Рішення № 92321578, 21.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року Справа № 160/8484/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа – Пенсійний фонд України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), третя особа – Пенсійний фонд України, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зобов`язати здійснити призначення пенсії за віком ОСОБА_1 із 07.09.2017 року, включити до страхового стажу для обчислення пенсії ОСОБА_1 періоди навчання у Таллінському морехідному училищі рибної промисловості із 01.09.1975 року по 14.02.1978 року та період роботи у Владивостоцькій базі тралового рефрижераторного флоту із 10.03.1978 року по 28.09.1979 року із дня призначення пенсії, здійснити відповідний перерахунок розміру пенсії та виплатити заборговані кошти.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що з 2003 року по 15.09.2017 йому виплачувалась пенсія за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». 15.09.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, відповідачем позивача було фактично переведено з пенсії за вислугою років на пенсію за віком. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною позивач звернувся до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 відкрито провадження у справі № 160/8484/20 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувано належним чином завірені матеріали пенсійної справи ОСОБА_2

26.08.2020 представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що законодавчих підстав для здійснення призначення пенсії за віком позивачу не має, натомість, в ГУ ПФУ наявні правові підстави для переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугою років на пенсію за віком. І лише таким чином позивач може реалізувати своє право на пенсію за віком, оскільки пенсія за віком не є первинною для нього. Крім того, зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з пропуском строку, встановленого ст. 122 КАС України. На підставі зазначеного, відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

На виконання ухвали суду від 28.07.2020 відповідачем було долучено до матеріалів справи № 160/8484/20 належним чином завірені матеріали пенсійної справи ОСОБА_1

04.09.2020 на адресу суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» узгоджуються із законодавством та рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.01.2018 у справі № 200/17763/17. З огляду на що, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

08.09.2020 на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій підтримано аналогічну правову позицію викладену в позовній заяві та зазначено, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Набувши право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 15.09.2015 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.

15.09.2015 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 переведено на пенсію за віком.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.01.2018 по справі № 200/17763/17 було визнано неправомірними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі та заступника начальника Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі Вербицької Л.В. щодо застосування для розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 показника заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік у розмірі 1197 грн. 91 коп. та незастосування для розрахунку пенсії показників щомісячного заробітку, зазначеного в «індивідуальних відомостях персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України».

Скасовано розпорядження Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі від 04.10.2017 року № 810831.

Зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі провести розрахунок пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до заяви від 15.09.2017 року з використанням для розрахунку показників середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарних роки, що передують року звернення за пенсією 2014, 2015 та 2016 роки.

Також, рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.07.2019 по справі № 200/21805/17 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області включити до страхового стажу для обчислення пенсії ОСОБА_1 періоди навчання у Таллінському морехідному училищі рибної промисловості із 01.09.1975 року по 14.02.1978 року та період роботи у Владивостоцькій базі тралового рефрижераторного флоту із 10.03.1978 року по 28.09.1979 року.

Встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача із заявами, в яких вказував на необхідність саме призначення йому з 07.09.2017 пенсії зі віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а не переведення з одного виду пенсії на інший, що зроблено відповідачем.

Разом з тим, відповідач, зокрема, листом № 11046-10971/П-03/8-0400/20 від 11.06.2020 повідомив ОСОБА_1 , що при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» питання розглядається як переведення на інший вид пенсії. Тому, згідно заяви від 15.09.2017 ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», на пенсію за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

За приписами ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону № 1058-IV передбачено право вибору пенсійних виплат особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2003 року перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

15.09.2017 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач вказує, що позивача переведено з пенсії за вислугою років на пенсію за віком, при цьому, при обчисленні пенсії, відповідно до рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.01.2018 по справі № 200/17763/17 застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

Крім того, з урахуванням рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.07.2019 по справі № 200/21805/17 з 11.10.2017 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням до страхового стажу періоду навчання у Таллінському морехідному училищі рибної промисловості із 01.09.1975 року по 14.02.1978 року та періоду роботи у Владивостоцькій базі тралового рефрижераторного флоту із 10.03.1978 року по 28.09.1979 року.

Слід зазначити, що в даному випадку має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший.

Разом з тим, як встановлено судом, ОСОБА_1 первинно було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», що передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше. Законом № 1058-ІV не регулюються порядок призначення, обчислення розміру та виплати пенсій за вислугу років.

Із вищезазначеного слідує, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність, що виразилась у не призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з 07.09.2017 у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», враховуючи що з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до норм цього Закону позивач звернувся вперше.

Слід також зазначити, що пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивачу має бути призначена саме з 07.09.2017, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 виповнилось 60 років.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно переведено ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, оскільки у даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Разом з тим, вимога позивача щодо включення до страхового стажу для обчислення пенсії ОСОБА_1 періоду навчання у Таллінському морехідному училищі рибної промисловості із 01.09.1975 року по 14.02.1978 року та періоду роботи у Владивостоцькій базі тралового рефрижераторного флоту із 10.03.1978 року по 28.09.1979 року із дня призначення пенсії, тобто з 07.09.2017 не підлягає задоволенню, оскільки рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.07.2019 по справі № 200/21805/17 вже було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області включити до страхового стажу для обчислення пенсії ОСОБА_1 означені періоди.

Що стосується посилань відповідача, на пропуск позивачем строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною першою ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Зважаючи на те, що пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції), суд вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати частину першу статті 122 КАС України та при визначені права позивача на звернення до адміністративного суду керуватися строками, визначеними в інших законах, зокрема, Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб`єкта владних повноважень.

З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 122 КАС України в системному зв`язку з положенням частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суд дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що доводи відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду є безпідставними.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою суду від 28.07.2020 року відстрочено позивачу сплату судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру в сумі 840,80 грн. - до ухвалення судового рішення у справі № 160/8484/20.

Зважаючи на задоволення позову, судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 840,80 грн., який підлягав оплаті, відповідно до положень КАС України та Закону України «Про судовий збір», підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа – Пенсійний фонд України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що виразилась у не призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з 07.09.2017 у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 07.09.2017 у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та провести перерахунок призначеної пенсії та її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складений 21 жовтня 2020 року.

Суддя А. Ю. Рищенко