Рішення № 9235507, 06.04.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" квітня 2010 р. Справа № 15/127

Господарський суд Житомирської області у складі:

Cудді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: Могильницького В.Ю. - представника за довіреністю від 05.09.2009р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рута - С" (м.Житомир)

до Хажинського сільського споживчого товариства (с.Хажин Бердичівський район)

про стягнення 2317,98 грн.

В судовому засіданні 30.03.2010р., в порядку ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 06.04.2010р.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на його користь з відповідача 2317,98грн., із яких 1699,07грн. основного боргу, 424,77грн. - 25% штрафу, 125,96грн. пені, 49,75грн. інфляційних, 18,43грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмових заперечень не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить реєстр на відправку рекомендованої кореспонденції господарського суду Житомирської області за 15.03.2010р. (а.с.23).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рута-С" (позивач / постачальник) та Хажинським сільським споживчим товариством (відповідач / покупець) було укладено договір № 342 (а.с. 7), за умовами якого, постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти і оплатити товар за цінами, в асортименті, кількості і в термін, вказані в рахунку або накладній (п.1.1 договору).

На виконання умов договору, відповідно до видаткових накладних: №РС-0117566 від 11.09.2009р. на суму 1347,29грн. та №РС-0117562 від 11.09.2009р. на суму 882,21грн. (а.с. 9-11), відповідачем було отримано від позивача товар на загальну суму 2229,50грн.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 договору № 342 від 15.01.2008р., сторони погодили, що розрахунки з постачальником за товар проводяться шляхом попередньої оплати. За попередньою домовленістю сторін оплата за товар може проводитись з відстроченням платежу, але не пізніше строків, вказаних в накладних. Якщо строк оплати за товар не вказано в накладній, то розрахунок за товар повинен бути проведений покупцем протягом 21 календарних днів з дня отримання товару.

Таким чином, за отриманий по вищезазначеним видатковим накладним товар, відповідач мав провести оплату в строк до 02.10.2009р.

Проте, у встановлений строк відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар не виконав. Відповідачем в рахунок оплати товару, отриманого по видатковим накладним №РС-0117566 від 11.09.2009р. та №РС-0117562 від 11.09.2009р. було перераховано позивачу грошові кошти в сумі 530,43грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи чеком № РС-0466057 від 15.01.2009р. (а.с. 33).

Згідно із наданою позивачем довідкою від 01.04.2010р. (а.с.34), сплачені відповідачем грошові кошти в сумі 530,43грн. були зараховані позивачем в рахунок часткової оплати за товар, отриманий по видатковій накладній № РС-0117562 від 11.09.2009р.

Таким чином, на момент подання позову до суду, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість в сумі 1699,07грн. Зокрема, повністю непогашена заборгованість по видатковій накладній №РС-0117566 від 11.09.2009р. в сумі 1347,29грн. та частково непогашена заборгованість по видатковій накладній №РС-0117562 від 11.09.2009р. на суму 351,78грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

На час розгляду справи, відповідач не надав доказів погашення заборгованості перед позивачем за отриманий товар на суму 1699,07грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1699,07грн. основної заборгованості є правомірними та підлягають задоволенню.

Крім стягнення суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 125,96грн. пені, 424,77грн. - 25% штрафу, 49,75грн. інфляційних, 18,43грн. - 3% річних.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені, штрафу, 3% річних та інфляційних нарахувань, господарський суд враховує таке.

Частина 1 статті 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно із ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ч.2 ст.549 ЦК України).

Пунктом 6.1 договору № 342 від 15.01.2008р. сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної (неповної) оплати покупцем товару відповідно до п. 3.3, він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, починаючи з дня отримання товару.

У випадку прострочення покупцем оплати отриманого товару згідно п. 3.3. покупець, окрім пені сплачує постачальнику штраф в розмірі 25% від суми заборгованості, починаючи з дня отримання товару (п. 6.2 договору № 342 від 15.01.2008р.)

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 125,96грн. нараховану за період з 03.10.2009р. по 11.02.2010р. на суму заборгованості 1699,07грн. (а.с. 8).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 125,96грн. пені обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті за товар отриманий, згідно видаткових накладних на суму 1699,07грн., у відповідності до п. 6.2 договору №342 від 15.01.2008р., позивачем нараховано відповідачу штраф в сумі 424,77грн., вимога про стягнення якого є обґрунтованою, оскільки відповідачем допущено прострочення оплати товару.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із розрахунком позивача (а.с.8), розмір 3% річних нарахованих за період з 03.10.2009р. по 11.02.2010р. на суму заборгованості 1699,07грн. становить 18,43грн., а розмір інфляційних нарахованих за період з жовтня 2009 року по грудень 2009 року на суму заборгованості 1699,07грн. становить 49,75грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, господарський суд вважає його обґрунтованим, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 49,75грн. інфляційних та 18,43грн. - 3% річних такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1699,07грн. основної заборгованості, 125,96грн. пені, 424,77грн. - 25% штрафу, 49,75грн. інфляційних, 18,43грн. - 3% річних.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 546, 625 ЦК України, ч.1 ст.173,ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 49, 82 –85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Хажинського сільського споживчого товариства (13374, Житомирська область, Бердичівський район, с. Хажин, вул. Братів Цілінських, 2, ідентифікаційний код 30326662)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рута-С" (10014, м.Житомир, вул. Баранова, 52, ідентифікаційний код 33649845):

- 1699,07грн. основної заборгованості;

- 125,96грн. пені;

- 424,77грн. - 25% штрафу;

- 49,75грн. інфляційних;

- 18,43грн. - 3% річних;

- 102,00грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1- до справи,

2,3- сторонам