Постанова № 9256163, 01.03.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<Текст >

"01" березня 2010 р.                                                                       № 2а- 41434/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Курило Л.В.,

за участі секретарів –Сеник О.С., Козар Т.А., Воронкової К.П.,

за участі: представників позивача –Педешко О.С., Юрченка Д.В.,

представників відповідача - Кірсанова Д.Н., Федоренка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Автотрейдінг – Харків» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, третя особа без самостійних позовних вимог на стороні відповідача – ТОВ «ПБК «Вертикаль» - про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень №0000051800/0 від 04.03.2009 року, №0000051800/1 від 10.04.2009 року , №0000051800/2 від 12.06.2009 року, №0000051800/3 від 18.08.2009 року ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Дочірнє підприємство «Автотрейдінг – Харків» звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова, в якому просить суд визнати недійсними податкові повідомлення – рішення №0000051800/0 від 04.03.2009 року, №0000051800/1 від 10.04.2009 року, №0000051800/2 від 12.06.2009 року, №0000051800/3 від 18.08.2009 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що в період з 09.02.2009 року по 11.02.2009 року ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова проведена документальна невиїзна перевірка ДП «Автотрейдінг-Харків» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.04.2006р. по 30.06.2008р.

За результатами перевірки було складено акт №691/1800/31941457 від 13.02.2009 року, у висновках якого було визначено, що ДП «Автотрейдінг-Харків» порушило вимоги ч.1 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст.. 228 Цивільного кодексу України в частині невиконання вимог вказаних статей у момент вчинення правочинів з ТОВ «ПБК «Вертикаль», які не направлені на реальне настання правових наслідків, а також порушило вимоги п.п.7.4.4 п. 7.4 ст.7, п.п.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

20.02.2009 року ДП «Автотрейдінг-Харків» направлено заперечення до акту перевірки до відповідача, які не були прийняті до уваги при прийнятті рішення. 10.03.2009 року позивачем було отримане податкове повідомлення – рішення №0000051800/0 від 04.03.2009 року про визначення ДП «Автотрейдінг-Харків» на підставі акту перевірки суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість в розмірі 19590 грн., з яких сума зобов’язання за основним платежем складає 13060 грн. та 6530 грн. – сума штрафних санкцій.

17.03.2009 року позивачем до ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова направлено скаргу на податкове повідомлення – рішення №0000051800/0 від 04.03.2009 року , яка рішенням №4615/10/25-007 від 06.04.2009 року була залишена без задоволення, після чого відповідачем було надіслано податкове повідомлення – рішення №0000051800/1 від 10.04.2009 року. Крім того, позивачем 13.04.2009 року до ДПА в Харківській області та 11.06.2009 року до ДПА України були надіслані скарги, які рішенням ДПА в Харківській області №2327/10/25-103 від 29.05.2009 року та рішенням ДПА України №7654/6/25-0115 від 07.08.2009 року не були задоволені, після чого на адресу позивача були направлені податкові повідомлення – рішення №0000051800/2 від 12.06.2009 року та №0000051800/3 від 18.08.2009 року.

Позивач не погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки, та зазначає, що на підставі укладених ДП «Автотрейдінг-Харків» та ТОВ «ПБК «Вертикаль» угод, позивачем було придбано у власність та фактично отримано від ТОВ «ПБК «Вертикаль» товарно-матеріальні цінності, за які позивачем були виплачені грошові кошти та вважає, що вказані правочини повністю відповідають вимогам ст.203 Цивільного кодексу України, у зв’язку з чим вважає правомірним віднесення до складу податкового кредиту сплачених сум.

Представники позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримали та просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та зазначили, що фахівцем ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка ДП «Автотрейдінг-Харків» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.04.2006р. по 30.06.2008р. (акт перевірки від 13.02.2009 №691/1800/31941457). Перевіркою встановлено, що ДП «Автотрейдінг-Харків» на підставі отриманих від ТОВ «ПБК «Вертикаль» податкових накладних на покупку товару (куртка, футболка, бейсболка) на загальну суму 100817,8 грн., у тому числі ПДВ - 16802,97 грн. було включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість 16802,97 грн.

Відповідач зазначає, що згідно з актом перевірки від 08.10.2008 №4729/23/32948799 ТОВ «ПБК «Вертикаль» ДПІ у Московському районі м.Харкова встановлено недодержання підприємством вимог ч.1 ст.203, ст. 215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного Кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ „Проектно - будівельна компанія "Вертикаль" з постачальниками та покупцями, а також виявлено, що дані, відображені у деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період, не є дійсними. В ході проведення перевірки встановлена відсутність у ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль» необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів та відсутня фінансово-господарська діяльність.

Вказана інформація підтверджує висновки акту планової виїзної документальної перевірки ТОВ «ПБК «Вертикаль» від 8 жовтня 2008 року № 4729/23/32948799 в частині нікчемності правочинів, що здійснювались вказаним підприємством. Враховуючи вищенаведене, перевіркою зроблено висновок, що ДП «Автотрейдінг-Харків» здійснено придбання товарно-матеріальних цінностей у платника податків, у якого дані, відображені у деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період, не є дійсними, та в порушення п.п.7.4.1, 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено податковий кредит з ПДВ у сумі 13060,00 грн. та занижено суму податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2008 року на 13060,00 грн. (з урахуванням від'ємного значення попередніх періодів). За результатами розгляду акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова податковим повідомленням-рішенням від 4 березня 2009 року № 0000051800/0 було визначено ДП «Автотрейдінг-Харків» податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 19590,00 грн. (основний платіж - 13060,00 грн., штрафні санкції -6530,00 грн.).

Ухвалою суду від 10 11 2009 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних позовних вимог на стороні відповідача – ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль».

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ТОВ «ПБК «Вертикаль» в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Суд, вислухавши представників позивача, представників відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що в період з 09.02.2009 року по 11.02.2009 року ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова проведена документальна невиїзна перевірка ДП «Автотрейдінг-Харків» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.04.2006р. по 30.06.2008р. За результатами перевірки було складено акт №691/1800/31941457 від 13.02.2009 року, у висновках якого було визначено, що ДП «Автотрейдінг-Харків» порушено вимоги ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині невиконання вимог вказаних статей у момент вчинення правочинів з ТОВ «ПБК «Вертикаль», які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а також порушено вимоги п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як вбачається із вказаних накладних, за перевіряємий період, ДП «Автотрейдінг-Харків» придбано у ТОВ «ПБК «Вертикаль» товари за номенклатурою, а саме: куртка стеганная – 82 шт., кепка – 100 шт., куртка фліс – 77 шт., футболки 200 шт., бейсболки – 300 шт., толстовка фліс – 49 шт., куртки 80 шт., ветровки 20 шт. на загальну вартість 100817,8 грн., у тому числі ПДВ - 16802,97 грн. Письмові угоди між підприємствами не підписувалися, діяльність здійснювалася відповідно до рахунків та до виписаних накладних, податкових накладних.

Розрахунки між суб’єктами господарювання проводилися у безготівковій формі. ДП «Автотрейдінг-Харків» до суду надано банківські виписки з постачальником ТОВ «ПБК Вертикаль» за період з 01.04.2006 року по 30.06.2008 року, кредиторська заборгованість відсутня. Вказані обставини зазначені в акті перевірки №691/1800/31941457 від 13.02.2009 року та підтверджуються банківськими виписками (а.с.105-127, 146).

Суд зазначає, що за результатами перевірки ТОВ «ПБК «Вертикаль» складено акт перевірки від 08.10.2008 №4729/23-32948799 в якому зроблені висновки про недодержання ТОВ «ПБК «Вертикаль» загальних вимог цивільного законодавства в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ПБК «Вертикаль» з постачальниками та покупцями; відсутність у ТОВ «ПБК «Вертикаль» необхідних умов для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ та фактично здійснюваного протягом перевіряємого періоду, трудових ресурсів, основних фондів та обладнання, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів необхідні для виконання укладених угод та угод, які виконувались протягом перевіряємого періоду щодо здійснення будівельної та іншої діяльності, а отже і відсутність реальної фінансово-господарської діяльності; відсутність у ТОВ «ПБК «Вертикаль» об'єктів оподаткування та встановлення того, що дані, відображені у деклараціях з податку на прибуток, а також дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за період з 01.04.2006р. по 30.06.2008р. - не є дійсними. Також встановлено, що угоди, укладені та такі що виконувались протягом перевіряємого періоду - ТОВ «ПБК «Вертикаль» з покупцями останнього товарів та послуг, не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Частиною 1 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Положеннями статті 228 ЦК України визначено, що правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним.

В силу положень частини 1 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Хоча умови та зміст вчинених правочинів не суперечать актам цивільного законодавства, однак угода вважається дійсною, коли сторонами фактично було виконано умови вказаної угоди.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV вiд 16.07.1999р. визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп.11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року за №363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається, оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від оплати за роботу автомобіля. Товарно - транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно - транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий – передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом) передається перевізнику.

Надана представником позивача до суду копія розпорядження від 19.04.2006 року про організацію доставки товарів від ТОВ «ПБК Вертикаль», жодним чином не підтверджує транспортування товарів до ДП «Автотрейдінг-Харків».

При цьому суд зазначає, що позивачем до суду не надано товарно-транспортних накладних, дорожніх листів чи інших документів, що підтверджують транспортування товарів від ТОВ «ПБК «Вертикаль» до Дочірнього підприємства «Автотрейдінг – Харків», хоча враховуючи обсяг поставляємих товарів, такі документи мали укладатися між сторонами, які здійснювали перевезення вантажів.

При цьому суд зазначає, що надані позивачем виписані накладні, податкові накладні не доводять реальності виконання умов угоди між позивачем та ТОВ «ПБК «Вертикаль».

Позивачем не обгрунтовано необхідність, доцільність здійснених витрат із придбання у ТОВ «ПБК «Вертикаль» вказаних товарів, не доведено їх пов’язаність із господарською діяльністю платника податків, тобто не надано доказів, що обґрунтовують наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) укладення із ТОВ «ПБК «Вертикаль» цього договору та його вплив на результати господарської діяльності Дочірнього підприємства «Автотрейдінг – Харків».

Відсутність обґрунтованості розумної економічної та ділової мети при вчиненні правочинів є підставою для створення умов, за яких платник податку мав намір не одержувати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, а мав намір виключно сформувати «штучний» податковий кредит шляхом проведення безтоварних операцій, тим самим нанести шкоду державі та суспільству.

Фактичне реальне здійснення конкретної операції у межах господарської діяльності платника податку повинно підтверджуватися належними та допустимими доказами, визначеними в статті 70 КАС України.

Виходячи із вищенаведеного, суд погоджується із висновками відповідача про нікчемність правочинів, здійснених між Дочірнім підприємством «Автотрейдінг – Харків» та ТОВ «ПБК «Вертикаль», як такі, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Відповідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР вiд 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Вимогами пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже, визначення податкового кредиту законодавцем чітко пов’язується з наявністю конкретного товару (послуги), яку придбаває платник податку з метою подальшого використання виключно в межах господарської діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність винесення ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова податкових повідомлень-рішень № 0000051800/0 від 4 березня 2009 року, (№0000051800/1 від 10.04.2009 року, №0000051800/2 від 12.06.2009 року, №0000051800/3 від 18.08.2009 року), якими ДП «Автотрейдінг – Харків» визначено податкове зобов’язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 19590,00 грн. ( в т.ч. за основним платежем - 13060,00 грн., за штрафними санкціями -6530,00 грн.).

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.2 ст. 71 КАС України, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень покладається саме на відповідачів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому адміністративний позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по справі не підлягають присудженню на користь позивача відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись статтями 17, 71, 86, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства « Автотрейдінг – Харків» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, третя особа без самостійних позовних вимог на стороні відповідача – ТОВ « ВЕРТИКАЛЬ»- про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень №0000051800/0 від 04.03.2009 року, №0000051800/1 від 10.04.2009 року , №0000051800/2 від 12.06.2009 року, №0000051800/3 від 18.08.2009 року –відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 05.03.2010 року.

<сума стягнення (цифрами) ><Текст >

Суддя                                                                                                     Курило Л.В.