Постанова № 9233909, 04.03.2010, Харківський окружний адміністративний суд

КОПІЯ< Текст >

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04.03.2010 р.                                                                                           № 2а- 37958/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: П'янової Я.В.

При секретарі: Нікітіної О.В.

За участю представників сторін:

Позивача: Останін К.Ю.

Відповідача: Демчан А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов ТОВ „Авто-Енергія” до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ „Авто-Енергія”, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0000492303/0 від 14.04.09 р., №0000502303/0 від 14.04.09 р., №0000042200/0 від 14.04.09 р. та №0000032200/0 від 14.04.09 р., посилаючись на порушення відповідачем норм чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова, проти позову заперечує, вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до норм чинного законодавства, свою позицію виклав у запереченнях на позов, які надав до суду, просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення на позов та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем в період з 25 лютого 2009 р. по 1 квітня 2009 р. була проведена невиїзна документальна перевірка підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами перевірки 08 квітня 2009 р. було складено акт перевірки №674/23-314/24674476, та винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000492303/0 від 14.04.09 р. на суму 22114,00 грн., №0000502303/0 від 14.04.09 р. на суму 49871,00 грн., №0000042200/0 на суму 7660,88 грн. та №0000032200/0 від 14.04.09 р. на суму 680,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, зважаючи на таке.

Відповідач вважає встановленим факт завищення позивачем валових витрат на суму 68044,00 грн. у декларації за 3 кв.2008 р. та факт завищення позивачем податкового кредиту на суму 13609,00 грн. у декларації за 3 кв.2008 р. Відповідний висновок відповідач обгрунтовує тим, що в періоді, який ним перевірявся, позивач здійснював переобладнання двох автомобілів – монтаж тентового фургону виробництва ТОВ «АВЕРС Лтд» на автомобілі IVECO EURO CARGO ML 180 E 28 та монтаж холодильної установки ТR 3000/2000/1000, 12V на автомобіль FIAT Ducato 2,3 JTD. При цьому з наданих позивачем первинних документів, а саме договору №98/Ф від 01.07.08 р., акту здачі-прийняття робіт №00000660 від 14.07.08 р. та акту здачі-прийняття робіт по рахунку №605 від 03.07.08 р. неможливо встановити фактичне отримання таких робіт та їх зв’язок з господарською діяльністю позивача, оскільки відповідачеві не було надано документів, які б засвідчували факт перереєстрації транспортних засобів, у зв’язку з їх переобладнанням в органах ДАІ та не визначенні у первинних документах номерів шасі та інших складових частин, що ідентифікують транспортні засоби, що були переобладнані.

Так, фактичне отримання робіт позивачем підтверджується актами виконаних робіт, наявність яких не заперечує сам відповідач, а вимог щодо ідентифікації транспортних засобів за допомогою саме номеру шасі діюче законодавство не містить. Частина 7 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» дійсно встановлює обов’язок реєструвати належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів, або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів, але відповідний закон не є частиною податкового законодавства та не встановлює спеціальних умов щодо віднесення платниками податків сум до складу валових витрат та податкового кредиту.

Пунктом 5.11. ст. 5 Закону України №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» забороняється установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у самому цьому Законі.

Позивач до матеріалі справи надав договори, за якими він продав в рамках власної господарської діяльності переобладнані транспортні засоби і, таким чином, довів зв’язок понесених витрат із власною господарською діяльністю.

Дані факти жодним чином не спростовані відповідачем, який не довів відсутності зв’язку отриманих позивачем робіт з його господарською діяльністю.

Щодо неправомірності включення позивачем до складу податкового кредиту суми 19638,00 грн. по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Євро Трейд», в яких номенклатура поставки зазначена на іноземній мові необхідно зазначити наступне.

Підпункти 7.2.1. та 7.2.6. п.7.2. ст.7 абз. «е» Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР, як і інші норми податкового законодавства не містять вимоги зазначати товарну номенклатуру у податкових накладних виключно на державній (українській) мові. Оскільки відповідної вимоги законодавство не містить – неправомірно не визнавати податкові накладні тільки виходячи з того, що товарна номенклатура викладена на іноземній мові, а будь-яких інших доказів відсутності права платника податків на суму податкового кредиту, що позивач має згідно податкових накладних, отриманих від ТОВ «Євро Трейд» відповідач не навів.

Щодо визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб відповідач, посилаючись на п.13.5. ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», стверджує, що позивачем в порушення вищеназваної норми податкового законодавства не здійснено утримання та внесення до бюджету суми податку з фрахту на загальну суму 7662,88 грн. (6% від суми 127714,59 грн., сплаченої на користь нерезидента – фірми «LERNER LLC» (США) згідно з контрактом №LR 015-2007 від 18.09.07 р.).

Відповідно до Закону України від 29.06.04 р. «Про міжнародні договори України» міжнародний договір України – це договір, укладений у письмовій формі з іноземною державою, або іншим суб’єктом міжнародного права, який регулюється міжнародним правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи в декількох пов’язаних між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування.

Статтею 19 вищезазначеного закону встановлено, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з частиною 2 статті 10 ЦК України, якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом національного законодавства застосовуються правила відповідного міжнародного договору В той же час, між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки підписана Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал, яка була підписана 04.03.94 р., ратифікована 26.05.95 р. та набула чинності 05.06.00 р.

Зокрема, в статті 7 вищевказаної Конвенції «Прибуток від комерційної діяльності» вказується, що «Прибуток від комерційної діяльності резидента Договірної Держави може оподатковуватись тільки у цій Державі, якщо резидент не здійснює або на здійснював комерційну діяльність в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Факт здійснення комерційної діяльності фірмою «LERNER LLC» на території України через розташоване в Україні постійне представництво нерезидента судом не встановлений.

Також вищевказана Конвенція не містить вказівки про те, що підтвердження статусу резидента США здійснюється виключно за формою №6166, про яку йдеться в листах №10656/7/12-0117 від 26.05.08 р. ДПА України та №8611/7/22-106 від 28.06.08 р. Відповідні листи, що були надані відповідачем, не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, та, відповідно, не можуть бути використані в якості джерела податкового права.

Відповідно до статті 4 Конвенції про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал від 04.03.94 р. Резидент Договірної Держави означає будь-яку особу, яка, відповідно до законодавства цієї Держави належить до оподаткування в ній на підставі свого місця проживання, місця перебування, громадянства, місця корпоратизації чи будь якого іншого критерію.

Позивач на підтвердження того факту, що фірма «LERNER LLC» (США) є резидентом Сполучених Штатів Америки надав апостильовану угоду про заснування компанії з обмеженою відповідальністю «LERNER LLC» від 14.05.01 р. в м.Карсон Сіті, штат Невада, США, а також, згодом, в якості додаткового доказу Сертифікат про правовий статус компанії з обмеженою відповідальністю «LERNER LLC». Цими документами у сукупності позивач довів, що його контрагент за зовнішньоекономічним контрактом був та є до цього часу резидентом Cполучених Штатів Америки, а оподаткування сум оплати фрахту, як доходів і джерелом походження з України повинно здійснюватися, відповідно, згідно умов, що встановлені міждержавною угодою з питань оподаткування, укладеною між Україною та США - Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал від 04.03.94 р. та що, відповідно, донарахування податку з фрахту на суму 7662,88 грн. є неправомірним, а податкове повідомлення-рішення №0000042200/0 на підлягає скасуванню.

Оскільки позивач, як було встановлено вище, не мав обов’язку утримувати та вносити до бюджету податок на доходи нерезидентів – неправомірним, відповідно, є й застосування до позивача штрафної (фінансової санкції) у сумі 680,00 грн., яке було здійснено відповідачем з посиланням на п.п. 4.1.4. п.4.1. ст.4. та п.п.17.1.1. п.17.1. ст.17 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. шляхом винесення податкового повідомлення-рішення №0000032200/0 від 14.04.09 р. на суму 680,00 грн.

До того ж, згідно з п.1.4. Порядку надання звітів про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №28 від 16 січня 1998 р. та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24 квітня 2002 р. за №391/6679 у разі відсутності у звітному кварталі виплат доходів нерезидентам звіт не подається. Враховуючи викладене вище, податкове повідомлення-рішення №0000032200/0 від 14.04.09 р. також підлягає скасуванню.

З огляду на вищевикладене, керуючись cт.ст. 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ТОВ „Авто-Енергія” до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень –задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова №0000492303/0 від 14.04.09 р., №0000502303/0 від 14.04.09 р., №0000042200/0 від 14.04.09 р. та №0000032200/0 від 14.04.09 р.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 09.03.2010р.

Суддя підпис< Текст >                                        П'янова Я.В.