Рішення № 9236052, 22.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.10                                                                                           Справа№ 24/43

За позовом: Закритого акціонерного товариства „Аеробуд”, м. Київ в особі філії „Аеробуд-Захід” закритого акціонерного товариства „Аеробуд”, смт.Куликів Жовківського району Львівської області

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальність „Нова індустрія”, с.Пудберізці Пустомитівського району Львівської області

Про стягнення 10 119,17грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача – Гордійчук Л.Д. –представник

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 10119,17грн., в т.ч.: 8640,00грн. основного боргу, 870,91грн. пені, 483,84грн. втрат від інфляції та 124,42грн. 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 10.02.2009року сторонами укладено договір №10/02, відповідно до умов якого позивач зобов’язується надати відповідачу послуги будівельними машинами, механізмами та автотранспортом, а останній зобов’язується їх оплатити.

Як зазначено у позовній заяві, станом на 12.02.2010року заборгованість відповідача за надані послуги становить 8640,00грн., з вимогою про стягнення якої позивач звернувся з позовом до суду.

На підставі п.4.1.1 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 870,91грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 483,84грн. та 3% річних в сумі 124,42грн.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримує, просить стягнути з відповідача 8640,00грн. основного боргу, 870,91грн. пені, 483,84грн. втрат від інфляції та 124,42грн. 3% річних.

Відповідач явку представника в судові засідання 07.04.2010р. та 22.04.2010р. не забезпечив, відзиву на позов чи будь-яких заперечень проти позову не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 29.03.2010 р. та 15.04.2010р. поштових відправлень за №4562730 та №4607360.

Розглянувши спір в порядку вимог ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне.

10.02.2009 року сторонами укладено договір №10/02 на надання послуг будівельними машинами, механізмами та автотранспортом, відповідно до умов якого позивач зобов’язується надавати відповідачу послуги будівельними машинами, механізмами та автотранспортом, а відповідач зобов’язується їх оплачувати.

На виконання умов договору за період з 27.02.2009року по 30.06.2009 року позивач надав відповідачу послуги на суму 59640,00грн., що підтверджується поданими суду актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:

- №ОУ-0000003 від 27.02.2009року на суму 6720,00грн. ;

- №ОУ-0000005 від 11.03.2009року на суму 5880,00грн.;

- №ОУ-0000006 від 30.03.2009року на суму 10920,00грн.;

- №ОУ-0000008 від 14.04.2009року на суму 8400,00грн.;

- №ОУ-0000011 від 29.05.2009року на суму 10080,00грн.;

- №ОУ-0000014 від 30.06.2009року на суму 17640,00грн.

Вказані акти виконаних робіт підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

Відповідно до п.3.2 договору замовник (відповідач) оплачує послуги виконавця (позивача) на підставі рахунка-фактури.

На оплату послуг відповідачеві надані рахунки –фактури №СФ-0000003 від 25.02.2009р. на суму 6720,00; №СФ-0000005 від 12.03.2009р. на суму 16800,00грн.; №СФ-0000009 від 14.04.2009р. на суму 8400,00 грн.; №СФ-0000016 від 29.05.2009р.на суму 10080.00 грн.; №СФ-0000024 від 30.06.2009р. на суму 17640,00грн.

Термін оплати послуг у договорі не встановлено, однак у кожному з вищевказаних рахунків-фактур встановлено термін оплати.

Як вбачається із поданих суду виписок банку з рахунка клієнта, за період з 26.02.2009 року по 08.08.2009 року відповідач сплатив за послуги 51000,00грн., з яких сплатив 42000,00грн. за послуги, надані йому в лютому-травні 2009р., а також частково оплатив послуги в сумі 9000,00грн., надані йому в червні 2009р.(виписки банку додані до матеріалів справи).

Неоплаченими залишились послуги в сумі 8640,00грн., які передані відповідачу по акту №ОУ-0000014 від 30.06.2009року(17640,00- 9000,00).

Ці послуги згідно із рахунком-фактурою №СФ-0000024 від 30.06.2009р. на суму 17640,00грн. підлягали оплаті до 08.07.2009р.

Доказів сплати боргу в сумі 8640,00грн. відповідач суду не подав.

За несвоєчасну оплату послуг на підставі п.4.1.1 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 870,91грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 15.08.2009року по 12.02.2010року від суми боргу 8640,00грн.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 483,84грн. за період з вересня 2009р. по січень 2010р. та 3% річних в сумі 124,42грн., що також нараховані від суми боргу 8640,00грн. за період з 15.08.2009 року по 12.02.2010року.

Розрахунки пені, втрат від інфляції та 3% річних додані до матеріалів справи.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.

Згідно із п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано (п.6 ст.232 ГК України).

В силу ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено надання послуг відповідачеві за період з 27.02.2009року по 30.06.2009року на суму 59640,00грн. Фактично відповідач оплатив надані послуги частково в сумі 51000,00грн., заборгованість становить 8640,00грн. за послуги, передані відповідачу по акту №ОУ-0000014 від 30.06.2009року, які згідно із рахунком-фактурою №СФ-0000024 від 30.06.2009р. на суму 17640,00грн. підлягали оплаті до 08.07.2009р.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що в частині стягнення 8640,00грн. основного боргу, 483,84грн. втрат від інфляції та 124,42грн. 3% річних позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Як зазначено вище, пунктом 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Оскільки послуги, які надані відповідачу в червні 2009р. на суму 17640,00грн., підлягали оплаті до 08.07.2009 року, то нарахування пені за прострочення оплати 8640,00грн. послуг, наданих в червні 2009р., припиняється через 6 місяців, тобто 08.01.2010р.

Нарахування пені за період з 09.01.2010року по 12.02.2010року є безпідставним.

Отже, в частині стягнення пені позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 708,48грн. за період з 15.08.2009року по 08.01.2010року, решта пені до задоволення не підлягає .

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36 ,43, 44, 49, 75, 82-85, 116-117 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова індустрія”, ідентифікаційний код 33932732, юр. адреса: 81146, Львівська область, Пустомитівський район, с.Підберізці, вул.Франка,12, поштова адреса: 79026, м.Львів, вул.В.Великого,4, 1-й поверх, к.110, - на користь Закритого акціонерного товариства „Аеробуд”, ідентифікаційний код 21598792, адреса: 03148, м.Київ, вул.Пшенична,4, в особі філії „Аеробуд-Захід” Закритого акціонерного товариства „Аеробуд”, ідентифікаційний код 35222765, смт.Куликів Жовківського району Львівської області, вул. Шевченка, буд. 85,- 8640,00грн. основного боргу, 708,48грн. пені, 483,84грн. втрат від інфляції, 124,42грн. 3% річних, 100,36грн. державного мита та 232,20грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя