Постанова № 9234443, 04.12.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 грудня 2009 року           16:44           № 2а-12945/09/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьян С.К. при секретарі судового засідання Попові В.С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя

про визнання недійсним податкових повідомленнь-рішеннь від 01.07.2009р №0000310220, від 27.07.2009р. №0000310220/1.

за участю представників сторін:

від позивача: Стовбир О.О. (за дорученням від 26.12.08р. № ГО-08/300)

від відповідача: не з’явився

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 04.12.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»(далі ПАТ „СГ „ТАС”) з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя про визнання недійсним податкових повідомленнь-рішеннь від 01.07.2009р №0000310220, від 27.07.2009р. №0000310220/1.

          Позовні вимоги мотивовані відсутністю порушень пп.. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” Ленінською регіональною Дирекцією ПАТ СГ „ТАС”, оскільки страхові платежі які поверталися страхувальникам за період, що залишився до закінчення дії договору, зменшувались на складове страхового тарифу, тобто нормативні витрати на ведення справи. Страховик ПАТ „СГ „ТАС” при отриманні доходу від страхового платежу сплачує податок у розмірі 3% як від загальної суми волового доходу.

          Позивач в судовому засіданні 04.12.2009р. заявив клопотання про зміну назви позивача, а саме на підставі Закону України „Про акціонерні товариства”, просить суд замінити назву позивача по справі із Закритого акціонерного товариства „Страхова група” ТАС” на Приватне акціонерне товариство „Страхова група „ТАС”, також заяву про уточнення позовних вимог в якій просив суд не стягувати судові витрати в сумі 3,40 з державного бюджету на користь позивача, інші позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

          Відповідачем позов не визнано, у запереченнях на позовну заяву зазначено про правомірність здійснених донарахувань та зроблених під час перевірки висновків про порушення Ленінською регіональною дирекцією позивача п.п.7.2.1 п.п.7.2.3 п.7.2. ст..7 п.п.11.3.1 п.11.3. ст..11 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств”

          Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Інспекторами державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя проводилась перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Севастопольською філією Приватного акціонерного товариства „Страхової Групи ”ТАС” вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.07.06 по 31.03.09, за результатами якої складно акт № 725/10/22-009/25750050 від 18.06.2009р.

В акті перевірки зазначено, що в порушенні пп. 7.2.1 пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7, п.11.3.1 п. 11.3 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” Ленінською РД ПАЗ „СГ”ТАС” зменшено валовий дохід страхових платежів, переданих головному офісу Приватного акціонерного товариства „СГ”ТАС” у перестрахувальника.

07.07.2009 р. Позивачем була направлена скарга на податкове повідомлення-рішення від 01.07.2009 р. №0000310220, у відповідь на яку отримано рішення про результати розгляду скарги від 27.07.2009 р. №3964/10/25-010, яким було залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 01.07.2009р. №0000310220.

31.07.2009 р. Позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення від 27.07.2009 р. №0000310220/1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4 458,03 грн.

Направлену Позивачем скаргу №Г.04.0.0/6004 від 04.08.2009 р., було залишено Відповідачем без задоволення, про що повідомлено листом №4237/10/25-010 від 11.08.2009р.

За висновком акта перевірки та за результатами адміністративного оскарження (під час якого скарга позивача була залишена без задоволення) відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 01.07.09р. №0000310220, від 27.07.09р. №0000310220/1 яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток страхових організацій в розмірі 4 458,03 грн. (в тому числі 2 972,02 грн. основний платіж, 1 486,01 грн. штрафні санкції).

          З наявних в матеріалах справи доказів та наданих сторонами пояснень, керуючись нормами чинного законодавства, судом встановлені наступні обставини.

          В акті перевірки зазначено, що в порушення пп. 7.2.3 п. 7.2. ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" якщо Ленінська регіональна дирекція ПАТ „Страхова Група „ТАС" отримує доходи із джерел, інших ніж ті, що визначені у підпункті 7.2.1 п. 7.2, такі доходи оподатковуються за ставкою 25% до об'єкта оподаткування.

          Статтею 9 Закону України „Про страхування" встановлено, що страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - це плата за страхування, яку страхувальник (клієнт) страхової компанії зобов'язаний внести страховику (страховій компанії) згідно з договором страхування.

Страховий тариф - ставка страхового внеску з одиниці страхової суми їй за визначений період страхування. Страхові тарифи при добровільній формі страхуванні обчислюються страховиком актуарно (математично) на підставі відповідної статистики настання страхових випадків та має декілька структурних складових при його визначені, у тому числі таку структурну складову, як нормативні витрати на ведення справи. Конкретній розмір страхового тарифу визначається в договорі страхування за згодою сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України „Про страхування" страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори страхування життя, повинні міститись у Правилах страхування, які розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування. Норматив витрат на ведення справ для кожного виду страхування включений в розрахунок страхового тарифу, який передбачає як оцінку ризику страховика так і його компенсаційні витрати, тобто у розрахованому страховому тарифі „норматив витрат на ведення справ" є його структурною складовою, відповідно без виділення цієї структурної складової у нарахованому страховому платежі за конкретним договором страхування.

          Статтею 28 Закону України „Про страхування" встановлено, що у разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника (страховика, обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування) страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи. Тобто страховий платіж, який повинен бути повернутий страхувальнику, за умовами договору страхування, зменшується на його складову, тобто нормативні витрати на ведення справи.

          Величина отриманого чи нарахованого страхового платежу визначається з урахуванням норм статей 9, 17 та 28 Закону України „Про страхування” згідно з тарифами, при розрахунку яких визначено норматив на ведення справи. При цьому, відповідно до пункту 7.2.3 пункту 7.2. статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до категорії валових витрат, пов’язаних з одержанням таких доходів, не включаються витрати, які понесені страховиком під час здійснення операції які були закладені у страховий тариф і суму яких не можна вичленити із звичайної ціни страхового тарифу. Таким чином, всі операції із страхування не підпадають під дію п.5.10 ст. 5 та відповідно п.10.1 ст.10 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства”.

          Це також відповідає пункту 2 „Інші доходи, що мають особливий порядок оподаткування" Форми декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, яка затверджено наказом ДПА України від 31.03.2003 № 146 зі змінами і доповненнями (на період перевірки), в якому у код рядків „показники" не включений доход від витрат на ведення справи по іншим видам страхування ніж страхування життя, як такий, що має особливий порядок оподаткування, тобто за ставкою податку 25%.

Витрати Позивача на ведення справ, суми яких визначенні у Акті перевірки № 4354/22-0/26419647, відносяться до і є частиною страхового платежу і відповідно є доходом від страхової діяльності.

При цьому припинення дії договору страхування та повернення страхувальнику страхових платежів за період, що залишився до закінчення дії договору, не змінює правової та економічної суті такої частини страхових платежів як відрахування нормативних витрат на ведення справи (з урахуванням їх визначення та отримання страховиком До припинення договору та цільового використання).

Відповідно до 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" при отриманні чи нарахуванні доходу у вигляді страхових платежів, у тому числі їх частину, що відповідає нормативу витрат 4а ведення справ, визначену при розрахунку страхового тарифу, оподатковується за ставкою 3%.

Проведення додаткового розрахунку податку згідно з актом перевірки за ставкою 25% не відповідає підпункту 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" і в свою чергу призводить до подвійного оподаткування.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважені, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В супереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов Приватного акціонерного товариства „Страхова Група „ТАС” задовольнити повністю.

2.          Визнати нечинними податкові повідомлення – рішення від 01.07.09р. №0000310220, від 27.07.09р. № 0000310220/1.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Каракашьян С.К.