Рішення № 92526736, 12.10.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року Справа № 915/795/20

м. Миколаїв

За позовом: Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”,

01135, пр-т Перемоги, 14, м. Київ;

в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських

портів України”,

54020, вул. Заводська, 23, м. Миколаїв;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СІСАЙД ТЕРМІНАЛ”,

Громадський узвіз, 1/1, м. Миколаїв, 54020;

про: стягнення 403922 грн. 34 коп., -

Суддя Коваль С.М.

За участі секретаря судового засідання Сьянової О.С.

Представники:

Від позивача:

Від відповідача:

СУТЬ СПОРУ:

Позов поданий про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “СІСАЙД ТЕРМІНАЛ” на користь державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Миколаївського морського порту) 403922 грн. 34 коп. з яких:

- 382464 грн. 00 коп. - сума боргу;

- 2410 грн. 05 коп. - 3% річних за період 21.12.2019 року по 22.05.2020 року;

- 2808 грн. 41 коп. - пеня за період 21.12.2019 року по 22.05.2020 року.

- 16239 грн. 88 коп. – пеня.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням зобов`язань по договору про встановленню права сервітуту № 10А від 30.11.2013 р.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов; у судове засідання представника не направив, поштові відправлення з ухвалою суду від 16.06.2020 про відкриття провадження у справі та закриття підготовчого провадження від 14.09.2020, направлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись до суду з відміткою органу поштового зв`язку “Адресат відсутній за вказаною адресою”, а тому ТОВ “СІСАЙД ТЕРМІНАЛ” у відповідності до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, вважається повідомленим.

Ураховуючи, що відповідач, повідомлений належним чином не скористалося своїми правами подання відзиву на позовну заяву та участі свого представника в розгляді справи, суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Обставини справи.

30.11.2013 р. між державним підприємством “Миколаївський морський торговельний порт” (за договором володілець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “СІСАЙД ТЕРМІНАЛ” (за договором сервітуарій) укладено договір про встановленню права сервітуту № 10А (а.с. 29-45) за яким: 1. ТОВ “СІСАЙД ТЕРМІНАЛ” користується залізничними коліями ДП “Миколаївський морський торговельний порт” (примикання до парку прийому Миколаїв - Вантажний) з метою виконання тепловозами робіт з подачі-забирання вагонів, мановрових робіт та інше; 2. Державне підприємство “Миколаївський морський торговельний порт” має на балансі залізничні колії (примикання до парку прийому Миколаїв - Вантажний). Місце розташування залізничних колій: режимна територія ДП “Миколаївський морський торговельний порт”. Залізничні колії довжиною 19777 м.п.

Відповідно до пункту 1.1 договору від 30.11.2013 р. сервітут встановлюється щодо користування залізничиними коліями володільця (примикання до парку прийому Миколаїв - Вантажний), які розташовані за адресою: 54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, довжиною 19777 м.п.

Сервітут встановлюється для можливості руху тепловозів з метою виконання сервітуарієм робіт з подачі – забирання вагонів, маневрових робіт та інше на території володілця, шляхом надання володільцем права користування залізничними коліями на умовах даного договору. Видом права сервітуту є право користування залізничними коліями згідно з Планом-схемою залізничних колій (стрілочні переводи, колії, ділянки колії, під`їздна колія) - Додаток №1 та з переліком залізничних колій (стрілочні переводи, колії, ділянки колії, під`їздна колія) – Додаток № 2, які є невід`ємними частинами цього договору). Довжина залізничної колії складає 19777 м.п. (п.п.2.1, 3.1 договору від 30.11.2013р.).

У п. 4.2 договору від 30.11.2013р. передбачено, що сервітут є строковим та оплатним.

У зв`язку з реорганізацією Державного підприємства “Миколаївський морський торговельний порт” шляхом виділу стратегічних об`єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов`язків стосовно них відповідно до розподільчого балансу та акту приймання-передачі та утворення внаслідок виділу Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 року № 133-р, наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 року №163, а також переходом прав та зобов`язань за договором від 30.11.2012 року № 10-А.

Додатковою угодою №2 від 17.06.2013 р. до договору від 30.11.2013р. №10-А внесено зміни в преамбулу та реквізити володільця.

Згідно 5.1 договору, з урахуванням додаткової угоди № 9, визначено, що користування сервітутом залізничних колій Миколаївської філії ДП АМПУ, що примикають до парку прийому Миколаїв -Вантажний, за місяць складає 53120 грн. /місяць без ПДВ. Стягнення податку на додану вартість здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 5.2. статті 5 Договору визначено, що оплата в розмірі 100%, вартості плати за користування сервітутом, здійснюється шляхом перерахування сервітуарієм коштів на поточний рахунок володільця на підставі акту наданих послуг згідно виставленого рахунку щомісячно до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно п.п. 7.1.6 п. 7.1. ст. 7 договору, сервітуарій зобов`язаний щомісячно до 20 числа місяця наступного за розрахунковим, згідно виставленого рахунку володільця, вносити плату за користування сервітутом за попередній місяць.

Згідно п.п. 9.1.2. п. 1 ст. 9 договору володілець зобов`язаний, щомісячно до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надавати сервітуарію рахунок на сплату за користування сервітутом та акт наданих послуг.

Позивачем були виставлені рахунки за користування сервітутом з листопада 2019 по квітень 2020 р., але відповідачем в порушення взятих за договором зобов`язань вимога про сплату боргу залишилась без задоволення.

На день подання позовної заяви відповідач не сплатив заборгованість.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 403922 грн.34 коп. з яких: 382464 грн. 00 коп. - сума боргу; 2410 грн. 05 коп. - 3% річних за період 21.12.2019 року по 22.05.2020 року; 2808 грн. 41 коп. - сума на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за загальний період з січня 2020 року по травень 2020 року; 16239 грн. 88 коп.- пеня за період 21.12.2019 року по 22.05.2020 року.

Відповідач, як вже вище вказано, відзив не надав, позов не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи наведене, стягненню з відповідача підлягає борг в сумі 382464 грн.

Сторонами п. 11.7 ст. 11 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати послуг за умовами цього договору сервітуарій оплачує володільцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочення до повної сплати заборгованості.

Отже, нарахування пені на суму допущеного відповідачем прострочення виконання грошових зобов`язань відповідає умовам договору, чинному законодавству і обставинам справи.

Суд не погоджується з поданим позивачем розрахунком пені, перерахував пеню за загальний період нарахування з 20.12.2019 р. по 20.03.2020 року за допомогою програми Законодавство версія 2.9.0., загальна сума якої становить 16196 грн. 91 коп., яка підлягає задоволенню. В частині стягнення 42 грн. 97 коп. безпідставно нарахованої пені у позові слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не розрахувався за надані послуги, він зобов`язаний сплатити позивачу 2808 грн. 41 коп. - сума на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за загальний період з січня 2020 року по травень 2020 року та 2410 грн. 05 коп. - 3% річних за період 21.12.2019 року по 22.05.2020 року.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати згідно ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, ГПК України, господарський суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “СІСАЙД ТЕРМІНАЛ” (Громадський узвіз, 1/1, м. Миколаїв, 54020; ідентифікаційний код 34770199) на користь державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (01135, пр-т Перемоги, 14, м. Київ, ідентифікаційний код 38727770) в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (54020, вул. Заводська, 23, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 38728444) грошові кошти в загальній сумі 403879 грн. 37 коп., із яких: 382464 грн. - основний борг; 16196 грн. 91 коп. – пеня; 2410 грн. 05 коп. – 3% річних, 2808 грн. 41 коп. - сума, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції; а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 6058 грн. 20 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 23.10.2020 року.

Суддя С.М.Коваль.