Постанова № 9233155, 17.02.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"17" лютого 2010 р. № 2а- 43528/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

суддів - Бабаєва А.І., Заічко О.В.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача - Бідної О.І.,

представник відповідача - не прибув,

представника третьої особи - Гнатченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "СВ" до Міністерства економіки України , третя особа - Державна податкова адміністрація України про визнання дій протиправними та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Міністерства економіки України щодо застосування спеціальної санкції - режиму індивідуального ліцензування до ПП "СВ"; скасувати Наказ Міністерства економіки України № 1204 від 02.11.2009 року в частині застосування до ПП "СВ" спеціальної санкції - режиму індивідуального ліцензування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ПП "СВ" є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності. 16.06.2008р. між ПП "СВ" та Фірмою "NAUSHAD LEATHER FINISHERS" був укладений контракт № NU 23. За умовами пункту 3.1. Контакту, оплата за товар здійснюється шляхом перерахування його вартості, зазначеної в інвойсі (рахунку-фактурі) на рахунок Продавця - Фірму "NAUSHAD LEATHER FINISHERS", а саме: попередня оплата в розмірі 5 000 доларів США за кожні 10000 кв. м. здійснюється за 15 календарних днів до дати відвантаження товару; решта суми, яка зазначена інвойсі (рахунку-фактурі) - в разі пред'явлення позивачу копії коносаменту про прибуття товару в порт Одеса. На виконання контракту Позивачем було здійснено попередню оплату в сумі 43 740 доларів США, яка була визначена у специфікації № 1 до Контракту. Однак, Фірма "NAUSHAD LEATHER FINISHERS" не поставила товар, зобов'язання за контрактом не виконала. ПП "СВ" було вимушено звернутись до Господарського суду із позовною заявою за захистом порушених прав. Рішенням Господарського суду Харківської області від 17 березня 2009р. по справі № 60/01-09 позовні вимоги ПП “СВ”задоволено частково: стягнуто з Фірми "NAUSHAD LEATHER FINISHERS" заборгованість в сумі 43 740, 00 доларів США, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 437,4 доларів США. Рішення Господарського суду Харківської області Фірмою "NAUSHAD LEATHER FINISHERS" не виконано. Позивач неодноразово звертався до Міністерства юстиції України з проханням прийняти до виконання та роз'яснити порядок виконання рішення, однак відповідь отримано не було. З моменту подання ПП "СВ" позовної заяви до Господарського суду Харківської області з вимогою стягнути з Фірми "NAUSHAD LEATHER FINISHERS" суми попередньої оплати за Контрактом, стоки передбачені ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зупиняються. З боку ПП "СВ" не має жодного порушення діючого законодавства, зокрема у сфері проведення розрахунків в іноземній валюті, тому застосування спеціальної санкції - режиму індивідуального ліцензування є неправомірним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на факти, викладені в позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду клопотання про розгляд даної справи без його участі. В наданих до суду запереченнях просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та пояснив, що спеціальна санкція - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності була правомірно застосована Мінекономіки до ПП "СВ" на підставі подання ДПА від 28.09.2009 № 11682/5/22-6016. Зазначена спеціальна санкція була застосована до позивача відповідно до наказу Мінекономіки від 02.11.2009 № 1204 за порушення вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (в редакції, що діяла до 24.11.2009). Так, ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (в редакції, що діяла до 24.11.2009) передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Відповідно до підпункту 3.3 пункту з "Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями", затвердженої постановою Правління Національного банку від 24.03.1999 № 136, банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі вантажних митних декларацій, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг. Позивачем до закінчення граничного терміну поставки, який становить 180 днів з моменту здійснення авансового платежу, не було надано до уповноваженого банку документ, який згідно з умовами контракту від 16.06.2008 № NU 23, засвідчив би здійснення нерезидентом поставки імпортної продукції. У зв'язку з цим, операцію резидента не знято з контролю уповноваженого банку. До Мінекономіки з питанням про надання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією ПП "СВ" не зверталось. Разом з цим, згідно з актом перевірки Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 14.08.2009 № 2004/23-104/31982336, податковими органами в результаті перевірки ПП "СВ" було встановлено наявність в цього підприємства простроченої дебіторської заборгованості за контрактом від 16.06.2008 № NU 23, укладеним між ПП "СВ" та фірмою нерезидентом "NAUSHAD LEATHER FINISHERS" (Індія). Мінекономіки заперечує проти позову та вважає, що дії Мінекономіки відносно застосування до ПП "СВ" спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування та сам наказ Мінекономіки від 02.11.209 № 1204 відповідають вимогам чинного законодавства у сфері зовнішньоекономічних відносин.

Представник третьої особи, Державної податкової адміністрації України, в судому засіданні проти позову заперечувала та пояснила, що актом перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова від 14.08.2009р. №2004/23-104/31982336 «Про результати планової виїзної перевірки ПП «СВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.03.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2007 по 30.06.2009р. було встановлено, що в порушення ст.2 Закону України від 23.09.94р. №185/94 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями ПП «СВ» не отримало товар на суму 43740,00 дол. США (336798,00 грн.) від фірми "NAUSHAD LEATHER FINISHERS" (Індія) по контракту № 23 від 16.06.08р., чим порушено терміни розрахунків в іноземній валюті, тобто більше ніж 180 днів з дати перерахування коштів нерезиденту. При цьому, представник третьої особи не заперечувала проти того факту, що на час складання акту перевірки позивачем були здійснені всі необхідні дії щодо усунення порушення, тому пеня передбачена законодавством не нараховувалась, але враховуючи, що порушення ст.2 Закону України від 23.09.94р. №185/94 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями фактично не було усунуто, вважає дії ДПА України щодо направлення на адресу відповідача подання «щодо застосування спеціальних санкцій» відносно ПП «СВ» правомірними.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що згідно наказу Міністерства економіки України № 1204 від 02.11.2009р. до Приватного підприємства «СВ» було застосовано спеціальну санкцію режим індивідуального ліцензування. Підставою для застосування спеціальної санкції було лист ДПА від 28.09.2009 року № 11682/5/22-6016 «Щодо застосування спеціальних санкцій».

Відповідно до зазначеного листа ДПА України пропонувала застосувати спеціальні санкції, або попередити про можливість застосування спеціальних санкцій до ПП «СВ» за порушення вимог ст.2 Закону України від 23.09.94р. №185/94 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» №959-ХІІ від 16.04.1991р. визначено основні засади регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні та встановлено відповідальність субєктів зовнішньоекономічної діяльності. Так, ст.37 Закону передбачено, що за порушення цього або повязаних з ним законів України до субєктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних субєктів господарської діяльності можуть бути застосовані спеціальні санкції, зокрема застосування індивідуального режиму ліцензування. Відповідно до ч.5 ст.37 зазначеного Закону, індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього закону та/або повязаних з ним законів України, та скасовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Порядок застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) зазначеної санкції визначено Положенням про порядок застосування до субєктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних субєктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженим наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000р. №52 (далі Положення).

Згідно п.1.1.,1.2.зазначеного Положення спеціальні санкції - індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, застосовуються Міністерством економіки України до субєктів зовнішньоекономічної діяльності що порушили Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та повязані з ним Закони, за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду.

Відповідно до п.4.2. Положенням про порядок застосування до субєктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних субєктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженим наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000р. №52 подання повинно містити: найменування та реквізити субєкта зовнішньоекономічної діяльності, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, іншу доцільну інформацію, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати.

Суд зазначає, що в порушення вимог п.4.2.вищезазначеного Положення, подання не містило зміст порушення.

Із наданих представником третьої особи документів вбачається, що згідно акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 14.08.2009р. №2004/23-104/31982336 (арк.справи141), позивачем порушено ст.2 Закону України від 23.09.1994р.№185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями, а саме: ПП «СВ» не отримало товар на суму 43740,00 дол. США (336798,00 грн.) від фірми «NAUSHAD LEATHER FINISHERS» (Індія) по контракту №23 від 16.06.08р., чим порушило терміни розрахунків в іноземній валюті, тобто більш ніж 180 днів з дати перерахування коштів нерезиденту.

Судом також встановлено, що 16.06.2008р. між ПП «СВ» та Фірмою «NAUSHAD LEATHER FINISHERS» був укладений контракт № NU 23 (далі Контракт). За умовами (пункту 3.1) даного Контракту оплата за товар здійснюється шляхом перерахування його вартості, зазначеної в інвойсі (рахунку-фактурі) на рахунок Продавця - Фірму «NAUSHAD LEATHER FINISHERS» (надалі Відповідач), а саме:

-попередня оплата в розмірі 5000 доларів США за кожні 10000 кв.м. здійснюється за 15 календарних днів до дати відвантаження товару;

-решта суми, яка зазначена інвойсі (рахунку-фактурі) - в разі предявлення Позивачу коносаменту про прибуття товару в порт Одеса.

На виконання Контракту позивачем здійснено попередню оплату в сумі 43740 доларів США, яка була визначена у специфікації № 1 до Контракту.

Однак, фірмою «NAUSHAD LEATHER FINISHERS» не було поставлено товар, зобовязання за контрактом не виконані.

Із матеріалів справи вбачається, що ПП «СВ» до моменту спливу строків, встановлених статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з фірми «NAUSHAD LEATHER FINISHERS» заборгованості у сумі 43740 дол. США. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.01.2009р. було порушено провадження у справі.

Згідно статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17 березня 2009р. по справі № 60/01-09 позовні вимоги ПП «СВ» задоволено частково: стягнуто з Фірми «NAUSHAD LEATHER FINISHERS» заборгованість в сумі 43740, 00 доларів США, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 437.4 доларів США. Зазначене рішення суду набрало законної сили 31 березня 2009 року, що підтверджується Довідкою Господарського суду Харківської області № 60/01-09 від 30.11.2009р. (арк. справи 176 )

Отже, з моменту подання Позивачем позовної заяви до Господарського суду Харківської області щодо стягнення з нерезидента суми попередньої оплати строки, передбачені статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зупиняються.

Судом встановлено та не заперечується представником третьої особи, що на момент складання акту перевірки, ДПІ Комінтернівського району м. Харкова було відомо про прийняття Позивачем заходів щодо стягнення суми заборгованості з Фірми «NAUSHAD LEATHER FINISHERS», тому суд вважає, що зазначену інформацію доцільно, тобто необхідно було відобразити у направленому на адресу відповідача поданні № 11682/5/22-6016 від 28.09.2009 року.

Суд також зазначає, що згідно Довідки Господарського суду Харківської області № 60/01-09 від 30.11.2009р.(арк. справи 177), рішення Господарського суду Харківської області від 17 березня 2009 року про стягнення 43740, 00 доларів США, та 10000 гривень не виконувалось на території України ( в матеріалах справи відсутні докази повного або часткового виконання рішення господарського суду Харківської області від 17 березня 2009 року у справі № 60/01-09).

Матеріали справи також містять докази звернення позивача до Міністерства юстиції України з проханням прийняти до виконання та розяснити порядок виконання Рішення суду (арк. справи 20). Листом від 29.12.2009 року № 20227-0-33-09-26 Міністерство юстиції України повідомило, що оскільки у відносинах між Україною ті Індією відсутній міжнародний договір, яким би був врегульований порядок взаємного визнання та виконання судових рішень, питання про визнання і виконання в Індії вищезазначеного рішення українського суду може бути вирішено виключно на підставі внутрішнього законодавства Індії.

Тобто, Позивач не має можливості здійснити на території України дії щодо виконання рішення суду про стягнення з резидента Індії суми заборгованості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуємий наказ Міністерства Економіки України щодо застосування спеціальної санкції режиму індивідуального ліцензування до ПП «СВ» винесено без врахування всіх обставин справи, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також зазначає, що 29.12.2009 року ПП «СВ» звернулось з клопотанням до Міністерства економіки України з проханням скасувати спеціальну санкцію, застосовану до ПП «СВ» Наказом Міністерства економіки України № 1204 від 02.11.2009р. До клопотання Позивач надав всі необхідні документи, зокрема листи обслуговуючих банків про відсутність порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, а також звернення до Міністерства юстиції України, що підтверджується описом вкладення та квитанцією про відправлення кореспонденції.

30.01.2010р. Міністерство економіки України листом повідомило ПП «СВ», що у разі надання останнім належним чином завірених копій звернень підприємства до Міністерства юстиції щодо надання розяснень стосовно порядку виконання рішення Господарського суду Харківської області від 17.03.2009р. у справі № 60/01-09 та доказів їх відправлення (оскільки у листі від 28.12.2009р. № 1 йде мова про неодноразове звернення до Міністерства юстиції), відповіді Міністерства юстиції (у разі наявності) та оригінали довідок обслуговуючих банків про відсутність порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічної операції станом на поточну дату, буде розглянуте питання про скасування (тимчасове зупинення) дії спеціальної санкції.

Суд дійшов висновку, що Позивач надав Відповідачу всі необхідні документи для прийняття обґрунтованого рішення щодо скасування (тимчасове зупинення) дії спеціальної санкції.

Зважаючи на вказане, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи та досліджені в суді, колегія суддів вважає, що позивач на час складання акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 14.08.2009р. №2004/23-104/31982336 та на час видання Міністерством економіки України спірного наказу вживав всі практичні та можливі заходи щодо стягнення з нерезидента боржника грошових коштів, сплачених авансовим платежем по імпортній операції на умовах відстрочки поставки.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач правомірність винесеного ним 02.11.2009р. наказу №1204 в частині застосування до ПП "СВ" спеціальної санкції режиму індивідуального ліцензування, не довів.

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог ст.8 КАСУ, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та ст.9 КАСУ, де передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов”язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу верховенства права, який закріплений в ст.8 Конституції України та ст.22 Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "СВ" до Міністерства економіки України, третя особа - Державна податкова адміністрація України про визнання дій протиправними та скасування наказу - задовольнити у повному обсязі.

Визнати дії Міністерства економіки України щодо застосування спеціальної санкції - режиму індивідуального ліцензування до Приватного підприємства "СВ" протиправними.

Скасувати Наказ Міністерства економіки України № 1204 від 02.11.2009 року в частині застосування до Приватного підприємства "СВ" спеціальної санкції - режиму індивідуального ліцензування.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня виготовлення повного тексту постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 22.02.2010 року.

Головуючий суддяПіскун В.О.

Судді Заічко О.В.

Бабаєв А.І.