Справа 1-185/2010 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 квітня 2010 року Хустський районний суд
Закарпатської області
у складі головуючого-судді: Данюк В.В.
при секретарі: Марченко А.В.
з участю прокурора: Молнар М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Хуст кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Підсудний ОСОБА_1, 11 лютого 2010 року приблизно о 16 годині керуючи автомобілем марки «Дейво Ланос» державний номерний знак НОМЕР_2 рухаючись по вул. Центральній в с. Золотарево, Хустського району у напрямку с. Данилово, Хустського району зі швидкістю приблизно 110-120 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України, який зазначає, що «у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год», під час проходження правого повороту не впорався з керуванням і в порушення вимог п. 11.2 ПДР, з якого вбачається, що «нерейкові транспортні засоби повинні рухатися як найближче до правого краю проїзної частини» та п. 11.3 ПДР, зміст якого полягає у тому, що «на дорогах із двохстороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки, чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та обїзду перешкод, або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини», виїхав на зустрічну смугу руху, чим порушив п. 12.1 ПДР, який зазначає, що «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», де допустив наїзд на автомобіль марки «ВАЗ 2110» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2. У результаті ДТП водій автомобіля ВАЗ 2110 д/н НОМЕР_1 ОСОБА_2 отримала ушкодження середньої тяжкості. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 1.5 ПДР України, з якого вбачається, що «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб неповинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків».
В судовому засіданні до початку судового слідства підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнав, щиро розкаявся та заявив суду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у звязку з примиренням із потерпілою, оскільки він вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, примирився з потерпілою та відшкодував завдану ним шкоду.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні, також просила суд кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України закрити провадженням на підставі ст. 46 КК України у звязку з їх примиренням про що подала заяву. Матеріальних та моральних претензій до підсудного вона не має, заподіяна їй шкода відшкодована.
Прокурор Молнар М.П. не заперечила проти задоволення клопотання підсудного та закриття кримінальної справи на підставі ст. 46 КК України у звязку з примиренням винного з потерпілою.
Заслухавши заявлене підсудним клопотання, думку прокурора відносно заявленого клопотання, ознайомившись із заявами поданими підсудним та потерпілою, зясувавши обставини справи, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України у звязку з примиренням підсудного з потерпілою, а провадження у справі закриттю виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 46 КК України, особу, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилась з потерпілим та відшкодувала заподіяні нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
За наявності підстав, зазначених у ст. 46 КК України, у справах, що надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи, з додержанням вимог, зазначених у ч.ч.2, 3 ст.71 КПК України.
Згідно п.2 ч.1 ст. 71 КПК України, провадження у справі може бути закрито судом у звязку з примиренням підсудного з потерпілим.
Судом встановлено, що органами досудового слідства діяння обвинуваченого вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України: порушення правил безпеки дорожнього руху собою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Згідно ст. 12 КК України, інкримінований йому злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості, так як КК України за його вчинення передбачено найсуворіше покарання обмеження волі на строк до трьох років.
Підсудному розяснено право настоювати на розгляді справи у загальному порядку. На розгляді справи у загальному порядку ОСОБА_1 не настоює.
Як вбачається з вимоги ВІТ ГУМВС України у Закарпатській області ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягався ( а.с. 141).
По місцю проживання підсудний характеризується позитивно (а.с. 144).
Факт повного відшкодування підсудним заподіяної потерпілій шкоди підтверджено показами самої потерпілої ОСОБА_2.
З огляду на встановлене, суд приходить до висновку, що дійсно має місце примирення підсудного з потерпілою та є доцільним звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин, а провадження у справі закрити.
Хустським міжрайонним прокурором в інтересах держави в особі Хустської районної лікарні заявлено позов про стягнення з ОСОБА_1 витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_3 на суму 1542,19 гривень, які відповідно до ст.ст. 28, 931 КПК України підлягають стягненню з підсудного.
Керуючись ст.ст. 7 1, 8 ч. 2, 282 КПК України, ст. 46 КК України, с у д
П О С Т А Н О В И В:
Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України у звязку з примиренням підсудного з потерпілою.
Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України провадженням закрити.
Речові докази по справі, зазначені у постановах слідчого СВ Хустського МВ ГУ МВС України у Закарпатській області від 05.03.2010 року автомобіль марки «Дейву Ланос» д.н. НОМЕР_2 залишити у власності ОСОБА_1, автомобіль марки «ВАЗ 2110» д.н. НОМЕР_1 залишити у власності ОСОБА_3.
Міру запобіжного заходу обрану відносно ОСОБА_1 заставу у вигляді 850 гривень готівки, внесену згідно квитанції № 000025 та протоколу про прийняття застави від 25.02.2010 року повернути ОСОБА_1.
Цивільний позов Хустського міжрайонного прокурора задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави в особі Хустської районної лікарні 1542,19 (тисяча пятсот сорок два) гривень 19 копійок матеріальних витрат понесених лікувальним закладом на лікування потерпілої від злочину із зарахуванням коштів на р/р 35427004000818 в ГУДКУ в Закарпатській області, код одержувача 01992771, МФО 812016.
Постанова може бути оскаржена на протязі 7 діб з моменту її проголошення до апеляційного суду Закарпатської області.
Головуючий: підпис: Данюк В.В.
З оригіналом вірно:
Суддя Хустського
районного суду Данюк В.В.
Судове рішення № 9240444, Хустський районний суд Закарпатської області було прийнято 28.04.2010. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1-185/2010р.. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: