Рішення № 9250806, 18.08.2009, Апеляційний суд Запорізької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-3151/09 Головуючий у 1-й інстанції: Голубкова М.А.

Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2009 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Онищенка Е.А.,

Суддів: Калашникової О.В., Маловічко С.В.,

При секретарі: Семенчук О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2009 року по справі запозовом відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2008 року ВАТ «Мотор Січ» (далі - Підприємство) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якій було зазначено, що 18.09.1999 р. між Харківським аерокосмічним університетом та Підприємством був укладений договір про підготовку молодого спеціаліста ОСОБА_2 за спеціальністю «Технологія виробництва авіаційних двигунів». Згідно договору Підприємство сплачує кошти за навчання, стипендію студенту, а по закінченню навчання надає роботу за спеціальністю. Студент згідно договору прийняв на себе зобов'язання відпрацювати на Підприємстві три роки після закінчення ВУЗу, приступити до роботи на Підприємстві не пізніше строку, вказаного у направленні на роботу; відшкодувати Підприємству грошові кошти в повному обсязі, які були затрачені на його навчання, з рахунком інфляції на час виплати.

Підприємство виконало всі умови договору, оплатило навчання ОСОБА_2 в повному обсязі, виплатило стипендію за весь час навчання, а також надало роботу після закінчення навчання по фаху, проте ОСОБА_2 до роботи не приступив.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму витрат на навчання: вартість за весь час навчання та стипендію за цей час з 01.09.2001 року по 28.02.2006 року /14822,50 грн. + 4760,03 грн., а всього 19582,53 грн., інфляцію за цей час, яка складається: з 01.04.2006 року / з часу виникнення зобов'язання приступити до роботи/ по 17.12.2007 року з розрахунком індексу інфляції за цей час 1,241 /19582,53 х 1,241:100/ = 4719,39 грн., а також просили стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 1005,94 грн. із розрахунку: 19582,53 грн: 100 = 587,47x365 = 1005,94 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Мотор-Січ» 6156 грн. оплати за навчання та стипендію на цей час.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду ВАТ «Мотор-Січ» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, та ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, відповідно до ст. 309 ЦПК України є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову ВАТ «Мотор-Січ» про стягнення повної вартості навчання, інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми суд першої інстанції виходив з того, що договір між позивачем та відповідачем був укладений 16 квітня 2004 року то й і зобов'язання у відповідача виникли з 16.04.2004 року.

Інфляційні втрати, суд вважав не підлягаючими стягненню, оскільки такі витрати стягуються за договором за період навчання, в той час як вимоги позивачем заявлені з дня виникнення зобов'язання приступити до роботи. У стягненні 3% відсотків з простроченої суми, судом першої інстанції відмовлено з мотивів не передбачення цих відсотків договором.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.

Відповідно до ч1, ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення зобов'язання встановлює договір та інші гіравочини.

В ході судового розгляду встановлено, що 16 квітня 2004 року між Харківським аерокосмічним університетом їм. М.Є. Жуковського та ВАТ «Мотор-Січ» і ОСОБА_2 був укладений договір № Р1505/04-Д про цільову підготовку молодого спеціаліста.

Відповідно до п.1 предметом Договору є навчання студента ОСОБА_2 у ВУЗІ за рахунок підприємства ВАТ «Мотор-Січ» та його послідуюча праця на підприємстві на протязі трьох років після закінчення навчання.

Згідно п.2 Договору студент зобов'язався приступити на роботу і відпрацювати на підприємстві після закінчення навчання 3 роки.

Згідно п.4.3, п. 4.5 Договору підприємство зобов'язалося виплачувати стипендію та оплатити навчання студента у ВУЗІ.

Згідно п.5.1 Вартість навчання у ВУЗІ за весь період складає 14 822 грн. 50 коп.

Відповідно до п.2.4 Договору ОСОБА_2 зобов'язався відшкодувати ВАТ «Мотор-Січ» грошові кошти в повному обсязі, які були витрачені на його навчання, з урахуванням інфляції.

Згідно Довідки Харківського аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського за № 38-204/1512 від 16.11.2006 року навчання ОСОБА_2, який закінчив навчання 28.02.2006 року, згідно Договору № Р1505/04-Д від 16.04.2004 року оплачено ВАТ «Мотор-Січ» в сумі 14 822 грн. 50 коп. в повному обсязі. Також за весь час навчання ОСОБА_2. на підставі Договору була виплачена стипендія в розмірі 4760 грн. 03 коп.

Після закінчення навчання відповідач до праці на підприємство у строк з 01.04.2006 року не приступив, а працевлаштувався 05.04.2006 року на інше підприємство у авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України».

З огляду наведеного судова колегія приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 не приступивши до роботи у ВАТ «Мотор-Січ», та порушивши умови договору, передбачені п. 2.2, п. 2.3 у відповідності з п.2.4. зобов'язаний відшкодувати підприємству грошові кошти в повному обсязі, які були витрачені підприємством на його навчання, а саме вартість навчання в розмірі 14 822 грн. 50 коп. та отримання стипендії в сумі 4760 грн. 03 коп.

Висновок суду про те, що вартість навчання повинна відшкодовуватися з дня укладення договору є безпідставним, оскільки сторони у зазначеній угоді визначили, що у разі порушення умов договору ОСОБА_2, останній повинен сплатити грошові кошти з часу виникнення зобов'язання, а не з часу укладення договору.

Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення інфляції, суд першої інстанції виходив з того, що такі витрати стягуються за договором за період навчання, в той час як вимоги позивачем заявлені з дня виникнення зобов'язання приступити до роботи. У стягненні 3% відсотків з простроченої суми, судом першої інстанції відмовлено з мотивів не передбачення цих відсотків договором.

Проте з такими висновками також погодитись не можна.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд на зазначене уваги не звернув.

З урахуванням зазначеної норми відповідач зобов'язаний сплатити суму інфляцію і 3% річних від простроченої суми з дня виникнення зобов'язання.

Днем виникнення зобов'язання, тобто стати до роботи, як вже було встановлено є 01 квітня 2004 року.

Позивачем надано розрахунок суми заборгованості з 01.04.2006 року по 17.12.2007 року, який відповідає індексу інфляції і нарахованим трьом відсоткам від простроченої суми.

Таким чином на підставі ст. 625 ЦК України з урахуванням наданого розрахунку з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню інфляція за весь час прострочення в розмірі 4719 грн., 39 коп., та 3% річних від простроченої суми в розмірі 1005 грн. 54 коп.

Загальна сума стягнення з відповідача 25 307 грн. 86 коп. складається з вартості навчання в 14 822 грн. 50 коп., отримання стипендії в сумі 4760 грн. 03 коп., інфляційні втрати - 4719 грн. 39 коп., та 3 відсотка річних від простроченої суми в розмірі 1005 грн. 54 коп.

Доводи відповідача про те, що він укладений договір підписував як і всі студенти не знаючи його положень є надуманим, оскільки відповідач не міг не знати про безкоштовність свого навчання і отримання стипендії від підприємства. Зазначений договір не оспорив.

Судова колегія приходить до висновку, що вищезазначені порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі ст. 309 ЦПК України рішення районного суду скасовує та ухвалює нове рішення, про задоволення позовних вимог ВАТ «Мотор-Січ» в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 307,309,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Мотор-Січ» задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2009 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту :

Позов Відкритого акціонерного товариства «Мотор-Січ» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Мотор-Січ» ( р/с 26000976712139 в ПУМБ, МФО 313623, ОКПО 14307794 ) суму грошового зобов'язання в розмірі 25 307 грн., 86 коп., а також судовий збір в розмірі 253 грн. 08 коп., витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.