Постанова № 9255942, 03.03.2010, Харківський окружний адміністративний суд

КОПІЯ< Текст >

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03.03.2010 р.                                                                                           № 2а- 39956/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: П'янової Я.В.

При секретарі: Нікітіної О.В.

За участю представників сторін:

Позивача: Спасибо В.В.

Відповідача: Сазонов Є.В., Золотарьова М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Струм " до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування другої податкової вимоги та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Закрите акціонерне товариство «Струм», звернувся до суду з позовними вимогами про скасування виданої відповідачем, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, другої податкової вимоги № 2/25 від 17.06.2009р. В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, додатково просить зобов’язати відповідача списати (погасити) суму боргу по декларації позивача з податку на додану вартість за березень 2009 року в розмірі 1000 000 (один мільйон) гривень; зобов’язати відповідача списати (погасити) суму боргу по декларації позивача з податку на прибуток підприємств за перший квартал 2009 року в розмірі 1020000 (один мільйон двадцять тисяч) гривень; зобов’язати відповідача привести у відповідність картку особового податкового рахунку позивача з податку на додану вартість за період з березня 2009 року по момент набуття чинності рішенням у справі; зобов’язати відповідача привести у відповідність картку особового податкового рахунку позивача з податку на прибуток підприємств за період з березня 2009 року по момент набуття чинності рішенням у справі.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він повністю виконав свої обов’язки як платник податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, в тому числі своєчасно задекларував належні до сплати суми цих податків за березень 2009 року та перший квартал 2009 року відповідно; своєчасно оформив та подав до установи банку платіжні доручення на сплату податків за наявності необхідної суми грошових коштів на банківському рахунку. Грошові кошти не надійшли до Державного бюджету України у зв’язку із невиконанням банком свого окремого обов’язку по своєчасному і повному перерахуванню грошових коштів. Відтак, за ствердженням позивача, у нього відсутній податковий борг по сплаті вказаних вище податків. Тому складення і направлення відповідачем позивачу другої податкової вимоги, а також невідображення у картках особового рахунку позивача фактів сплату сум податків позивач вважає неправомірним. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилається на те, що позивач не виконав свої обов’язки по сплаті податків на додану вартість та на прибуток підприємств, у зв’язку із чим відповідач правомірно склав і направив позивачу другу податкову вимогу а також відобразив по карткам особових рахунків позивача факт виникнення податкового боргу. В судовому засіданні представники відповідача підтримали заперечення проти позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши додані до справи письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог через таке.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що позивач склав і надав відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2009 року. Податкова декларація була одержана відповідачем, про що свідчить вхідний штамп «отримано» з датою 21.04.2009р. та вхідним № 6939. В рядку 27 податкової декларації «сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду» вказана сума 998765 грн. Факт складення податкової декларації позивачем, її зміст, а також факт направлення декларації відповідачу останнім визнається і об’єктивно підтверджується змістом податкової декларації позивача з ПДВ за березень 2009 року, копія якої надана до матеріалів справи.

Позивач склав і надав до установи банку платіжне доручення № 2 від 02 квітня 2009р. на суму 1000000 грн. з позначенням призначення платежу ПДВ за березень 2009р. та позначенням належного позивачу поточного рахунку № 26005002654101.

Платіжне доручення заповнено по відповідній формі і належним чином, одержано банком і прийнято ним до виконання, що підтверджується штампом банку від 02.04.2009р. Ці факти також визнаються відповідачем і підтверджуються платіжним дорученням № 2 від 02.04.2009р., копія якого долучена до справи.

Матеріалами справи також підтверджено, що позивач склав і надав відповідачу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за перший квартал 2009 року. Податкова декларація була одержана відповідачем, про що свідчить вхідний штамп «отримано» з датою 15.04.2009р. та вхідним № 6110. Факт складення податкової декларації позивачем, її зміст, а також факт направлення декларації відповідачу останнім визнається і об’єктивно підтверджується змістом податкової декларації позивача з податку на прибуток підприємств за перший квартал 2009 року.

Позивач склав і надав до установи банку платіжне доручення № 3 від 02 квітня 2009р. на суму 1020000 грн. з позначенням призначення платежу податок на прибуток за 1 квартал 2009р. та позначенням належного позивачу поточного рахунку № 26005002654101. Платіжне доручення заповнено по відповідній формі і належним чином, одержано банком і прийнято ним до виконання, що підтверджується штампом банку від 02.04.2009р. Ці факти також визнаються відповідачем і підтверджуються платіжним дорученням № 3 від 02.04.2009р., копія якого долучена до справи.

Як свідчать надані до матеріалів справи документи, позивач листом № 195 від 15.04.2009р. звернувся до установи банку – АКБ «Європейський» з проханням надати довідку про залишки на поточному рахунку № 26005002654101. Лист одержано банком 15.04.2009р. за вхідним № 1232, про що свідчить штамп на листі позивача. Також позивач листом № 196 від 15.04.2009р. звернувся до банку з проханням надати довідку про підтвердження наявності наступних платіжних доручень, наданих позивачем банку до виконання: платіжного доручення № 2 від 02.04.2009р., платіжного доручення № 3 від 02.04.2009р., описаних вище. Лист одержано банком 15.04.2009р. за вхідним № 1231, про що свідчить штамп на листі позивача. Факт складення та направлення позивачем до установи банку листів визнається відповідачем та підтверджується листами позивача, копії яких надані до матеріалів справи.

Установа банку – Акціонерний комерційний банк «Європейський» листом № 1118 від 16.04.2009р. повідомила про залишок грошових коштів на поточному рахунку № 26005002654101 в сумі 2022745,80грн. А листом № 1158 від 21.04.2009р. установа банку підтвердила прийняття ним перелічених вище платіжних доручень позивача.

Позивач 05.05.2009р. направив відповідачу лист за № 228, яким повідомив про задекларовану ним суму ПДВ за березень 2009р., подане платіжне доручення на сплату податку, а також отримані від установи банку довідки № 1158 від 21.04.2009р. та № 1118 від 16.04.2009р. з наданням копій цих документів. Лист отримано відповідачем 05.05.2009р., про що свідчить вхідний штамп відповідача.

Відповідачем була складена і направлена на адресу позивача перша податкова вимога № 1/16 від 08.05.2009р., якою була визначена сума податкового боргу позивача з податку на додану вартість за березень 2009р. в розмірі 946250,94грн. Позивач оскаржив цю податкову вимогу в судовому порядку. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2009р. по справі № 2а-38510/09/2070 позовні вимоги позивача були задоволені. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010р. вказана постанова була залишена без змін. При розгляді даної справи судами першої і другої інстанцій було встановлено, що позивач в повному обсязі виконав всі обов’язки, як платник податку на додану вартість, а саме: задекларував певну суму податку у податковій декларації, подав цю податкову декларацію податковому органу (відповідачу), склав і своєчасно надав установі банку належним чином заповнене платіжне доручення на сплату податку до Державного бюджету України при наявності відповідних коштів на власному рахунку. Таким чином, суди дійшли висновку про відсутність у позивача податкового боргу по сплаті податку.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем була складена і направлена на адресу позивача друга податкова вимога № 2/25 від 17.06.2009р. на суму 1895212,32 грн., в тому числі 884395,76 грн. за податком на додану вартість та 1010816,56 грн. за податком на прибуток підприємств.

Також відповідачем в картках особових рахунків з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств були відображені факти виникнення податкового боргу у позивача по сплаті податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств у зв’язку із ненадходженням до Державного бюджету України сум податків, сплачених позивачем згідно платіжних доручень № 2 та № 3 від 02.04.2009р. В період з квітня 2009р. всі наступні платежі, які сплачував позивач з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств спрямовувались відповідачем на погашення цього податкового боргу та нарахованих сум фінансових санкцій та пені. Ці факти визнаються сторонами та підтверджуються змістом карток особового рахунку позивача по сплаті податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, копії яких долучені до матеріалів справи.

Встановивши перелічені вище фактичні обставини справи суд при прийнятті рішення враховує наступні норми чинного законодавства України.

Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок виконання цього конституційного обов’язку врегульовано, серед іншого, Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III.

Так, згідно з пп.16.5.1 п.16.5 ст.16 цього Закону за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідач трактує дану норму як таку, що звільняє платника податку (в даному випадку - позивача) тільки від відповідальності за несвоєчасну сплату податку, але не звільняє його від обов’язку по погашенню основної суми такого зобов’язання. Однак, дане розуміння суперечить нормам інших Законів України та іншим нормам вказаного Закону.

Ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» встановлений обов’язок платників податків сплачувати передбачені законами України суми податків.

Відповідно до п. «а» підп. 8.7.1 ст.8 даного Закону, активи платника податків звільняються з податкової застави з дня отримання податковим органом копії платіжного документа, завіреного обслуговуючим банком, що засвідчує факт перерахування до бюджету повної суми податкового зобов'язання. Також згідно з підп. 16.3.1 п. 16.3 Закону нарахування пені платнику податку закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Поряд із цим, згідно із ч.2 статті 12 Закону України «Про систему оподаткування» фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів у встановлений законом термін.

Аналізуючи перелічені норми в їх сукупності суд приходить до висновку про те, що Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» чітко пов’язує факт виконання обов’язку платника податку по сплаті податку із фактом прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату відповідної суми податку. Після цього обов’язок по сплаті податку припиняється належним виконанням, і одночасно виникає інший, передбачений ст.12 Закону України «Про систему оподаткування» обов’язок банківської установи по перерахуванню цієї суми до Державного бюджету України чи іншого одержувача.

Також суд враховує те, що згідно з ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін. Таким чином, фактичні обставини, встановлені постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2009р. по справі № 2а-38510/09/2070 та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010р. не можуть оспорюватися в справі, що розглядається.

За таких умов суд приходить до висновку про відсутність у позивача податкового боргу в сумах, вказаних в другій податковій вимозі № 2/25 від 17.06.2009р., а тому позовні вимоги в частині скасування даної податкової вимоги підлягають задоволенню.

Розглядаючи позов в інший частині вимог суд приймає до уваги те, що пунктом 7.7 статті 7 Закону України від 21.12.2000р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Відповідач здійснив самостійне зарахування платежів, спрямованих позивачем в рахунок погашення поточних податкових зобов'язань, у рахунок сплати нібито існуючого податкового боргу. Але, такі дії відповідача, окрім їх безпідставності у зв’язку із фактичною відсутністю податкового боргу у позивача, суперечать нормам чинного законодавства України.

Підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону визначено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99р. N 679-XIV "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування відповідачем сплачених позивачем сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування позивачем податків коштів до бюджету, є неправомірним. Відповідне роз’яснення міститься і у листі Вищого адміністративного суду України від 17.03.2009р. № 358/13/13-09.

З огляду на викладене, позовні вимоги в іншій частині також підлягають задоволенню.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Закритого акціонерного товариства "Струм " до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування другої податкової вимоги та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити в повному обсязі

Скасувати видану Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові другу податкову вимогу № 2/25 від 17.06.2009р.

Зобов’язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові списати (погасити) суму боргу по декларації Закритого акціонерного товариства «Струм» (код 23003811) з податку на додану вартість за березень 2009 року в розмірі 1000 000 (один мільйон) гривень.

Зобов’язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові списати (погасити) суму боргу по декларації Закритого акціонерного товариства «Струм» (код 23003811) з податку на прибуток підприємств за перший квартал 2009 року в розмірі 1020000 (один мільйон двадцять тисяч) гривень.

Зобов’язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові привести у відповідність картку особового податкового рахунку Закритого акціонерного товариства «Струм» (код 23003811) з податку на додану вартість за період з березня 2009 року по момент набуття чинності рішенням у справі.

Зобов’язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові привести у відповідність картку особового податкового рахунку Закритого акціонерного товариства «Струм» (код 23003811) з податку на прибуток підприємств за період з березня 2009 року по момент набуття чинності рішенням у справі.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 09.03.2010р.

Суддя підпис< Текст >                                        П'янова Я.В.

Постанова не набрала чинності. Оригінал знаходиться в матеріалах справи.< Текст >

З оригіналом згідно< Текст >

Суддя Я.В. П*янова< Текст >

Секретар О.В. Нікітіна< Текст >