Рішення № 92448287, 16.10.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2020 Справа №607/29754/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Грицака Р. М.

за участю секретаря с/з Бігун О.І.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Чудопалова Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів, –

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми інфляційних витрат та 3% річних у розмірі 302 484,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16 жовтня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником всіх прав і обов`язків якого є ПAT «Універсал Банк» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір із змінами та доповненнями № 11/421-К з кредитування у вигляді відновлювальної кредитної лінії та надання коштів в межах ліміту кредитної лінії, що дорівнює 25 000, 00 доларів США, з терміном повернення коштів не пізніше 15 жовтня 2017 року. В подальшому між сторонами було украдено ряд додаткових угод.

27 травня 2014 року між ПАТ «Універсал Банк», яке є правонаступником усіх прав та обов`язків ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки №П1, за умовами якого остання поручається перед кредитором за виконання усіх зобов`язань ОСОБА_2 (позичальника) у їх повному обсязі як солідарний із позичальником. У зв`язку із тим, що боржник неналежно виконував умови Кредитного договору, Банк був змушений звернутись за захистом своїх порушених прав до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості. 23 лютого 2017 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області було винесено рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №11/421-к від 16 жовтня 2007року в розмірі 31372,69 доларів США, з яких: 24598,00 доларів США заборгованість по кредиту, в т.ч. 9881,60 доларів США - прострочена заборгованість по сумі кредиту, 4801,52 доларів США сума простроченої заборгованості по відсоткам, 1973,17 доларів США сума нарахованої пені/підвищених відсотків.

На день звернення до суду, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 лютого 2019 року не виконане, у зв`язку з чим ПАТ «Універсал Банк» просить стягнути з відповідачів грошові кошти в розмірі 302 487, 28 грн. з яких: інфляційні втрати в розмірі 236 731,69 грн. та три відсотки річних в розмірі 65 752,59 грн.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 січня 2020 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом.

Представник відповідача ОСОБА_4 01 жовтня 2020 року надав суду відзив на позов, у якому зазначає, що у відповідності до практики Верховного Суду у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти постанова Верховного Суду України від 01.03.2017 у справі 6-284цсІ7, тому у задоволенні позову просить відмовити.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав зазначених у відзиві на позов.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 жовтня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником ВАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №11/421-к, з кредитування у вигляді відновлювальної кредитної лінії та надання коштів в межах ліміту кредитної лінії, що дорівнює 25000 доларів США, з терміном повернення коштів не пізніше 15 жовтня 2017р., зі сплатою 14% річних за користування кредитними коштами.

13 лютого 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_5 укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору №11/421-к від 16.10.2007р., відповідно до якої сторони домовились внести зміни до договору, виклавши текст договору у наступній редакції та у формі Генерального договору про надання кредитних послуг.

П. 1.1.1 додаткової угоди №1 до кредитного договору №11/421-к від 16.10.2007р. сторони обумовили, що умови і порядок, сума, строк і порядок виконання зобов`язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги, в межах цього договору, оформляються додатковою угодою до цього договору, що є невід`ємною його частиною. При цьому, в прикінцевих положеннях сторони підтвердили, що на дату укладення цієї додаткової угоди заборгованість позичальника за сумою ліміту кредитної лінії становить 15 999,42 долари США.

13 лютого 2008року, на виконання п.1.1.1. Додаткової угоди №1 між банком та ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду №2 до договору №11/421-к від 16.10.2007 року, згідно умов якої сторони встановили новий строк кредитування, а саме: погашення грошових зобов`язань позичальника повинно здійснюватись другого робочого дня кожного поточного місяця мають бути сплачені проценти за користування кредитом (п.2.3 додаткової угоди №2). За користування кредитними коштами у межах ліміту кредитної лінії та строку користування, встановлена процентна ставка в розмірі 14 % річних, а за користування кредитними коштами понад строк, та/або у разі прострочення термінів сплати банк має право додатково нараховувати пеню, а позичальник зобов`язується її сплатити в розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу (п.п.5.1, 5.2 додаткової угоди №2). Нарахування процентів здійснюється щоденно за методом нарахування процентів «факт/360». Проценти нараховуються за фактичну кількість днів користування кредитом (п.5.4 додаткової угоди №2).

18 серпня 2009 року між Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_5 була укладена додаткова угода до Генерального договору про надання послуг від 13 лютого 2008 року, згідно якої сторони внесли зміни та встановили новий ліміт кредитної послуги, що дорівнює 30 000 доларів США, при цьому позичальник взяв на себе зобов`язання по поверненню в повному обсязі використаної суми кредиту за цим договором не пізніше 15 жовтня 2017р. (п.п.1.1, 1.2 додаткової угоди до Генерального договору від 18.08.2009р.).

27 травня 2014 року, з підписанням додаткової угоди №1 до Генерального договору про надання кредитних послуг від 13 лютого 2008 року сторони підтвердили, що позивач надав позичальнику, а позичальник отримав кредит в сумі 25 000 доларів США, а також сторони підтвердили, що станом на 27 травня 2014 року, фактична заборгованість позичальника становить 25 071,98 доларів США, з яких заборгованість минулих періодів (прострочена) становила 214,80 доларів США, та строкова заборгованість в розмірі 24857,18 доларів США (п.1.2 додаткової угоди №1 від 27.05.2014р. Також, сторони домовились про порядок погашення строкової заборгованості за кредитом у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку №1 до цієї додаткової угоди. Крім того, п.1.3.2.1. сторони встановили нові розміри плати за кредит, а саме за користування кредитними коштами з 27.08.2014р. по 31.10.2014р. включно встановлюється процентна ставка в розмірі 11,5 річних , а починаючи з 01.11.2014р. діє процентна ставка в розмірі 15,45% річних. За користування кредитними коштами понад строк або терміни погашення за графіком, починаючи з 01 грудня 2014року, п.1.3.2.2.1. цієї додаткової угоди втрачає свою чинність, а за користування кредитними коштами понад строк встановлюється процентна ставка в розмірі 30,9% річних (п.1.3.2.2.2. додаткової угоди №1 до Генерального договору про надання кредитних послуг від 27.05.2014р.).

27 травня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода №2 до Генерального договору про надання кредитних послуг, згідно якої сторони домовились, що розмір плати за користування кредитними коштами без порушення встановлених строків погашення кредиту не може перевищувати 15,45% річних, а проценти за користування кредитними коштами понад строк 30,9%.

В забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язань, 27 травня 2014 року, між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 був укладений Договір поруки №П1. Згідно умов даного Договору поруки ОСОБА_3 зобов`язалась перед ПАТ «Універсал Банк» відповідати за невиконання зобов`язань ОСОБА_2 , що виникли з Генерального договору, укладеного між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 , в повному обсязі, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (п.1.1 Договору поруки), ОСОБА_3 відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, за всіма зобов`язаннями останнього за Кредитним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплати процентів, комісій, відшкодування збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій (п.1.3. Договору поруки). Відповідальність Боржника і Поручителя є солідарною (п. 1.4. Договору поруки). Крім того, п. 2.1 Договору поруки передбачено, що у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Кредитним договором, банк має право пред`явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які є обов`язковими до виконання.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 лютого 2017 року у справі № 607/6955/16-ц позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №11/421-к від 16 жовтня 2007року в розмірі 31 372,69 доларів США, з яких: 24 598,00 доларів США заборгованість по кредиту, в т.ч. 9 881,60 доларів США - прострочена заборгованість по сумі кредиту, 4 801,52 доларів США сума простроченої заборгованості по відсоткам, 1 973,17 доларів США сума нарахованої пені/підвищених відсотків.

Станом на 22 листопада 2019 року Банком за період з 23 лютого 2017 року по 31 жовтня 2019 року проведено розрахунок заборгованості втрат від інфляційних процесів та 3 % річних на загальну суму 302 484 грн. 28 коп., із них: 65 752 грн. 59 коп. - 3 % річних, 236 731 грн. 69 коп. - інфляційні втрати.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено в судовому засіданні, судовим рішенням від 23 лютого 2017 року стягнуто з відповідачів на користь банку заборгованість за вищевказаним кредитним договором в розмірі 31 372,69 дол. США.

За період з 24 лютого 2017 року по 31 жовтня 2019 року боржниками допущено прострочення грошового зобов`язання, що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється сторонами, тому з огляду на те, що відповідачі порушили вказане грошове зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.

Вирішуючи питання щодо періоду, за який слід стягнути з відповідачів інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми, суд виходить з того, що відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю в три роки (стаття 257 ЦК України).

Тому право на звернення із позовом про стягнення інфляційних втрат та 3% річних від суми простроченої заборгованості виникло у позивача 24 лютого 2017 року, тобто на наступний день після постановлення судом рішення про стягнення із відповідачів заборгованості.

З даним позовом позивач звернувся 26 грудня 2019 року, в той час як просить стягнути заборгованості до 31 жовтня 2019 року, а відтак період, який береться за основу розрахунку становить з 24 лютого 2017 року по 31 жовтня 2019 року, тобто в межах строку позовної давності.

Вирішуючи питання щодо розміру суми, яка підлягає стягненню на користь позивача, суд виходить з наступного.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано розрахунок втрат від інфляційних процесів та 3% річних, відповідно до якого за період з 23 лютого 2017 року по 31 жовтня 2019 року 3% річних складають 65 752 грн. 59 коп. розмір інфляційних втрат складає 236 731 грн. 69 коп.

Предметом кредитного договору №11/421-к від 16 жовтня 2007 року, укладеного між сторонами, є іноземна валюта - долари США.

У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.

При обрахунку 3 % річних за основу береться розмір простроченої суми, визначеної у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18).

Отже, позивач має право на отримання 3 % річних за невиконання грошового зобов`язання.

Розрахунок 3 % річних проводиться за наступною формулою: розмір боргу, помножується на кількість днів прострочення грошового зобов`язання, помножується на 3, ділиться на 100 та ділиться на 365 (днів у році).

За період з 24 лютого 2017 року по 31 жовтня 2017 року 3 % річних має обчислюватися із суми боргу, визначеної судовим рішенням у розмірі 31 372,69 дол. США і становить 2 527,01 дол. США (31 372,69 дол. США х 980 дні х 3 : 100 : 365 = 2 527,01 дол. США).

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) - це показник, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Таким чином, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає. Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі № 6-284цс17.

Оскільки предметом грошового зобов`язання за вказаним кредитним договором є грошові кошти, визначені у доларах США, і втрати від знецінення національної валюти відновлені шляхом застосування еквіваленту іноземної валюти за курсом, встановленим НБУ на час вирішення справи про стягнення боргу, підстави для задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат внаслідок несвоєчасного повернення боргу відсутні (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2019 року по справі № 638/10417/15-ц).

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України; у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Суд вправі ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення суми коштів у строки, у розмірі та у саме тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 14-134цс18, вказує, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь позивача боргу у валюті, визначеній договором.

У зв`язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення шляхом стягнення з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» на підставі ст.625 ЦК України трьох відсотків річних за період з 24 лютого 2017 року по 31 жовтня 2019 року в розмірі 2 527 доларів США.

У задоволенні позовних вимог в частинні стягнення інфляційних втрат в розмірі 236 731,69 грн., слід відмовити.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 947,25 грн., а саме по 473,62 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст.11, 12, 13, 81, 133, 141, 247, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» три відсотки річних за період з 24 лютого 2017 року по 31 жовтня 2019 року в розмірі 2 527 доларів США.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» судовий збір в розмірі 473,62 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» судовий збір в розмірі 473,62 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення строку на апеляційне скарження в порядку вимог частини 2 ст. 354 ЦПК України.

Реквізити сторін:

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 21133352, МФО 322001, р/р НОМЕР_1 , місцезнаходження: вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, 04114.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено 26 жовтня 2020 року.

Головуючий Р.М. Грицак