Рішення № 9235464, 01.04.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" квітня 2010 р. Справа № 15/1814

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: Адаменко С.М. - представника за довіреністю від 18.01.2010р. (приймав участь у судових засіданнях 21.01.2010р., 11.02.2010р.).

від відповідача: Петричука В.В. - директора, Репікова А.В. - представника за довіреністю № 18 від 11.02.2010р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Нова лінія" (м. Київ)

до Приватного підприємства "Українська дистрибуційна система" (м. Житомир)

про стягнення 319 478,87 грн.

В судовому засіданні 24.03.2010р., в порядку ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 01.04.2010р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 319478,87грн. - 10% штрафу за непоставку товару.

Ухвалою господарського суду 08.12.2009р. позовну заяву Закритого акціонерного товариства "Нова лінія" прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.01.2010р.

В судовому засіданні 21.01.2010р. позивачем подано письмові уточнення до позовної заяви, відповідно до яких, позивач зазначив, що 18.11.2009р. Закрите акціонерне товариство "Нова лінія", на підставі вимог Закону України "Про акціонерні товариства", привело у відповідність до вимог вказаного Закону статут товариства, яким передбачено зміну найменування товариства з Закритого акціонерного товариства "Нова лінія" на Приватне акціонерне товариство "Нова лінія".

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства", статути та інші внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з Статуту та Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ПАТ "Нова лінія", Приватному акціонерному товариству "Нова лінія" присвоєно ідентифікаційний код 30728887, який належав Закритому акціонерному товариству "Нова лінія", про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Закритого акціонерного товариства "Нова лінія" від 21.02.2000р. Державна реєстрація змін до установчих документів ПАТ "Нова лінія" проведена 18.11.2009р. (а.с. 85-106).

Таким чином, Закрите акціонерне товариство "Нова лінія" (ідентифікаційний код 30728887) змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Нова лінія" у зв'язку з чим, позивачем у справі виступає Приватне акціонерне товариство "Нова лінія" (ідентифікаційний код 30728887).

За наведених обставин, господарський суд прийшов до висновку про необхідність заміни позивача - Закритого акціонерного товариства "Нова лінія" на Приватне акціонерне товариство "Нова лінія".

Ухвалами господарського суду від 21.01.2010р. та від 11.02.2010р. розгляд справи відкладався.

Представник позивача в судових засіданнях 21.01.2010р. та 11.02.2010р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив стягнути з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 10% від сум партій товару, визначених у замовленнях покупця (позивача), що становить 319478,87грн.

В судові засідання призначені на 04.03.2010р. та 24.03.2010р. представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка від 11.02.2010р. (а.с.145, т.1) та реєстр на відправку рекомендованої кореспонденції господарського суду Житомирської області за 10.03.2010р. (а.с. 1, т. 2).

Представники відповідача в судових засіданнях 11.02.2010р., 04.03.2010р., 24.03.2010р. проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 119-120 т. 1). Зокрема, зазначили, що усі замовлення від ПП "Нова лінія" на суму 3194788,67грн. були отримані в один день - 06.11.2009р. ПП "УДС" направило ЗАТ "Нова лінія" лист №138 від 06.11.2009р. про те, що всі замовлення, які надійшли 06.11.2009р. можуть бути виконані тільки за новими цінами шляхом підписання нової специфікації, що чітко обумовлено п.2.2 договору. Оскільки замовлення надійшли в п'ятницю 06.11.2009р., то відповідь на них була дана протягом робочого дня з моменту отримання замовлень, а саме - в понеділок 09.11.2009р. Крім того, листом №128 від 09.10.2009р. ПП "УДС" повідомило ЗАТ "Нова лінія" про те, що в зв'язку з підняттям ціни виробником і підвищення курсу євро, ціни піднято на 20%. Зазначений лист був отриманий позивачем 14.10.2009р., однак специфікації з боку ЗАТ "Нова лінія" не були підписані та повернуті ПП "УДС". Отже, за 20 днів ЗАТ "Нова лінія" було належним чином повідомлено про нові ціни, а тому ПП "УДС" не допускало будь-яких порушень умов договору №3094/90218 від 18.02.2009р. Посилання позивача на те, що замовлення були отримані відповідачем та прийняті до виконання 20.10.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення замовлень не відповідає дійсності, оскільки 20.10.2009р. від ЗАТ "Нова лінія" було отримано лист за вих. №5238 від 12.10.2009р., який відправлений з м.Києва 16.10.2009р. Представники відповідача вказують на те, що зазначений лист не має ніякого відношення до даного спору, оскільки в ньому йшлося про надання інформаційно-консультативних послуг і жодних замовлень до даного листа додано не було.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників відповідача та дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2009 року між сторонами у справі Закритим акціонерним товариством "Нова лінія", найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Нова лінія" (покупець) та ПП "Українська дистрибуційна система" (постачальник), укладено договір №3094/90218 (а.с.8-13), за яким постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця, в період дії цього договору, товари разом із усіма їх приналежностями та документами, що стосуються товарів, в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товари і оплатити їх на умовах цього договору. Специфікація є єдиним документом, який визначає ціни на товари, що постачаються та є невід'ємним додатком до цього договору (п.1.1).

Відповідно до п.1.6. договору, покупець надає замовлення позичальнику на підставі специфікації та оплачує товари згідно з наданим замовленням та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього договору.

Згідно пунктів 1.6.1., 1.6.2. договору, замовлення є окремим документом, який визначає асортимент, кількість товару, необхідного для здійснення поставки. На кожне замовлення покупця постачальник оформлює окрему транспортну накладну; транспортна накладна оформлюється постачальником без вказання цін і складається на кожну крему партію товару , обумовлену в одному замовленні.

В пункті 2.1. договору встановлено, що постачальник зобов'язаний поставити товари за цінами, які зазначені у специфікаціях, підписаних сторонами договору.

Пунктом 2.2. договору сторони обумовили, що постачальник має право за згодою покупця змінювати перелік товарів, що поставляються за цим договором, а також ціни на них, шляхом надіслання (надання) покупцеві нової специфікації разом з письмовою пропозицією (листом), не менше ніж за 20 календарних днів до внесення таких змін. Така письмова пропозиція підписується уповноваженою особою постачальника. При цьому, у випадку підвищення ціни, письмова пропозиція має містити наступне: вихідний номер та дату листа, номер цього договору та обґрунтування причин підвищення ціни.

Згідно п.4.2. договору, замовлення покупця на поставку товарів обов'язкові для постачальника. Замовлення можуть надаватись постачальникові у письмовій формі засобами поштового, факсимільного зв'язку, по електронній пошті або у інший спосіб, прийнятний для покупця, за 7 календарних днів до дня поставки.

У відповідності до п.4.1. договору, товар поставляється протягом 7 календарних днів з моменту отримання замовлення покупця, силами та засобами постачальника до відповідного торговельного центру покупця, який вказаний у замовленні, у відповідній кількості та належної якості, а також у відповідності до усіх інших вимог згідно з замовленням. У разі відсутності на складі постачальника товару та/або неможливості поставки товару (частини товару), визначеного у замовленні покупця, постачальник повинен протягом одного робочого дня, з моменту отримання замовлення, письмово повідомити покупця про неможливість повного (часткового) виконання цього замовлення. У випадку ненадання зазначеного повідомлення у вказаний термін, замовлення покупця вважається прийнятим постачальником до виконання.

Відповідно до п.8.5. договору, за порушення строків поставки товару, які обумовлені у п.4.1. даного договору, інших зобов'язань постачальника за даним договором, стосовно асортименту та/або кількості товару, який підлягає поставці, постачальник зобов'язується сплатити на користь покупця штраф у розмірі 10% від суми партії товару, визначеної у замовленні покупця.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаного договору сторонами були підписані специфікації №2 від 26.02.2009р., №3 від 15.07.2009 р. (а.с.15,16, 142,143).

Згідно пояснень відповідача № 43 від 24.03.2010 р. та наданих до справи доказів (реєстр видаткових накладних та оборотно-сальдова відомість), у 2009 році за договором №3094/90218 від 18.02.2009 р. ПП "УДС" поставлено ЗАТ "Нова лінія" товару на суму 604910,60 грн. Змін цін та умов договору по поставленому товару не було.

13.10.2009 р. ЗАТ "Нова лінія", згідно п.4.2. договору поставки № 3094/90218 від 18.02.2009 р., надіслало на адресу ПП "Українська дистрибуційна система" замовлення на поставку товарів (цінним листом з описом вкладення), а саме: замовлення за №04000005696 від 22.09.2009 р. на суму 16705,20 грн.; замовлення за №05000010324 від 21.09.2009 р. на суму 56106,40 грн.; замовлення за №06000008540 від 15.09.2009 р. на суму 51069,00 грн.; замовлення за №03000008056 від 11.09.2009 р. на суму 32444,52грн.; замовлення за №ОБ-00007379 від 09.10.2009 р. на суму 206393,50 грн.; замовлення за №ОБ-00007378 від 09.10.2009 р. на суму 206393,50 грн.; замовлення за №ОБ-00007698 від 09.10.2009 р. на суму 24541,56 грн.; замовлення за №09000006345 від 29.09.2009 р. на суму 60491,76 грн.; замовлення за №10000007121 від 07.10.2009 р. на суму 85956,50 грн.; замовлення за №12000005323 від 11.09.2009 р. на суму 49671,72грн.; замовлення за №ОБ-00007346 від 05.10.2009 р. на суму 72273,00 грн.; замовлення за №ОБ-00007348 від 07.10.2009 р. на суму 93347,76 грн.; замовлення за №ОБ-00007350 від 07.10.2009р. на суму 206393,50 грн., тобто, на загальну суму 1161787,92 грн.

На підтвердження отримання вказаних замовлень відповідачем 20.10.2009 р. та прийняття їх останнім до виконання, позивачем надано засвідчені копії опису вкладення до цінного листа з переліком вищенаведених замовлень та фіскальний чек від 13.10.2009 р. про направлення ПП "УДС" цінного листа за №0816200067380 (а.с.30, т.1,), а також повідомлення про вручення рекомендованого листа з рекомендованим повідомленням за №100344, на якому зроблено відмітку про вручення представнику ПП "УДС" 20.10.2009 р. (а.с.31, 141, т.1). Як вбачається із наведеного, номера поштових відправлень - цінного листа із замовленнями та р/л з р/п, повідомлення про вручення якого надано позивачем не співпадають, тобто, повідомлення №100344 не є доказом вручення відповідачу цінного листа із замовленнями на поставку продукції, відправленого 13.10.2009 р.

При цьому, з наявних матеріалів справи доказів вбачається, що рекомендованим листом №100344 позивач направив 14.10.2009р. відповідачу лист-претензію за вих.№5238 від 12.10.2009 р. стосовно виконання договору №3094/90218у від 18.02.2009 року про надання інформаційно-консультаційних послуг (а.с.130,131,141, т.1). Тобто, вказаний лист не має жодного відношення до правовідносин, спір щодо яких вирішується за позовом у даній справі.

Згідно відповіді Житомирської дирекції УДППЗ "Укрпошта" за №07-3/12-11 від 16.03.2010 р. на запит суду (а.с. 164, т. 1), лист позивача з оголошеною цінністю за №0816200067380 вручений уповноваженій особі відповідача на одержання пошти 06.11.2009 р.

27.10.2009 року ЗАТ "Нова лінія" надіслало на адресу ПП "Українська дистрибуційна система" замовлення на поставку товарів: замовлення за №ОБ-00007966 від 26.10.2009 р. на суму 66715,68 грн.; замовлення за № ОБ-00007965 від 26.10.2009 р. на суму 31988,60 грн.; замовлення за № ОБ-00007964 від 26.10.2009 р. на суму 94339,60грн.; замовлення за №ОБ-00007956 від 26.10.2009 р. на суму 179393,50 грн.; замовлення за № ОБ-00007957 від 26.10.2009 р. на суму 198439,30 грн.; замовлення за №ОБ-00007958 від 26.10.2009 р. на суму 179695,90 грн.; замовлення за № ОБ-00007959 від 26.10.2009 р. на суму 121972,20 грн.; замовлення за № ОБ-00007955 від 26.10.2009р. на суму 139484,50 грн.; замовлення за № 05000011493 від 26.10.2009 р. на суму 66715,68 грн., на загальну суму 1078744,96 грн.

Слід зазначити, що на підтвердження направлення зазначеного переліку замовлень, позивачем надано засвідчені копії (а.с. 41, т.1) опису вкладення у цінний лист, з переліком замовлень, та фіскального чеку від 27.10.2009р. про направлення цінного листа №0816200117956 (адресат не вказаний), а також повідомлення про вручення р/л з р/п (а.с. 42,140, т. 1) за №117948. Номера поштових відправлень - цінного листа із замовленнями та р/л з р/п, повідомлення про вручення якого надано позивачем, не співпадають. При цьому, з листа УДППЗ "Укрпошта" за №07-3/12-11 від 16.03.2010 р. вбачається, що цінний лист №0816200117956 надійшов у відділення поштового зв'язку Чабани на ім'я ПП "Декостиль" за адресою: вул. Баранова, 89, м.Житомир-1, та вручений уповноваженій Олексійчук.

Водночас, з наданого відповідачем поштового конверту, в якому останній отримав зазначені замовлення (а.с. 155, т. 1) та поштового повідомлення про вручення поштового відправлення №117948 (а.с. 140, т. 1) вбачається, що перелік зазначених вище замовлень від ЗАТ "Нова лінія" був отриманий уповноваженою особою відповідача 06.11.2009р. Факт вручення 06.11.2009р. уповноваженому представнику відповідача листа за №0816200117948 підтверджується відповіддю УДППЗ "Укрпошта" (а.с. 164, т. 1). Тобто, отримання 06.11.2009р. відповідачем переліку замовлень (а.с. 41, т. 1) підтверджується наявними у справі доказами.

28.10.2009 року ЗАТ "Нова лінія" надіслало на адресу ПП "Українська дистрибуційна система" цінним листом №0816200118006 з описом вкладення (а.с.48,49, т.1) наступні замовлення на поставку товарів згідно умов договору поставки №3094/90218 від 18.02.2009 р.; замовлення за № ОБ-00008091 від 27.10.2009 р. на суму 147179,28 грн.; замовлення за № ОБ-00008095 від 27.10.2009 р. на суму 248244,72 грн.; замовлення за № ОБ-00008092 від 27.10.2009 р. на суму 138299,95 грн.; замовлення за № ОБ-00008093 від 27.10.2009р. на суму 135197,52 грн.; замовлення за № ОБ-00008094 від 27.10.2009 р. на суму 285334,32 грн., на загальну суму 954255,79 грн.

Вищевказані замовлення були отримані відповідачем 06.11.2009р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення та відповідь пошти на запит суду.

Вважаючи, що відповідач порушив зобов'язання, встановлені договором та не поставив ЗАТ "Нова лінія" товари, перелік, яких наведений у замовленнях покупця у визначений договором строк, а також не надав обґрунтованого письмового повідомлення про мотиви нездійснення поставки, ЗАТ "Нова лінія" звернулось до ПП "Українська дистрибуційна система" з претензією від 10.11.2009р. (а.с. 50-52, т. 1) щодо сплати штрафу, нарахованого у відповідності до п.8.5. договору за невиконання поставки товару у семиденний строк з дня отримання замовлень, а в грудні 2009 року – до господарського суду з позовом у даній справі.

Розглядаючи питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу за невиконання зобов'язання за укладеним між сторонами договором поставки товару суд приймає до уваги наступне.

Визначення договору поставки міститься у ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, яка визначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. При цьому, положення Цивільного кодексу України про купівлю-продаж застосовуються до відносин поставки в частині, що не суперечить Господарському кодексу України.

Згідно частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати у обумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Строки поставки, згідно статті 267 Господарського кодексу України, встановлюються сторонами в договорі.

У відповідності до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 4 статті 231 Господарського суду України закріплено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як уже зазначалось, пунктом п.8.5. договору сторонами встановлено відповідальність постачальника, зокрема, за порушення строків поставки товару (7 календарних днів з моменту отримання замовлення покупця), у вигляді сплати покупцю штрафу у розмірі 10% від суми партії товару, визначеної у замовленні покупця.

Тобто, визначені у договорі поставки №3094/90218 штрафні санкції відповідають вимогам чинного законодавства.

Водночас, в силу статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У даному випадку, підставою для застосування відповідальності, встановленою сторонами згідно з п. 8.5. договору є порушення відповідачем – постачальником за договором, умов договору щодо строків поставки товару (7 днів від дня отримання замовлення) за відсутності повідомлення позивача про неможливість здійснення поставки (згідно п.4.1. договору).

Разом з тим, з'ясовуючи ступінь виконання взаємних зобов'язань за договором поставки, суд встановив, що всі замовлення ЗАТ "Нова лінія", надіслані 13.10.2009р., 27.10.2009 р. та 28.10.2009 р. на загальну суму 3194788,67 грн. були отримані ПП "УДС" в один день - 06.11.2009р., що засвідчується повідомленнями про вручення, інформацією УДППЗ "Укрпошта", а також журналом вхідної кореспонденції відповідача (листи позивача із замовленнями зареєстровані у вхідній кореспонденції відповідача у понеділок 09.11.2009р., оскільки як стверджує позивач, листи із замовленнями надійшли 06.11.2009 р., в п'ятницю, о 17-55 год.).

Листом №138 від 06.11.2009 р. (а.с.126-127, т.1), направленим ЗАТ "Нова лінія" 09.11.2009р., тобто протягом робочого дня з моменту отримання замовлень, як це передбачено п.4.1. договору, ПП "УДС" повідомило покупця, що замовлення, які надійшли 06.11.2009р. можуть бути виконані лише за новими цінами шляхом підписання нової специфікації, що чітко обумовлено п.2.2. договору №3094/90218 від 18.02.2009 року, які з боку ЗАТ "Нова лінія" не підписані та постачальником не отримані. Докази відправлення та вручення вказаного листа адресату 12.11.2009 р. містяться в матеріалах справи (повідомлення №4766, а.с.128, т.1; інформація УДППЗ "Укрпошта", а.с.156, т.1, фіскальний чек, а.с.157, т.1; витяг з журналу вихідної кореспонденції, а.с.11, т.2).

Суд вважає, що вказаний лист відповідача є достатньо обґрунтованим щодо неможливості поставки товару, зважаючи на те, що як вбачається з матеріалів справи, ще раніше, листом від 09.10.2009 р. за №128, ПП "УДС" повідомляло ЗАТ „Нова лінія" про те, що у зв'язку з підняттям ціни виробником і підвищенням курсу євро, ціни піднято на 20 % та разом з листом, у відповідності до п.2.2. договору поставки, направило позивачу нові специфікації у двох примірниках для підписання (листи, а.с.121,122, т.1; специфікації, а.с.123,124, т.1; фіскальний чек, а.с.158, т.1; повідомлення №42745, а.с.125, т.1; витяг з журналу вихідної кореспонденції, а.с.10, т.2).

Наведене свідчить про дотримання відповідачем умов пункту 2.2. договору поставки, за яким постачальник має право не менше ніж за 20 календарних днів повідомити покупця про зміну цін та надіслати покупцеві нові специфікації. Враховуючи, що лист №128 від 09.10.2009 р. разом із специфікаціями з підвищеними на 20 % цінами ЗАТ "Нова лінія" отримало рекомендованою поштою з повідомленням про вручення 14.10.2009 р., отже за 20 днів, з 14.10.2009 р. по 03.11.2009р., ЗАТ „Нова лінія" було належним чином повідомлено про нові ціни з отриманням відповідних специфікацій. Проте, надіслані специфікації не були підписані покупцем та направлені постачальнику, що, в свою чергу, з 04.11.2009 р. унеможливлювало виконання договору щодо поставки товару, зважаючи на умови пункту 2.1. договору, яким передбачено обов'язок постачальника поставити товари за цінами, які зазначені у специфікаціях, підписаних сторонами договору.

Таким чином, у даному випадку, відповідачем не допущено порушення будь-яких умов договору поставки, а тому відсутні й підстави для застосування до нього відповідальності у вигляді штрафу, про стягнення якої заявлено позивачем по справі.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Доводи позивача, викладені у позовній заяві, не є доведеними належними та допустимими засобами доказування, оскільки спростовуються викладеним та матеріалами справи.

Так, відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Встановивши вищевикладені обставини справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог та необхідність відмови у позові.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Замінити позивача у справі - Закрите акціонерне товариство "Нова лінія" (ідентифікаційний код 30728887) на Приватне акціонерне товариство "Нова лінія" (ідентифікаційний код 30728887).

2. У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кравець С.Г.

Дата підписання рішення: "06" квітня 2010р.

Віддрукувати: 1 - до справи, 2,3 - сторонам