Рішення № 9236015, 26.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.10                                                                                           Справа№ 3/31

Суддя Н.Березяк при секретарі О.Іванило розглянула матеріали справи

За позовом: ТзОВ „Трамбетон Україна”, м.Львів

До відповідача: ДП „Константа-Захід”, м.Львів

Про стягнення 28416,79 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Долінська О.З., Пархут С.Т. –представники

від відповідача: не з’явився

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ТзОВ „Трамбетон Україна” до ДП „Константа-Захід” про стягнення 28416,79 грн.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, просить стягнути з відповідача суму основного боргу, пеню, інфляційні, три відсотки річних та судові витрати з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

          Відповідач в судове засідання 05.03.2010 року участь повноважного представника не забезпечив, вимог ухвали суду від 24.02.2010 року не виконав, подавши клопотання про відкладення розгляду справи.

На задоволення клопотання відповідача, розгляд справи було відкладено на 22.03.2010 року .

22.03.2010 року відповідач повторно участь представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав подавши клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з неможливістю забезпечити участь представника.

На задоволення клопотання відповідача ухвалою суду від 22.03.2010 року розгляд справи було відкладено на 26.04.2010 року та попереджено відповідача, що у разі повторного неприбуття в судове засідання, справу буде вирішено на підставі наявних в ній доказів відповідно до ст.75 ГПК України.

          26.04.2010 року відповідач втретє участь свого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки не повідомив, проте подав відзив на позов в якому проти позову заперечує в цілому з посиланням на неправильне нарахування позивачем пені, трьох відсотків річних та інфляційних. При цьому , відповідач посилається на неповну сплату позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що, на його думку, є підставою повернення позову без розгляду.

          В зв’язку з неявкою представника відповідача та неподання ним доказів оплати боргу розгляд справи тричі відкладався. В жодне із судових засідань відповідач доказів погашення боргу не подав, явку в судове засідання уповноваженого представника суду не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які надсилалась сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

          За таких обставин суд вважає, що справа може бути розглянута за відсутності відповідача за наявними в справі доказами та документами.

В судовому завданні 26.04.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали документів, долучених до позовної заяви та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

          02.07.2009 року між ТзОВ „Трамбетон Україна” (Виконавець) та ДП „Константа-Захід” (Замовник) було укладено Контракт №3 за умовами якого позивач зобов’язувався виготовити залізобетонні плити під трамвайну колію для проведення реконструкції трамвайної колії у м.Львові у відповідності до специфікації, яка є невід’ємною частиною контракту, а відповідач зобов’язувався проводити своєчасне фінансування вищезазначених робіт , одержати само вивозом і оплати залізобетонні плити .

На виконання умов контракту 30.07.2009 року через Качмар О.П. позивач відпустив відповідачу залізобетонні плити вартістю 57742,64 грн., що підтверджується накладною №23 від 30.07.23009 року та довіреністю ЯОУ №827378 ( які долучені до матеріалів справи).

ДП „Константа-Захід” зобов’язувався оплатити продукцію в порядку передбаченому п.5.1 Контракту до 07.08.2009 року, проте свої договірні зобов’язання виконав частково, оплативши 33410,00 грн. платіжним дорученням №60 від 28.08.2009 року. Решта суми боргу в розмірі 24332,64 грн. залишилась непогашеною.

27.01.2010 року позивач направив відповідачу претензію щодо оплати боргу і пені, яка залишена ДП „Константа-Захід” без відповіді і задоволення.

За невиконання договірних зобов’язань відповідно до п.6.2 контракту позивачем нарахована пеня в розмірі 2674,91 грн., та відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України нараховано три відсотки річних в розмірі 42,00 грн. та 1367,24 грн. інфляційних, які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов контрактів позивач 30.07.2009 року через Качмар О.П. відпустив відповідачу залізобетонні плити вартістю 57742,64 грн., що підтверджується накладною №23 від 30.07.23009 року та довіреністю ЯОУ №827378, які відповідач зобов’язувався оплатити в термін до 07.07.2009 року, однак, свої договірні зобов’язання виконав частково.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 24332,64 грн.

За невиконання договірних зобов’язань відповідно до п.6.2 контрактів №3 від 02.07.2009 року за порушення термінів оплати позивачем за період з 18.08.09 р. по 16.02.10 р. нарахована пеня в розмірі 2674,91 грн., яка в межах строку позовної давності не перевищує подвійної облікової ставки НБУ та підлягає стягненню з відповідача в розмірі 2674,90 грн..

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань позивачем нараховано три відсотки річних в розмірі 42,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача в сумі 41,99 грн.

Крім того, за період з вересня 2009 року по січень 2010 року в порядку ст.. 625 ЦК України позивачем нраховано інфляційні в розмірі 1367,24 грн, які просить стягнути з відповідача. Проте, при проведенні розрахунку позивачем допущено помилку. Згідно проведеного судом розрахунку, інфляційні, за період з вересня 2009 по січень 2010 року включно підлягають до стягнення в розмірі 1338,29 грн.

Не заслуговують на увагу суду доводи відповідача про те, що в зв’язку із неповною сплатою позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд зобов’язаний був повернути позовну заяву без розгляду.

Ухвалою суду від 24.02.2010 року позивача зобов’язано було подати докази доплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

На виконання вимог ухвали суду в судове засідання 26.04.2010 року позивачем подано докази доплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Крім того, недоплата позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на день подання позову не є підставою для відмови в позові повністю, як про це зазначає відповідач у своєму відзиві.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          Відповідач в судове засідання доказів оплати боргу чи обґрунтованих заперечень суду не представив.

Враховуючи відсутність доказів виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань , суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 283,88 грн. державного мита та 230,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 2,3,4,6, 7, 12, 32-35,49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з ДП „Константа-Захід” (79025, м.Львів, вул.Левандівська,3 код ЄДРПОУ 32712109) на користь ТзОВ „Трамбетон Україна” (79040, м.Львів, вул.Городоцька,222 код ЄДРПОУ 25549394) –24332,64 грн. –основного боргу, 2674,90 грн. –пені, 41,99 грн. –три відсотки річних,, 1338,29 грн. інфляційних, 283,88 грн. державного мита та 230,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решта частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.          

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 28.04.2010 року.

Суддя