Рішення № 9235666, 26.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.10                                                                                 Справа № 6/69

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода” в особі ВП «Алчевське управління ТОВ «Луганськвода», м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 1974 940 грн. 69 коп.

Суддя Василенко Т.А.

в присутності представників сторін:

від позивача –Вороніна О.А., дов. №22 від 01.01.10;

від відповідача –Булана О.С., дов. № 181 від 10.12.09;

в с т а н о в и в :

Суть справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1974 940 грн. 69 коп., в тому числі: заборгованість за активну електроенергію –1788 786 грн. 15 коп., заборгованість за спожиту реактивну електроенергію –23 538 грн. 44 коп., пеня –67 852 грн. 92 коп., інфляційні –81 262 грн. 64 коп., 3% річних –13 500 грн. 54 коп.

Позивачем був наданий лист від 15.03.10 за № 527, за яким зазначено, що відповідач, після подачі позову до суду, частково оплатив заявлену до стягнення суму коштів, у зв’язку з чим не сплаченими залишається борг за активну електроенергію у сумі 1568786 грн. 15 коп., борг за реактивну електроенергію у сумі 23538 грн. 44 коп., пеня – 67 852 грн. 92 коп., інфляційні –81 262 грн.64 коп., 3% річних –13 500 грн. 54 коп.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, за яким позовні вимоги визнав частково у сумі боргу за спожиту активну електроенергію у сумі 1568 786 грн. 15 коп. та за спожиту реактивну електроенергію у сумі 23 538 грн. 44 коп.

Окрім цього відповідач просить суд, згідно ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 50%. Водночас відповідач посилається на те, що 01.08.08 на підставі Концесійного договору №4 від 21.03.08 відповідачу з ОКП «Компанія «Луганськвода»було передано цілісний майновий комплекс. Відповідач є нерентабельним підприємством, отримує державну дотацію у зв’язку з тим, що собівартість води значно вища, чим відпускна ціна. Вартість фактично спожитої електроенергії враховується при формуванні тарифу на воду, стягнення ж економічної санкції у вигляді п’ятикратної вартості різниці погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до штучного зростання заборгованості та відобразиться на якості послуг, які надаються споживачем, в т.ч. населенню ( з водовідведення та водопостачання).

Значна частина існуючих водопровідних мереж фізично зношені та технологічно застарілі. У зв’язку з незадовільним станом розподільчих водопровідних мереж системи питного водопостачання та відсутністю коштів для їх капітального ремонту виконання планово –запобіжних ремонтних робіт постійно зростає обсяг втрати води внаслідок її витоку. В цілому по області цей показник складає 40% загального обсягу питної води.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

Між ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” в особі Серговської філії (позивач у справі) та ТОВ «Луганськвода»в особі відокремленого підрозділу «Алчевське управління ТОВ «Луганськвода»(відповідач у справі) був укладений договір № А2275 від 01.08.2008 про постачання електричної енергії з відповідними додатками до нього.

          Згідно п.1.1 вищезазначеного договору позивач постачає електроенергію відповідачу для забезпечення потреб електричних установок, а останній –оплачує вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього.

Згідно з п. 9 Додатку до договору «Порядок розрахунків»розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, оплату за недораховану електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, сум на відшкодування збитків, пені за порушення термінів розрахунків, 3% річних та інфляційних нарахувань, споживач здійснює на підставі наданих постачальником електричної енергії рахунків протягом 5-ти операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Позивач своєчасно та в повному обсязі виконував свої зобов’язання за договором № А2275 від 01.08.2008, але відповідач зобов’язання за договором виконав не в повному обсязі та оплату за спожиту електроенергію здійснював частково і не у встановлені договором строки, у зв’язку з чим, за останнім, за період з листопада 2009 року по січень 2010 року (включно) на момент подачі позову утворилась заборгованість за активну електроенергію у сумі 1788 786 грн. 15 коп., а також за реактивну електроенергію за грудень 2009 року (включно) та січень 2010 року у сумі 23 538 грн. 44 коп., що підтверджується відповідними матеріалами справи та визнано відповідачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором відповідачу за період грудень 2009 року - січень 2010 року були нараховані інфляційні у сумі 81 262 грн. 64 коп. і 3% річних у сумі 13 500 грн. 54 коп. за цей же період.

Згідно п.4.4.1 договору у разі порушення відповідачем передбачених додатком “Порядок розрахунків” термінів розрахунку за активну електроенергію та термінів оплати за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності, за недораховану електроенергію та на відшкодування збитків відповідачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, яка за розрахунком позивача за період з 01.12.09 по 31.01.10, складає 67 852 грн. 92 коп.

Відповідач позовні вимоги визнав частково.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовідносини сторін встановлені договором № А2270 від 05.08.2008 та регулюються Законом України “Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією та іншими.

          Сума боргу за активну електроенергію у розмірі 1788 786 грн. 15 коп., нарахована позивачем обґрунтовано, що підтверджено матеріалами справи, в тому числі звітами відповідача та рахунками позивача на оплату та визнана відповідачем, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими. Але матеріалами справи та представниками сторін підтверджено, що після подачі позову, відповідач частково оплатив суму заборгованості за активну електроенергію, у зв’язку з чим залишився несплаченим борг у сумі 1568786 грн. 15 коп. За таких обставин, позовні вимоги в частині заборгованості за спожиту активну електроенергію слід задовольнити частково в сумі 1568786 грн. 15 коп., в решті вимог провадження у справі припинити на підставі п.1.1 ч.1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Сума боргу за реактивну електроенергію у розмірі 23 538 грн. 44 коп. нарахована позивачем правомірно, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити в повному обсязі.

Щодо стягнення інфляційних та 3 % річних за період у сумах 81 262 грн. 64 коп. і 13 500 грн. 54 коп. відповідно, то вимоги позивача у цій частині обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, в т.ч. ст.625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційний нарахувань слід задовольнити в повному обсязі.

Щодо стягнення пені у сумі 67 852 грн.92 коп., слід зазначити, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та не суперечать умовам договору та діючого законодавства.

В той же час, відповідно до ст.83 п.3 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням викладених вище доводів відповідача, суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання. Приймаючи до уваги викладене, а також те що відповідач є державним комунальним підприємством, суд частково задовольняє клопотання відповідача, у зв’язку з чим суму пені слід зменшити і стягнути з відповідача пеню у сумі 33 926 грн. 46 коп. У задоволенні решти позовних вимог щодо пені слід відмовити.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково і стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за активну електроенергію у сумі 1 568786 грн. 15 коп., заборгованість за реактивну електроенергію у сумі 23 538 грн. 44 коп., інфляційні нарахування у сумі 81 262 грн. 64 коп., 3% річних у сумі 13 500 грн. 54 коп., пеню у сумі 33 926 грн. 46 коп. Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись п. 3 ст. 83 ГПК України, ст.ст. 44,49, 82,83,84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

          1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 116, код 35554719 в особі ВП «Алчевське управління ТОВ «Луганськвода», м. Алчевськ Луганської області, вул. Тельмана, 17, код 35936849 на користь: - Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання” , м. Луганськ, кв. Гайового, 35 «а», код 31443937, заборгованість за активну електроенергію у сумі 1568786 грн. 15 коп. (на поточний рахунок № 260383209060 у філії ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665), заборгованість за реактивну електроенергію у сумі 23 538 грн. 44 коп., інфляційні нарахування у сумі 81 262 грн. 64 коп., 3% річних у сумі 13 500 грн. 54 коп., пеню у сумі 33 926 грн. 46 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 19 749 грн. 41 коп., витрати та інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. (на поточний рахунок № 2600418745 в ЛОД ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 304007), видати наказ позивачу.

3. У задоволенні вимог про стягнення пені у сумі 33926 грн. 46 коп. відмовити.

4. Щодо решти позовних вимог провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили у десятиденний строк з моменту його прийняття.

Дата підписання рішення –28.04.2010.

          Суддя                                                                       Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В. Цибулько