Рішення № 92407355, 20.08.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2674/19

Провадження № 2/761/854/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Мехеді А.В.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Кшемінської Ю.І.,

третьої особи - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи - Парсентьєва І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції України в Київській області, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог: ОСОБА_2 , Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції України в Київській області, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог: ОСОБА_2 , Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 18.05.2017 року близько 17 год. 24 хв., позивач разом зі своєю донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котра знаходилась в автомобілі на правому задньому сидінні, виїхали на автомобілі марки GREAT WOLL, д.н.з. НОМЕР_1 з власного будинку за адресою: АДРЕСА_1 по особистим питанням. В той день близько о 17 год. 30 хв. проїжджаючи в напрямку центру с. Старі Петрівці по вул. Князя Святослава, буд. 114-116 з правої сторони розділювальною смугою на узбіччі стояв патрульний автомобіль поліції SKODA д.н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні). Під`їжджаючи на швидкості приблизно до 50 км/год до патрульного автомобіля , майже порівнявшись з ним, він розпочав рух на розворот, в напрямок м. Києва без включення попереджувальних сигналів повороту, увімкнених проблискових маячків синього, червоного або синьо червоного кольору, яку швидкість з місця набрав патрульний автомобіль їй не відомо. Відразу після чого вона розпочала притискати автомобіль до білої, лівої розділювальної смуги , щоб уникнути зіткнення, котре здійснити не вдалось. Після чого її автомобіль від удару відкинуло на зустрічну смугу і вона включила аварійну сигналізацію. Після чого прибула швидка медична допомога та її разом з донькою було доставлено до Вишгородської ЦРЛ.

18.05.2017 року о 18 год. 00 хв. в Київській області Вишгородського району с. Старі Петрівці по вул. Князя Святослава, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем SKODA д.н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні) перед початком та зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно, та не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем GREAT WOLL, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , яка рухалась в попутному напрямку. В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.

Безпосередній збиток транспортному засобу GREAT WOLL, д.н.з. НОМЕР_1 становить 31 008 грн, що були оплачені страховою компанією. Окрім шкоди, завданої транспортному засобі, та які були відшкодовані страховою компанією, позивачеві були завдані збитки в розмірі 30 554,42 грн.

Крім того, позивач просить стягнути моральну шкоду у розмірі 50 000,00 гривень. Зазначає, що значна моральна шкода полягає у перенесених фізичних і душевних стражданнях, розвитку стійкої стресової ситуації, фобії керування транспортним засобом. Крім того, вказує, що водій ОСОБА_2 знаходився в трудових відносинах з Вишгородським ВП ГУ НП України в Київській області в момент настанні ДТП і був при виконанні службових обов`язків і знаходився за кермом, тому відповідач несе відповідальність в повному об`ємі щодо наслідків його дій. На підставі викладено, просить позов задовольнити.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2020 року відкрито провадження у справі, вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

19 березня 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивачки у зазначеній справі в повному обсязі.

11 вересня 2019 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивачка - адвоката Костіна В.О. про призначення судової експертизи.

У судовому засіданні, яке відбулося 11 вересня 2019 року, сторони не заперечували щодо задоволення даного клопотання.

На підставі вищенаведеного, Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року у справі було призначено судову психологічну експертизу. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

06 лютого 2020 року на адресу суду надійшов висновок Київського міського центру судово-психіатричної експертизи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 лютого 2020 року відновлено провадження у справі, призначено до розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2020 року закрито підготовче провадження у справі, призначено до розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримала у повному обсязі з мотивів викладених у ній, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, просив відмовити за безпідставністю. Мотивуючи тим, що позивачем не було надано до суду належних доказів на підтвердження збитків, а також моральна шкода нічим не обґрунтовується.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовної заяви у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не надано жодних належних та офіційних документів, які б підтверджували витрати на ліки, на огляд автомобіля, на перебування автомобіля на штрафмайданчику й інші витрати.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Згідно із ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997року № 475/97-ВР « Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В судовому засіданні встановлено, що 15 травня 2017 року у с. Старі Петрівці на вул. Князя Святослава сталась дорожньо - транспортна пригода за участю патрульного автомобіля поліції SKODA д.н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні) під керуванням ОСОБА_2 та автомобілі марки GREAT WOLL, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 .

Дані обставини встановлені Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 18.05.2018 року, залишеною без змін Постановою Апеляційного суду м. Києва від 25.07.2018 року по справі 363/3113/17, постановою Апеляційного суду м. Києва по справі 363/3112/17, а тому згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Внаслідок зазначеного ДТП ОСОБА_3 відповідно до виписки з амбулаторної картки отримала забійну рану лобно-тім`яної області справа. Забій лівого суглоба.

Висновком судово-психологічного експерта №35 від 16.01.2020 року проведеної в рамках цивільної справи №761/2674/19 встановлено, що ситуація ДТП, яка сталася 18.05.2017, постала для ОСОБА_3 тривало психотравмуючою, наслідки даної ситуації обумовили негативні зміни фізичної, психоемоційної та соціальної сфер особистості, викликавши формування та тривалу фіксацію негативних переживань (моральних страждань).

Відповідно до полісу АК/1565386 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів автомобіль GREAT WOLL, д.н.з. НОМЕР_1 був застрахований в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ».

Судом було встановлено, а також наведене не оспорювалось сторонами, ОСОБА_3 безпосередній збиток який був завданий транспортному засобу ОСОБА_3 повністю був оплачений страховою компанією у розмірі 31 008,00 грн.

Тобто, позивач звернулася до страховика й одержала відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, яка була оцінена страховиком та з якою погодилася позивач і не пред`явила інших вимог, а отже деліктне зобов`язання між ОСОБА_3 і особою, яка завдала шкоду, варто вважати припиненим згідно зі ст. 599 ЦК України у зв`язку з виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1,2 ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно п.22.1.ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами була досягнута згода про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування, позивач погодилась з розміром розрахованого страховиком страхового відшкодування, яка їй було сплачена з 24.10.2018 року по 26.10.2018 року. Заперечень щодо суми відшкодування позивач не зазначала.

Як зазначалось вище, первинно позивач звернулась до суду з позовом до Головного Управління Національної поліції України в Київській області, заявивши до вказаного відповідача вимогу про стягнення в якості відшкодування матеріальних збитків у розмірі 30 554,42 грн., моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн, а також просила також покласти на вказаного відповідача судові витрати пов`язані з розглядом цієї справи.

Як встановлено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на викладене суд констатує, що в розумінні Цивільного процесуального кодексу України вимоги позивачем пред`явлено виключно до Головного Управління Національної поліції України в Київській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Як встановлено ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 ЦК України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Як визначено п. 3 ч. 2 ст. 81 ЦК України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 зазначеного Закону територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 17.04.2018 (справа №523/9076/16 - ц (провадження №14-61цс18) від 17.04.2018 року дійшла наступних висновків: «Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Суд на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки процесуальний закон правом визначення відповідача та пред`явлення вимог до конкретної особи, як відповідача, наділяє виключно позивача, суд позбавлений можливості та процесуального права з власної ініціативи формулювати вимоги до відповідачів, які хоч і залучені до участі у розгляді справи, однак у відсутність висунутих до них позивачем вимог.

У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що саме Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній особі, що завдана рішенням, дією чи бездіяльністю органу поліції, поліцейськими під час здійснення ними своїх повноважень, зазначивши, що позов підлягає до задоволення, оскільки стягнення повинно відбутись шляхом списання коштів за відповідним рішенням суду.

У цьому зв`язку суд зазначає наступне.

Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Тлумачення ч. 2 ст. 48 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяною органом державної влади, їх посадовою або службовою особою є держава як учасник цивільних відносин. При цьому держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого заподіяну шкоду.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію», держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.

Разом з тим, для реалізації визначеної законом процедури перевірки наявності підстав для відшкодування такої шкоди необхідно пред`явити відповідні вимоги до суб`єкта, який може відповідати за позовом, та який у спірних правовідносинах представляє Державу.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивачем, в розумінні закону, не пред`явлено вимог до особи, яка може відповідати за позовом, а вимоги, що пред`явлено до суду заявлено до особи, яка не може бути відповідачем у справі, оскільки Головне управління Національної поліції України в Київській області не наділена відповідним обсягом правосуб`єктності (правоздатності та дієздатності), а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, тому, на підстав ст. 141 ЦПК України, судові витрати залишає за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 80, 81 ЦК України; ст. ст. 12, 13, 46, 47,48, 51, 141, 259, 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції України в Київській області, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог: ОСОБА_2 , Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_3 , місце проживання - АДРЕСА_2 , іпн - НОМЕР_3 ,

Головне управління Національної поліції України в Київській області, місце знаходження - 01025, м.Київ, вул. Володимирська, буд. 15, код ЄДРПОУ - 40108616,

ОСОБА_2 , місце проживання - АДРЕСА_3 ,

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ», місце знаходження - 02000, м.Київ, вул. А.Барбюса, буд. 13 б, код ЄДРПОУ - 33442139.

Повний текст рішення складений 12 жовтня 2020 року.

Суддя: