Рішення № 92321584, 06.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року Справа № 160/5113/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №160/5113/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа 1: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, третя особа 2: Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 12.05.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа 1: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, третя особа 2: Державна судова адміністрація України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Покровського районного суду Дніпропетровській області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року із застуванням обмеження нарахування в сумі 47320,00 гривень;

- зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Покровського районного суду Дніпропетровській області ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року, а також надбавки за вислугу років 20% від посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 18 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць;

- зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення.

2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 12.05.2020 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

3. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі № 160/5113/20, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, в порядку положень ст. 262 КАС України.

4. Ухвалою суду від 14.05.2020 року було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії доказів по справі:

- розрахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за квітень 2020 року.

5. 25.05.2020 року відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву разом із витребуваними судом доказами по справі.

6. 26.05.2020 року відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому викладено клопотання про залучення в якості співвідповідача Верховну Раду України.

7. 16.06.2020 року Головним управлінням Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву позивача по справі №160/5113/20.

8. 22.06.2020 року ДСА України подано до суду відзив на позовну заяву, в якому викладено клопотання про залучення в якості співвідповідачів Верховну Раду України, Кабінету Міністрів України.

9. Ухвалою суду від 09.07.2020 року у задоволенні клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України про залучення у якості співвідповідачів, співвідповідачів Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа 1: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, третя особа 2: Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів, було відмовлено.

10. Також, слід вказати, що 22.06.2020 року Державна судова адміністрація України звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву, в якому заявила клопотання про зупинення провадження у справі №160/5113/20.

11. Ухвалою суду від 13.07.2020 року клопотання Державної судової адміністрації України про зупинення провадження у справі № 160/5113/20, було задоволено. Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа 1: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, третя особа 2: Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів, зупинено до прийняття Конституційним Судом України рішення за конституційним поданням Верховного Суду від 29.05.2020 року.

12. 01.09.2020 року позивачем, на електронну адресу суду було направлено клопотання про поновлення провадження у справі №160/5113/20, з тих підстав, що Конституційним Судом України 28.08.2020 року було ухвалено рішення №10-р/2020.

13. Ухвалою суду від 01.09.2020 року поновлено провадження у справі, а також вирішено подальший розгляд адміністративної справи №160/5113/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа 1: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, третя особа 2: Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів, здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 22.09.2020 року.

14. 22.09.2020 року закрито підготовче засідання в адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду одразу після закінчення підготовчого засідання.

15. Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Позивач до суду було подано клопотання про розгляд справи без її участі.

16. 22.09.2020 року фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

17. Суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

18. Частиною четвертою статті 243 КАС встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

19. В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що у період з 18 по 30 квітня 2020 року мала б бути нарахована суддівська винагорода відповідно до ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII, а саме: у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та надбавки за вислугу років 20% від посадового окладу.

20. Проте, під час нарахування суддівської винагороди за цей період відповідачем було протиправно застосовано обмеження, передбачене частиною третьою статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" із змінами та доповненнями, внесеними Законом України № 553-ІХ від 13 квітня 2020 року.

21. Вказує, що питання виплати суддівської винагороди регулюється саме Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

22. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись, на те, що Державна судова адміністрація України здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів (крім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони, Державної судової адміністрації України та її територіальних управлінь.

23. Територіальне управління Державної судової адміністрації України є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.

24. Абзацом 1 ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.

25. Верховною Радою України 13 квітня 2020 року прийнято Закон України №553-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", який набрав чинності 18 квітня 2020 року, яким встановлено обмеження нарахування, зокрема суддівської винагороди - у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року.

26. Таким чином, на думку відповідача, нарахована суддівська винагорода обмежується максимальним розміром 47230,00 грн. на місяць.

27. Окрім того, відповідач зазначає, що зазначене питання розглядалось на засіданні Ради суддів України, на якому зазначили, що оскільки складові суддівської винагороди, визначені ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" окремо скороченню не підлягають, а Законом № 553-ІХ від 13 квітня 2020 року не визначено відповідної процедури, тому розрахунок суддівської винагороди слід здійснювати на загальних підставах, а обмеження максимального її розміру - застосовувати до загальної суми розрахованої суддівської винагороди.

28. Також про збалансованість Державного бюджету України і про те, що соціально-економічні права громадян не є абсолютними, а можуть обмежуватися, говориться в рішеннях Конституційного Суду України від 27 листопада 2008 року № 26-рп/2008, від 25 січня 2012 року №3-рп/2012, від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011, а також в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.10.1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" та від 12.10.2004 року у справі "Кйяртан Асмундсон проти Ісландії".

29. Відповідач вважає, що зміни в законодавстві України, зокрема прийняття Закону України № 553-ІХ від 13 квітня 2020 року зумовлені економічним становищем держави та спрямовані на досягнення фінансової стабілізації в умовах карантину.

30. З огляду на викладене, вважають, що Територіальне управління Державної судової адміністрації України, як розпорядник коштів нижчого рівня не мало правових підстав для нарахування та виплати суддівської винагороди поза межами видатків Державного бюджету та без застосування обмежень, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (у редакції Закону України № 553-ІХ від 13 квітня 2020 р.).

ІV. ДОВОДИ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

31. Головним управлінням Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області подано до суду відзив на позов, в якому просили вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначили, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що Казначейство повинно нести цивільно-правову відповідальність за неправомірні дії посадових та службових осіб інших органів державної влади або уособлювати Державу Україна.

32. Правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі з приводу виплати суддівської винагороди врегульовані нормами Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

33. Згідно із статтею 130 Конституції України та частиною 2 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус судців" № 1402-VІІІ від 2 червня 2016 року (далі-Закон №1402) суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

34. Верховною Радою України 13 квітня 2020 року прийнято Закон України № 553-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", яким передбачено зокрема, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобіганню поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року (47230 грн).

35. Зазначають, що положення Закону № 553-ІХ, на підставі якого здійснювалось нарахування та виплата позивачу суддівської винагороди у квітні 2020 року, не визнані неконтситуційними.

V. ДОВОДИ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ 2 ДСА УКРАЇНИ

36. ДСА України зазначили, що вимоги позивача про визнання дій протиправними, перерахунку та виплати суддівської винагороди, є необґрунтованими, так як положеннями ч.2 ст. 19 Конституції України вимагають від суб`єкта владних повноважень діяти лише на підставі, та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

VІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

37. Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до таких висновків.

38. ОСОБА_1 указом Президента України №321/2016 від 01 серпня 2016 року призначена на посаду судді Покровського районного суду Дніпропетровської області строком на п`ять років.

39. Наказом голови Покровського районного суду Дніпропетровської області № 4-к/тр від 08 серпня 2016 року ОСОБА_1 зараховано до штату Покровського районного суду Дніпропетровської області, встановивши посадовий оклад згідно штатного розпису з 08 серпня 2016 року.

40. Згідно наказу голови Покровського районного суду Дніпропетровської області №1-к/тр від 08.01.2020 року, ОСОБА_1 встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу.

41. Згідно розрахункового листа судді Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 у квітні 2020 року нарахування та виплата суддівської винагороди проводилась таким чином: посадовий оклад 17 р.д. = 51048,57 грн.; доплата за вислугу (20%) = 10209,71 грн.; відпустка 4 к.д. = 14413,71 грн.; обмеження на карантин 4 к.д. = - 5417,52 гривень. Всього = 70254,47 гривень. За час перебування судді у щорічній відпустці та допомоги на оздоровлення визначено здійснювати виплату в розмірі посадового окладу у повному обсязі та без будь-яких обмежень, передбачених Законом № 553-ХІ.

42. У квітні 2020 року у судді ОСОБА_1 нарахована суддівська винагорода, яка склала:

- за період з 01.04.2020 року -17.04.2020 року (отримано без обмежень):

посадовий оклад 13 р.д. = 39037,14 гривень;

доплата за вислугу (20%) = 7807,43 гривень;

всього = 46844,57 гривень.

- за період з 21.04.2020 року -24.04.2020 року (отримано без обмежень):

відпустка 4 к.д. = 14413,71 гривень;

- за період з 27.04.2020 року -30.04.2020 року (нарахування без обмежень) :

посадовий оклад 63060,00 грн. + доплата за вислугу (20%) 12612,00 грн. = 75672,00 грн.:21р.д. х 4 р.д. = 14413.71 гривень.

43. Фактично нараховано з урахуванням обмежень: 47230,00 : 21 р.д. х 4 р.д. = 8996,19 гривень.

44. За іншу частину місяця з 27.04.2020 року - 30.04.2020 року судді ОСОБА_1 нарахована суддівська винагорода виходячи із обмежень визначених Законом № 553-ІХ не може перевищувати 47 230,00 гривень

45. Тому судді Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за період з 27.04.2020 - 30.04.2020 року було застосовано обмеження: 14413,71 грн. - 8996,19 грн. = 5417,52 гривень.

46. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

VІІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

47. Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

48. Частиною 1 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

49. Відповідно до частини 2 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

50. Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" базовий розмір посадового окладу судді становить: судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

51. Частиною 4 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:

1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб;

2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб;

3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

52. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.

53. Відповідно до частини 5 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

54. Частиною 9 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.

VІІІ. ОЦІНКА СУДУ

55. 12.03.2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", якою з 12.03.2020 року на усій території України установлено карантин, кінцева дата якого з урахуванням внесених до вказаної Постанови змін неодноразово змінювалася, збільшуючи строк дії карантину.

56. 18.04.2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 року № 553-IX, яким Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" доповнено статтею 29, відповідно до якої встановлено, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки.

57. Зазначене обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення особам із числа осіб, зазначених у частині першій цієї статті, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС). Перелік відповідних посад встановлюється Кабінетом Міністрів України.

58. Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті).

59. Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що будь-які обмеження судової винагороди не можуть бути застосовані до позивача іншими нормативно-правовими актами, окрім Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з огляду на таке.

60. Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

61. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

62. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

63. Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

64. Конституційний Суд України в пункті 4.1 рішення від 11.03.2020 року у справі №4-р/2020 з посиланням в тому числі на норми міжнародного права зазначив, що: "Конституційний Суд України неодноразово висловлював юридичні позиції щодо незалежності суддів, зокрема їх належного матеріального забезпечення, зміни розміру суддівської винагороди, рівня довічного грошового утримання суддів у відставці (рішення Конституційного Суду України від 24.06.1999 №6-рп/99, від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 01.12.2004 №19-рп/2004, від 11.10.2005 №8-рп/2005, від 18.06.2007 №4-рп/2007, від 22.05.2008 №10-рп/2008, від 03.06.2013 №3-рп/2013, від 19.11.2013 №10-рп/2013, від 08.06.2016 №4-рп/2016, від 04.12.2018 №11 -р/2018, від 18.02.2020 №2-р/2020.

65. Однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів; встановлена система гарантій незалежності суддів не є їхнім особистим привілеєм; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; суддівська винагорода є гарантією незалежності судді та невід`ємною складовою його статусу; зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у виці матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому (перше речення абзацу третього пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, перше речення абзацу шостого підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013, друге речення абзацу шостого підпункту 3.2., абзаци двадцять сьомий, тридцять третій, тридцять четвертий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 04.12.2018 №11-р/2018).

66. Відповідно до пункту 62 Висновку Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності суддів від 01.01.2001 №1 (2001) у цілому важливо (особливо стосовно нових демократичних країн) передбачити спеціальні юридичні приписи щодо убезпечення суддів від зменшення винагороди суддів, а також щодо гарантування збільшення оплати праці суддів відповідно до зростання вартості життя.

67. Європейська Комісія "За демократію через право" (Венеційська Комісія) наголосила, що зменшення винагороди суддів за своєю суттю не є несумісним із суддівською незалежністю; зменшення винагороди лише для певної категорії суддів, безсумнівно, порушить суддівську незалежність (пункт 77 Висновку щодо внесення змін до законодавства [України], яке регулює діяльність Верховного Суду та органів суддівського врядування, від 09.12.2019 № 969/2019 (далі - Висновок).

68. Гарантії незалежності суддів зумовлені конституційно визначеною виключною функцією судів здійснювати правосудця (частина 1 статті 124 Основного Закону України).

69. Наведені положення Конституції України, юридичні позиції Конституційного Суду України дають підстави стверджувати, що законодавець не може свавільно встановлювати або змінювати розмір винагороди судді, використовуючи свої повноваження як інструмент впливу на судову владу" через інші законодавчі акти.

70. Таким чином, слід дійти висновку, що при нарахуванні та виплаті суддівської винагороди відповідач мав керуватися виключно Законом України "Про судоустрій та статус суддів", при цьому застосування статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прямо суперечить статті 130 Конституції України.

71. Відповідно до частини 1-4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

72. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

73. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

74. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

75. Виходячи з наведених вимог процесуального права, слід до спірних правовідносин застосувати норми Конституції України, як норми прямої дії.

76. Крім того, слід зазначити, що рішенням Конституційного Суду України від 28.08.2020 року №10-р/2020 у справі №1-14/2020(230/20) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:

- частин першої, третьої статті 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-ІХ зі змінами;

- абзацу дев`ятого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік"" від 13.04.2020 року № 553-ІХ.

77. Також слід відзначити, що Рішенням Конституційного Суду України від 28.08.2020 року №10-р/2020 зазначено про необхідність компенсувати відповідними виплатами, встановленні обмеження суддівської винагороди.

78. Зазначені обставини виключаються необхідність звернення до Верховного Суду клопотання щодо внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік". Більш того, суд наголошую на тому, що питання обрахунку та розміру суддівської винагороди регламентовано виключно статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", що в свою чергу виключає можливість до правовідносин стосовно суддівської винагороди застосовувати інші Закони.

79. Отже, оспорювані дії відповідача та, як наслідок, зменшення нарахування і виплати суддівської винагороди за період з 18 по 30 квітня 2020 року є протиправними.

80. Так, за період з 18 по 30 квітня 2020 року суддівську винагороду позивачу нараховано та виплачено не відповідно до положень статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а в обмеженому розмірі - згідно зі статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" - у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року.

81. Вказані обставини підтверджуються розрахунками-листами та не заперечується відповідачем.

82. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

83. Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

84. Таким чином, право позивача належить поновленню шляхом зобов`язання відповідача провести нарахування та виплату суддівської винагороди позивачу на підставі частини 2,3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" за період з 18 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року.

85.Щодо клопотання позивача про зобов`язання відповідача надати звіти про виконання рішення суду, суд зазначає про таке.

86. Відповідно до частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

87. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

88. Отже, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

89. При цьому, слід звернути увагу на той факт, що позивач заявляючи позовну вимогу про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку, передбаченому статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, не обґрунтував її належним чином.

90. У цьому випадку суд не знаходить підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень, адже у суду не має достатніх підстав вважати, що відповідач буде перешкоджати його виконанню або ухилятися від цього після набрання рішенням законної сили. Доказів зворотного позивачем не надано.

91. З огляду на викладене, слід дійти висновку, що встановлення судом строку для виконання судового рішення та зобов`язання відповідача подати звіт є правом, а не обов`язком суду та не може бути обрано позивачем одним із способів захисту порушеного права, у зв`язку із чим суд відмовляє у задоволенні означеного клопотання.

92. Відповідно пункту 2 та пункту 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

93. Отже, рішення суду в частині присудження суддівської винагороди у межах суми за один місяць, підлягає негайному виконанню.

ІХ. ВИСНОВКИ СУДУ

94. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

95. Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

96. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

97. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

98. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

99. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

100. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

101. Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

102. Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані позовні вимоги щодо визнання протиправними дій територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Покровського районного суду Дніпропетровській області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року із застуванням щомісячного обмеження її нарахування сумою 47 320,00 грн., передбаченого частиною третьою статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" із змінами та доповненнями, внесеними Законом України № 553-ІХ від 13 квітня 2020 року, а також зобов`язання територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Покровського районного суду Дніпропетровській області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року на підставі частин 2, 3, 4 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якою встановлено на 1 січня календарного року, надбавки за вислугу років 20% від посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті, без застосування будь-яких обмежень, передбачених частиною третьою статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" із змінами та доповненнями, внесеними Законом України 553-ІХ від 13 квітня 2020 року.

103. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа 1: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, третя особа 2: Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів.

104. Щодо розподілу судових витрат.

105. Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до закону, а докази понесення ним інших судових витрати відсутні, виходячи з положень ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

106. Керуючись статтями 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

107. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа 1: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, третя особа 2: Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

108. Визнати протиправними дії територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Покровського районного суду Дніпропетровській області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року із застуванням щомісячного обмеження її нарахування сумою 47 320,00 грн., передбаченого частиною третьою статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" із змінами та доповненнями, внесеними Законом України № 553-ІХ від 13 квітня 2020 року.

109. Зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Покровського районного суду Дніпропетровській області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року на підставі частин 2, 3, 4 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якою встановлено на 1 січня календарного року, надбавки за вислугу років 20% від посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті, без застосування будь-яких обмежень, передбачених частиною третьою статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" із змінами та доповненнями, внесеними Законом України 553-ІХ від 13 квітня 2020 року.

110. Рішення в частині присудження виплати суддівської винагороди у межах суми за один місяць підлягає негайному виконанню.

111. Розподіл судових витрат не здійснювати.

112. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).

113. Відповідач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького,57, к.301, код ЄДРПОУ 26239738).

114. Третя особа 1: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Челюскіна, буд.1, код ЄДРПОУ 37988155).

115. Третя особа 2: Державна судова адміністрація України (01601, м.Київ, вул.Липська,18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

116. Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

117. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

118. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

119. Повний текст судового рішення складено 06.10.2020 року.

Суддя В.В Ільков