Рішення № 92526737, 15.10.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року Справа № 915/2002/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій І.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1, вул. Нікольська, 73, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 029100148)

в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20 м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573)

до відповідача Фізичної особи-підприємця Забранського Руслана Михайловича, АДРЕСА_1 (ІПН НОМЕР_1 )

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

за участю представників сторін:

від прокуратури: Бескровна І.І., службове посвідчення №056942 видане 25.08.2020 року дійсне до 25.08.2025 року;

від позивача: Бондарєв Р.С., довіреність №6844/020201-22/02.06/44/19 від 17.12.2019 року;

від відповідача: представник не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернувся Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 з позовною заявою в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до Фізичної особи-підприємця Забранського Руслана Михайловича, в якій просить суд зобов`язати ФОП Забранського Руслана Михайловича повернути Миколаївській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку площею 282 кв.м., розташовану по вул. Лазурній, поблизу АГК "Ліски" у місті Миколаєві шляхом демонтажу тимчасових споруд.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 22.10.2019 року.

В судовому засіданні 22.10.2019 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою відкладено підготовче засідання на 19.11.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.11.2019 року закрито підготовче провадження у справі № 915/2002/19 та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 17.12.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.12.2019 року зупинено провадження у даній справі № 915/2002/19 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справах № 912/2385/18.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.09.2020 року поновлено провадження у справі № 915/2002/19. Розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 30.09.2020 року.

В порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" судом підтверджено представництво прокурором інтересів держави в суді.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.09.2020 року відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 15.10.2020 року.

Відповідач явку повноважного представника в жодне судове засідання 22.10.2019, 19.11.2019, 17.12.2019 та 30.09.2020 не забезпечив.

Ухвали господарського суду Миколаївської області від 23.09.2019, 19.11.2019, 07.09.2020 та від 30.09.2020, надіслані на вказану в позовній заяві та ЄДРОЮФОПГФ адресу відповідача Фізичній особі-підприємцю Забранському Руслану Михайловичу, АДРЕСА_1 повернуті до суду поштовою установою із відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання», «адресат відсутній за вказаною адресою» (арк. 64-67, 82-84, 100-103, 110-112).

Про розгляд справи відповідач обізнаний, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. 73, 91) та телефонограмою від 23.10.2019 року № 915/2002/19/14446/19 (арк. 72).

Крім того, 31.10.2019 року відповідачу ФОП Забранському Р. М. було надано можливість ознайомитись з матеріалами справи, про що свідчить особистий підпис особи на заяві (арк. 74).

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця, зокрема, місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем) (п. 5 ч. 4 ст. 9 вказаного Закону).

Ухвали направлялись на адресу відповідача Фізичній особі-підприємцю Забранському Руслану Михайловичу, АДРЕСА_1 , вказану в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 15.10.2020 судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція прокурора та позивача.

Предметом спору є вимога про зобов`язання відповідача ФОП Забранського Руслана Михайловича повернути Миколаївській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку площею 282 кв.м., розташовану по вул. Лазурній, поблизу АГК "Ліски" у місті Миколаєві шляхом демонтажу тимчасових споруд.

Підставою позову прокуратурою та позивачем зазначено обставини щодо самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки шляхом розміщення тимчасових споруд, що підтверджується актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протоколами про вчинення адміністративного правопорушення, постановами про притягнення до адміністративної відповідальності, приписами тощо, складеними ГУ Держгеодастру у Миколаївській області.

Посилаючись на ст. 116, 123-126 ЗК України, прокурор зазначає, що право власності чи оренди за ФОП Забранським P.M. на вказану земельну ділянку не зареєстровано.

Відповідно до інформацій Миколаївської міської ради рішення про надання дозволу ФОП Забранському P.M. на використання спірної земельної ділянки не приймалися, будь-які угоди щодо її використання з підприємцем не укладалися.

Прокуратура та позивач зазначають, що ФОП Забранський P.M. використовує земельну ділянку за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади про її передачу у власність або надання у користування та за відсутності відповідного правочину щодо таких земельних ділянок, що є порушенням ст. 125, 126 ЗК України.

Дії ФОП Забранського P.M. у розумінні ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» свідчать про вчинення самовільного зайняття земельної ділянки.

Посилаючись на ст. 212 ЗК України, прокурор зазначає, що оскільки земельна ділянка підприємцем не звільнена, отже поверненню підлягає земельна ділянка комунальної власності, не надана у власність та користування, загальною площею 282 кв.м у придатному для використанні стані шляхом демонтажу тимчасових споруд.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 13, 1311 Конституції України, ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 83, 116, 122-126, 152, 211, 212 ЗК України, ст. 2 Закону України "Про охорону земель", ст. 15-17, 319, 324, 386 ЦК України.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідачем не подано відзиву на позовну заяву в порядку ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

05.10.2017 року між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ФОП Забранським Р.М. (орендар) було укладено договір оренди землі № 11449, відповідно до умов якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 31.10.2016 за № 9/45 продовжила ФОП Забранському Р. М. оренду земельної ділянки, право на яку було посвідчено договором оренди землі від 01.02.2006 № 3870, для подальшого обслуговування тимчасово розміщеного літнього майданчика по вул. Лазурній, поблизу АГК "Ліски" без права оформлення права власності на нерухоме майно (арк. 16-20).

В оренду передано земельну ділянку площею 462 кв. м. без права передачі її в суборенду (кадастровий номер 4810136300:06:003:0007). На земельній ділянці знаходиться літній майданчик (п. 2.1, п. 2.2 договору).

Договір діє до 31.10.2019 року (п. 3.1 договору).

Договір підписано та скріплено печаткою орендодавця. Договір зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 05.10.2017 року за № 11449. Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.11.2018 (арк. 21-22).

19.11.2018 року Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області на виконання наказу від 14.11.2018 року № 582-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" звернулось до ФОП Забранського Р.М. з клопотанням № 582-ДК/0294/КН/05/01/-18 про надання всіх наявних документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а саме: правовстановлюючі документи, договори оренди (інформацію щодо їх подовження) пояснення у випадку надання в суборенду (інше користування) суб`єктам господарювання земельної ділянки (або її частини) з кадастровим номером 4810136300:06:003:0007 площею 0,462 гa , яка знаходиться у користуванні (оренді) та розташована за адресою: вул. Лазурна поблизу АГК «Ліски», у місті Миколаєві, де розміщене кафе « Козачок », інформацію щодо використання споруд (літнього майданчику, альтанок) поза межами відведеної ФОП Забранському P.M. території (арк. 47).

Відповідно до Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 23.11.2018 року № 582-ДК/1255/АП/ 09/01/-18 старшим державним інспектором за участю державного інспектора Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області у присутності ФОП Забранського Р.М. проведена перевірка дотримання земельного законодавства при використанні земельної ділянки ФОП Забранським Р.М. по вул. Лазурній, поблизу АГК «Ліски» в м. Миколаєві, згідно наказу ГУ Держгеокадастру від 14.11.2018 № 582-ДК.

За результатами перевірки встановлено, що на земельній ділянці комунальної власності за адресою вул. Лазурна, поблизу АГК «Ліски» загальною площею 0,462 га. розташоване кафе « Казачок », відповідно до наданих матеріалів геодезичної зйомки ФОП Лаптєвим М.Ю. під час діяльності ФОП Забранський Р.М. розмістив тимчасові споруди (літній майданчик, альтанки) поза межами території, яка надана йому в оренду. Таким чином, загальна площа використаної земельної ділянки складає 0,0747 га. Площа земельної ділянки, на яку відсутні документи, підтверджуючі виникнення речових прав, складає 0,0282 га.

Враховуючи вищезазначене Забранським Р.М. самовільно зайнято земельну ділянку площею 0,0282 га. із земель комунальної власності. Порушено ст. 125, 126 ЗК України. Відповідальність передбачена п. «б» ч. 1 ст. 211 ЗК України, ст. 53 КУпАП (арк. 37-38). В акті зазначено, що Забранський Р.М. з актом ознайомлений, копію акту отримав.

В цей же день у зв`язку з необхідністю перевірки дотримання вимог земельного законодавства проведено обстеження земельної ділянки, про що складено Акт обстеження земельної ділянки від 23.11.2018 року № 582-ДК/439/АО/10/01/-18, який також отримано ФОП Забранським Р. М. (арк. 39-41).

23.11.2018 старшим державним виконавцем Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області вручено Забранському Р.М. припис № 582-ДК/0340/Пр/03/01/18, яким приписано ФОП Забранському Р.М. в тридцятиденний термін усунути порушення земельного законодавства (акр. 42).

Крім того, 23.11.2018 року старшим державним виконавцем Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області винесено протокол № 582/ДК/0339П/07/01/-18 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53-1 КУпАП, яким встановлено, що 23.11.2018 року Забранським Р.М. самовільно зайнято земельну ділянку площею 0,0282 га. комунальної власності. На даній ділянці розміщено тимчасові споруди: альтанки, літній майданчик, що є порушенням ст. 125, 126 ЗК України (арк. 43-44).

Постановою № 582-ДК/0337По/08/01-18 від 17.12.2018 року визнано ФОП Забранського Р.М. винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170, 00 грн. (арк. 45-46).

08.02.2019 Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області винесено наказ № 26-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів шляхом проведення перевірки виконання вимог припису від 23.11.2018 № 582-ДК/0340/Пр/03/01/18 щодо об`єкту земельної ділянки (арк. 29).

При перевірці виконання вимог припису старшим державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області складено протокол про адміністративне правопорушення № 26-ДК/0011 П/07-01-19 від 13.02.2019 року про те, що при перевірці виконання вимог припису від 23.11.2018 року № 582-ДК/0340Пр/03-01-18 встановлено, що 13.02.2019 року ФОП Забранським Р.М. не виконано вимоги припису від 23.11.2018 року № 582-ДК/0340Пр/03-01-18, а саме не усунуто порушення земельного законодавства ст. 125, 126 ЗК України, земельну ділянку комунальної власності площею 0,0282 га не звільнено (правовстановлюючі документи на користування не отримано) (арк. 31-32).

В цей же день 13.02.2019 старшим державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області винесено припис № 26-ДК/0011 Пр 03/01-19 про усунення порушення ст. 123, 126 ЗК України при користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення або отримання правовстановлюючих документів (арк. 33). Припис від 13.02.2019 року отримано ФОП Забранським Р.М. особисто.

15.02.2019 старшим державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 26-ДК/0013По/08-01-19, якою встановлено, що Забранський Руслан Михайлович відповідно до ст. 143, 144 ЗК України не виконав вимоги державного інспектора у формі припису № 582-ДК /0340 Пр/03/01/18, а саме: приведення у попередній стан земельної ділянки комунальної власності площею 0,082 га, або отримання правовстановлюючих документів на користування. Крім того, постановою визнано гр. Забранського Руслана Михайловича винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 153, 00 грн. (арк. 34-35). Постанову про накладення адміністративного стягнення № 26-ДК/0013По/08-01-19 від 15.02.2019 отримано ФОП Забранським Р.М. особисто.

Судом також встановлено, що відповідно до інформації, наданої виконавчим комітетом Миколаївської міської ради № 2302/02.02.01-110/14/19 від 17.05.2019 року, звернень від ФОП Забранського Р.М. щодо надання в оренду самовільно зайнятої земельної ділянки по вул. Лазурній, поблизу АГК «Ліски» у м. Миколаєві не надходило (арк. 23).

Станом на день розгляду даної справи суду не подано доказів оформлення відповідачем ФОП Забранським Р. М. правовстановлюючих документів на самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,082 га по вул. Лазурній, поблизу АГК «Ліски» у м. Миколаєві, як і не подано доказів звільнення вищевказаної земельної ділянки, що і стало підставою для звернення прокуратури до суду із даним позовом про зобов`язання відповідача повернути Миколаївській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку шляхом демонтажу тимчасових споруд.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗК України емельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.п. "а", "б", "в", "є" ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Отже, правовою підставою набуття права власності та права користування на земельні ділянки державної або комунальної власності згідно зі ст. 116, 118 ЗК України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до абз. 1-4 ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до п.п. "б" ч. 1 ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Вирішуючи питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки, необхідно враховувати, що сам лише факт користування земельною ділянкою за відсутності документів, які посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідно встановити наявність у особи в силу закону права на отримання земельної ділянки у власність чи у користування. Отже, самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених документів на неї (правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 04.04.2019 у справі № 910/2655/18 та постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 908/394/19).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на земельні ділянки державної або комунальної власності є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

На підставі наявних в матеріалах даної справи доказів, судом встановлено, що на підставі договору оренди землі № 11449 від 05.10.2017 року Миколаївською міською радою (орендодавець) надано в оренду відповідачу ФОП Забранському Р.М. (орендар) земельну ділянку площею 462 кв. м. (кадастровий номер 4810136300:06:003:0007) для обслуговування тимчасово розміщеного літнього майданчика по вул. Лазурній, поблизу АГК "Ліски" без права оформлення права власності на нерухоме майно.

Натомість, як вбачається з вищевказаних документів, складених ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області за результатами перевірки дотримання відповідачем ФОП Забранським Р.М. вимог земельного законодавства, останнім під час здійснення діяльності розміщено тимчасові споруди (літній майданчик, альтанки) поза межами території, яка надана йому в оренду. Тобто, фактично відповідачем використовується земельна ділянка загальною площею 0,0747 га. Отже, площа земельної ділянки, на яку відсутні правовстановлюючі документи, складає 0,0282 га.

Отже, відповідач ФОП Забранський P.M. використовує земельну ділянку за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади про її передачу у власність або надання у користування та за відсутності відповідного правочину щодо таких земельних ділянок, що є порушенням ст. 125, 126 ЗК України. Будь-яких доказів, які б спростовували вищевикладене, суду не подано.

Дії відповідача ФОП Забранського P.M. у розумінні ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» є самовільним зайняттям земельної ділянки.

Оскільки спірна земельна ділянка не відводилася та не надавалася у власність або у користування відповідачеві ФОП Забранському Р. М., у матеріалах даної господарської справи відсутні будь-які докази належного оформлення права користування чи права власності щодо спірної земельної ділянки площею 282 кв. м., відсутні будь-які докази на підтвердження факту наявності у відповідача в силу закону права на отримання спірної земельної ділянки у власність чи у користування, відсутні будь-які докази звільнення відповідачем спірної земельної ділянки, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог, необхідність захисту прав власника земельної ділянки (територіальної громади від імені якої діє позивач Миколаївська міська рада) та відповідність обраного способу захисту (ст. 212 ЗК України). Отже, самовільно зайнята земельна ділянка комунальної власності загальною площею 282 кв.м підлягає поверненню у придатному для використанні стані шляхом демонтажу тимчасових споруд. Позовні вимоги підлягають задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Судовий збір в розмірі 1 921, 00 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати прокуратурі з відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати відповідача Фізичну особу-підприємця Забранського Руслана Михайловича, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути позивачу Миколаївській міській раді, вул. Адміральська, 20 м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573) самовільно зайняту земельну ділянку площею 282 кв.м., розташовану по вул. Лазурній, поблизу АГК "Ліски" у місті Миколаєві шляхом демонтажу тимчасових споруд.

3. Стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця Забранського Руслана Михайловича, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Миколаївської обласної прокуратури, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Київ р/р UA748201720343150001000000340):

- 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати позивачу та прокуратурі після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 28.10.2020 року.

Суддя Е.М. Олейняш