Рішення № 9235466, 01.04.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" квітня 2010 р.Справа № 6/46

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді

за участю представників сторін

від позивача Корнілов О.О. - довіреність від 03.12.2009р.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будкомплект-Інвест" (м.Житомир)

про стягнення 32 775,72 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 32775,72 грн. заборгованості по лізинговим платежам згідно договору фінансового лізингу від 14.09.07р., з яких 30074,22 грн. основний борг, 261,49 грн. 3% річних, 650,22 грн. інфляційні, 1789,79 грн. пеня. Також просить розірвати договір фінансового лізингу від 14.09.07р. №LA 07000283 та зобов'язати ТОВ "Будівельна компанія "Будкомплект-Інвест" повернути предмет лізингу (транспортний засіб).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.На виконання вимог ухвали суду надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та підприємців, відповідно до якої ТОВ "Будівельна компанія "Будкомплект-Інвест" зареєстроване за адресою : м.Житомир, Шосе Київське, 131.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. До суду повернулася копія ухвали господарського суду Житомирської області від 16.03.2010р., направлена відповідачу за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 131, яка зазначена в позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з відміткою листоноші: "За зазначеною адресою немає".

Представник позивача в судовому засіданні повідомив про відсутність у нього інформації щодо іншої фактичної або юридичної адреси відповідача.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.09.2007р. між Закритим акціонерним товариством "Єврофінанс" (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будкомплект-Інвест" (Відповідач) був укладений договір фінансового лізингу №LA07000283, відповідно до умов якого лізингодавець (позивач) передає, а лізингоодержувач (відповідач) приймає у лізинг згідно додатку №1 до договору транспортний засіб - Jac 1020К Bort вартістю 49199,98грн (а.с.11-12).

Відповідно до п.3.4 договору та додатку №4 до договору від 14.09.07., лізинговий платіж становить 350,58 у місяць, з яких 162,44 - відшкодування вартості предмету лізингу і 188,14 - банківські відсотки та комісія.

Слід зазначити, що сторони погодили графік платежів додатком № 4, згідно якого відповідач зобов'язувався сплачувати лізингові платежі протягом 60 місяців (а.с.19).

Додатком №2 до договору лізингу сторони також погодили, що лізингоодержувач зобов'язується сплачувати лізингодавцю лізингові платежі згідно договору протягом п'яти календарних днів з дати виставлення відповідних рахунків лізингодавцем, але не пізніше сьомого числа кожного місяця, шляхом перерахування відповідних сум на поточний рахунок лізингодавця, зазначений в договорі та виставленому рахунку. Неодержання рахунку лізингоодержувачем не звільняє його від зобов'язання своєчасно здійснювати лізингові платежі відповідно до договору. Лізингові платежі сплачуються в українській гривні. Якщо в договорі вказана референційна валюта долари США або Євро, всі платежі будуть конвертовані в гривні на дату формування відповідного рахунку. Конвертовані платежі формуються у відповідності до поточного курсу продажу відповідно валюти КБ "Надра" плюс один відсоток на дату виставлення рахунку. У разі заміни обмінного курсу відповідної валюти з дня виставлення рахунку до дня сплати місячного лізингового платежу лізингоодержувачем, лізингодавець може збільшити наступний лізинговий платіж на суму курсової різниці між обмінним курсом відповідної валюти на дату сплати рахунку та дату виставлення цього рахунку у референційній валюті (п.8.2 додатку №2).

Датою сплати будь-якого платежу за договором фінансового лізингу є дата фактичного надходження коштів на поточний рахунок лізингодавця (п.8.8 додатку №2).

На виконання умов зазначеного договору позивач передав відповідачеві транспортний засіб, що підтверджується актом приймання-передачі від 03.10.2007 року (а.с.22).

Позивач виконав свої зобов'язання по договору в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості майна від відповідача не надходило.

За період з 31.07.2009р. по 25.11.2009 року ЗАТ "Єврофінанс" було виставлено відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 30074,22 грн. (а.с.24-34).

Відповідачем зобов'язання по договору не виконані, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем станом на день пред'явлення позову в сумі 30074,22грн.

Крім основної суми боргу позивач просить стягнути з відповідача 261,49 грн. - 3% річних, 650,22 грн. - інфляційних та 1789,79 грн. - пені. Також просить розірвати договір фінансового лізингу від 14.09.07р. №LA 07000283 та зобов'язати відповідача повернути предмет лізингу.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менш ніж один рік за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 30074,22 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основної суми боргу позивач просить стягнути з відповідача 261,49 грн. - 3% річних, 650,22 грн. - інфляційних та 1789,79 грн. - пені.

Відповідно до положень ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, перевіреного судом, сума інфляційних складає 650,22 грн., сума 3% річних - 261,49 грн. (а.с.5-6).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до п.8.9 додатку №2 до договору фінансового лізингу від 14.09.2007р. сторони погодили нарахування пені у разі прострочення сплати платежів за договором виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на відповідну дату від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування пені, суд приходить до висновку, що він здійснений правильно, відповідно до вимог чинного законодавства та підлягає задоволенню.

Також позивач просить суд розірвати договір фінансового лізингу від 14.09.07р. №LA 07000283 та зобов'язати відповідача повернути предмет лізингу.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (с.2 ст. 651 ЦК України).

Позивач при укладенні договору розраховував на отримання лізингових платежів, що є винагородою лізингодавця, але внаслідок невиконання (неналежного виконання) відповідачем своїх обов'язків по сплаті був їх позбавлений.

Згідно п.10.1 додатку №2 до договору лізингодавець має право в односторонньому порядку припинити дію договору у випадку, якщо лізингоодержувач: надає недостовірну інформацію щодо свого фінансового стану, стає неплатоспроможним, порушує будь-яке із зобов'язань, покладене на нього у відповідності до положень договору, та якщо таке порушення не буде виправлене протягом 30 календарних днів після направлення відповідної претензії лізингодавцем у письмовому вигляді, не сплатив лізинговий платіж протягом 30 календарних днів з дня виставлення рахунку на сплату платежу.

Лізингодавець має право відмовитися від договору та вимагати повернення транспортного засобу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення сплати складає більше 30 календарних днів (п.10.2 додатку №2 до договору).

У разі дострокового припинення договору лізингоодержувач зобов'язаний власними силами та за власний рахунок повернути транспортний засіб лізингодавцю у стані з врахуванням нормального зносу, за адресою, вказаною лізингодавцем. При поверненні транспортного засобу лізингоодержувач згідно з письмовою вимогою лізингодавця сплачує останньому вартість необхідного ремонту та полагодження будь-якого роду пошкоджень або псувань транспортного засобу, зазначених в акті повернення транспортного засобу, за винятком нормального зносу (п.10.3-10.4 додатку №2 до договору).

Усі суперечки, які можуть виникнути з приводу договору або в зв'язку з ними, вирішуються шляхом переговорів між сторонами (п.12.5 додатку №2 до договору).

У випадку, якщо сторони не зможуть досягти згоди по будь-якій суперечці, така суперечка передається на вирішення суду згідно з чинним законодавством України (п.12.6 додатку №2 до договору).

З врахуванням вимог ч.2 ст.188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

30.01.2009 року позивач направив на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору фінансового лізингу №LA 07000283 від 14.09.2007 року та вимогою повернути автомобіль марки JAKHFC 1020K державний номер АА8006ЕС, яка залишилась без відповіді та задоволення (а.с.23).

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч.3 ст.188 ГК України).

У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.4 ст.188 ГК України).

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача в частині розірвання договору фінансового лізингу №LA 07000283 від 14.09.2007р. та повернення майна обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Розірвати договір фінансового лізингу від 14.09.07р. №LA 07000283, укладений між Закритим акціонерним товариством "Єврофінанс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будкомплект-Інвест".

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будкомплект-інвест" (10007, м.Житомир, вул.Київське Шосе, 131, код 34216415) повернути Закритому акціонерному товариству "Єврофінанс" (02100, м.Київ, вул.І.Дубового, 14, код 30726921) автомобіль Jac 1020К Bort, державний номер АА 8006 ЕС.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будкомплект-інвест" (м.Житомир, вул.Київське Шосе, 131, код 34216415)

- на користь Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" (02100, м.Київ, вул.І.Дубового, 14, код 30726921) - 32775,72 грн., з яких : 30074,22 грн. - основний борг, 261,49 грн. - 3% річних, 650,22 грн. - інфляційні, 1789,79 грн. - пеня, а також 412,76 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати: 3 прим.

1 - в справу

2,3 - сторонам