Рішення № 9236268, 22.04.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.04.10           Справа № 9/17-10. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфогаз», м. Суми

до відповідача:           Товариства з обмеженою відповідальністю «Даск Ойл», м. Суми

Про стягнення 153 961 грн. 89 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача – Черемісов Є.В..

Від відповідача –           Петренко Н.А.

Суддя Лущик М.С.

При секретарі с/з Сидорук А.І.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з Відповідача суму заборгованості у розмірі 159315 грн. 41 коп., а також суму сплаченого державного мита та суму сплачених коштів на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

08.04.2010року позивач подав заяву № 69 від 11.03.10 р. про уточнення позовних вимог в якій просить суд стягнути з Відповідача суму заборгованості у розмірі 145987 грн. 36 коп., а також суму сплаченого державного мита та суму сплачених коштів на інформаційно-технічне забезпечення.

22.04.2010 року позивач подав заяву № 115 від 08.04.2010 року про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в сумі 106577 грн. 62 коп., а також суму сплаченого державного мита та суму сплачених коштів на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Згідно ст. 22 господарського процесуального кодексу України суд приймає уточнення позовної заяви до розгляду.

Відповідач згідно відзиву на позовну заяву зазначає, що сплата штрафу та пені за одне й те саме порушення договірних зобов’язань є подвійним застосуванням такого правового наслідку порушення зобов’язання, як неустойка, тобто подвійним притягненням (застосуванням заходів) до цивільно-правової відповідальності, що є порушенням положень Конституції України.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

01.05.2009 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфогаз» та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Даск Ойл» був укладений договір № 44- Г/09 на поставку природного газу.

На виконання умов договору позивач у 2009 році поставив відповідачеві природний газ, що підтверджується актом прийому – передачі газу № 1837-07 від 31.07.2009 року та додатковою угодою № 3 від 01.07.2009 року.

Також, 01.06.2009 року між сторонами було укладено договір № 44- УП/09 про надання послуг по забезпеченню поставки природного газу.

На виконання умов договору позивач в черні – липні 2009 року надав відповідачеві послуги, що підтверджується актами прийому - передачі послуг № 1837-06-У від 30.07.2009 року та № 1837-07-У від 31.07.2009 року

Положення ст. 526 Цивільного кодексу України та абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначають, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст.573 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства в установлений законом або договором строк.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов’язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Пунктом 1 ст.193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов’язковість договору для виконання сторонами.

Всупереч ст. 526 ЦК України, ст.ст.193, 265 ГК України зобов'язання по оплаті отриманого товару не були виконані.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не в повному обсязі розрахувався з відповідачем за отриманий природний газ і його заборгованість перед позивачем складає 87896 грн. 15 коп. Крім того не розрахувався за надані послуги, у зв’язку з чим за отримані послуги у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 4637 грн. 35 коп.

Згідно пункту 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Згідно до ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), якщо це встановлено договором або законом.

Згідно п. 7.2 Договору у разі порушення строків оплати вартості природного газу відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого об’єму газу за кожен день прострочки. Згідно розрахунку позивача розмір пені становить 8712 грн. 27 коп.

Згідно п. 5.1 договору в разі прострочки платежу за виконані роботи відповідач сплачує на користь відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми виконаних робіт за кожен день прострочки. Згідно розрахунку позивач розмір пені по договору 44-УП/09 складає 472 грн. 64 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача по договору № 44-Г/09 від 01.05.2009 року сума інфляційних витрат складає 3297,34 грн., сума трьох відсотків річних складає 1318,44 грн., по договору № 44- УП/09 від 01.06.2009 року сума інфляційних витрат складає 173,97 грн., сума трьох відсотків річних складає 69,56 грн.

Відповідач не надав доказів сплати боргу чи аргументованих заперечень вимогам позивача, у зв’язку з чим, позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

08.04.2010 року відповідачем було подано клопотання згідно якого просить суд максимально зменшити розмір пені та надати розстрочку по погашенню заборгованості частками не більше 10000 грн. на відповідний період.

Позивач проти вищевказаного клопотання заперечує в повному обсязі.

Суд розглянувши вищевказане клопотання відповідача визнав його необґрунтованим, не правомірним та таким, що задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Відповідно до статті 45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов’язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

В силу статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України “Про виконавче провадження".

Згідно статті 121 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При цьому, розстрочка виконання рішення означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки визначаються господарським судом.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Заявником в супереч ст. 121 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, чи наявності виняткового випадку.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Даск Ойл» (40024, м. Суми, вул. Воскресенська, 1, оф. 119, код 34593212) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфогаз» (40009, м. Суми, вул. Косівщинська, 18, код 06712374) 87896 грн. 15 коп. заборгованості по договору № 44-Г/09 від 01.05.2009 року, 4637 грн. 35 коп. – заборгованості по договору № 44-УП/09 від 01.06.2009 року , 8712 грн. 27 коп. - пені по договору № 44-Г/09 від 01.05.2009 року, 472 грн. 64 коп. – пені по договору № 44-УП/09 від 01.06.2009 року, 3297 грн. 34 коп. – інфляційних по договору № 44-Г/09 від 01.05.2009 року, 173 грн. 97 коп. – інфляційних по договору № 44-УП/09 від 01.06.2009 року, 1318 грн. 44 коп. -3 % річних по договору № 44-Г/09 від 01.05.2009 року, 69 грн. 56 коп. – 3 % річних по договору № 44-УП/09 від 01.06.2009 року, 1 065 грн. 77 коп. – державного мита та 157 грн. 87 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3.          В клопотання про зменшення розміру пені та розстрочку виконання рішення – ВІДМОВИТИ.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                      М.С. Лущик

Повний текст рішення підписано 22.04.2010 року.

Суддя