Рішення № 9258864, 23.03.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" березня 2010 р.Справа № 18/17 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/17

за позовом: Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", м. Кіровоград

до відповідача: Приватного підприємства "Камелот-3000", м. Кіровоград

про стягнення 10 089,84 грн.

Представники сторін:

від позивача - Живіцька Н.В., довіреність № 6 від 05.01.10;

від відповідача - участі не брали.

Дочірнє підприємство "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою № 13-448/07 від 15.02.2010 року про стягнення з приватного підприємства "Камелот-3000" 10 124,25 грн. боргу, а саме: 9 074,60 грн. заборгованість за теплову енергію, 552,01 грн. пені, 411,34 грн. інфляційні та 86,30 грн. 3% річних.

Заявою № 292 від 18.03.2010 року позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 10768,84 грн., з якого: 9074,60 грн. заборгованість за теплову енергію, 1196,60 грн. пені, 411,34 грн. інфляційні та 86,30 грн. 3% річних. (а.с. 58-59).

В судовому засіданні 23.03.2010 року представником позивача подано заяву б/н від 07.12.2009 року (вх. № 02-11/9190 від 23.03.2010 року), яка за своїм змістом є заявою про зменшення розміру позовних вимог та згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 10089,84 грн., що складається з: основної заборгованості в розмірі - 9074,60 грн., пені в розмірі 552,02 грн., інфляційних в розмірі 376,92 грн., 3% річних в розмірі 86,30 грн. (а.с. 62).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбачене Господарським процесуальним кодексом України, а також те, що ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд приймає зменшення розміру позовних вимог та розглядає позовні вимоги з урахуванням вказаної заяви.

Відповідач участі уповноваженого представник в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не подав, хоча належним чином обізнаний про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням органу зв'язку про вручення відповідачу 02.03.2010 року поштового відправлення за №893720 (а.с. 27).

Оскільки участь представника відповідача в судовому засіданні є правом останнього, враховуючи приписи статті 75 Господарського процесуального кодексу України щодо можливості розгляду справи за наявними в ній матеріалами, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та надавши їм відповідну оцінку, а також заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2009 року між дочірнім підприємством "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (далі - Постачальник) та приватним підприємством "Камелот-3000" (далі - Споживач) укладено договір на виробництво та постачання теплової енергії за № 221 (а.с. 12-13).

За умовами укладеного договору Постачальник зобов’язувався постачати теплову енергію Споживачу, а Споживач - використовувати та оплачувати теплову енергію на умовах і в терміни передбачені договором (п. 1.1. договору).

Розрахунковий період оплати за поставлену теплову енергію - один календарний місяць (п. 4.1. договору).

Згідно пункту 4.2. договору вартість фактично поставленої Постачальником теплової енергії оплачується Споживачем щомісячно не пізніше ніж 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Оплата здійснюється на підставі рахунку на оплату, виставленого Постачальником за фактично спожиту теплову енергію через установи банку або касу підприємства (п. 4.4. договору).

В пункті 4.8 договору сторони передбачили початок розрахунків по укладеному договору з опалювального сезону 2008 року.

Термін дії договору - до 18.10.2029 р. (п. 8.1. договору).

В силу статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до частин 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказаним нормам кореспондують приписи статті 193 Господарського кодексу України щодо загальних умов виконання зобов'язань.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з жовтня 2008 року по грудень 2009 року позивачем відпущена відповідачу теплова енергія на загальну суму 9074,60 грн., для оплати якої виставлено відповідні рахунки (а.с. 14-17, 24-25, 36-55).

Натомість, відповідач за відпущену йому теплову енергію не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 9074,60 грн. Доказів оплати теплової енергії у зазначений період відповідачем на вимогу суду не надано.

При викладених обставинах, відсутності заперечень відповідача, доказів своєчасного виконання грошових зобов'язань, господарський суд вважає обґрунтованими вимоги заявника про стягнення з приватного підприємства "Камелот-3000" заборгованості за теплову енергію за період з жовтня 2008 року по грудень 2009 року включно в сумі 9074,60грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 522,02 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

У відповідності до приписів статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони в п. 7.1.1. Договору передбачили за прострочення терміну оплати фактично спожитої теплової енергії сплату Споживачем пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожен день прострочення .

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до зазначених правових норм та умов Договору позивачем нараховано пеню в розмірі 522,02 грн. за період прострочення згідно наданого розрахунку (а.с. 19).

Наданий позивачем до суду розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині є правомірними і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 86,30 грн. за період з 11.08.2009 року по 11.01.2010 року (а.с. 21) та інфляційні в сумі 376,92 грн. за період з серпня 2009 р. по січень 2010 року (а.с. 63).

Відповідно до приписів статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів належного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по оплаті отриманої теплової енергії за договором № 221 від 23.06.2009 р., позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 10 089,84 грн., з якої: 9074,60 грн. основний борг, 552,02 грн. пеня, 376,92 грн. інфляційні та 86,30 грн. 3% річних

З урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Камелот-3000" (25006, м. Кіровоград, вул. Декабристів, 22/75, кв. 11, ідентифікаційний код 33254203, р/р 26004197 в КФ ВАТ "Укргазбанк", МФО 383073) на користь дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (25030, м. Кіровоград, вул. Кутузова, 23/16, ідентифікаційний код 33142568, р/р 26002052903161 в КФ "Приватбанк" м. Кіровограда, МФО 323583) - заборгованість в сумі 10 089,84 грн., з якої: 9074,60 грн. основний борг, 552,02 грн. пені, 376,92 грн. інфляційні та 86,30 грн. 3% річних, а також 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В. Тимошевська