Постанова № 9256065, 03.03.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"03" березня 2010 р.                                                                       № 2а- 42345/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Свіргун О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Таксі"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

пропро визнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «АІС-Такси»звернувся до суду з позовом до Харківської ОДПІ у Харківській області в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000652340/3 та № 0000662340/3 від 15 вересня 2009 року та стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову позивач вказав, що оскаржені податкові повідомлення –рішення № 0000652340/3 та № 0000662340/3 винесено Харківською ОДПІ у Харківській області з порушенням норм чинного законодавства України.

Представник відповідача в судове засідання з’явився та з позовними вимогами не погодився у повному обсязі вказавши, що оскаржені податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та законними та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Як було встановлено судом працівниками ХОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "АІС-ТАКСІ" з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2008 року на наслідками якої було складено акт перевірки №906/234-33561513 від 17.03.2009 року

25.03.09 року за наслідками перевірки заступником начальника ХОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0000662340/0 про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 1034386,00 грн., №0000652340/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1473613,00 грн.

Актом перевірки, а саме правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток підприємств встановлено завищення ТОВ "АІС-ТАКСІ" валових витрат на загальну суму 2 744 928,00 грн., в т.ч. по періодах: І квартал 2007р. - 438345,00 грн., II квартал 2007р. - 322850,00 грн., III квартал 2007р. - 588735,00 грн., IV квартал 2007р. - 545229,00 грн., І квартал 2008р. - 281756,00 грн., II квартал 2008р. -257172,17 грн. III квартал 2008р. - 310841,00 грн. та завищення суми амортизаційних відрахувань по взаємовідносинах з ТОВ "ПБК Вертикаль" у розмірі 13433, 00 грн. у зв'язку з порушенням платником податків вимог п.5.1 ст. 5, п.п. 8.1.2, п.8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 689591,00 грн.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено завищення ТОВ "АІС-ТАКСІ" суми податкового кредиту з податку на додану вартість у загальному розмірі 982 409,00 грн. в т.ч. по періодах : жовтень 2006р. - 7500 грн., листопад 2006р. - 22250 грн., лютий 2007р. - 59700 грн., березень 2007р. - 29 400 грн., квітень 2007р. -13 925 грн., травень 2007р. -1 167 грн., червень 2007р. - 53 394 грн., липень 2007р. —44 550 грн., серпень 2007р. - 57 305 грн., вересень 2007р. - 16 243 грн., жовтень 2007р. - 67 978 грн., листопад 2007р. —17 300 грн., грудень 2007р. —72 544 грн., січень 2008р. - 42 411 грн., лютий 2008р. - 54 585 грн., березень 2008р. - 57 553 грн., квітень 2008р. - 56 738 грн., травень 2008р. - 60 391 грн., червень 2008р. - 64 792 грн., липень 2008р. - 51 444 грн., серпень 2008р. - 48 294 грн., вересень 2008р. -82 945 грн. внаслідок порушення платником податків вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 982409,00 грн.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як було встановлено судом ТОВ "АІС-ТАКСІ" з ТОВ „ПБК „Вертикаль'' були укладено наступні договори: договір підряду № Т/СР-07-10 від 09.10.07р. на проведення робіт по ремонту крівлі, ремонту опалення в не житлових, виробничих приміщеннях, договір купівлі продажу №Т/КП-01-08 від 10.01.08р. на придбання ПММ та паливо - ГАЗ; договір на надання послуг по ремонту та техобслуговуванню автомобілів №Т/ТО-08-02 від 01.02.08р. на проведення робіт по ремонту та по передпродажній підготовці автомобілів; договір на техобслуговування транспортних засобів № Т/ТО-04-08 від 31.03.08р., проведення робіт по техобслуговуванню автотранспортних засобів -автомобілів ГАЗ - 3110. В зазначених договорах вартість робіт та послуг не вказано.

По зазначеним операціям ТОВ „АІС-ТАКСІ" включено до складу валових витрат вартість отриманих товарів, робіт, послуг у розмірі 1212 489,00 грн. та до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 564710,00 грн., до складу амортизаційних відрахувань в І, II, III кварталах -13433,00 грн.

Суд зазначає, що ДПІ у Московському районі м. Харкова було проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 30.06.2008р., про що складено акт перевірки від 08.10.2008р. № 4729/23/32948799. В ході перевірки було встановлено наступне:

- угоди, укладені ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль" з покупцями товарів та послуг, не спричиняли реального настання правових наслідків;

У ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль" відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість";

Дані, відображені ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль" в деклараціях з податку на прибуток та деклараціях з податку на додану вартість, не є дійсними;

У ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль" відсутні умови для здійснення господарської діяльності.

Відсутні трудові ресурси та необхідні основні фонди та обладнання для виконання укладених угод щодо здійснення будівельної та іншої діяльності: відповідно до штатного розкладу на підприємстві лічилось 14-15 штатних робітників (директор, бухгалтер, менеджери, прибиральниця, сторож), сумісників - немає.

Також судом встановлено та не заперечувалось позивачем , що ТОВ "АІС-ТАКСІ" були укладені договори з наступними контрагентами , а саме:

І.ТОВ "Ексторімпекс" - договір №Т/Р-07-10 від 02.10.07р. на виконання робіт по технічному обслуговуванню автомобілів ГАЗ - 3110; договір №Т/Р-07-07-11 від 01.11.07р. на проведення робіт по розклеюванню логотипів таксі на бортах автомобілів плівкою оракул; договір №Т/ТО-07-11 від 02.10.07р. на проведення робіт по обстеженню та обслуговуванню газобалонного обладнання автомобілів, проведення ТО автомобілів; договір №Т/К-11-02 від 07.08.07р. про надання інформації про стан таксомоторних перевезень у м. Дніпропетровськ та м. Донецьк; договір №Т/ПТр-07-08 від 02.08.07р. про організацію та проведення психологічного тренінг-семінару для робітників замовника з метою корекції їх особистих ваг та навиків, нормалізації психологічного стану працівників; договір №Т/Ю-07-08 від 31.07.07р. на представлення інтересів замовника в державних організаціях, на підприємствах, в судах, підготовка договорів для укладання їх із контрагентами. Підприємство не має основних засобів, чисельність працюючих 1-2 особи. Постановою господарського суду Луганської області від 03.10.2008 по справі №22/626 ТОВ "Ексторгімпекс" визнано банкрутом

2. ТОВ "Універсалсервіс - ЛТД" - договір № Т/МР-07-02 від 02.02.07р. на проведення маркетингових послуг; договір № Т/К-11-02 від 03.02.07р. про надання консультаційних послуг; договір № Х/Кн-07-02 від 03.02.07р. на технічне обслуговування; договір №Т/О-07-02 від 03.02.07р. про проведення обстежень; договір № ТР-07-02 від 19.02.07р. про надання психологічних послуг. Підприємство не має основних засобів, чисельність працюючих - 1 особа, не знаходиться за юридичною адресою.

3. ТОВ "Мастерхолд " - договір про надання психологічних послуг № Т/Тр-07-06 від 12.06.07р.; договір купівлі продажу газу № Т/КП-07-06 від 01.06.07р.; договір на проведення робіт № Т/ТО-07-06 від 04.06.07р. Підприємство не має основних засобів, чисельність працюючих —3 особи. Постановою господарського суду м. Києва від 21.11.2007 року № 43-670 ТОВ "Мастерхолд" визнано банкрутом. 14.02.2008 року скасовано державну реєстрацію.

4. ТОВ "Техцентр "Москвітянин" - договір № Т/ТО-07-11 від 05.11.07р. про надання послуг по технічному обслуговуванню автомобілів. Підприємство не має основних фондів, чисельність працюючих —1 особа. 07.03.2008 року скасовано державну реєстрацію.

5. ТОВ "Універсал Трейд" - укладено договір №Т/Р-07-04 від 02.04.07р. про проведення робіт. Підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

Суд зазначає, що по вказаним договорам ТОВ „АІС-ТАКСІ" включено до складу валових витрат вартість отриманих товарів, робіт, послуг від ТОВ "Ексторімпекс", ТОВ "Універсалсервіс - ЛТД", ТОВ "Мастерхолд", ТОВ "Техцентр "Москвітянин" , ТОВ "Універсал Трейд" на загальну суму - 1532439, грн. ( в тому числі : 1 квартал 2007р. - 438 345грн., 2 квартал 2007р. - 322 850 грн., З квартал 2007р. - 588 735 грн., 4 квартал 2007р. - 182509грн.), до складу податкового кредиту суму у розмірі 417699,00 грн ( в тому числі : жовтень 2006р. - 7500 грн., листопад 2006р. - 22250 грн., лютий 2007р. - 59700 грн., березень 2007р. - 29 400 грн., квітень 2007р. -13 925 грн., травень 2007р. -1 167 грн., червень 2007р. - 53 394 грн. , липень 2007р. - 44 550 грн., серпень 2007р. - 57 305 грн., вересень 2007р. - 16 243 грн., жовтень 2007р. - 67 978 грн., листопад 2007р. - 17 300 грн., січень 2008р. - 8320 грн., вересень 2008р. -18667 грн.)

Також судом встановлено та не заперечувалось позивачем, що згідно штатного розкладу чисельність працюючих ТОВ „АІС -ТАКСІ" складає 263 осіб. На обліку підприємства знаходяться основні засоби, які використовуються для ведення господарської діяльності. Підприємство має орендований майновий комплекс, пл. 9460,1 м.кв. (договір суборенди № АТП/Са-01-06 від 01.10.2006 р..з ЗАТ „АТП - 16301"), орендовані транспортні засоби (договір № а/т-05-02 від 14.10.2005 р. оренди легкових автомобілів з ТОВ «Хартія», угода № а/т-05-04 від 11.10.2005 р. оренди автомобілів ЗИЛ ММЗ 4502, ГАЗ 3300730. з ТОВ «Хартія», угода № ат/па-01-06 від 11.02.2006 р. оренди автомобільних причепів з ТОВ «Хартія»), власну авторемонтну майстерню, офісну техніку та меблі і диспетчерську службу.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Враховуючи, що визнаний відповідачем правочин між позивачем та на думку відповідача є нікчемним, суд зазначає, що оскільки правочин з якого виникло господарське зобов'язання укладені юридичними особами, проявом вини юридичної особи у договірних відносинах є виключно винні дії уповноважених органів та посадових осіб. Органи юридичних осіб формуються з фізичних осіб, а вина визначається як психічне ставлення особи до скоєного протиправного діяння та його наслідків. Отже за змістом ст. 92 ЦК України доведення умислу у діях юридичної особи можливе через доведення умислу у діях фізичних осіб, які діяли від імені юридичної особи.

Як було встановлено судом вище, ТОВ „АІС - ТАКСІ" має власні та орендовані основні засоби та відповідний господарській діяльності кваліфікаційний штат персоналу, який може здійснювати власноручно технічне обслуговування автомобілів та проводити семінари по проведенню тренінгів для водіїв 1,2,3 автоколон.

Суд зазначає, що хоча зміст спірних договорів не суперечить актам цивільного законодавства, але суд звертає увагу, що угода вважається дійсною коли сторонами фактично було виконано умови угоди, у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України позивачем на вимогу суду не було надано документів які б підтверджували факт фактичного виконання угоди та отримання товарів, робіт послуг від ТОВ "АІС-ТАКСІ" з ТОВ "Ексторімпекс", ТОВ "Універсалсервіс - ЛТД", ТОВ "Мастерхолд", ТОВ "Техцентр"Москвітянин" , ТОВ "Універсал Трейд", ТОВ "ТБК Вертикаль" , а саме позивачем не надано документів підтверджуючих факт отримання товарів, робіт послуг, оприбуткування на склад, розрахунки за них, використання отриманого товару в господарській діяльності, документи складського обліку, сметну документацію тощо.

Отже суд зазначає, що витрати, господарський (економічний) зміст яких є необґрунтованим, не повинні відноситись на результати саме господарської діяльності платника податків, оскільки відсутні обставини витрат, заснованих на компенсації вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, що визначені у Законі Україні " Про оподаткування прибутку підприємств " валовими витратами. Спірна сума, віднесена підприємством до валових витрат, не є компенсацією вартості товару (робіт, послуг), втратами у підприємницької діяльності підприємства та не містить ознак отримання прибутку від укладання такої угоди (від отримання таких послуг).

Крім цього суд зазначає, що позивачем на вимогу суду не було надано обґрунтування розумних економічних причини укладення відповідної угоди, а тому суд приходить до висновку, що така відсутність обґрунтованості розумної економічної та ділової мети керівника позивача є підставою для створення умов, за яких платник податку мав намір не одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, а мав намір виключно сформувати "штучні" валові витрати та "штучний" податковий кредит шляхом проведення "безтоварних" операцій тим самим нанести шкоду державі та суспільству.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що зазначені вище право чини між ТОВ "АІС-ТАКСІ" та ТОВ "Ексторімпекс", ТОВ "Універсалсервіс - ЛТД", ТОВ "Мастерхолд", ТОВ "Техцентр"Москвітянин" , ТОВ "Універсал Трейд", ТОВ "ТБК Вертикаль" є нікчемними, оскільки у відповідності до вимог ч. 2 статті 215 того ж Кодексу, визнання судом нікчемного правочину недійсним не вимагається. Відповідно до частини 1 статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що висновки акту перевірки №906/234-33561513 від 17.03.2009 року є обґрунтованими та документально підтвердженими.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (соціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Оскільки, угода укладена між ТОВ "АІС-ТАКСІ" та ТОВ "Ексторімпекс", ТОВ "Універсалсервіс - ЛТД", ТОВ "Мастерхолд", ТОВ "Техцентр"Москвітянин" , ТОВ "Універсал Трейд", ТОВ "ТБК Вертикаль" порушує публічний порядок та є нікчемною, то вона не може породжувати господарських зобов'язань. Отже, господарські зобов'язання, які виникли у Відповідачів на підставі нікчемної угоди повинні бути визнанні судом недійсними.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

П.1.32 ст. 1 вищевказаного Закону України передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно п.п. 8.1.2 п.8.1. ст.. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких .основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

П.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 вищевказаного Закону України, якщо платник податків придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ "АІС-ТАКСІ" в порушення вимог п.51 ст. 5, пп. 8.1.2., п. 8.1, ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР було завищено валові витрати по вищевказаним договорам на загальну суму 2744928 грн., та в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 СТ. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) завищено податковий кредит на загальну суму 982409,00 грн. вказані порушення призвели до заниження податку на прибуток підприємств на суму 689591,00 грн., податку на додану вартість на суму 982409,00 грн., а отже податкові повідомлення-рішення № 0000652340/3 та № 0000662340/3 від 15 вересня 2009 року є законними та обґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Таксі" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним - відмовити. <Текст ><сума стягнення (цифрами) ><Текст >.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку

Повний текст постанови виготовлено 05.03.2010 року.

Суддя                                                                                           Спірідонов М.О.