 01.02.10 р. наказ у справі № 17/36 господарським судом Кіровоградської області не видавався з причин затримання Вищим господарським судом України направлення справи на адресу суду першої інстанції, а відтак, не пред'являвся для примусового виконання до органів державної виконавчої служби (а.с. 43- 44).
У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наведені вище правові норми, позивач вважає, що відповідач повинен сплатити на користь Виконавця інфляційні збитки за період з грудня місяця 2008 р. по грудень місяць 2009 р. в сумі 3 221,56 грн. та 812,91 грн. 3% річних за період з 16.11.08 р. по 23.01.10 р.
На думку відповідача, викладену у письмовому відзиві на позов, інфляційні втрати та 3% річних не можуть бути нараховані за період, вказаний позивачем, тобто з 16.11.08 р. (граничний строк виконання зобов'язання) по 23.01.10 р. (дата розгляду скарги Дніпропетровським апеляційним господарським судом). Відповідач вважає, що позивач має право стягувати індекс інфляції та 3% річних по 03.06.09 р. Таким чином, стверджує відповідач, загальна сума, що має бути стягнута з відповідача на користь позивача складає 3075,97 грн., де 375,58 грн. 3% річних, 2700,39 грн. - інфляційні втрати.
Господарський суд не погоджується з думкою відповідача, вважає її необґрунтованою та такою, що не заслуговує на увагу, з огляду на наступне.
Як зазначалось вище, відповідно до п.п. 1,2 розділу 2 Договору та Додатку № 4 до Договору, сума оплати за цим Договором визначалась на підставі узгодженої протоколом сторін договірної ціни охорони та становила 17,00 грн. за одну годину послуг одним працівником позивача; оплата за послуги виконавця повинна була проводитись у вигляді передплати за місяць; наступна оплата - у вигляді передплати за місяць до 25 числа оплаченого місяця.
Відповідачем попередня оплата не здійснювалась.
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
03.11.08 р. позивач направив відповідачу претензію № 1 на суму 24 705,52 грн. (а.с. 19).
Кінцевим терміном проведення розрахунків за надані в період з 03.07.08 р. по 16.07.08 р. послуги з охорони є 15.11.08 р., оскільки відповідач повинен був розрахуватись у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Прострочення виконання зобов'язання щодо проведення розрахунків за надані послуги з охорони виникло з 16.11.08 р. Саме із зазначеної дати, враховуючи вимоги ст. 625 Цивільного кодексу України, мають нараховуватись відсотки річних і припиняються нарахування днем виконання зобов'язання в повному обсязі, а тому позивач обґрунтовано визначив період нарахування 3% річних з 16.11.08 р. по 23.01.10 р. (станом на день складення позовної заяви).
Щодо визначення періоду нарахування інфляційних втрат, то позивачем враховано рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97 р., зокрема той факт, що прострочення виникло з 16 числа, а тому нарахування позивачем розпочато з наступного місяця. Відтак, період нарахування інфляційних втрат - з грудня 2008 р. по грудень 2009 р. включно.
Таким чином, позивачем обґрунтовано нараховано 3 % річних та втрати від інфляції за період з 16.11.08 р. по 23.01.10 р.
Заперечення відповідача не містять посилання на жоден нормативно-правовий акт чи практику господарського судочинства, що б підтверджували позицію відповідача щодо визначення граничного терміну нарахування відсотків річних та індексу інфляції в залежності від дати судового розгляду апеляційної скарги.
Оскільки відповідачем не надано до суду доказів сплати 3% річних в сумі 812,91 та інфляційних втрат в сумі 3 221,56 грн., позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Рассвет" (Кіровоградська область, Долинський район, с. Федоро-Шулічино, вул. Степова, 1, р/р 26000310234701 в АКБ "Новий", МФО 332453, код ЄДРПОУ 30848418) на користь приватного підприємства "Ф-ПІК" (м. Кіровоград, вул. Дагестанська, 33, р/р 26001058442 у Одеській філії АБ "Експрес-Банк", МФО 328801, код ЄДРПОУ 32967544) - 3 221,56 грн. інфляційні втрати, 812,91 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
До набрання рішення законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку та строк, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Л.С. Коротченко
Дата підписання рішення - 30.03.2010 року.
Судове рішення № 9258873, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 25.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 16/8. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: