Рішення № 9258338, 20.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.04.10 р.                     Справа № 25/75                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Фьюіл Маркет” м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон” м. Донецьк

про стягнення 24705грн.88коп.

За участю:

представників сторін:

від позивача: Ізмалков А.Г. – представник (довіреність № 5 від 11.02.2010);

від відповідача: Логунова Т.І. – провідний юрисконсульт (довіреність № б/н від 02.01.2010)          

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю „Фьюіл Маркет” м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон” м. Донецьк про стягнення 24705грн.88коп., у тому числі заборгованість за поставлені за договором купівлі-продажу № В 87/10 від 05.02.2010 нафтопродукти в сумі 24368грн.50коп., пеня в сумі 296грн.73коп., 3% річних у сумі 40грн.65коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок ціни позову, договір купівлі-продажу нафтопродуктів № В 87/10 від 05.02.2010, акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.03.2010 по 11.03.2010, підписаний обома сторонами, видаткові накладні № 198 від 01.03.2010, № 186 від 28.02.2010, № 185 від 28.02.2010, № 148 від 17.02.2010.

          Позивач через канцелярію господарського суду за супровідним листом подав копію довіреності на представника, довідку казначейства про зарахування мита до Державного бюджету України, копію акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.02.2010 по 07.04.2010, підписаного обома сторонами, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копію довідки з ЄДРПОУ АБ № 213124, уточнення про стягнення суми боргу та штрафних санкцій, копію банківської довідки про рух коштів, квитанцію (фіскальний чек) № 1689 від 19.04.2010.

          Перелічені документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

          Відповідно до уточнень про стягнення суми боргу та штрафних санкцій позивач перерахував розміри пені та 3% річних. Згідно здійсненого перерахунку розміри пені та 3% річних збільшилися (пеня склала 313,22грн., 3% річних - 42,91грн.) та, відповідно, збільшилася загальна ціна позову.

          Зазначені уточнення судом до уваги не приймаються та не розглядаються, оскільки такі уточнення не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України щодо порядку їх оформлення та пред’явлення (порядок збільшення розміру позовних вимог врегульований ст. 22 ГПК України).

          У відзиві на позовну заяву (вих. № б/н від 19.04.2010) відповідач, з посиланням на часткове погашення існуючої заборгованості, позовні вимоги визнає в сумі 20418грн.50коп. До відзиву додав копії платіжних доручень № 1083 від 13.04.2010 на суму 50,00грн. та № 1105 від 15.04.2010 на суму 500,00грн. в підтвердження часткової оплати заборгованості, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копію довідки з ЄДРПОУ АБ № 051334.

Зазначені документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

05.02.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю „Фьюіл Маркет” (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон” (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу нафтопродуктів № В 87/10, відповідно до якого Продавець зобов’язався передати нафтопродукти через АЗС, а Покупець зобов’язався їх прийняти та оплатити. Передача нафтопродуктів здійснюється шляхом їх відпуску через мережу АЗС Продавця.

Передача нафтопродуктів Покупцю здійснюється на умовах EXW-АЗС Продавця (франко-резервуари АЗС Продавця). Зобов’язання Продавця передати нафтопродукти вважається виконаним, а право власності на нафтопродукти – переданим Покупцю, в момент їх фактичного відпуску з АЗС Продавця та посвідчується відповідним записом у відомості.

          На виконання умов зазначеного договору позивач за видатковими накладними № 198 від 01.03.2010, № 186 від 28.02.2010, № 185 від 28.02.2010, № 148 від 17.02.2010 поставив відповідачу нафтопродукти.

          Факт поставки продукції та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача підтверджується вказаними накладними з відмітками про отримання - підписом уповноваженої особи про отримання, скріпленим печаткою підприємства відповідача.

Відповідно до п. 3.1. договору Покупець зобов’язується провадити оплату за паливно-мастильні матеріали Продавцю на протязі 2 (двох) робочих днів з моменту отримання рахунку-фактури від Продавця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Оплата Покупцем за паливо здійснюється щотижнево, виходячи з кількості фактично отриманого палива на АЗС Продавця, яке зафіксовано у відомості та підписано з обох сторін.

          Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

          Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов’язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

          В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач поставлену за видатковими накладними № 198 від 01.03.2010, № 186 від 28.02.2010, № 185 від 28.02.2010, № 148 від 17.02.2010 продукцію оплатив частково.

Несплаченою залишилася сума 24368грн.50коп.

Ця сума заборгованості зафіксована в акті звірки взаємних розрахунків і значилась станом на 11.03.2010.

Станом на 07.04.2010 між сторонами був складений та підписаний ще один акт звірки взаємних розрахунків, з якого вбачається, що починаючи з 12.03.2010 по 07.04.2010 відповідачем ще були здійснені часткові оплати на загальну суму 3400грн.00коп., у зв’язку з чим сальдо на користь позивача станом на 07.04.2010 склало 20968грн.50коп.

Окрім того, відповідач платіжними дорученнями № 1083 від 13.04.2010 на суму 50,00грн. та № 1105 від 15.04.2010 на суму 500,00грн. перерахував позивачу в рахунок погашення існуючої заборгованості суму 550грн.00коп.

Всього сума здійсненої оплати за період з 12.03.2010 по 20.04.2010 склала 3950грн.00коп.

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою 24.03.2010, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції господарського суду. В позовних вимогах позивач пред’явив до стягнення основну заборгованість в сумі 24368,50грн., яка склалася станом на 11.03.2010.

Як вбачається з документів, наявних в матеріалах справи, до звернення позивачем з позовом до суду відповідачем було погашено 3100грн.00коп. (здійснені оплати: 12.03.2010 на суму 2000,00грн., 19.03.2010 на суму 50,00грн., 22.03.2010 на суму 50,00грн., 23.03.2010 на суму 1000,00грн.).

Отже, в вимогах позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 3100грн.00коп. слід відмовити, оскільки зазначена сума була сплачена відповідачем ще до звернення позивача з позовом до суду.

Після звернення позивача з позовом до суду відповідачем було оплачено 850грн.00коп.

У зв’язку з цим, провадження по справі в частині стягнення заборгованості в сумі 850грн.00коп. підлягає припиненню по п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

З огляду на часткове погашення відповідачем заборгованості до подачі позовної заяви до суду та після звернення позивача з позовом до суду, борг відповідача перед позивачем на момент прийняття рішення склав 20418грн.50коп.

Відповідач заборгованість в сумі 20418грн.50коп. визнає у повному обсязі, про що відображено у відзиві на позовну заяву.

На момент прийняття рішення по справі борг в сумі 20418грн.50коп. погашений не був, тому зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача.

Окрім стягнення основного боргу, позивач, з посиланням на п. 5.2. договору, нарахував відповідачу пеню, та, з посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, розрахував 3% річних. Відповідно до розрахунку розмір пені становить 296грн.73коп., розмір 3% річних – 40грн.65коп.

Вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Так, позивач при розрахунку пені та 3% річних не зазначив періоду їх розрахунку.

За умовами договору (п. 3.1. договору) Покупець зобов’язаний провадити оплату за паливно-мастильні матеріали Продавцю на протязі 2 (двох) робочих днів з моменту отримання рахунку-фактури від Продавця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Ухвалою про порушення справи від 24.03.2010 суд зобов’язав позивача надати засвідчені копії рахунків-фактур, які виставлялися відповідачу на оплату, з доказами про їх направлення/вручення відповідачу та з зазначенням дати отримання цих рахунків відповідачем, докази в підтвердження часткової оплати відповідачем паливно-мастильних матеріалів; конкретизувати періоди нарахування пені та 3% річних, а саме: зазначити з якої дати (число, місяць, рік) та по яку включно розраховані пеня та 3% річних; надати письмові пояснення по сумі основного боргу, а саме: вказати, яка сума залишилася несплаченою відповідачем по кожній спірній накладній.

Позивач надав уточнення про стягнення боргу та штрафних санкцій, які не були прийняті судом за вищенаведених обставин; засвідчених копій рахунків-фактур, які виставлялися відповідачу на оплату, з доказами про їх направлення/вручення відповідачу та з зазначенням дати отримання цих рахунків відповідачем, позивач суду не представив.

Враховуючи, що оплата поставленої продукції прив’язана до виставлення та отримання рахунків-фактур (оплата на протязі 2 (двох) робочих днів з моменту отримання рахунку-фактури від Продавця), то, відповідно, і строк, з якого починається прострочення платежу, у випадку несплати, також відраховується від дати отримання рахунку-фактури та строку, встановленого для його оплати.

Приймаючи до уваги ненадання позивачем рахунків-фактур та доказів про їх направлення/вручення відповідачу, встановити та дослідити період прострочення не уявляється можливим, тому і перевірити правильність розрахунку пені та 3% річних, здійснених позивачем, також неможливо, що є підставою для відмови позивачу в вимогах про стягнення пені та 3% річних.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82 – 85, п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю„Фьюіл Маркет” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон” м. Донецьк про стягнення 24705грн.88коп., у тому числі заборгованість за поставлені за договором купівлі-продажу № В 87/10 від 05.02.2010 нафтопродукти в сумі 24368грн.50коп., пеня в сумі 296грн.73коп., 3% річних у сумі 40грн.65коп., задовольнити частково в сумі 20418грн.50коп. - заборгованість за поставлені за договором купівлі-продажу № В 87/10 від 05.02.2010 нафтопродукти.

В частині стягнення основного боргу в сумі 3100грн.00коп., пені в сумі 296грн.73коп. та 3% річних в сумі 40грн.65коп. відмовити.

Провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 850грн.00коп. припинити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон” (83023, м. Донецьк, вул. Лабутенка, 14, код ЄДРПОУ 33671231) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фьюіл Маркет” (проспект Таманський, б. 18, м. Донецьк, 83114, код ЄДРПОУ 35887692) основний борг в сумі 20418грн.50коп., держмито в сумі 212грн.69коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 203грн.17коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Вик. Тимошенко О.О.

Надруковано 3 примірники:

1 прим. – до справи;

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу