Рішення № 92536613, 30.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2020 року м. Одеса Справа №420/8098/20 Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування Рішення та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів №UА500030/2020/000028/2 від 23.07.2020року, Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500030/2020/00152 від 23.07.2020року.

Позивач обґрунтовує позов тим, що митницею за результатами перевірки митної декларації від 21.07.2020 року №UA500030/2020/207684, яку подано ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» з метою здійснення митного оформлення товару, безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, скориговано митну вартість товару на суму 44974,06 доларів США та 23.07.2020 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оскільки надані декларантом при митному оформленні документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною договору, у сумі 32793,15 доларів США, та не містили розбіжностей. На думку позивача, ним при митному оформленні надані обґрунтовані пояснення та усі необхідні документи, що підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною договору, ідентифікували оцінюваний товар, не містили розбіжностей та митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. Позивач зазначає, що сама по собі наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що товар, який задекларовано позивачем, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, та не надають безумовного права митниці застосовувати рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснено. Крім того автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, а тому такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар. Враховуючи, що торгові відносини є різноманітними та факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару, позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник Одеської митниці Держмитслужби надав до суду письмовий відзив, який мотивований тим, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, Одеською митницею Держмитслужби встановлені розбіжності в поданих документах та відсутність в них всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів та ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а саме: до митного оформлення декларантом не надано жодних специфікацій, відповідно п.4.2 зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2019 р. №19YG-099 «вартість кожної партії Товарів визначається відповідно до Специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту»; у наданих документах не конкретизовані умови оплати за товар, навіть у наданому до митного оформлення інвойсі від 06.06.2020 р. №J25420-262/263, при цьому зовнішньоекономічним контрактом від 24.10.2019 р. №19YG-099 передбачено здійснення оплати товарів як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу; у банківському платіжному документі від 21.07.2020 р. №NJBKLK7LО3J5О70 сума оплати за товари не відповідає сумі оплати за товари, яка наведена в інвойсі від 06.06.2020 р. №J25420-262/263 та вказано, що оплата здійснюється за товари «двоколісні велосипеди», проте за даною митною декларацією переміщуються товари «дитячі ходунки»; у товаросупровідних документах містяться розбіжності відомостей щодо номеру коносаменту та коносамент №177ТSGSGS73743, відомості про який наведені у митній декларації країни відправлення від 03.06.2020 р. №223120200001426944 до митного оформлення не надавався; у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, та їх включення/не включення до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів. За наслідками запитуваних додаткових документів та відомостей, позивачем надано пояснення, додаткову угоду від 24.12.2019 р. №1 до зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2019 р. №19YG-099, договір на перевезення від 31.07.2019 р. №31079-72, договір на перевезення №05/05-20 від 05.05.2020 р., лист контрактоутримувача №246/20/22/07, що містить посилання на інвойс №262/263 від 06.06.2020 р., який до митного оформлення не надавався, а також вказано про неможливість подання інших документів, та за наслідками проведених консультацій між органом та декларантом обрано додатковий метод визначення митної вартості товарів – резервний, за основу взято прийняту митним органом вартість товарів, митне оформлення яких вже здійснено – 4,020233 дол. США за кг нетто, та прийнято Рішення №UА500030/2020/000028/2 від 23.07.2020 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500030/2020/00152 від 23.07.2020 року. При цьому в Рішенні наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, та визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості. Оскільки Одеська митниця Держмитслужби діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Ухвалою суду від 31.08.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.10.2019 року між ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (Покупець) та компанією «Synergy Trading Company Limited» (Китай) (продавець) укладено контракт №19YG-099, відповідно до якого в порядку та на умовах визначених контрактом, продавець зобов`язується поставити покупцеві, а покупець зобов`язується купити товари, кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину контракту (а.с.23-29).

Відповідно до п.1.2, 1.3 даного контракту, умови цього контракту викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс-2010». Товар відвантажується партіями. Під партією мається на увазі товар, оформлений однією специфікацією.

Відповідно до п.2.1 даного контракту, кількість і асортимент товару, що поставляється за цим контрактом, вказується в інвойсах (специфікаціях) на кожну окрему поставку, які є невід`ємною частиною цього контракту.

24.12.2019 року між позивачем та компанією «Synergy Trading Company Limited» (Китай) укладено додаткову угоду до контракту №19YG-099 від 24.10.2019 року №1 (а.с.30-31).

На виконання умов контракту №19YG-099 від 24.10.2019 року компанією «Synergy Trading Company Limited» поставлено позивачу товар, відповідно до інвойсу (Іnvoice) №J25420-262/263 від 06.06.2020 року на загальну суму 32793,15 доларів США, а саме Baby Walker/Ходунки дитячі: арт.258 – 2670 шт., 20105,10 USD; арт.528 – 555 шт., 4179,15 USD; арт.7299 – 500 шт., 3765,00 USD; арт.9188 – 630 шт., 4743,90 USD, умови поставки – CFR – CHORNOMORSK (а.с.16).

03.06.2020 року товар вартістю 32793,15 доларів США, оформлений у Китайській Народній Республіці в митному режимі експорт, що вбачається з митної декларації країни відправлення №223120200001426944 (а.с.51, переклад 5253).

Товар доставлений з Китайської Народної Республіки у контейнерах MSCU5374740, TCNU1421951 за домашнім коносаментом (Bill of lading) MEDUSX615660 від 06.06.2020 року (а.с.17).

З метою здійснення митного оформлення товару позивачем подано митну декларацію №UA500030/2020/207684 від 21.07.2020 року, в якій митна вартість товару визначена за ціною договору в розмірі 32793,15 доларів США (а.с.57-58).

В графі 31 Митної декларації вказаний опис товару: Меблі з пластмаси: ходунки дитячі пластикові на металевому каркасі, оббиті тканиною - арт.258 – 2670 шт., арт.528 – 555 шт., арт.7299 – 500 шт., арт.9188 – 630 шт. Торговельна марка «JOY». Виробник - «Synergy Trading Company Limited», Китай. Країна виробництва – CN.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення Декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: контракт №19YG-099 від 24.10.2019 року; пакувальний лист (packing list) №J25420-262/263-PL від 06.06.2020 року; рахунок-фактуру (інвойс) (commercial invoice) № J25420-262/263 від 06.06.2020 року; коносамент (bill of lading) MEDUSX615660 від 06.06.2020 року; міжнародні автотранспортні накладні (CMR) від 26.07.2020 року №323, №323/1; банківський платіжний документ, що стосується товару №NJBKLK7LО3J5О70 від 21.07.2020 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №J25420-262/263-PR від 06.06.2020 року; митну декларацію країни відправлення №223120200001426944 від 03.06.2020 року, тощо.

З метою підтвердження числових значень складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України додаткові документи згідно з переліком та ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» 23.07.2020 року надало повідомлення №1 з поясненнями та додаткову угоду №1 від 24.12.2019 року до контракту №19YG-099 від 24.10.2019 року, договори на перевезення №31079-72 від 31.07.2019 року, №05/05-20 від 05.05.2020 року, лист контрактоутримувача №246/20/22/07, а також відповіді на повідомлення декларанту №1474698 від 21.07.2020 року, та лист №2 з повідомленням про неможливість надати додаткові документи для підтвердження митної вартості, та вказали, що надали всі наявні документи і просили продовжити митне оформлення (а.с.55-56, 62-63).

23.07.2020 року Одеська митниця Держмитслужби прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UА500030/2020/000028/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, оскільки не підтверджено документально такі складові митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів, а також не спростовані раніше виявлені розбіжності, а саме, на підставі аналізу баз даних ПІК АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби відповідачем встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за подібними (аналогічними) товарами, митне оформлення яких вже здійснено з описом «ходунки дитячі, виробник - «Synergy Trading Company Limited», країна виробництва – Китай» та часом експорту максимально наближеним до часу експорту оцінюваних товарів, становить 4,020233 дол. США за кг нетто (митна декларація від 28.02.2020 року №UA5000070/2020/207565) (а.с.11-12).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця Держмитслужби 23.07.2020 року видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500030/2020/00152 (а.с.13-14).

23.07.2020 року декларантом позивача подано митну декларацію №UA500030/2020/207805 з метою випуску товару у вільний обіг (а.с.59-60).

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі ? МК України) та іншими законами України.

Відповідно до ст.49 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (ст. 50 МК України).

Керуючись ч.1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України. Про це ж вказано у ч. 1 ст. 52 МК України.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (п.1 ч.5 ст.54 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документи, які підтверджують митну вартість товарів, визначені у ч.2 ст.53 МК України. Однак, у разі необхідності, органи доходів та зборів мають право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості (п.2 ч.5 ст.54 МК України), а декларант чи уповноважена ним особа зобов`язані надати такі додаткові документи (ч.3, 4 ст.53 МК України).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю та митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості згідно із ч.1 ст.54 МК України.

При цьому, у п.1 ч.4 ст.54 МК України визначено обов`язок митниць здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості товарів, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з тим, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів та подані декларантом до митного органу, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, визначені ч.3 ст.53 ММК України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Поряд із цим, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Така правова позиція наведена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 р. у справах № 21-127а15 та № 21-53а15.

Одеська митниця у якості підстав витребування документів у ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» зазначила наявність розбіжностей у документах, та те, що документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Розбіжність - це відсутність однаковості у документах щодо митної вартості товару.

Відтак враховуючи, що в митній декларації країни відправлення №223120200001426944 від 03.06.2020 року вказано номер коносаменту 177ТSGSGS73743 та в банківському платіжному документі №NJBKLK7LО3J5О70 від 21.07.2020 року в графі 70 зазначено товари «двоколісні велосипеди/bicycles two whell», суд доходить до висновку, що митним органом обґрунтовано запитувалися додаткові документи у позивача.

В той же час в контракті, митній декларації, інвойсі, які є основними документами, жодних розбіжностей у вартості, кількості чи інших даних товару не міститься.

Крім того, 23.07.2020 року до митного органу декларантом позивача ТОВ «Термінал ПРО» надіслано лист №1 з поясненнями та до якого додано додаткову угоду №1 від 24.12.2019 року до контракту №19YG-099 від 24.10.2019 року, договори на перевезення №31079-72 від 31.07.2019 року, №05/05-20 від 05.05.2020 року, лист контрактоутримувача №246/20/22/07, а також надіслано лист №2 в якому вказано, що всі наявні документи надані, інших документів для підтвердження митної вартості надати не має можливості та викладено прохання продовжити митне оформлення

Згідно п.1 ч. 1 ст. 9 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, відповідно до ст. VII п.2 (а) Генеральної угоди по тарифам і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.

Статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1994 року визначено, ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таке, що ставить під сумнів право митних адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь-якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (ч.1 ст.57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Разом з цим, Верховний Суду в постанові від 08.10.2019 року по справі №803/776/17 зазначив, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч.2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 МК України.

За результатами контролю митний орган визнає заявлену митну вартість або ж приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 МК України (ч.3 ст.54 МК України).

Рішення про коригування митної вартості товарів приймається митним органом у письмовій формі, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість (ч.1 ст.55 МК України).

Таке рішення має містити необхідні реквізити, визначені ч.2 ст.55 МК України, а форма рішення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (далі ? Правила №598).

При цьому у Рішенні про коригування митної вартості обов`язково зазначається про право декларанта на випуск товару у вільний обіг за умови надання гарантій, передбачених розділом X МК України у разі незгоди з таким рішенням. Строк дії таких гарантій складає 90 календарних днів (ч.7 ст.55 МК України). Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може подати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості (ч.8 ст.55 МК України). Митний орган, у разі надання вказаних документів, розглядає їх та протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у випадках визначених даною частиною.

У разі відмови у митному оформленні складається картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, форма та порядок заповнення якої визначено Порядком, затвердженим Міністерством фінансів України №631 від 30.05.2012 року.

Основний метод (ст.58 МКУ - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) неможливо застосувати, враховуючи відсутність документально підтвердженої інформації щодо внутрішньої структури ціни реалізації імпортних товарів (у зв`язку з наданням неповних відомостей про митну вартість товарів, ненадання належних додаткових документів).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна з складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Так, відповідно до ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.

Як вбачається з Рішення про коригування митної вартості товарів №UА500030/2020/000028/2 від 23.07.2020 року другорядний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (п. « 2а» ч.1 ст.57 МК України, передбачений ст.59 МК України) та другорядний метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо подібних (аналогічних) товарів (п. « 2б» ч.1 ст.57 МК України, передбачений ст.60 МК України) не застосовані, так як у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами. Другорядний метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (п. « 2в» ч.1 ст.57 МК України, передбачений ст.62 МК України) та другорядний метод визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість) (п. « 2г» ч.1 ст.57 МК України, передбачений ст.63 МК України) не застосовані, оскільки у митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.

Другорядний метод визначення митної вартості ? резервний метод (п. « 2ґ» ч.1 ст.57 МК України, ст.64 МК України), передбачає, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT/ГATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів та зборів митних вартостях.

Таким чином розрахунок митної вартості товару відповідачем виконаний за резервним методом. А отже, митну вартість Одеською митницею Держмитслужби скориговано до рівня 4,020233 дол. США за кг нетто, виходячи з наявної в митного органу інформації щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами (а.с.11-12).

Судом встановлено, що Рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем прийняте у зв`язку з тим, що до митного оформлення разом з митною декларацією подані документи, які містять розбіжності, а також не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1. відповідно п.4.2 зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів від 24.10.2019 р. №19YG-099 «вартість кожної партії Товарів визначається відповідно до Специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту», проте декларантом жодних специфікацій надано не було;

2. зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу товарів від 24.10.2019 р. №19YG-099 передбачено здійснення оплати товарів як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу, проте у наданих документах умови оплати за товар не конкретизовані, навіть у наданому до митного оформлення інвойсі від 06.06.2020 р. №J25420-262/263;

3. у банківському платіжному документі від 21.07.2020 р. №NJBKLK7LО3J5О70 сума оплати за товари не відповідає сумі оплати за товари, яка наведена в інвойсі від 06.06.2020 р. №J25420-262/263 та відповідно до даного банківського платіжного документу оплата здійснюється за товари «двоколісні велосипеди», проте за даною митною декларацією переміщуються товари «дитячі ходунки»;

4. у товаросупровідних документах містяться розбіжності відомостей щодо номеру коносаменту: MEDUSX615660 (відповідно до коносаменту від 06.06.2020 року №MEDUSX615660 та автотранспортних накладних від 20.07.2020 р. №323 та №323/1), 177ТSGSGS73743(відповідно до митної декларації країни відправлення від 03.06.2020 р. №223120200001426944). Коносамент №177ТSGSGS73743 відомості про який наведені митній декларації країни відправлення від 03.06.2020 р. №223120200001426944 до митного оформлення не надавався;

5. у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, та їх включення/не включення до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.

Проте суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.1, 1.3 контракту №19YG-099 від 24.10.2019 року (а.с.23-29), в порядку та на умовах визначених контрактом, продавець зобов`язується поставити покупцеві, а покупець зобов`язується купити товари, кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину контракту. Товар відвантажується партіями. Під партією мається на увазі товар, оформлений однією специфікацією.

Відповідно до п.2.1 даного контракту, кількість і асортимент товару, що поставляється за цим контрактом, вказується в інвойсах (специфікаціях) на кожну окрему поставку, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до п.4.2, 4.3 даного контракту, вартість кожної партії товару визначається відповідно до специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього контракту. Упаковка та маркування включені у ціну товару. Оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу.

Згідно з пп.4.3.1 контракту, оплата може проводитися частинами.

Передоплата партії товару проводиться на підставі інвойсу-проформи до прибуття вантажу (пп.4.3.2 контракту).

Можлива оплата товару протягом 300 днів з моменту надходження товару на митну територію України (п.с.4.3.3 контракту).

Виходячи з положень п.1.1 та п.2.1 контракту №19YG-099 від 24.10.2019 року інвойси і є специфікаціями, та як зазначає позивач, та не заперечується відповідачем, до митного оформлення разом із митною декларацією та контрактом також надано інвойс №J25420-262/263 від 06.06.2020 року відповідно до якого і постачався товар (а.с.16).

Крім того, враховуючи наявні в матеріалах справи документи та пояснення позивача, суд доходить до висновку, що ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» здійснювалася оплата частинами на підставі пп.4.3.1 контракту №19YG-099 від 24.10.2019 року та позивачем частково оплачено товар на суму 1650,00 доларів США відповідно до інвойсу №J25420-262/263 від 06.06.2020 року, що вбачається з банківського платіжного документу №NJBKLK7LО3J5О70 від 21.07.2020 року (а.с.21).

На підтвердження того, що дана сума є частковою оплатою товару є свідчення того, що вона є значно меншою суми вказаної в інвойсі №J25420-262/263 від 06.06.2020 року, а саме 32793,15 доларів США, а тому з нею і не збігається.

Крім того, безпосередньо в інвойсі №J25420-262/263 від 06.06.2020 року міститься посилання на контракт №19YG-099 від 24.10.2019 року, яким передбачаються умови оплати товару та вказана загальна вартість товару, що дозволяє митному органу встановити належність товару, на який постачальником було видано інвойс, до конкретної поставки.

Суд додатково звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. При цьому, в митній декларації №UA500030/2020/207684 від 21.07.2020року позивачем вказано ціну товару відповідно до Інвойсу №J25420-262/263 від 06.06.2020 року в розмірі 32793,15 доларів США.

Аналогічна позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі №803/3649/15.

За таких обставин, суд вважає, що не зазначення в самому Інвойсі №J25420-262/263 від 06.06.2020 року умов оплати за партію товару не впливає на визначення митної вартості такого товару.

Щодо зазначення в графі 70 банківського платіжного документу №NJBKLK7LО3J5О70 від 21.07.2020 року, що оплата здійснюється за товари «Двоколісні велосипеди/Bicycles two whell», хоча за даною митною декларацією переміщуються товари «Дитячі ходунки/Baby walkers», судом встановлено, що позивачем помилково зазначено найменування товару «Bicycles two whell», замість вірного «Baby walkers» та після списання коштів з рахунку покупець не має змоги внести зміни щодо призначення платежу.

Відповідно до роз`яснень НБУ викладених в листах №25-111/1438-7141 від 09.06.2011 року, №25-113/1506-9580 від 26.09.2005 року, після списання коштів з рахунку платника та зарахування коштів на рахунок отримувача питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "Призначення платежу" та щодо внесення змін до реквізиту "Призначення платежу" платіжного доручення, вирішується між сторонами переказу без участі банку.

Так, компанією «Synergy Trading Company Limited» повідомлено позивача листом №246/20/22/07 (а.с.54), що за платіжним дорученням від 21.07.2020 року №NJBKLK7LО3J5О70 перераховано кошти (часткова оплата) на суму 1650,00 доларів США за товари «дитячі ходунки», інвойс від 06.06.2020 року №262/263. При цьому №262/263, як зазначено позивачем є скороченим префіксом інвойсу №J25420-262/263 від 06.06.2020 року.

Таким чином, суд вважає, що окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів за ціною договору та вказана розбіжність, на переконання суду, не впливає на визначення митної вартості товару, що декларується, враховуючи, що в платіжному дорученні вірно вказано номер та дату інвойсу відповідно до якого перераховувалися кошти та продавцем товару підтверджено зарахування даних коштів саме за товар, що фактично постачається – «дитячі ходунки».

Щодо розбіжностей у товаросупровідних документах стосовно номеру коносаменту, суд зазначає, що спочатку відправником оформлено лінійний коносамент №177ТSGSGS73743 щодо перевезення вантажу з зазначенням ваги вантажу та номеру контейнеру. Домашній коносамент видається вже безпосередньо експедитором з вказівкою даних про фактичних відправника та отримувача вантажу. В даному випадку, експедитором (після оформлення лінійного коносаменту) виданий домашній коносамент №MEDUSX615660 від 06.06.2020 року. Тобто, обидва документи одного й того ж вантажу, оформлюються з різних підстав на різних етапах морського перевезення, та на час оформлення митної декларації країни відправлення, у вантажовідправника були дані лінійного коносаменту №177ТSGSGS73743, які й були зазначені останнім. Водночас, назва контейнерів та їх номери MSCU5374740, НОМЕР_1 , відомості щодо назви товару, його кількості, ваги та вартості товару вказані в коносаменті №MEDUSX615660 від 06.06.2020 року повністю співпадають із відповідними відомостями в експортній декларації, інвойсі, пакувальному листі та автотранспортних накладних №323, №323/1 від 20.07.2020 року.

Вказані пояснення, викладені в листі №1, надавалися декларантом до митного органу 22.07.2020 року, однак не були враховані останнім належним чином.

Крім того, суд вважає безпідставними твердження відповідача у рішенні про коригування митної вартості №UА500030/2020/000028/2 від 23.07.2020 року про те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, та їх включення/не включення до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів, оскільки, як встановлено судом, п.4.2. контракту №19YG-099 від 24.10.2019 року передбачено, що упаковка та маркування включені у ціну товару та розділом 5 контракту визначаються вимоги до упаковки товару продавцем.

Як зазначає позивач, що ним, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у графі 37 митної декларації №UA500030/2020/207684 від 21.07.2020 року вказано «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що також свідчить про відсутність особливостей переміщення товару.

Частиною 10 ст.58 МК України передбачений перелік складових митної вартості, які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. За змістом цієї норми обов`язковою ознакою таких витрат є їх наявність та не включення до ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Крім того, як вбачається з пакувального листа №J25420-262/263-PL від 06.06.2020 року кожен вид товару постачався у певній кількості в коробках, всього 788 шт., у контейнерах MSCU5374740, TCNU1421951 (340 та 448 коробок у кожному відповідно), така ж кількість коробок вказана і в коносаменті №MEDUSX615660 від 06.06.2020 року і в міжнародних автотранспортних накладних (CMR) №323, №323/1 від 20.07.2020 року, в митній декларації країни відправлення №223120200001426944 від 03.06.2020 року також зазначено кількість місць – 788, вид упаковки – паперові ящики/коробки.

Суд доходить до висновку, що з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням, та, що витрати на упаковку вже включені у ціну товару, а відтак не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

При цьому, відповідачем не доведено понесення ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

Наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» митної вартості товару судом не встановлено.

Суд враховує, що відомості, які містяться у відзиві на позовну заяву жодним чином не спростовують обставини, які вказані позивачем та за таких обставин відповідачем не доведено, що подані декларантом позивача документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності та свідчать, що митна вартість товару занижена, так само не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування другорядного методу визначення митної вартості товару.

Крім того, суд вважає за доцільне наголосити, що відомості, які містяться в ЄАІС Держмитслужби, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Разом з тим, Верховним Судом сформовано правову позицію, що «формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню» (Постанови від 21.02.2018 року по справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року по справі №818/1186/17).

Згідно з Наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів містить номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, а саме №UA5000070/2020/207565 від 28.02.2020 року та опис товарів, митне оформлення яких вже здійснено, а саме «ходунки дитячі, виробник - «Synergy Trading Company Limited», країна виробництва – Китай, час експорту максимально наближений до часу експорту оцінюваних товарів», однак не вказано обсяг партії, умов поставки, комерційних умов, на підставі яких документів визначалась вартість товару, тощо всупереч положенням п.п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України.

З урахуванням зазначеного, суд встановив, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, та підстав для коригування митної вартості товару.

Згідно з ч.11 ст.5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб`єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

При цьому, суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, про недотримання Одеською митницею Держмитслужби вимог МК України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого товару за основним методом ціною договору.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно, в порушення ст.58 МК України, здійснено визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням другорядного резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА500030/2020/000028/2 від 23.07.2020року протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За таких обставин, відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачу у митному оформленні ввезеного на митну територію України товару, за заявленою у митній декларації №UA500030/2020/207684 від 21.07.2020 року митною вартістю, а тому оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500030/2020/00152 від 23.07.2020 року є протиправною та підлягає скасуванню.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідач не довів суду правомірність винесення оскаржуваних рішення та картки відмови, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до суду надано платіжне доручення №246 від 18.08.2020 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 4204,00 грн.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП», суд вважає за необхідне стягнути на його користь суму сплаченого ним судового збору у розмірі 4204,00 грн. з Одеської митниці Держмитслужби.

Керуючись ст.ст.9, 73, 77, 90, 139, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Одеської митниці Держмитслужби задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА500030/2020/000028/2 від 23.07.2020 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500030/2020/00152 від 23.07.2020 року

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (67801, Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Суворова,2-А, код ЄДРПОУ 43096047) витрати по сплаті судового збору у сумі 4204,00 грн. сплачені по платіжному дорученню №246 від 18.08.2020 року.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та строки, встановлені ст.ст.295, 297 та з урахуванням п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іванов Е.А.

.