Вирок № 92320536, 19.10.2020, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/1131/20

1-кп/264/451/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.10.2020 р. Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т.В., за участю секретаря судового засідання Родіної Н.В., прокурора Соклакова М.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Маріуполі за засобом відеофіксації кримінальне провадження внесене 23.01.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020050800000140 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Мангуш Мангушського району Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 08.02.2018 року Жовтневим районним судом м.Маріуполя Донецької області за ч.1 ст.185 КК України до штрафу у розмірі 850 грн., який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 ,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 17.12.2019 року приблизно о 22 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_2 , а саме мобільний телефон «Xiaomi Redmi 5 Plus» вартістю 2554 грн., в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар», яка матеріальної цінності не представляє, та ноутбук «Lenovo Т-500» вартістю 3500 грн., після чого з викраденим майном з місця злочину зник, розпорядившись в подальшому майном на власний розсуд, заподіявши своїми діями матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму 6054 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що на момент вчинення злочину підробляв вантажником на Іллічівському ринку, сім`ї не має, постійного місця проживання не має, мешкає в підвальному приміщенні будинку. ОСОБА_2 є його знайомим. 17.12.2019 року вони разом вживали спиртні напої, а після того як потерпілий заснув, він викрав у нього телефон та ноутбук. Викрадені речі продав за 2500 грн., гроші витратив на особисті потреби, проте після того, як потерпілий звернувся до поліції, він повернув йому викрадене майно, щиросердно кається у скоєному. На теперішній час проживає з дівчиною по АДРЕСА_3, покарання у вигляді штрафу не сплатив, оскільки не вважав за потрібне це робити, не працевлаштований, підробляє приватним чином на будівництві.

Потерпілий ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, попередньо подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, що відповідає змісту ст.56 КПК України. Оскільки обвинувачений визнав вину у повному обсязі, за відсутності потерпілого можливо з`ясувати усі обставини під час судового розгляду та сторони кримінального провадження не наполягали на допиті потерпілого, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності останнього.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин кримінального провадження, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються та вважає можливим обмежити обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

При цьому суд з`ясував правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, з`ясував, чи не має сумнівів в добровільності його позиції, а також роз`яснив обвинуваченому, що він буде позбавлений права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину є повністю доведеною, а дії правильно кваліфікованими за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, думку потерпілого, який просив обрати покарання на розсуд суду, особу обвинуваченого, який за місцем фактичного проживання характеризується посередньо, скарг на поведінку якого в побуті з боку родичів та сусідів не надходило, у зловживанні спиртних напоїв та зживанні наркотичними засобами не помічений, за місцем реєстрації зарекомендував себе з посередньої сторони, підтримує зв`язки з особами схильними до скоєння злочинів та правопорушення, веде відчужений спосіб життя, на обліку в спеціалізованих медичних установах міста не перебуває, не працевлаштований, зі слів підробляє приватним чином на будівництві, сім`ї та близьких родичів не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про обрання обвинуваченому покарання у виді арешту в розмірах, передбачених санкцією статті, вважаючи його необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів.

З матеріалів провадження вбачається, що 08.02.2018 року ОСОБА_1 засуджено Жовтневим районним судом м.Маріуполя Донецької області за ст.185 ч.1 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень та з матеріалів справи вбачається, що вказаний штраф обвинуваченим ОСОБА_1 не сплачено, вирок суду не виконано.

За ст.90 КК України до строку погашення судимості зараховується час, протягом якого вирок не було виконано, якщо при цьому давність виконання вироку не переривалася. Якщо вирок не було виконано, судимість погашається по закінченню строків давності виконання вироку. За ст.80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом двох років - у разі засудження до покарання менш суворого ніж обмеження волі.

У даному випадку ОСОБА_1 було засуджено вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя 08.02.2018 року за ст.185 ч.1 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень, тобто до покарання менш суворого ніж обмеження волі, тому на теперішній час щодо обвинуваченого закінчилися строки давності виконання попереднього обвинувального вироку. Відповідно суд вважає, що у даному випадку призначення обвинуваченому остаточного покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 ч.1 КК України не допускається.

За вимогами ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються з державного бюджету України. Суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Матеріалами кримінального провадження підтверджено, що під час досудового розслідування для залучення експерта з метою проведення судової товарознавчої експертизи витрачено в розмірі 1256,08 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого.

Відповідно до ст.100 КПК України, речові докази по справі: ноутбук «Lenovo Т-500» та мобільний телефон «Xiaomi Redmi 5 Plus», які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 , слід залишити в розпорядженні останнього.

Керуючись ст.ст.349, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні і призначити йому покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді арешту строком 4 (чотири) місяці.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 не обирався.

Після набрання вироком законної сили доручити Кальміуському ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області затримати ОСОБА_1 та доставити його до місця відбування покарання.

Строк покарання обчислювати з моменту затримання.

Речові докази по справі: ноутбук «Lenovo Т-500» та мобільний телефон «Xiaomi Redmi 5 Plus», які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 - залишити в розпорядженні останнього.

На вирок суду може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя : Пустовойт Т. В.