Ухвала суду № 92411060, 26.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

26 жовтня 2020 року Справа № 520/14628/2020Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши адміністративний позов Кандидата на голову Вільховської сільської ради, Харківського району, Харківської області ОСОБА_1 до Вільхівської територіальної виборчої комісії Харківського району, Харківської області; Голови Вільхівської територіальної виборчої комісії Харківського району, Харківської області Осавчук Наталії Олегівни про визнання протиправною та незаконними дії та бездіяльність, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Кандидат на голову Вільховської сільської ради, Харківського району, Харківської області ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність голови Вільхівської Територіальної Виборчої Комісії Харківського району, Харківської області Осавчук Наталія Олегівни та Вільхівською Територіальною Виборчою Комісією Харківського району, Харківської області якою порушено право ОСОБА_1 бути своєчасно повідомленим і обізнаним про час та місце розгляду його звернень;

- визнати протиправними дії голови Вільхівської Територіальної Виборчої Комісії Харківського району, Харківської області ОСОБА_2 та Вільхівською Територіальною Виборчою Комісією Харківського району, Харківської області яким порушено: - порядок проведення засідання Вільхівської ТВК в приміщенні кабінету №3, які згідно з постановою № 4 від 27 серпня 2020 року не відноситься до приміщень Вільхівської ТВК;

- визнати протиправними дії голови Вільхівської Територіальної Виборчої Комісії Харківського району, Харківської області ОСОБА_2 та Вільхівською Територіальною Виборчою Комісією Харківського району, Харківської області якими порушено: - порядок Проведення засідання Вільхівської ТВК в порушенні встановленого режиму роботи тобто проведення засідання в неурочний час в порушенні встановленого режиму роботи комісії визначеного постановою № 3 від 27 серпня 2020 року, згідно з якою встановлено режим роботи з 8-00 години до 17 години;

- визнати протиправними дії голови Вільхівської Територіальної Виборчої Комісії Харківського району, Харківської області ОСОБА_2 та Вільхівською Територіальною Виборчою Комісією Харківського району, Харківської області яка в порушенні діючого законодавства не поставила на обговорення, голосування колегіального органу, порушила порядок Проведення засідання Вільхівської ТВК та прийняла особисте рішення, а ні колегіальне, як того вимагає Закон, яка із власного бажання і неприязненного ставлення не законно дала вказівку працівнику поліції і примусила ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не бути присутніми на засіданнях Вільхівської ТВК 21.10.2020 року, чим порушила право на засіданні комісії надання пояснень та подання клопотань та заяв по ходу розгляду подання і питань про реєстрацію довірених осіб, спостерігачів, фінансового звіту.

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню позивачу, враховуючи наступне.

Відповідно до п.3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З матеріалів справи встановлено, що адміністративний позов кандидата на голову Вільховської сільської ради, Харківського району, Харківської області ОСОБА_1 поданий на електрону адресу Харківського окружного адміністративного суду (не через систему "Електронний суд").

Суд зазначає, що спосіб подання позовної заяви визначено ч.2 ст.160 КАС України, відповідно до якої позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч.ч. 7, 8 ст. 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Розділ ІХ Положення визначає, що обмін електронними документами між судом, органами системи правосуддя, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми електронного суду.

Водночас, пп.15.16 пп.15 п.1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України передбачає, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Разом з тим, на час звернення позивача до суду з позовною заявою Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не розпочала роботу.

На підставі наказу Державної судової адміністрації від 01 червня 2020 року №247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію систем «Електронний суд» та «Електронний кабінет»» з 01 червня 2020 року у всіх місцевих та апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді (далі - пілотні суди) запроваджено в дослідну експлуатацію систему «Електронний суд», під час якої пілотним судам та учасникам процесу необхідно дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №3 у відповідній редакції в частині функціонування даних підсистем.

Тобто, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.

Відповідно до пп.15.1 пп.15 п.1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України також до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Обмеження, що пов`язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Крім того, згідно з ч.10 ст.44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

З огляду на вищезазначене, приписами КАС України визначено дві форми звернення учасників справи з позовною заявою:

- в паперовій формі зі скріпленням власноручним підписом учасника справи (його представника) або

- в електронній формі з обов`язковим скріпленням документів власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.

Іншої форми звернення з позовною заявою чинними нормами КАС України не передбачено.

Суд також вважає необхідним зазначити, що спеціального порядку подачі позовної заяви у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій КАС України не передбачає, а тому застосуванню підлягають правові норми щодо порядку подачі позовної заяви за загальним правилом.

Із матеріалів позовної заяви судом встановлено, що вона надіслана без використання сервісу "Електронний суд" на електронну адресу Харківського окружного адміністративного суду та підписана ОСОБА_1 із використанням електронного цифрового підпису.Разом з тим, відомості про сформування позивачем вказаного процесуального документа в підсистемі "Електронний суд" через Електронний кабінет відсутні, що свідчить про використання позивачем не передбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду з позовною заявою.

Аналогічний висновок викладеній в ухвалах Верховного Суду від 28.09.2020 р. у справі №520/4913/19, від 30.09.2020 р. у справі №300/1282/19, від 12.10.2020 р. у справі № 855/66/20.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05 та пункт 27 рішення у справі "Пелевін проти України" від 20.05.2010, заява № 24402/02).

Суд зазначає, що в даному випадку право доступу до суду не можна вважати порушеним, оскільки позивач має можливість звернутись до суду в порядку, визначеному Законом, оскільки національне процесуальне законодавство з регулювання цього питання є достатньо чітким для його розуміння та виконання, розумних сумнівів у невідповідності вимогам "якості" закону не виникає, ознак свавільного втручання у справи заявника не вбачається.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява кандидата на голову Вільховської сільської ради, Харківського району, Харківської області ОСОБА_1 до розгляду не приймається і підлягає поверненню особі, яка її подала.

Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Кандидата на голову Вільховської сільської ради, Харківського району, Харківської області ОСОБА_1 до Вільхівської територіальної виборчої комісії Харківського району, Харківської області; Голови Вільхівської територіальної виборчої комісії Харківського району, Харківської області Осавчук Наталії Олегівни про визнання протиправною та незаконними дії та бездіяльність - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційні скарги на судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених статтями 273-277 цього Кодексу, можуть бути подані у дводенний строк з дня їх проголошення, а на судові рішення, ухвалені до дня голосування, - не пізніш як за чотири години до початку голосування.

Повний текст ухвали виготовлено 26 жовтня 2020 року.

Суддя Сагайдак В.В.