Постанова № 9251380, 15.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.04.10Справа №2а-15072/09/4/0170 о 12:06

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Антоновій А.В., за участі представників сторін:

від позивача - Данілін А.Ю.;

від відповідача - Абсеметов З.Н., Волохова С.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський"

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001431502/0 від 20.07.09 року

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВС Євпаторійський» (далі позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим(далі відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001431502/0 від 20.07.09 року. Позов мотивовано помилковістю висновків податкового органу, покладених в основу спірного податкового повідомлення-рішення. Так, позивач зазначає, що він здійснює господарську діяльність у галузі сільського господарства, на нього поширюється спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, передбачений ст. 8-1 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закон №168). За висновками перевірки, проведеної податковим органом, спеціальний режим оподаткування не поширюється на операції по збору врожаю кукурудзи, оскільки цей вид діяльності не вказано у свідоцтві про реєстрацію позивача як суб'єкта спеціального режиму оподаткування. Позивач вважає ці висновки помилковими і такими, що суперечать приписам законодавства, оскільки збір врожаю є супутньою послугою і не потребує зазначення його як основного виду діяльності у свідоцтві про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ.

Ухвалами суду від 28.12.2009 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення (а.с. 35, 36), в яких просив відмовити задоволенні позову, посилаючись на те, що у свідоцтві про реєстрацію позивача як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, на підставі заяви позивача про реєстрацію вказано вид діяльності «вирощування зернових та технічних культур», що передбачено п. 1 Переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2009 року №23 (далі Перелік видів діяльності), що відповідає коду підкласу 1.11.0 згідно з Класифікацією видів економічної діяльності (далі КВЕД). Разом із тим, надання послуг із збирання врожаю та підготування продукції до первинної реалізації, віднесено до видів діяльності, передбачених п. 13 Переліку видів діяльності та кодом підкласу 01.41.0 КВЕД, які у свідоцтві позивача, (станом на час виникнення спірних відносин) були відсутні. За таких обставин, відповідач вважає безпідставним застосування позивачем спеціального режиму оподаткування стосовно операцій по збору кукурудзи; таким чином, на думку представника відповідача, сума ПДВ, нарахована по таким операціям підлягає відображенню у складі податкового зобов'язання у декларації, за якою здійснюються розрахунки із бюджетом.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 32945562, є платником податків і зборів, на час виникнення спірних відносин був зареєстрований як субєкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (а.с. 10) за видом діяльності «Вирощування зернових та технічних культур» (код КВЕД 01.11.0).

Посадовою особою відповідача проведено невиїзну документальну перевірку податкової звітності з ПДВ за лютий 2009 року, за результатами якої складено акт від 07.07.2009 року №922/1502/32945562 (а.с. 5-8), за висновками якого, на підставі пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, ст. 8-1 Закону №168 та Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон №2181) збільшено суму, що за результатами звітного періоду підлягала сплаті в бюджет на 8133,00 грн. і зменшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 579,00 грн.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.07.2009 року №0001431502/0 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12199,50 грн., в тому числі 8133,00 грн. за основним платежем і 4066,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, застосованими відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181.

В основу висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування покладено наступні обставини.

Згідно із пунктами 8-1.1 та 8-1.2 ст. 8-1 Закону №168 резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку для інших виробничих цілей.

Згідно із п. 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за №702/109 платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (стаття 8-1 Закону №165) суми податку на додану вартість, нараховані сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), повністю залишаються у розпорядженні таких сільськогосподарських підприємств для відшкодування сум податку, сплачених (нарахованих) постачальникам на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку таких сум податку для інших виробничих цілей, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Відповідач в податковій декларації з податку на додану вартість (скороченій) за лютий 2009 року відніс до складу податкового зобов'язання суми податку за податковою накладною №11 від 28.02.2009 року з номенклатурою поставки товару (послуг) збирання кукурудзи комбайнами на суму 52275,00 грн., в тому числі ПДВ 8712,50 грн.

В акті перевірки зазначено, що згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2009 року №23 надання послуг по збиранню врожаю віднесено до виду діяльності з кодом 01.41.0. Разом із тим, відповідно до статистичної довідки, заяви про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкту спеціального режиму оподаткування ПДВ та свідоцтва платника ПДВ позивача, до переліку видів діяльності позивача, на які поширюються норми ст. 8-1 Закону №168 віднесено «вирощування зернових та технічних культур» (код 01.11.0), вид діяльності із кодом 01.41.0 відсутній.

За даними акту перевірки, сума ПДВ, нарахована у зв'язку з продажем послуг, зазначених у податковій накладній від 28.02.2009 року №11 у розмірі 8712,50 грн. підлягає сплаті до бюджету.

Судом встановлено, що прийняття спірного податкового повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 8133,00 грн. пов'язано із тим, що за загальною податковою декларацією за лютий 2009 року (а.с. 63-65) позивач задекларував відємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду у розмірі 579,00 грн., яку віднесено до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом досліджено податкову накладну від 28.02.2009 року №11, яку видано позивачем на суму ПДВ 8712,50 грн. (а.с. 73). Вказана накладна видана за номенклатурою поставки товарів (послуг) «збирання кукурудзи комбайнами» за господарськими операціями, повязаними із укладеним позивачем з ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» договору №074-АП-ЗД/ВР від 21.11.2008 року про надання послуг із збирання кукурудзи (а.с. 72).

Суми податку за даною накладною позивач відніс до складу податкового зобов'язання за податковою декларацією з ПДВ (скороченою), за якою не здійснюються розрахунки із бюджетом, що підтверджується розшифровкою податкових зобов'язань в розрізі контрагентів до податкової декларації за лютий 2009 року (а.с. 77).

Відповідно до п. 8-1.10 ст. 8-1 Закону №168 для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі за правилами та у строки, що визначені статтею 9 цього Закону для реєстрації платників податку на додану вартість.

У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства.

Згідно із підпунктом 8-1.15.6 пункту 8-1.15 статті 8-1 Закону №168 Перелік видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 року №23, та визначений згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2005 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 року №375.

Судом встановлено, що вид діяльності «надання послуг із збирання врожаю та підготування продукції до первинної реалізації» вказано у пункті 13 Переліку видів діяльності, проте у свідоцтві про реєстрацію позивача як суб'єкта спеціального режиму оподаткування (станом на лютий 2009 року) такого виду діяльності не зазначено.

Підпунктом 31.2 пункту 31 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 року №79, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.04.2000 року за N 208/4429, передбачено, що сільськогосподарським підприємством суб'єктом спеціального режиму оподаткування суми податку на додану вартість розраховуються та сплачуються до бюджету за загальними правилами Закону та ставками, визначеними статтею 6 Закону при поставці несільськогосподарських товарів (послуг) або товарів (послуг), одержаних від здійснення видів діяльності, не вказаних у Спеціальному свідоцтві.

Таким чином суд вважає нормативно обґрунтованими доводи відповідача щодо непоширення спеціального режиму оподаткування, передбаченого ст. 8-1 Закону №168, на ті види діяльності, що не вказані у свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за формою N 2-РС.

Втім, оцінюючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд вважає неправомірним застосування у ньому штрафних (фінансових) санкцій на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181.

Зазначеною нормою передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, умовою застосування цієї санкції є недоплата (заниження суми податкового зобов'язання) за відповідний звітний податковий період.

Проведеною відповідачем перевіркою не було встановлено факту заниження суми податкового зобов'язання позивачем.

Суд зауважує, що в компетенцію адміністративного суду входить перевірка законності рішення суб'єкта владних повноважень, а не зміна цього рішення, в тому числі і вказаних в ньому підстав, з яких це рішення прийняте.

З наведених підставі спірне рішення не може бути визнано таким, що прийнято на підставі закону.

Суд також застосовує до спірних відносин приписи п. 8 ч. 3 ст. 2 КАС України, згідно із якими у справах, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у серпні 2009 року, тобто у наступному місяці після завершення перевірки, переоформлено свідоцтво про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, за його заявою видано нове свідоцтво (а.с. 79), яке доповнено новим видом діяльності за кодом 01.41.0 «надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту» (що передбачає діяльність з надання послуг по збиранню врожаю).

Вказаний вид діяльності передбачено у Переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2009 року №23, він не є таким, що потребує видачі спеціального дозволу (ліцензії), його передбачено у переліку цілей та предмету діяльності, вказаних в статуті підприємства (а.с. 20, зворотній бік).

За таких обставин, вимога щодо зазначення у свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкту спеціального режиму оподаткування ПДВ виключного переліку видів діяльності носить суто формальне значення, що унеможливлює завдання позивачем у даних умовах суттєвої шкоди правам та інтересам держави.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Оскільки позивачем помилково заявлено вимогу про скасування спірного податкового повідомлення-рішення, замість визнання його протиправним і скасування, як це передбачено для правових актів індивідуальної дії, суд, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, вважає можливим в цій частині вийти за межі позовних вимог. Крім того, суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму судового збору в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

В судовому засіданні 15.04.2010 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 20.04.2010 року.

Керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим № 0001431502/0 від 20.07.09 року про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «ВС Євпаторійський» (ідентифікаційний код 32945562) суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12199,50 грн., в тому числі 8133,00 грн. за основним платежем і 4066,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС Євпаторійський» 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Циганова Г.Ю.