Вирок № 92320543, 06.10.2020, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/1550/18

1-кп/264/65/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.10.2020 р. місто Маріуполь

Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючої судді - Литвиненко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Волоніц О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі кримінальне провадження за №12018050800000104, внесеного до ЄРДР 17 січня 2018 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Маріуполя Донецької області, громадянин України, українця, з середньою спеціальною освітою, не працюючий, не судимий, який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України,

за участю: прокурора Нуждіна С.В., захисника Альбермах Н.М., обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

12.01.2018, приблизно о 03.27 год. ОСОБА_1 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , провадження по справі відносно якого закрито судом у зв`язку із його смертю, через паркан проник на територію ПрАТ «ММК ім. Ілліча», розташованого по вул. Левченко буд.№1 в Кальміуському районі м. Маріуполя, звідки зі складу цинку з приміщення Цеху холодного прокату ПрАТ «ММК ім. Ілліча», таємно викрав цинкові чушки в кількості 6 шт., загальною вагою 128 кг, на загальну суму 13 981,45 грн., яке належить ПрАТ «ММК ім. Ілліча», після чого з місця вчинення злочину втік, розпорядившись в подальшому майном на власний розсуд, заподіявши своїми діями підприємству матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Кримінальна відповідальність за скоєне правопорушення передбачена ч.3 ст.185 КК України, а саме за таємне викрадення чужого майна (крадіжка), з проникненням до приміщення.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вказував, що обвинувачення йому зрозуміле, вину у скоєнні крадіжки визнає повністю. Пояснював, що не оспорює фактичних обставин правопорушення, які встановлені на досудовому слідстві. Також пояснив, що за вказаною адресою він проживає один. ОСОБА_3 він знав раніше. По суті обвинувачення пояснив, що 12.01.2018 року вони разом з ОСОБА_3 вирішили викрасти майно, для чого приблизно о 03.27 год. Він разом із ОСОБА_3 перелізли через паркан на територію ПрАТ «ММК ім. Ілліча», розташованого по вул. Левченко буд.№1 в Кальміуському районі м. Маріуполя, звідки зі складу цинку з приміщення Цеху холодного прокату викрали цинкові чушки в кількості 6 штук, які погрузили в рюкзак та донесли до паркану, перекинули через паркан та донесли до будинку ОСОБА_3 . Потім він залишився у нього вдома, а ОСОБА_3 пішов здав викрадене майно і повернувся назад з їжою та грошима, їжу вони поїли, а гроші залишив ОСОБА_3 собі. Ватрість викраденого майна та його вагу він не оспорює. В скоєному щиро розкаюється, просив суворо не карати, намагається працювати та відшкодовувати заподіяну шкоду. Цивільний позов визнав повністю. Пояснив, що фізичного та психологічного тиску на нього з боку працівників поліції не було.

Представник потерпілої особи ПрАТ «ММК ім.Ілліча» за довіреністю Романенко А.В. в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином у спосіб, що відповідає вимогам ст. 135 КПК України - за номером телефону, наявним в матеріалах кримінального провадження, надавши суду заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності. Має претензії матеріального характеру до обвинуваченого, що відображені в цивільному позові, який підтримує та просить задовольнити. Покарання просив призначити на розсуд суду, на суворому не наполягав.

Суд у порядку ст. 325 КПК України вирішив провести судовий розгляд у відсутності представника потерпілої особи ПрАТ «ММК ім.Ілліча» за довіреністю Романенко А.В.

На підтвердження встановлених судом обставин, під час судового розгляду судом були безпосередньо досліджені в порядку ст.94 КПК України подані сторонами кримінального провадження докази, а саме:

Витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань №12018050800000104, дата реєстрації провадження 18.01.2018 року, дата надходження заяви, повідомлення або виявлення з іншого джерела 17.01.2018 року, дата внесення в ЄРДР 17.01.2018 року.

Огляд місця події від 17.01.2018 року за участю спеціаліста ОСОБА_4 , під час якого оглянуто приміщення цеху холодного прокату ПрАТ ММК ім. Ілліча, а саме місце з якого були викрадені шість цинкових чушок 12.01.2018 року, вага однієї чушки складає 21 кг, а також місце біля паркану через яке було здійснено крадіжку.

Довідка ПрАТ «ММК ім. Ілліча», згідно якої 128 кг цинкової чушки складає з урахуванням ПДВ 13981,45 грн.

Результати інвентаризації товаро-матеріальних цінностей за станом на 15.01.2018 року, згідно яких виявлено нестачу шести цинкових чушок в ЦХП, загальна вага 128 кг.

Заява ОСОБА_1 , якою він добровільно видає портфель чорно-червоного кольору, яким він переносів викрадені чушки.

Протокол огляду предмету від 14.03.2018 року, згідно якого оглянуто портфель чорно-червоного кольору, яким ОСОБА_1 переноси викрадені чушки.

Постанова про визнання портфелю речовим доказом від 14.03.2018 року та передачу його на зберігання в камеру схову речових доказів, згідно квитанції №004528 від 15.03.2018 року.

Протокол пред`явлення особи для впізнання від 06.03.2018 року, згідно якого ОСОБА_5 впізнала особу, яка продала їй у середині січня 2018 року цинкові чушки.

Протокол пред`явлення особи для впізнання від 15.03.2018 року, згідно якого ОСОБА_5 по фотознімку впізнала особу, яка разом з ОСОБА_1 продала їй у середині січня цинкові чушки.

Протокол проведення слідчого експерименту від 16.03.2018 року, в ході якого ОСОБА_1 розповів та добровільно показав на місці де та як вони разом з ОСОБА_2 проникали через паркан на територію ПрАТ «ММК ім.Ілліча» та вчиняли злочин - крадіжку шести цинкових чушок.

Протокол проведення слідчого експерименту від 20.03.2018 року, в ході якого ОСОБА_2 розповів та добровільно показав на місці де та як вони разом з ОСОБА_1 проникали через паркан на територію ПрАТ ім.Ілліча та вчиняли злочин - крадіжку шести цинкових чушок.

Зауважень щодо достовірності та допустимості наданих суду доказів з боку учасників судового розгляду висунуто не було.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, висунуте проти нього обвинувачення він розуміє та не оспорює, суд, розцінюючи досліджені докази як об`єктивні та такі, що відповідають фактичним обставинам справи, вважає їх достатніми для винесення вироку.

Оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), з проникненням до приміщення, при встановлених судом фактичних обставинах, поза розумним сумнівом, а його дії правильно кваліфіковані за ст.185 ч.3 КК України.

Призначаючи міру покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

При обранні ОСОБА_1 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, той факт, що він скоїв тяжкий злочин, раніше не судимий, займається суспільно-корисною працею, працює неофіційно, за місцем проживання характеризується задовільно, громадський порядок не порушує, вину визнавав, не намагався уникнути відповідальності, у вчиненому щиро покаявся, визнав свою провину, приніс потерпілому вибачення, шкоду потерпілому не відшкодував, оскільки не мав заробітку, наразі працевлаштувався, тому планує відшкодувати завдані збитки, позов визнав повністю.

Таким чином, обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обтяжуючих покарання ОСОБА_6 обставин судом не встановлено.

За таких даних про особу обвинуваченого, з урахуванням обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого та відсутність обтяжуючих, а також з врахуванням сукупності всіх обставин, які характеризують особу винного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону з випробуванням виходячи з такого.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України.

Так, згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до вимог ст. 75 КК якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Таким чином, вирішення судом питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання ґрунтується на наведених вище вимогах.

Повною мірою врахувавши вказані обставини, а також зваживши на другорядну роль кари як мети покарання, суд приходе до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливим без відбування покарання у виді позбавлення волі з встановленням іспитового строку, який буде достатнім для того, щоб засуджений в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення.

На думку суду, такий захід примусу відповідає меті покарання, є співрозмірним характеру вчиненого діяння, його наслідкам та особі винного.

Натомість судом не встановлено обставин, які свідчили б про неможливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання у виді позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 був обраний ухвалою слідчого судді Іллічівського райсуду м.Маріуполя від 21.03.2018 року строком на 60 днів.

Заходи забезпечення не застосовувались.

Представником потерпілого у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_3 про стягнення з них солідарно суми збитків на загальну суму 13981,45грн.

Ухвалою суду від 20.02.2020 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 закрито у зв`язку із його смертю.

ОСОБА_1 під час судового розгляду визнав позов повністю та не заперечував проти стягнення з нього всієї суми заподіяних ним збитків.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно поданих представником потерпілого доказів, а саме актів та відомостей щодо викраденого майна, а також з урахуванням повного визнання позову обвинуваченим, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд ,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на один рік шість місяців, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїзжати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ММК ім.Ілліча» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченко, 1, ЄДРПОУ: 00191129) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 13981,45грн.

Речові докази: портфель чорно-красного кольору, вилучений у ОСОБА_1 та переданий на зберігання в камеру схову Кальміуського ВП (квитанція № 004528 від 15.03.2018 року, порядковий номер 94) - знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя : Литвиненко Н. В.