Постанова № 9256087, 10.03.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 березня 2010 р. № 2-а- 44047/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченко А. В.,

при секретарі Король Д.О.

за участю представників сторін:

позивача Сотнікова В.А.

відповідача Онопрієнко Л.М., Галаган О.М., Караульної Ю.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий стиль»до державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень- рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Стиль», звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, в якому, після зміни та уточнення позовних вимог, просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0003992302/0 від 26.11.2009р., яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1850000,0 грн., з яких: основний платіж 925000,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 925000,0 грн. та №0004002302/0 від 26.11.2009 р., яким підприємству визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 2312500 грн., з яких: основний платіж 1156250,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1156250 грн.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що в період з 23.10.2009р. по 12.11.2009р. інспекторами ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Новий Стиль»з питань дотримання вимог податкового законодавства. Перевіряємий період складався з 01.07.2008р. по 30.09.2009р.

За результатами перевірки було складено акт №7496/23-506/30234713 від 19.11.2009р.

26.11.2009р. відповідачем було винесені податкові повідомленнярішення № 0003992302/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1850000,0 грн. та №0004002302/0, яким підприємству визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 2312500,0 грн.

Позивач не погоджується з висновком перевіряючих, що вказані в акті операції не підтверджуються при врахуванні реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів та вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0003992302/0 від 26.11.2009р. і податкове повідомлення-рішення № 0004002302/0 від 26.11.2009р. винесені з порушенням норм податкового законодавства України і підлягають визнанню адміністративним судом нечинними .

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову ТОВ «Новий стиль»в повному обсязі посилаючись на те, що винесені повідомлення-рішення є законними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

В період з 23.10.2009р. по 12.11.2009р. інспекторами ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Новий Стиль»з питань дотримання вимог податкового законодавства. Перевіряємий період складався з 01.07.2008р. по 30.09.2009р.

За результатами перевірки було складено акт №7496/23-506/30234713 від 19.11.2009р.

26.11.2009р. відповідачем було винесено податкове повідомленнярішення № 0003992302/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1850000,0 грн., з яких: основний платіж 925000,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 925000,0 грн., та №0004002302/0, яким підприємству визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 2312500,0 грн., з яких: основний платіж 1156250,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1156250,0 грн.

Донарахування податку на додану вартість у розмірі 925000,0 грн. виникло внаслідок заниження задекларованих субєктом господарювання показників у рядку 8 декларацій «коригування податкових зобовязань» за вересень 2008 року у сумі 925000,0 грн., яке виникло внаслідок порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Донарахування податку на прибуток у розмірі 1156250,0 грн. виникло внаслідок заниження задекларованих субєктом господарювання показників у рядку 01.1 декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)»за 9 місяців 2008 року у сумі 4625000,0 грн., яке виникло внаслідок порушення п.4.1 ст.4, п.п. 11.3.1 п.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

На виконання договору поставки № 25/06-1 від 25.08.08р. ТОВ АПК "Надія" за серпень 2008 року фактично отримано пшениці від позивача на суму 5 550 000грн., в т.ч. ПДВ 925 000грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0008 від 28.08.08р.

Податкова накладна № 15 від 28.08.08р. на суму 5 550 000 грн., в т.ч. ПДВ 925 000 грн. включена до декларації з ПДВ у податкових зобов'язаннях за серпень 2008 року, у сумі ПДВ 925000 грн., а саме: декларація № 128350 від 22.09.2008 р. ТОВ «Новий стиль» не відображено відвантаження товару на ТОВ АПК «Надія»у складі валового доходу за 9 місяців 2008р.

Згідно податкової декларації з ПДВ ТОВ АПК «Надія»за серпень 2008 року, декларація № 73118 від 22.09.08р. придбання пшениці від ТОВ "Новий стиль" відображено у податковому кредиті за серпень 2008 року у сумі 925 000 грн.

Отримання товару здійснювалось за дорученням ТОВ АПК "Надія" Ореховим Сергієм Михайловичем, на підставі вище зазначеній видатковій накладній та довіреності серія ЯПК №598377 від 28.08.2008року.

Також судом встановлено, що транспортні послуги по перевезенню готової продукції ТОВ "Новий стиль" на склад ТОВ АПК "Надія" здійснювалось, згідно п.3.4 договору №25/08-1 від 25.08.08р., самовивозом зі складу ТОВ "Новий стиль", тобто, ТОВ АПК "Надія".

Матеріалами справи підтвердилось, що ТОВ "Новий стиль" листом №01/09-1 від 01.09.08р. просить повернути ТОВ "АПК "Надія" товар (пшеницю), у зв'язку з невиконанням умов договору, а саме строків сплати (до 01.09.08р). Згідно витратної накладної № ВП-02/09-5 від 02.09.08 ТОВ "АПК "Надія" повернула товар на ТОВ "Новий стиль" на загальну суму 5550000грн. в т.ч. ПДВ 925000грн. Розрахунок коригування № 35/1/15 від 02.09.08р. на суму 5550000 грн. в т.ч. ПДВ 925000 грн.

Згідно проведеної операції та на підставі розрахунку коригувань ТОВ "Новий стиль" у вересні 2008 року відкоригував податкові зобов'язання на суму 4625000грн., ПДВ 925 000 грн.

Але ТОВ "АПК "Надія" не відкоригувала вищенаведену операцію у декларації з ПДВ за вересень 2008 року, у зв'язку з неподанням декларації. Остання декларація по ПДВ була подана за серпень 2008 року, по податку на прибуток за 1 півріччя 2008 року. За інші періоди ТОВ АПК "Надія" податкову звітність не надавалась.

Судом встановлено, що по результатах автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по додатку № 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" по декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 року, а саме:

- Податкове зобов'язання ТОВ "Новий стиль" - 0.00грн.

- Податковий кредит ТОВ АПК "Надія" - 925000грн.

Станом на 12.11.2009року ТОВ "АПК "Надія" має стан платника 14 - визнано банкрутом.

Згідно наданих пояснень громадянина ОСОБА_1, який працював на ТОВ "АПК "Надія" директором з 02.09.08р. йому було надано на підпис документи на повернення товару постачальникам, які були їм підписані. Проте, де та як здійснювалось зберігання та повернення товару, він не знає, товару він не бачив, а тільки підписував акти про повернення товару постачальникам.

Судом також встановлено, що позивачем не надано документів, які б свідчили про повернення продукції, а саме: актів приймання продукції, товарно - транспортних накладних з відміткою про передачу та отримання ТМЦ (пшениці) у ТОВ «Новий стиль»від ТОВ АПК «Надія».

Крім того, ДПІ у Київському районі м.Харкова листом №18125 від 28.10.2009р. звернулась до ТОВ "Новий стиль" з проханням надати інформацію стосовно місця та умов зберігання товару (пшениці), якій було повернено від ТОВ АПК "Надія". Але підприємством не надано інформації стосовно умов зберігання продукції, умови для зберігання продукції (пшениці) у ТОВ «Новий стиль»відсутні, договорів на зберігання продукції також не надано, що також свідчить про те, що товар не повертався.

Таким чином, суд вважає за необхідним зазначити, що операції із повернення ТМЦ (пшениці) мали не товарний характеру, а товар не перевозився. До перевірки ТОВ "Новий стиль" не надано жодних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких покладено діючим законодавством на суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, що підтверджують факт фактичного відвантаження ТОВ АПК "Надія" на користь ТОВ "Новий стиль" (згідно листа останнього №01/09-1 від 01.09.08) товару (пшениці), у обсягах, визначених договором поставки від 25.08.08р. №25/08-1), а також документів, що підтверджують факт отримання ТОВ "Новий стиль" цього товару.

Суд також зазначає, що необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обовязкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код, форма, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, суд зазначає, що для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно п.п. 11.3.1 п.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь - яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Таким чином, в порушення п.4.1 ст.4, п.п. 11.3.1 п.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ "Новий стиль" занижено валові доходи за З кв. 2008 року у сумі 4625000,0 грн., що призвело до нарахування податку на прибуток у розмірі 1156250,0 грн.

Суд зазначає, що донарахування податку на додану вартість також виникло внаслідок того, що фактично пшениця не поверталась від ТОВ «АПК Надія»до ТОВ «Новий стиль», операції мали безтоварний характер, товар не перевозився.

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти

- дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»обєктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на обєкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі обєкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Також, відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в звязку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Таким чином, суд приходить висновку, що в порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ "Новий стиль" занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість в податковій декларації за вересень 2008 року на суму 925000,0 грн.

Письмові пояснення посадові особи ТОВ "Новий стиль" щодо встановлених перевіркою порушень надати відмовились.

Посилання позивача, що пшениця зберігалася весь час на складі ПОСП «Бурлуцьке»також не підтверджується через наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зерно та зерновий ринок в Україні" складські документи на зерно це товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.

Також відповідно до вимог ст.37,43 Закону України "Про зерно та зерновий ринок в Україні" при прийнятті зерна на зберігання обов'язково видається складська квитанція, істотні дані якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Позивачем не надано документів, які б підтвердили фактичне отримання зерна та передачу його на відповідальне зберігання.

Тобто господарська операція оформлена тільки документально.

Обставини справи та надані документи підтверджують той факт, щозазначені господарські операції є безтоварними.

Фактичне не отримання товару, відсутність поважної розумної економічної або іншої причини здійснення таких операцій позбавляють платника податку права на податковий кредит за наслідками цих операцій навіть у випадку наявності належним чином оформлених податкових накладних.

Відповідно до статті 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частина перша статті 203 передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, частина п'ята передбачає, що правочин має бути спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст.228 ЦКУ правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Суд вважає, щопозивач укладав угоду без мети реального настання правових наслідків, а тому укладений позивачем правочин суперечать моральним засадам суспільства та відповідно до ст.228 ЦКУ порушують публічний порядок, а тому є нікчемним.

Все вищезазначене свідчить про те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені цілком законно та правомірно, з урахуванням норм чинного законодавства та первинних документів які надані до матеріалів справи.

При зазначених обставинах, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Новий стиль»не правомірні, документально та нормативно не обґрунтовані, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладене та керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий стиль»до державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень рішень відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення її в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова в повному обсязі виготовлена 12 березня 2010 р.

Суддя А.В. Зінченко