Постанова № 9256160, 09.03.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 березня 2010 р.                                                                                 № 2-а- 1099/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Венглюк Т.В.

за участю сторін:

представника позивача - Коваленко Ю.О.

представник відповідача - не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Іфріт"

до Комунального підприємства Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації

прозобов'язання вчинити певні дії ,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Іфріт" (надалі позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" (надалі відповідач), в якому просив зобов’язати відповідача провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Іфріт" на підставі рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2009р. по справі № 29/431-09, яке набуло чинності, є власником нерухомого майна, розташованого за адресою Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2.

24.12.2009р. позивач звернувся до комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" із заявою про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно. Проте, відповідач безпідставно відмовив йому у реєстрації права власності на нерухоме майно, про що було винесено рішення від 29.12.2009р. № 1284. Позивач вважає дії відповідача по прийняттю рішення про відмову в реєстрації прав власності на рухомість незаконними та просить суд зобов"язати останнього вчинити дії щодо проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно як то передбачено чинним законодавством.

Під час судового засідання представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що КП РОБТІ виконало всіх, залежних від нього заходів, щодо здійснення реєстрації прав власності на нерухоме майно, розташоване за адресою Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2 на підставі рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2009р. по справі № 29/431-09, у зв"язку з чим вважає позов ТОВ "Іфріт" необгрунтованим та просить відмовити у його задоволенні.

У судове засідання відповідач свого представника не направив, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

18.02.2010 року через канцелярію суду від Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" до суду в порядку ст. 53 КАС України надійшов адміністративний позов, в якому фактично було поставлене питання про вступ ЗАТ "Рівненський ливарний завод" у справу в якості третьої особи. В обгрунтування вказаної вимоги зазначено, що у разі задоволення даного адміністративного позову буде порушено майнові права ЗАТ "Рівненський ливарний завод.

19.02.2010 року від представника ЗАТ "Рівненський ливарний завод" надійшло клопотання про залучення ЗАТ "Рівненський ливарний завод" до участі в якості третьої особи.

Протокольною ухвалою суду від 05.03.2010 року було відмовлено у задоволенні клопотання ЗАТ "Рівненський ливарний завод", оскільки правовідносни між ТОВ "Іфріт" та КП РОБТІ виникли з приводу державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнане рішенням господарського суду Харківської області від 01.12.2009р. по справі № 29/431-09, яке набуло чинності. ЗАТ "Рівненський ливарний завод" вправі захищати свої майнові права в установленому законом порядку, проте, не за правилами адміністративного судочинства. Адміністративні суди не наділені повноваженнями щодо визнання права власності та розгляду спорів між власниками майна, щодо цього майна.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов до наступних висновків:

Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов"язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Порядок проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно визначений Законом України “Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону передбачено, що право власності на нерухоме майно підлягає обов’язковій державній реєстрації.

Як вбачається із ст. 17 Закону України “Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, державна реєстрація прав проводиться у чітко встановленому порядку, а саме: облік заяви про державну реєстрацію речових прав; прийняття і перевірка документів, поданих для державної реєстрації речових прав; установлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації речових прав; державна реєстрація речових прав або відмова в такій реєстрації прав та внесення даних до Державного реєстру прав; присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна; видача документів, що підтверджують зареєстроване речове право.

У ч. 4 ст. 18 Закону зазначено, що для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкту нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 19 Закону України “Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” однією із підстав для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Враховуючи вищезазначені положення Закону, позивач 24.12.2009р. звернувся до комунального підприємства “Рівненське обласне бюро технічної інвентаризацій” із заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Разом із заявою позивач надав належним чином завірену копію рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2009р. по справі № 29/431-09, витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 23.12.2009р. № 25780223, витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 23.12.2009р. № 25780064, нотаріально посвідчену копію договору купівлі-продажу корпусу ливарного цеху від 22.11.2004р., нотаріально посвідчену копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (корпус ливарного цеху) від 01.12.2004р. № 5652369, нотаріально посвідчену копію рішення господарського суду Рівненської області від 27.10.2006р. по справі № 14/277, нотаріально посвідчену копію статуту ТОВ «Іфріт», нотаріально посвідчену копію довідки з ЄДРПОУ ТОВ «Іфріт», копію листа КП «РОБТІ» від 18.11.2009р. № 1211 з додатками, довіреність та копію паспорта представника ТОВ «Іфріт».

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.12.2009р. по справі № 29/431-09 за позивачем, ТОВ "Іфріт", було визнано право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, а саме:

- Корпус ливарного цеху літера "А-2", загальна площа 71886,8 м.кв.;

- Будівля котельні, будівля компресорної, будівля станції хімочистки літера "Г", загальна площа 1439.5 м.кв.;

- Будівля газорозподільної станції ГРП літера "З", загальна площа 40.4 м.кв.;

- Будівля насосної станції літера 'К", загальна площа 659.0 м.кв.;

- Насосна станція літера "Л", загальна площа 516.0 м.кв.;

- Будівля ЕРУ-10 з закритою розподільчою установкою літера "Д", загальна площа 1372.8 м. кв.;

- Будівля підстанції літера "Е", загальна площа 68.1 м.кв.;

- Будівля одноповерхова літера "Ж", загальна площа 167,0 м.кв.;

- Галерея літера "Р", загальна площа 93.2 м.кв.;

- Будівля станції промавтоматики літера "Н", загальна площа 62.8 м.кв.;

- Будівля насосної літера "М", загальна площа 76,5 м.кв.;

- Насосна станція з насосом літера "С-2", загальна площа 136,4 м.кв.;

- Частина будівлі метало-модельного цеху літера "С-2", загальна площа 8778.2 м.кв.

29.12.2009р. державним реєстратором КП РОБТІ було прийняте рішення про відмову у проведенні державної реєстрації нерухомого майна, оскільки відсутня технічна інвентаризація об’єктів нерухомості, що відповідно до п.п. 2.5, 3.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно є обов’язковим; не надано оригіналів правовстановлюючих документів зареєстрованих за попереднім власником даних об’єктів; не надано довідку про відсутність або наявність арештів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та витяг з реєстру застав рухомого майна про наявність чи відсутність податкової застави на нерухоме майно.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2009р. по справі № 29/431-09 набрало законної сили.

Таким чином, суд вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2009р. по справі № 29/431-09 є законною підставою для проведення державної реєстрації прав.

Державний реєстратор, приймаючи рішення про відмову у проведенні державної реєстрації, виходив з того, що в п. 2.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно зазначено, що якщо заява про реєстрацію прав власності на нерухоме майно подається не пізніше як через дванадцять місяців після виникнення цього права, то об'єкт не підлягає повторній технічній інвентаризації. Якщо строк подачі заяви порушено, то реєстрації прав власності повинна передувати технічна інвентаризація об'єктів.

Відповідач стверджує, що за матеріалами інвентаризаційних справ, технічна інвентаризація нерухомого майна проводилась станом на 03.09.2008р., тому для здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно слід було спочатку провести технічну інвентаризацію нерухомого майна, оскільки за правилами п. 3.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, - реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають реєстрації.

Проте, даний висновок спростовується наявними у справі доказами.

Так, з матеріалів справи вбачається, що право власності на нерухоме майно виникло у позивача 11.12.2009р. – з дати набрання чинності рішенням суду, про що зазначено в судовому рішенні господарського суду Харківської області по справі № 29/431-09. Позивач звернувся до відповідача із заявою про реєстрацію права власності 24.12.2009р., тобто не пізніше як через дванадцять місяців після виникнення у нього права власності.

Таким чином, відповідно до п. 2.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, нерухоме майно не підлягало повторній технічній інвентаризації.

Щодо посилань відповідача на п. 3.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, суд зазначає, що відповідач в своєму листі від 29.12.2009р. №1284 підтверджує факт проведення технічної інвентаризації нерухомого майна, зазначаючи, що вона проводилась ним станом на 03.09.2008р.

Таким чином, технічна інвентаризація об'єкта була проведена як того вимагають приписи п. 3.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, і ніщо не заважало відповідачу провести реєстрацію права власності.

Крім того, суд приймає до уваги, що з приводу проведення технічної інвентаризації нерухомого майна позивач 30.12.2009р. звернувся до відповідача із заявою, в якій просив відповідача провести поточну інвентаризацію нерухомого майна. Станом на дату звернення позивача до суду технічна інвентаризація нерухомого майна відповідачем проведена не була за обставин, які не залежали від позивача.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України N 3127 від 24.05.2001р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 р. за N 582/5773, технічну інвентаризацію новозбудованих (реконструйованих) та наявних об'єктів виконують за рахунок замовників комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації.

За правилами п. 1.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Таким чином, відповідач є особою, на яку законодавством покладений обов’язок проведення технічної інвентаризації нерухомого майна. Але відповідно до наявного в матеріалах справи акту від 30.12.2009р., складеного за участю представників позивача Тищук К.П та Черняка Д.І., а також представника відповідача Челяди М.К., технічна інвентаризація проведена не була.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, термін виконання робіт з технічної інвентаризації - один місяць.

Станом на дату розгляду справи, суду не надано інформації про проведення технічної інвентаризації. Непроведення технічної інвентаризації протягом тривалого часу свідчить про бездіяльність відповідача.

Серед інших підстав для відмови у проведенні державної реєстрації відповідачем вказано на ненадання ТОВ «Іфріт» оригіналів правовстановлюючих документів, зареєстрованих за попереднім власником нерухомого майна та довідки про відсутність або наявність арештів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та витягу з реєстру застав рухомого майна про наявність чи відсутність податкової застави на нерухоме майно.

Суд зазначає, що вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації прав на нерухоме майно встановлений пунктом 3.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно. Відповідно до абзацу 12 вказаного пункту: у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо при укладенні договорів між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлювальний документ попереднього власника.

Таким чином, реєстратор має право вимагати надання правовстановлювальних документів попереднього власника лише в разі проведення ним реєстрації прав на нерухоме майно на підставі договорів між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені.

В даному випадку позивач звернувся із заявою про реєстрацію права власності, яке виникло на підставі рішення суду, а не договору, тому у відповідача були відсутні правові підстави вимагати у позивача надання правовстановлюючих документів попереднього власника.

Суд також приймає до уваги, що відповідно заяви ТОВ «Іфріт» від 24.12.2009р. відповідачу надавались нотаріально посвідчені копії цих документів, а відповідно до листа ТОВ «Іфріт» від 19.01.2010р. в адресу відповідача, позивач надав відповідачу копію газети «ОГО» №46 (1196) від 18.11.2009р. із оголошенням про втрату попереднім власником правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Відповідно до п. 2.2. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, при реєстрації прав власності на нерухоме майно, які виникли відповідно до договорів про відчуження нерухомого майна, що не посвідчені в нотаріальному порядку, подається також витяг про наявність/відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, яка видається на підставі відповідного запиту БТІ, та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність податкової застави на об'єкт нерухомого майна.

Відповідно до абзацу 8 п. 3.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Таким чином, реєстратор має право вимагати надання витягів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна лише в разі проведення ним реєстрації прав на нерухоме майно на підставі договорів про відчуження нерухомого майна.

Як вже зазначалось вище, позивач звернувся до відповідача із заявою про реєстрацію права власності, яке виникло на підставі рішення суду, а не договору, тому у відповідача були відсутні правові підстави вимагати від позивача надання витягів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Окрмі того, з матеріалів справи вбачається, що до заяви ТОВ “Іфріт” від 24.12.2009р. про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно були додані витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 23.12.2009р. № 25780223 та витяг з державного реєстру обтяжень рухомого майна від 23.12.2009р. № 25780064, копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, відмова у проведенні державної реєстрації з підстав ненадання ТОВ «Іфріт» оригіналів правовстановлюючих документів зареєстрованих за попереднім власником нерухомого майна та довідки про відсутність або наявність арештів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та витягу з реєстру застав рухомого майна про наявність чи відсутність податкової застави на нерухоме майно не може вважатись обгрунтованою.

Згідно із п.5 Прикінцевих положень зазначеного Закону України “Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Дослідивши надані суду докази, зокрема рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2009р. по справі № 29/431-09, заяву ТОВ «Іфріт» від 24.12.2009р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно із додатками та інші наявні у справі докази, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для відмови у проведенні реєстрації права власності за позивачем на нерухоме майно, що розташоване за адресою Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки відповідачем, який за ознаками ст. 3 КАС України є суб’єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності свого рішення щодо відмови ТОВ "Іфріт" у проведенні реєстрації права власності на нерухоме майно, право на яке визнано рішенням господарського суду Харківської області від 01.12.2009 року, суд дійшов до висновку про те, що такі дії відповідача порушують права і інтереси позивача.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат по даній адміністративній справі належить здійснити відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.11, 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Іфріт" до Комунального підприємства Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Комунальне підприємство Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації (код ЄДРПОУ 03352053, 33027, м. Рівне, вул. Білякова, 4-А) провести державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Іфріт»(код ЄДРПОУ 35245232, 61003, М.Харків, пров. Університетський, 1) на об'єкти нерухомого майна за адресою Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, на підставі Рішення господарського суду Харківської області від 01.12.2009р. по справі № 29/431-09.

Стягнути з Державної бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - відповідно до ст.160 КАС України з дня складання постанови у повному обсязі, і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Повний текст постанови буде виготовлено 15 березня 2010 року.

Суддя О.В. Панченко