Вирок № 92339832, 21.10.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/11934/18 пр. № 1-кп/759/1344/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Дячука С.І.;

при секретарі - Шпакович С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження ЄРДР 12018100080004722 від 10 червня 2018 року за обвинувальним актом стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Суми, українець, гр-н України, освіта середня, офіційно не працює, одружений, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , судимий: 09 серпня 2011 року вироком Зарічного районного суду м. Суми за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 353, ч. 1 ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі, які відбув 05 листопада 2013 року; 28 травня 2019 року (в режимі відеоконференції) вироком Зарічного районного суду м. Суми за ч. 2 ст. 185 КК України до арешту строком 6 місяців, які відбув, -

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України,

сторони: прокурор Дзісь Б.О., обвинувачений ОСОБА_1 , захисник - Самойлик В.Г., інші учасники: потерпілі ОСОБА_3 , ТОВ «АТЛ-АВТОСЕРВІС» (код 39696432, представник - Пашковський Д.В., Грицик Д.С. , -

В С Т А Н О В И В:

25 травня 2018 року, у денну пору доби, ОСОБА_1 , маючи судимості за крадіжки та грабіж, перебуваючи у приміщенні магазину «АТЛ» №1 по вул. Симиренка, 36 у м. Києві, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно. Діючи з корисливих мотивів на реалізацію вказаного злочинного умислу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, він взяв з торгових полиць товар - акумулятор 6СТ-80А (0) LONGLIFE (SMF) вартістю 2 666 грн. 67 коп., який сховав до поліетиленового пакету та вийшов з ним з магазину не розрахувавшись, у подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Крім того, 31 травня 2018 року, у денну пору доби, ОСОБА_1 знову знаходячись в приміщенні магазину «АТЛ» №1 по вул. Симиренка, 36 у м. Києві, діючи з тих самих мотивів та метою, спрямованих на повторне вчинення крадіжки в аналогічний спосіб, взяв з торгових полиць товар - акумулятор 6СТ-90А Start Ultimate вартістю 3 496 грн. 67 коп., який сховав до поліетиленового пакету та вийшов з ним з магазину не розрахувавшись, у подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Крім того, 02 червня 2018 року, у денну пору доби, ОСОБА_1 знову знаходячись в приміщенні магазину «АТЛ» №1 по вул. Симиренка, 36 у м. Києві, діючи з тих самих мотивів та метою, спрямованих на повторне вчинення крадіжки в аналогічний спосіб, взяв з торгових полиць товар - зарядний пристрій 6СТ-60А3 (1) Standart-MEGA вартістю 1 042 грн. 50 коп., який сховав до поліетиленового пакету та вийшов з ним з магазину не розрахувавшись, у подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Крім того, 10 червня 2018 року з метою покращення свого матеріального становища ОСОБА_1 вирішив продовжити свою злочинну діяльність, пов`язану з викраденням чужого майна третіх осіб. З цією метою він прибув на територію ринку «Дніпро», розташованого по бульвару Академіка Кольцова, 12 в м. Києві, де, приблизно о 13 год. 50 хв., звернув увагу на жіночу сумку, що лежала поруч з гр-кою ОСОБА_3 , яка торгувала на ринку, і вирішив викрасти вказану сумку. Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, непомітно підійшов до вказаної торгової точки і переслідуючи корисливий мотив шляхом вільного доступу взяв зазначену сумку вартістю 304 грн., в якій знаходились: - гаманець чорного кольору вартістю 102 грн.; - грошові кошти в сумі 6 000 грн.; - два мобільні телефони марки «Samsung» вартістю 975 грн. та марки «Prestigio» вартістю 497 грн., а також зв`язка ключів, три брелка, три упаковки корма для котів, які не становлять матеріальної цінності, а всього у такій спосіб шляхом крадіжки заволодів чужим майном на загальну суму 7 878 грн. Разом з тим, дії ОСОБА_1 були викриті потерпілої ОСОБА_3 , яка почала кричати про крадіжку та звати на допомогу, у зв`язку з чим ОСОБА_1 викинув викрадені речі потерпілої, не маючи можливості ними розпорядитися. Відтак, вчинивши всі дії, які він вважав за необхідне для здійснення крадіжки, злочин не закінчив з причин, що не залежали від його волі, оскільки був викритий і на виході з ринку був затриманий перехожими громадянами.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за всіма епізодами крадіжок з приміщенні магазину «АТЛ» №1 визнав у повному обсязі, щиро покаявся, дав показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним вказаних злочинів, пояснивши, що дійсно, маючи судимості за корисливі злочини, 25, 31 травня та 02 червня 2018 року, діючи кожного разу повторно в однаковий спосіб (приховування товару з торгових полиць у поліетиленовому пакеті) здійснював крадіжки з вказану магазину, розташованого в м. Києві по вул. Симиренка 36, у першому випадку акумулятора 6СТ-80А, у другому - 6СТ-90А, а у третьому - зарядного пристрою 6-СТ-60А3, вартість яких не оспорював, які в подальшому з метою власного збагачення продав таксистам.

Що стосується звинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, то в цій частині ОСОБА_1 свою винуватість визнав повністю і щиро покаявся в частині закінченого замаху на повторне вчинення крадіжки, але своєю винуватості у відкритому заволодінні майна потерпілої ОСОБА_3 послідовно не визнавав. При цьому пояснив, що дійсно 10 червня 2018 року, перебуваючи на ринку «Дніпро» по бульвару Кольцова, помітив жіночу сумку, яка знаходилась на прилавку без нагляду власника та за її спиною, взяв її та скритно пішов з нею в напрямку виходу ринку. Через декілька хвилин, пройшовши до десяти метрів, почув крики потерпілої про крадіжку та допомогу, а том відразу скинув цю сумку та почав тікати. Обвинувачений не оспорював вартості вказаної сумки та речей, що в ній перебували, суми готівкових коштів, натомість наполягав на тому, що потерпіла не бачила і не могла бачити, як він викрав її сумку, а коли здогадалася про це і почала кричати, він скинув вказану сумку, тому просив свої дії перекваліфікувати на ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім власне показань обвинуваченого, суд за результатами судового розгляду та оцінки всіх поданих сторонами доказів, які не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості, а у сукупності та взаємозв`язку є достатніми для того, щоб вважати доведеним винуватість обвинуваченого поза розумним сумнівом у повторному здійсненні крадіжок за всіма епізодами 25, 31 травня та 02 червня 2018 року, які охоплюються кваліфікацією за ч. 2 ст. 185 КК України, а також у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому також повторно, що вимагає перекваліфікації дій обвинуваченого з ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 на ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Щодо обвинувачення за ч. 2 ст. 185 КК України.

Так, за протоколом прийняття заяви про злочин від 11 червня 2018 року представник магазину «АТЛ» № 1 повідомила, що з цього магазину по АДРЕСА_3 , невстановлена особа викрала 3 акумулятори, 2 зарядних пристрої та пляшку оливи (т. 1 а. 72-73).

За дослідженими судом протоколом огляду місця події від 11 червня 2018 року з додатками у виді фото таблиць, об`єктом огляду було приміщення автомагазину «АТЛ», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Симиренка 36, з якого зі слів керуючого було викрадено: 3 акумулятори, 2 зарядних пристрої та оливу ємкістю 4л.( т. 1 а. 74-78).

Суд вказані документи оцінює в порядку ч. 1 ст. 337 КПК України лише в межах висунутого обвинувачення.

Як видно з протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, свідки впізнали чоловіка, який 25, 31 травня та 02 червня 2018 року незаконно заволодів авто-акумуляторами з приміщення магазину «АТЛ» №1 за адресою: м. Київ, вул. Симиренка 36 (т. 1 а. 83-93).

Під час дослідження вказаних документів обвинувачений підтвердив їх достовірність, в тому числі ідентифікаційну, уточнивши, що саме він дійсно у вказані дати вчинив за вказаних обставин крадіжки вказаних двох акумуляторів та зарядного пристрою на загальну суму 7 205 грн. 84 коп., про щиро кається.

Представник потерпілого ТОВ «АТЛ-АВТОСЕРВІС» під час судового розгляду даним складом суду в судове засідання не прибув, хоча про час і місце його проведення був повідомлений (т. 3 а. 60-61), брав участь в судовому провадженні, підтримав заявлені вимоги (т. 1 а. 42, 163, 167, 175), а тому суд розглянув справу в частині, що його стосується, за його відсутності.

Відтак, обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України є безсумнівно доведеним.

Щодо обвинувачення за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, то воно було предметом судового розгляду різних судових інстанцій.

Аналогічні показанням під час судового розгляду обвинувачений надав і під час слідчого експерименту, що підтверджено дослідженим в суді протоколом цієї слідчої дії від 25 липня 2018 року з додатками у виді фото таблиць (т. 1 а. 125-135), зокрема ОСОБА_1 на місцевості продемонстрував, як він на території ринку «Дніпро», проходячи біля прилавку з продуктами, на стойці всередині прилавка помітив жіночу сумку, саме в цей час у нього виник умисел викрасти дану сумку.(фото №3) Підійшовши упритул до прилавку, він протягнув руку і непомітно швидко схопив вказану жіночу сумку. Коли продавець даного прилавку виявила зникнення сумки та почала голосно кричати, він зрозумів, що його викрито, та тікаючи позбавився викраденої сумки, викинувши її. Крім того, ОСОБА_1 детально розповів про вчиненні ним крадіжки 25 та 31 травня, 02 червня 2018 року з приміщення автомагазину «АТЛ» по вул. Симиренка,36 в м. Києві (фото №7-10). Встановити протиріччя у змісті вказаних показань обвинуваченого не уявляється можливим через відсутність відео запису цієї слідчої дії.

Як видно з протоколу прийняття заяви про злочин від 10 червня 2018 року, потерпіла ОСОБА_3 дійсно заявила, що о 13 год. 50 хв. 10 червня 2018 року на ринку «Дніпро» за адресою: м. Київ, бульвар Кольцова 12, невідома особа відкрито заволоділа її речами.(т. 1 а. 94).

Однак, за дослідженим судом протоколом огляду місця події від 10 червня 2018 року разом із схемою та ілюстративними таблицями (т. 1 а. 95-102), біля торгового місця потерпілої ОСОБА_3 , яке є місцем вчинення злочину, на відстані декілька метрів поруч з торговим павільйоном виявлено на асфальтовому покритті належні потерпілій сумку жіночу коричневого кольору з чорними ручками, в якій знаходились гаманець з готівкою в сумі 6 000 грн., два мобільні телефони «Samsung» та «Престижо», зв`язка ключів, три брелка та інші речі, які не мають цінності, а також трохи в стороні куртку чоловічу спортивна блакитного кольору та мобільний телефон марки «Samsung» білого кольору. Ці дані повністю узгоджуються з послідовними показаннями обвинуваченого.

Згідно з розпискою від 10 червня 2018 року потерпіла ОСОБА_3 впізнала свої речі, які були в неї викрадені, та отримала їх на відповідальне зберігання (т. 1 а. 105).

Під час дослідження вказаних документів обвинувачений підтвердив їх достовірність, уточнивши, що вказану сумку з речами він непомітно вкрав, а коли піднявся галас він зрозумів, що його викрито, а тому скинув цю сумку біля торгового павільйону ще на території ринку, коли його почали затримувати втратив свою куртку з власним телефоном

Дані про виявлення викинутих викрадених речей поруч на місцевості з місцем вчинення злочину узгоджується з правовою позицією обвинуваченого.

Показання обвинуваченого щодо обставин замаху на викрадення речей потерпілої, втечі та свого затримання знайшли повне підтвердження під час безпосереднього дослідження судом протоколу огляду диску з фрагментами відеозапису від 11 червня 2018 року та самого відеозапису (файл «відео») (т. 1 а. 107-110), на якому зафіксовано, як на асфальтову частину дороги вийшла потерпіла, яка веде себе знервоване, водночас чоловік, ідентифікований обвинуваченим як він сам, одягнений в світлі джинси, футболку зеленого кольору, на голові кепка синього кольору, в руках тримає куртку, тікає, з обох боків його намагаються зловити прохожі громадяни.

Звертає на себе увагу те, що в момент втечі обвинувачений об`єктивно не мав при собі жіночої сумки, що підтверджено ретельно дослідженим відео записом. Ці дані також узгоджуються з показаннями обвинуваченого про те, що відразу, як він відчув себе викритим у крадіжці, він викинув викрадене, не маючи наміру його при собі утримувати. Узгоджується це і з даними протоколу затримання обвинуваченого від 10 червня 2018 року (т. 1 а. 113-116), в якому обвинувачений прямо зазначив, що кається у вчиненому, однак щодо кваліфікації злочину, за вчиненні якого затримали обвинуваченого, цей протокол містить необумовлені виправлення, а тому суд дані з цього приводу вимушений оцінити критично.

За таких обставин суд критично оцінює як єдиний доказ твердження у заяві про злочин про відкритий характер викрадення, оскільки вказівка на цю ознаку в первинному документі про злочин має бути безсумнівно підтверджена іншими доказами, а всі сумніви з цього приводу тлумачить виключно на користь обвинуваченого.

Твердження прокурора про те, що обвинувачений вчиняв крадіжку у присутності інших осіб, які усвідомлювали його дії, не ґрунтується на фактичних обставинах, які прокурор сам вважав встановленими і виклав в обвинувальному акті. Жодного доказу, який би ствердно вказував на те, що обвинувачений, будучи викритим, намагався утримати викрадені ним речі, до суду не подано. Сам по собі факт вчинення крадіжки у людному місці (ринок) не свідчить про відкритий характер викрадення за відсутності даних про те, що потерпіла чи сторонні особи усвідомлювали характер дій крадія.

Потерпіла не тільки не сприяла встановленню істини у справі, а й всіляко перешкоджала цьому, жодного разу не прибувши до суду (т. 1 а. 25, 162, 170-171, 190, 208, 220-221, 237; т. а. 10, 21, 56, 104, 111, 125, 135, 212, 219, 230, 232; т. 3 а. 4, 6, 11, 12, 17, 22, 23 тощо). Судове провадження здійснювалося за відсутності потерпілої, яка системно на протязі кількох років уникла явки до судів різних інстанцій, про свій допит на 21 жовтня 2020 року особисто була завчасно повідомлена через засоби зв`язку, які вже 21 жовтня 2020 року виявилися неактуальними.

Зважаючи на строк судового провадження, численні докази повідомлення потерпілої про час і місце судового слухання, документоване небажання нею отримувати судову кореспонденцію, що належно оцінено судом апеляційної інстанції як відсутність підстави вважати проведений судовий розгляд за її відсутності у таких умовах порушенням процесуального закону, відсутність клопотань сторін про продовження здійснення її судових викликів, суд здійснив даний судовий розгляду у відсутності потерпілої.

Клопотання про дослідження додаткових доказів сторони не заявляли.

Аналізуючи висновки суду апеляційної інстанції щодо правової оцінки дій обвинуваченого за епізодом викрадення майна потерпілої ОСОБА_3 , суд звертає увагу і на такі об`єктивні обставини, які мають істотне значення для правильного та об`єктивного вирішення справи в цій частині.

Так, зважаючи на застосовані в обвинувальному акті невизначені логічні мовні звороти та застосований лексико-граматичний стиль викладу тексту, висунуте обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України належно сформульованим вважати не можна.

Дійсно, в обвинувальному акті за цим епізодом констатується, що ОСОБА_1 повторно відкрито викрав чуже майно, однак не довів свої дії до кінця з причин, що не залежали від його волі. Натомість, одночасно акцентується увага і на умислі обвинуваченого та фактичному складі його дій, спрямованих саме на таємне викрадення майна (крадіжка) - «переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, непомітно підійшов… і взяв сумку…». Відтак, орган досудового розслідування вважає, що як умисел, так і дії обвинуваченого, пов`язані з безпосереднім заволодінням майном потерпілої, охоплювалися поняттям «крадіжка». Дійсно, дії, розпочаті як крадіжка, які після викриття перейшли у спробу залишити місце злочину разом з викраденим майном, перетворюються у грабіж. Однак, в обвинуваченні з цього приводу зовсім не конкретизується, які саме дії обвинуваченого помітила потерпіла і намагалася зупинити (саму крадіжку чи втечу з викраденими речами), яке майно вона намагалася при цьому зберегти (те, що залишилося на прилавку, чи те, яким заволодів обвинувачений), отже, за підсумком, як встановлені стороною обвинувачення фактичні обставини, так і сформульоване обвинувачення не містить даних про те, чи все ж таки викрила потерпіла крадіжку, які вимоги вона висунула обвинуваченому, невідомо, чи вимагала вона повернення викраденого майна, нарешті, не розкрито, які саме дії довести до кінця мав намір обвинувачений (чи було це заволодіння майном чи все ж таки втеча з метою уникнути відповідальності). За таких неконкретизованих вихідних даних обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України вже з самого початку виглядає критично неповно сформульованим.

Не зважаючи на ці висновки, суд ретельно оцінив з цього приводу всі досліджені докази під час судового розгляду.

За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 25, 31 травня та 02 червня 2018 року повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), яке належить ТОВ «АТЛ-Автосервіс», на загнану вартість 7 205 грн. 84 коп. (акумулятор 6СТ-80А (0) LONGLIFE (SMF), акумулятор 6СТ-90А Start Ultimate, зарядний пристрій 6СТ-60А3 (1) Standart-MEGA), а тому всі ці дії обвинуваченого кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України.

Також суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 10 червня 2018 року вчинив закінчений замах на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), яке належить потерпілій ОСОБА_3 на загальну вартість 7 878 грн., дій, спрямованих на відкрите заволодіння майном потерпілої чи його утримання при собі після викриття крадіжки не вчиняв - іншого не доведено, а тому вказані дії обвинуваченого в порядку ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення суд перекваліфіковує з ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Цивільний позов, заявлений представником потерпілого ТОВ «АТЛ-Автосервіс» (т. 1 а. 45-71) про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 12 284 грн. 34 коп. підлягає задоволенню частково, лише на доведену в межах обвинувачення суму завданих збитків, тобто на суму 7 205 грн. 84 коп. (вартість акумулятора 6СТ-80А (0) LONGLIFE (SMF) на 2 666 грн. 67 коп., акумулятора 6СТ-90А Start Ultimate на 3 496 грн. 67 коп. та зарядного пристрою 6СТ-60А3 (1) Standart-MEGA на 1 042 грн. 50 коп.), в інший частині розмір матеріальних збитків виходить за межі висунутого обвинувачення і не підтверджений жодними доказами.

Суд відмовив у задоволенні клопотання прокурора як надуманому про оголошення перерви для підготовки для виступу в судових дебатах. Суд зважив при цьому на тривалість судового провадження, незначний обсяг обвинувачення, за яким обвинувачений практично не оспорював фактичні обставини, цілковиту готовність прокурора до процесу, яку він продемонстрував під час допиту обвинуваченого, детально аналізуючи обставин справи у своєму виступі, активно приймаючи участь у репліках з наведенням відповідних мотивів.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст. 50, 65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно зі ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами, дані про особу обвинуваченого, який одружений, має на утриманні малолітню дитину (т. 1 а. 210 - 212), за даними облікової документації перебував під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом з 2016 року, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, відтак відсутні сумніви в його осудності, раніше судимий. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття у вчинених злочинах, зважаючи на їх доведений обсяг. Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого, стан його здоров`я, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_1 тільки в умовах ізоляції від суспільства, а відтак призначає йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, а за сукупністю злочинів застосовує принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і в даному випадку достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_1 має бути призначено в порядку ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України шляхом повного складання покарань, оскільки встановлено, що він вчинив злочини до постановлення щодо нього вироку Зарічного районного суду м. Суми від 28 травня 2019 року, покарання за яким у виді арешту строком на шість місяців відбувпід час попереднього ув`язнення.

Враховуючи те, що вироком Зарічного районного суду м. Суми від 28 травня 2019 року ОСОБА_1 засуджений за злочин, вчинений ним 17 липня 2017 року, тобто під час дії ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року), покарання відбуте ним повністю за вказаним вироком суду під час попереднього ув`язнення (затриманий 15 червня 2018 року на підставі ухвали апеляційного суду (т. 1 а. 140) і з того часу безперервно перебуває під вартою по теперішній час, належить зарахувати у строк відбутого покарання в цілому із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює двом дням позбавлення волі.

Суд виключає посилання на судимість обвинуваченого за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 09 жовтня 2006 року, за яким його було засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі, який він відбув 06 липня 2007 року, через перебіг строку погашення судимості.

Враховуючи обґрунтованість висунутого обвинувачення, обраний судом вид остаточного покарання, суд, вважає за необхідне в порядку ст. 377 КПК України раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 373-377 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, за якими призначити йому покарання у виді позбавлення волі:

-за ч. 2 ст. 185 КК України - на строк 3 (три) роки;

-за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - на строк 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України остаточно призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю даних злочинів та злочину, за який ОСОБА_1 було засуджено вироком Зарічного районного суду м. Суми від 28 травня 2019 року, шляхом повного складання призначених покараньу виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки та 6 (шість) місяців.

Початком строку відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 10 червня 2018 року.

У строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року) зарахувати ОСОБА_1 повністю відбуте ним під час попереднього ув`язнення покарання за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 28 травня 2019 рокуу виді 6 місяців арешту (6 місяців позбавлення волі на підставі перерахунку в порядку п/п «а» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України) із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює двом дням позбавлення волі, тобто один рік позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 - ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ - залишити без зміни до набрання вироком законної сили і утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».

Цивільний позов ТОВ «АТЛ-Автосервіс» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, у сумі 12 284 грн. 34 коп. задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АТЛ-Автосервіс» 7 205 грн. 84 коп., а в нішій частині - позов залишити без задоволення.

Речові докази по справі:

- сумка із штучної шкіри, коричневого кольору, грошові кошти у сумі 6000 грн., гаманець чорного кольору, мобільний телефон марки «Samsung» GS5830, з серійним номером: НОМЕР_1 ,з сім карткою мобільного зв`язку «Київстар», мобільний телефон марки «Prestigio» з сім карткою «Lifecell», зв`язка ключів в кількості 4 шт., брелок в кількості 3 шт., корм для котів в кількості 3 уп. - залишити потерпілій ОСОБА_3 за належністю;

- 1-CD-R диск з фрагментами відеозапису подій від 10.06.2018 - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12018100080004722.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення а засудженим, який перебуває під вартою, в той строк з момент вручення йому копії вироку..

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ С.І. ДЯЧУК