Постанова № 9237176, 15.04.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2010 р. Справа № 33/20-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Білоконь Н. Д., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю :

прокурора - Гавриленко О.В., посв. №173 від 23.08.2007 року

представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - 1) не з"явився; 2) Шульга К.Г., дов. б/н від 30.12.09 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційне подання прокурора м. Харкова (вх. № 669 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 08.02.10 року по справі № 47/589-06)

за позовом Прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків,

до 1) Відкритого акціонерного товариства "Харківшляхбуд", м. Харків, 2) Приватного підприємства "Белінор", м. Харків,

про визнання недійсними договорів та визнання права власності,-

встановила:

Прокурор м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду з позовною заявою в якій просить суд визнати недійсним договір інвестування будівництва вбудованих приміщень у житловому будинку від 14.07.2005р., що укладений між ВАТ "Харківшляхбуд" та ТОВ "Науково-виробничим підприємством "Фактор", визнати недійсним договір інвестування будівництва квартири у житловому будинку від 15 липня 2005 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством „Харківшляхбуд” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Фактор”, визнати право власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради на збудовані нежитлові приміщення №№ 9, 10, 11, 12, 20 загальною площею 284,1 кв. м. та приміщення №1, 2, 3, 4, 5, 6 загальною площею 59,3 кв.м., а всього 343,4 кв. м. на першому поверсі у житловому будинку секції „В”, розташованому за адресою м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців 50/29 в м. Харкові та стягнути судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.08.2007 року у справі 47/589-06 (суддя Светлічний Ю.В.) позовні вимоги було задоволено повністю.

Визнано недійсним договір інвестування будівництва вбудованих приміщень у житловому будинку від 14.07.2005р., що укладений між ВАТ "Харківшляхбуд" та ТОВ "Науково-виробничим підприємством "Фактор".

Визнано недійсним договір інвестування будівництва квартири у житловому будинку від 15 липня 2005 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством „Харківшляхбуд” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Фактор”.

Визнано право власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради на збудовані нежитлові приміщення №№ 9, 10, 11, 12, 20 загальною площею 284,1 кв. м. та приміщення №1, 2, 3, 4, 5, 6 загальною площею 59,3 кв.м., а всього 343,4 кв. м. на першому поверсі у житловому будинку секції „В”, розташованому за адресою м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 50/29 в м. Харкові.

Стягнуто з ВАТ "Харківшляхбуд" та ПП "Белінор" на користь державного бюджету України по 127.50 грн. державного мита.

Стягнуто з ВАТ "Харківшляхбуд" та ПП "Белінор" на користь Харківського територіального управління державної судової адміністрації України по 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2008 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Камишева Л.М., суддя Лакіза В.В.) у справі № 47/589-06 рішення господарського суду Харківської області від 06.08.2007 року у справі 47/589-06 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2008 року у справі № 47/589-06 рішення господарського суду Харківської області від 06.08.207 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2008 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі.

При цьому, господарський суд касаційної інстанції, скасовуючи судові акти попередніх інстанції, зазначив, що місцевий господарський суд не встановив правовий статус оспорюваного майна та не дослідив питання заявлених позовних вимог щодо визнання права власності на вбудовані нежитлові приміщення, а апеляційний господарський суд зазначену помилку не виправив.

При новому розгляді справи №47/589-06 в господарському суді Харківської області їй було присвоєно №33/20-09.

19.03.2009 року Прокурор м. Харкова в порядку статті 22 ГПК України подав уточнення позовних вимог, які були прийняті господарським судом Харківської області до провадження, відповідно до яких просив суд визнати недійсним договір інвестування будівництва вбудованих нежитлових приміщень у житловому будинку від 14.07.2005 року, укладений між ВАТ "Харківшляхбуд" та ПП "Белінор", відповідачами, та визнати право власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради на вбудовані нежитлові приміщення №№ 9, 10, 11 загальною площею 249,0 кв.м. на першому поверсі секції "В" житлового будинку по вул. Гвардійців- Широнінців, 50/29 в м. Харкові.

03.11.2009 року позивач уточнив позовні вимоги, відповідно до яких просив суд стягнути з ВАТ "Харківшляхбуд" вартість нежитлових приміщень №9, 10, 11 загальною площею 249,0 кв.м, розташованих на першому поверсі секції "В" житлового будинку по вул. Гвардійців- Широнінців, 50/29 в м. Харкові, у розмірі 1120881,00 грн.

Вказані уточнення були прийняті до провадження ухвалою господарського суду Харківської області від 03.11.2009 року у справі № 33/20-09.

22.12.2009 року позивач відмовився від уточнень позовних вимог, які були подані 03.11.2009 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.11.2009 року у справі № 33/20-09 була прийнята відмова позивача від уточнень позовних вимог, поданих суду 03.11.2009 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.02.2010 року у справі № 33/20-09 (суддя Савченко А.А.) у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Прокурор з рішенням місцевого господарського суду не погодився, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права, невірним застосуванням норм процесуального права, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційне подання, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційне подання обгрунтовує тим, що при укладенні спірного договору інвестування будівництва вбудованих нежитлових приміщень від 14.07.2005 року сторони договору- ВАТ "Харківшдяхбуд", забудовник, та ПП "Белінор", інвестор, не врахували обмежень щодо обігу предмету договору, порушили умови дозволу на будівництво, які є обов"язковими до виконання та вимоги статтей 11, 526, 638, 659 Цивільного кодексу України, статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", статтей 31, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". У зв"язку з цим, на думку прокурора, вказаний договір підлягає визнанню недійсними на підставі статтей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Перший відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що реєстрація права власності за ПП "Белінор" не була скасована у встановленому законодавством порядку, а об"єкт інвестування за договором від 14.07.2005 року є інший, ніж об"єкт, який відповідно до рішень Харківської міської ради забудовник має передати у комунальну власність територіальної громади м. Харкова.

Другий відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні проти її доводів заперечує з підстав, які були викладені в письмових запереченнях проти позовних вимог при розгляді даної справи в господарському суді першої інстанції, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У запереченнях на позовні вимоги та в судовому засіданні 14.04.2010 року другий відповідач посилався на те, що він є добросовісним набувачем об’єкту інвестування, оскільки у повному обсязі оплатив першому відповідачеві договірну вартість цих об’єктів та не був своєчасно попереджений першим відповідачем про існування будь-яких прав третіх осіб на об’єкти інвестування, а відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України майно, придбане добросовісним набувачем, не може бути витребуване у нього в будь-якому разі. У позовній заяві та в дослідженому судом рішенні виконкому Харківської міської ради № 274 від 24.03.1999р. йдеться про різні об’єкти, частина яких, а саме вбудовано-прибудований промтоварний магазин торговельною площею 300,0 кв. м та спортивний комплекс для дітей загальною площею 100,0 кв. м, до цього часу не побудовані та не введені в експлуатацію в установленому порядку.

Представники позивача та першого відповідача у судове засідання не з"явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце його проведення, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення №6102206401833, №6102206401825, про вручення позивачу та першому відповідачу 16.03.2010 року копій ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

А тому колегія суддів розглядає апеляційне подання за відсутності представників позивача та першого відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши усні пояснення представника другого відповідача та прокурора, ознайомившись з доводами апеляційного подання, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне подання підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, рішенням міськвиконкому від 14.11.1990 р. №316-7 тресту "Харківшляхбуд" (на теперішній час ВАТ "Харківшляхбуд") було дозволено будівництво житлового будинку по вул. Гвардійців Широнінців, 50/29 в м. Харкові з вбудовано-прибудованим промтоварним магазином торговельною площею 300 кв.м. та спортивного комплексу для дітей загальною площею 100 кв.м. по вул. Гвардійців Широнінців, 50/29 в м. Харкові.

На підставі зазначеного рішення забудовник -ВАТ «Харківшляхбуд»отримав право на будівництво за умови передачі до комунальної власності після закінчення будівництва секції «В»житлового будинку по вул. Гвардійців Широнінців, 50/29 в м. Харкові, вбудовано-прибудованого промтоварного магазину торговельною площею 300,0 кв.м., та спортивного комплексу для дітей площею 100.0 кв.м., загальна площа яких становить 400,0 кв.м..

Такий обов'язок у забудовника ВАТ «Харківшляхбуд»виник, окрім того, на підставі обов'язкових до виконання рішень органу місцевого самоврядування з питань надання дозволу на будівництво, а саме:

          рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 25.11.1987 року №330-33 «Про проектування жилого будинку по вул. Гвардійців Широнінців №50/29»;

          рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.03.1999 року №274 «Про продовження строків будівництва житлового будинку по вул. Гвардійців Широнінців, 50/29», яким зобов'язано ВАТ «Харківшляхбуд»після закінчення будівництва промтоварний магазин та спортивний комплекс для дітей передати до комунальної власності міста Харкова;

          рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 13.03.2002 року №301 «Про продовження строків дії рішень міськвиконкому від 14.11.1990 року №316-7 та від 24.03.1999 року №274».

Згідно зі статтею 6 Закону України “Про інвестиційну діяльність” відносини, що виникають при здійсненні інвестиційної діяльності на Україні, регулюються цим Законом, іншими законодавчими актами України.

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 659 Цивільного кодексу України продавець зобов’язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо). У разі невиконання цієї вимоги покупець має право вимагати зниження ціни або розірвання договору купівлі-продажу, якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" встановлено заборону інвестування в об’єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

Відповідно до вимог статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своєї компетенції приймає нормативні та інші акти в формі рішень. Виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради в межах своїх повноважень приймає рішення.

Згідно з вимогами частини 4 статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб’єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Проте, при укладенні спірного договорів інвестування будівництва вбудованих приміщень від 14.07.2005 року, ВАТ «Харківшляхбуд»(Забудовник) та ПП «Белінор»(Інвестор) не врахували обмежень щодо обігу предмету договору, порушили умови дозволу на будівництво, які є обов'язковими до виконання, а також ряд вимог актів цивільного законодавства та Цивільного кодексу України, а саме, статтей 11, 526 Цивільного кодексу України, ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст.ст. 638, 659 Цивільного кодексу України, ст. 31, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Окрім того, в ході проведення судової будівельно-технічної експертизи були встановлені обставини, роз'яснення яких потребувало спеціальних знань.

Так, за висновком судової будівельно-технічної експертизи частина нежитлових приміщень, площею 284,1 кв.м., що є предметом спірного договору інвестування будівництва нежитлових приміщень від 14.07.2005, дійсно побудована на місці запроектованих вбудовано-прибудованих приміщень промтоварного магазину та спортивного комплексу для дітей згідно з проектною документацією на будівництво секції «В» житлового будинку по вул. Гвардійців Широнінців №50/29 у м. Харкові, а також забудовником, за фактом, побудовано вбудовані приміщення №№ 9. 10. 11, загальною площею 249,0 кв.м.

Також, у висновку будівельно-технічної експертизи зазначено на те, що проектною документацією на будівництво секції «В»житлового будинку в м. Харкові передбачено наявність вбудовано-прибудованих приміщень промтоварного магазину та спортивного комплексу для дітей. У експлікації приміщень магазину на листі 3 серії АР плану на відм. -2.800 зазначені приміщення №1.2. З, 4, 5, 6, 7. 8, 9. 10. 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19. Площа спортивного залу на кресленні не зазначена. На кресленні нанесені стіни спортивної зали з зовнішніми розмірами та товщиною стін. Виходячи з цього, сумарна площа приміщень, що зазначена в експлікації, складає 655.62 кв.м. Стосовно розташування вбудовано-прибудованих приміщень промтоварного магазину та спортивного комплексу для дітей вказано, що згідно плану, приміщення №1, 6. 14, 15 та спортивного комплексу є прибудованими приміщеннями. Інші приміщення є вбудованими, які розташовані у межах внутрішнього об'єму приміщень першого поверху.

Вірогідно здана в експлуатацію секція «В»житлового будинку по вул. Гвардійців Широнінців, №50/29 у м. Харкові разом з вбудованими приміщеннями, які зазначені у проектній документації за номерами 2-5, 7-13, 16-19. За фактом, прибудовані приміщення, які зазначені у проектній документації за номерами №1,6, 14, 15 та приміщення спортивного комплексу відсутні, тобто вони не побудовані.

Вбудовані приміщення №9, 10, 11, площею 249,0 кв.м.. розташовані на місці вбудованих приміщень промтоварного магазину згідно з проектною документацією на будівництво секції «В»житлового будинку по вул. Гвардійців Широнінців №50/29 у м. Харкові.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства, а у випадку недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені цією статтею, це є підставою для визнання недійсності правочину відповідно до ст. 215 ЦК України.

Враховуючи вищезазначені висновки будівельно-технічної експертизи №11390 від 14.02.2008, а також наявні в матеріалах справи документальні докази, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним договору інвестування будівництва вбудованих нежитлових приміщень у житловому будинку від 14.07.2005 та визнання права власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради на вбудовані нежитлові приміщення №№ 9. 10, 11 загальною площею 249,0 кв.м., на першому поверсі секції «В»житлового будинку вул. Гвардійців Широнінців, 50/29 в м. Харкові, є обгрунтованими, доведеними допустимими та належним доказами.

До того ж, на думку колегії суддів, місцевим господарським судом не враховано те, що предметом спірного договору інвестування будівництва вбудованих нежитлових приміщень у житловому будинку від 14.07.2005 є будівництво забудовником (Відповідач 1) своїми силами та засобами, за рахунок коштів Інвестора (Відповідач 2) та передача у власність Інвестору вбудованих нежитлових приміщень загальною площею 284,1 кв.м., на першому поверсі у житловому будинку, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 50/29, які відповідно до висновків судової будівельно-технічної експертизи побудовані на місці вбудованих приміщень промтоварного магазину згідно з проектною документацією на будівництво секції «В»житлового будинку по вул. Гвардійців Широнінців №50/29 у м. Харкові.

Також, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що відповідно до частини 4 статті 203 Цивільного кодексу України, якою встановлені загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для чинності правочину, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Укладаючи зазначений договір інвестування, ВАТ "Харківшляхбуд" було відомо про те, що відповідно до зазначених вище рішень виконавчого комітету Харківської міської ради, він не мав права брати на себе зобов'язання передати у власність ПП «Белінор»ще не збудоване нерухоме майно, оскільки передача його у власність територіальної громади міста Харкова була умовою надання ВАТ «Харківшляхбуд»дозволу на проведення будівництва житлового будинку по вул. Гвардійців Широнінців, 50/29 у м. Харкові.

Крім того, на думку колегії суддів, є необгрунтованим посилання господарського суду першої інстанції на те, що рішенням виконкому Харківської міської ради №29 від 18.01.2006 акт державної приймальної комісії від 11.01.2006 про прийнятті спірного будинку в експлуатацію було затверджено у відповідності з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1243 від 22.09.04., та на підставі статей 31, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Акт не містить будь-яких заперечень або позначень про наявність відхилення від проекту та порушення будь-яких прав Харківської міської ради, як власника не побудованих приміщень»(абз. 4 стор 4 рішення), оскільки, відповідно до п. 27 Порядку якого Акт державної приймальної комісії підлягає затвердженню у 15-денний строк органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєструється в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт.

Не допускається затвердження акта про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта за відсутності підписів окремих членів державної приймальної комісії.

Таким чином, відповідно до зазначеного Порядку, єдиною підставою для відмови у затвердженні Акту державної приймальної комісії є його не підписання окремими членами державної приймальної комісії.

Також є необгрунтованим твердження першого відповідача про те, що реєстрація права власності за ПП "Белінор" на спірне майно не була скасована у встановленому законодавством порядку, у зв"язку з чим відсутні підстави для визнання за територіальною громадою м. Харкова права власності на це майно.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень" серед документів, які можуть бути підставою для для державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, передбачено рішення суду, що набрало законної сили. А тому, чинне законодавство не обмежує органи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно проводити реєстрацію прав власності на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи та порушив норми матеріального права, а тому рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, яким позов слід задовольнити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційне подання задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2010 року у справі № 33/20-09 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір інвестування будівництва вбудованих нежитлових приміщень у житловому будинку від 14 липня 2005року, укладений між Відкритим акціонерним товариством „Харківшляхбуд” (код ЄДРПОУ 03450502, 61202 м. Харків, вул. Ахсарова, 2) та Приватним підприємством „Белінор” (код ЄДРПОУ 32564525, 61037 м. Харків, вул. Гомоненка, 10).

Визнати право власності Територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, 61003 м. Харків, майдан Конституції, 7) на вбудовані нежитлові приміщення №№9, 10, 11, загальною площею 249 кв.м. на першому поверсі секції "В” житлового будинку по вул. Гвардійців Широнінців, 50/29 в м. Харкові.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківшляхбуд" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, 2, р/р 260000137898 в ВАТ "Інпромбанк", МФО 351878, код ЄДРПОУ 03450502) на користь державного бюджету України (Одержувач коштів: відділення Державного казначейства в м.Харкові, рахунок № 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - Управління Державного казначейства у Харківській області, МФО 851011) державне мито в сумі 255,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Приватного підприємства "Белінор" (61037, м. Харків, вул. Гомоненка, 10, р/р 26002860391720 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, код ЄДРПОУ 32564525) на користь державного бюджету України (Одержувач коштів: відділення Державного казначейства в м.Харкові, рахунок № 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - Управління Державного казначейства у Харківській області, МФО 851011) державне мито в сумі 255,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя (підпис) Сіверін В. І.

Суддя (підпис) Білоконь Н. Д.

Суддя (підпис) Терещенко О.І.

З оригіналом згідно:

Помічник судді Євтушенко Є.В.

19.04.10 р.