Постанова № 9256164, 02.02.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 лютого 2010 р. № 2-а- 39795/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

в складі: головуючого судді Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.С.,

за участю: прокурора Червенка А.Г., представників позивача Журкова В.І., відповідача Толмачова М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Прокурора Сахновщинського району Харківської області в інтересах держави в особі Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області до Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми “Прогрес” про стягнення штрафних санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Сахновщинського району Харківської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області з адміністративним позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми “Прогрес” про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми “Прогрес” заборгованості по виплаті фінансових санкцій перед бюджетом у розмірі 24617,12 грн., обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

Згідно акту від 26.12.2008 року № 1389 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, державними податковими ревізорами інспекторами Красноградської МДПІ Харківської області проведено планову виїзну перевірку ПСП «АС»Прогрес». За наслідками проведеної перевірки, станом на 10.06.2009 року по ПСП «АФ»Прогрес»рахуються штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, регулювання норм обігу готівки в сумі 24,617 грн., які було нараховані згідно акту від 26.12.2008 року.

Несплата ПСП «АФ»Прогрес»штрафних санкцій за актом перевірки порушує інтереси держави, а тому відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»є підстави для представництва інтересів держави в суді органом прокуратури.

З урахуванням викладеного позивач вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Представником відповідача в ході судового розгляду справи було подано заперечення проти позову, у яких представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Після складання акта перевірки від 26.12.2008г., Красноградська МДПІ на його підставі направила відповідачу податкові повідомлення - рішення №№ 0000011700/0 0000012300/0, 0000022300/0, 0000032300/0 від 19.01.09 р., які відповідно до підпункту 5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»були оскаржені у встановленому порядку до Красноградської МДПІ, яка рішенням від 27.02.09 р. залишила скаргу без задоволення, після чого 04.03.09 р. відповідач подав повторну скаргу до ДПА у Харківській області.

17.03.09 р. ДПА у Харківській області прийняла рішення про продовження строку розгляду повторної скарги відповідача на податкові повідомлення - рішення № 0000012300/0, 0000011700/0, 0000022300/0, а потім 29.04.09 р. рішення по результатам розгляду повторної скарги.

У цих рішеннях від 17.03.09 р. та 29.04.09 р. ДПА у Харківській області щодо податкового повідомлення - рішення № 0000032300/0 не згадувало, що дало підставу відповідачу вважати прийняття контролюючим органом наведених у скарзі доводів і заперечень відповідно до абзацу 3 підпункту 5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Таким чином, відповідач вважає, що його повторна скарга від 04.03.09г. до ДПА у Харківській області на податкове повідомлений рішення № 0000032300/0 вважається повністю задоволеною з дня закінчення 20-денного терміну з дня подачі повторної скарги, саме з 26.03.09г.

Крім того, відповідач, не погоджуючись з висновком перевіряючих, зазначив, що під час перевірки необґрунтовано не прийнято до уваги документи, що підтверджують заборгованість підприємства перед підзвітною особою ОСОБА_1 на 01.03.08г. в сумі 29026,35 грн., подання ним авансових звітів в березні 2008 р. на суму 35028,65 грн., а також зобов'язання закупівлі 24.03.08г. необхідних підприємству будівельних матеріалів в м. Харкові і необхідності достатнього завантаження автотранспортного засобу.

Відповідач зазначив, що при розрахунках головного інженера ОСОБА_1 24.03.08 р. і 03.04.08 р. за придбані ним в м. Харкові будматеріали ані кошти готівкової виручки, ані грошові кошти, отримані в банку, ані грошові кошти, отримані по корпоративних карткам не використовувалися, а були використані його власні кошти. Отже, вимога п.2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні платником не порушена.

Прокурор Червенко А.Г. та представник позивача Красноградської МДПІ у Харківській області Журков В.І. в судове засідання зявилися, позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми “Прогрес” Толмачов М.І. в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, підтримавши надані письмові заперечення проти позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

ПСП «АФ»Прогрес»зареєстровано як субєкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.(а.с.65)

ПСП «АФ»Прогрес»взято на облік як платника податків 25 жовтня 1994 року за № 1761 Красноградською міжрайонною ДПІ, що підтверджується довідкою від 20.06.2009 р. № 23. (а.с. 67)

Красноградською міжрайонною податковою інспекцією в Харківській області було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання Приватним сільськогосподарським підприємством агрофірмою «Прогрес»вимог податкового, валютного та іншого господарства, про що було складено Акт від 26.12.2008 року № 1389/23/04258155.(а.с. 8-63)

На підставі зазначеного Акту були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000011700/0, № 0000012300/0, № 0000022300/0, № 0000032300/0 від 19.01.2009 року.

Відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма «Прогрес»- не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, направив до Красноградській МДПІ Харківської області скаргу від 01.02.2009 року, в якій просив скасувати податкові повідомлення-рішення, а саме: № 0000011700/0, № 0000012300/0, № 0000022300/00, № 0000032300/0 від 19.01.2009 року.

Рішенням Красноградської МДПІ Харківської області від 24.02.2009 р. № 1050/10/25-010 скарга була задоволена частково: скасовано частково податкове повідомлення-рішення від 19.01.2009 р № 0000011700/0 з податку з доходів фізичних осіб в сумі 706,10 грн., в іншій частині - залишено без змін, крім того податкові повідомлення-рішення від 19.01.2009 р. № 0000022300/0, № 0000012300/00 залишено без змін. (а.с. 100)

Щодо податкового повідомлення-рішення від 19.01.2009 № 0000032300/0, в Рішенні Красноградської МДПІ Харківської області зазначено, що листом Красноградської МДПІ Харківської області від 24.02.2009 р. № 983/10/25-010 розяснено порядок оскарження вищенаведеного рішення та зазначено, що процедура узгодження податкових зобовязань, прийняття та оскарження податкових повідомлень, стягнення податкового боргу тощо, передбачена Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.200 р., не застосовуються до штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»та Указом Президента України «Про застосування штрафних фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». (а.с.98)

Судом встановлено, що сума штрафних санкцій, яка визначена в податковому повідомленні-рішенні від 19.01.2009 р. № 0000032300/0, була застосована до відповідача у звязку з порушенням п.2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004, № 637, де встановлено, що гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується. У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Відповідно до п. 1 постанови Правління НБУ від 09.02.2005 року № 32 «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку»така гранична сума встановлена у розмірі 10000 гривень.

Указом Президента України «Про застосування штрафних фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року № 436/95 в п. 1 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Як вбачається з акту перевірки та податкового повідомлення-рішення від 19.01.2009 р. № 0000032300/0, сума нарахованих штрафних санкцій була визначена відповідачу у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день відповідно до п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Щодо наявності порушення п. 2.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, відображеного на стор.50 акту перевірки, судом встановлено наступне.

Директором ПСП «АФ»Прогрес»ОСОБА_1 24.03.2008 р. та 02.04.2008 р. було здійснено закупівлю ТМЦ на суму 18206,22 грн. та 24107,58 грн., що підтверджується видатковими накладними ТОВ «Епіцентр К», фіскальними звітними чеками РРО та звітами про використання коштів № 61 від 24.03.08 р. та № 70 від 03.04.08 р.. (а.с. 123-131, 135)

Судом встановлено, що готівка в сумі 6000,00 грн. та 30000,00 грн. відповідно була надана Моргуну В.В. під звіт, що підтверджується копіями видаткових касових ордерів № 725045 від 24.03.2008 р та №725057 від 03.04.2008 р. (а.с. 176) та копією книги обліку розрахунків з організаціями та особами. (а.с 177)

Таким чином, суми готівки в розмірі 6000,00 грн. та 30000,00 грн. не були видані на погашення існуючої заборгованості підприємства перед ОСОБА_1 та, відповідно, твердження відповідача про те, що при розрахунках головного інженера ОСОБА_1 24.03.08 р. і 03.04.08 р. за придбані ним в м. Харкові будматеріали ані кошти готівкової виручки, ані грошові кошти, отримані в банку, ані грошові кошти, отримані по корпоративних карткам не використовувалися, а були використані його власні кошти, не знайшло підтвердження матеріалами справи.

На підставі зазначеного, суд прийшов до висновку про наявність порушення касової дисципліни, а саме перевищення граничної суми готівкового розрахунку в діях відповідача.

Щодо правомірності визначення зазначених штрафних санкцій як податкового зобовязання суд зазначає наступне.

Відповідно до преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Також він встановлює спеціальний порядок нарахування, оскарження нарахування, процедуру сплати та примусового стягнення, яка може застосовуватися лише щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), сплата яких передбачена законами з питань оподаткування, тобто він не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.9 статті 1 цього Закону податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені ним Законом або іншими законами України. Податкове повідомлення-рішення є письмовим рішенням контролюючого органу, що встановлює обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом, у випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, зазначена форма акта ненормативного характеру може застосовуватися лише щодо обов'язків зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), вичерпний перелік яких визначено у статтях 14 та 15 Закону України "Про систему оподаткування".

Штраф, визначений відповідачу податковим повідомленням-рішенням № 0000032300/0, був застосований за порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та відповідно до Указу Президента України «Про застосування штрафних фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», а тому податковий орган неправомірно визначив штраф податковим зобов'язанням.

Оскільки штрафні санкції застосовано до відповідача не за порушення правил оподаткування, то у позивача не було законних підстав для визначення їх як податкового зобов'язання з поширенням на них вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо граничного строку сплати, порядку оскарження та положень стосовно наслідків несплати.

Суд зазначає, що форма рішення податкового органу, а саме податкового повідомлення-рішення, визначає статус донарахованої суми як податкового зобовязання та визначає для платника податків порядок його оскарження.

Судом встановлено, що позивачем було направлено відповідачу лист № 983/10/25-010 від 24.02.2009 р., яким було розяснено інший, ніж для податкових повідомленьрішень, порядок оскарження податкового повідомленнярішення від 19.01.2009 № 0000032300/0.

Однак, право змінювати статус донарахованої суми та визначати інший, ніж для податкового зобовязання, порядок оскарження рішення діючим законодавством податковому органу не надано. Така зміна можлива за умови скасування податкового повідомлення рішення та прийняття рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій за формою, яка передбачена Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 р. № 253 та зареєстрованим в Мін'юсті України 06.07.2001 р. за №567/5758.

Зазначених дій позивач не здійснив, залишивши в силі податкове повідомлення рішення від 19.01.2009 № 0000032300/0.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку про невідповідність вимогам закону дій позивача при визначенні суми штрафних (фінансових) санкцій як податкового зобовязання та при розгляді скарг відповідача в частині розяснення та зміни порядку оскарження податкового повідомлення-рішення від 19.01.2009 № 0000032300/0 шляхом направлення листа на адресу ПСП «АФ»Прогрес».

Судом також встановлено, що позивач звертався до Красноградської МДПІ з первинною скаргою 01.02.2009 р., на що отримавши рішення Красноградської МДПІ про розгляд первинної скарги від 24.02.2009 р., звернувся з повторною скаргою від 02.03.2009 р. до ДПА в Харківській області, яку було залишено без розгляду з огляду на те, що скаржником було пропущено строк на подання скарги, встановлений саме для рішень про донарахування штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 139). При цьому порядок та строки оскарження для податкових повідомлень-рішень відносно податкового повідомлення-рішення від 19.01.2009 № 0000032300/0 відповідачем був дотриманий.

На підставі зазначеного, суд прийшов до висновку, що донарахування штрафних (фінансових) санкцій в формі податкового повідомлення-рішення, визначення донарахованої суми як суми податкового зобовязання ПСП «АФ»Прогрес» не відповідає вимогам діючого законодавства, невірно визначило статус нарахованої суми, позбавило відповідача можливості здійснити оскарження податкового зобовязання у встановленому законодавством порядку. Крім того, статус платежу, про стягнення якого просить позивач та прокурор, визначений саме актом податкового органу як податкове зобовязання, не відповідає нормам Законів України «Про систему оподаткування»та "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Суд також вважає, що посилання представника відповідача на норму пп. 5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», відповідно до якої: якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не направляється платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступним за останнім днем зазначених термінів, є обґрунтованим, оскільки відповідач здійснював оскарження отриманого рішення контролюючого органу відповідно до його форми, як податкового-повідомлення рішення, та виду здійсненого нарахування податкового зобовязання. У звязку з цим у позивача були наявні підстави вважати, що скарга відносно повідомлення-рішення від 19.01.2009 № 0000032300/0 є задоволеною.

З огляду на зазначене, акт індивідуальної дії податкове повідомлення-рішення від 19.01.2009 № 0000032300/0, яким визначено суму штрафних санкцій, про стягнення якої просить позивач, не може вважатися чинним на момент звернення позивача з позовом до суду.

Отже, на підставі зазначеного, суд прийшов до висновку, що рішення щодо нарахування суми штрафних санкцій, прийнято не у спосіб та в порядку, передбаченому діючим законодавством, що унеможливлює проведення стягнення нарахованої таким рішенням суми за рішенням суду.

Також суд зазначає, що формулювання Красноградською МДПІ позовних вимог про стягнення заборгованості перед бюджетом без посилання на підставу для такого стягнення податкове повідомлення-рішення, не змінює статусу суми, що є предметом такого стягнення, та не впливає на підстави для стягнення суми з відповідача.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.2, 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-XII, Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" п. 2.3 Положення про ведення касових операцій національній валюті в України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, Постанови правління Національного банку України від 09.02.2005 р. № 32 Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку, ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Прокурора Сахновщинського району Харківської області в інтересах держави в особі Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області до Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми “Прогрес” про стягнення штрафних санкцій - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

Постанову в повному обсязі виготовлено 08 лютого 2010 року. <Сума задоволення ><Текст >

Суддя Білова О.В.